Вирок № 78393572, 07.12.2018, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/456/18

Номер провадження 1-кп/555/107/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 рокум.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А. Ю.

при секретарі Кухарчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Березнівського районного суду Рівненської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180060000037 від 17 січня 2018 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Моквин, Березнівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, з вищою освітою, не військовозобов'язаного, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей, не депутата, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України, -

- розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора Люшин Н.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого, адвоката Нікіфорова В.А., потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої, акдвоката ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

14 січня 2018 р. приблизно 21 год. 00 хв. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителем АДРЕСА_2, на прилеглій території біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що в АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_5 став ображати ОСОБА_1

Знаходячись у вище вказаному місці ОСОБА_1, у ході суперечки з ОСОБА_6, відчуваючи до останнього неприязнь, не передбачаючи можливості настання тяжких суспільно-небезпечних наслідків - смерті ОСОБА_5, хоча повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю, а саме, можливість падіння останнього та настання від цього суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті, кулаком правої руки наніс ОСОБА_5 один удар в область верхньої губи, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав, при цьому вдарився потилицею об бетонну бруківку, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черпно - мозкової травми, забою стиснення - розмноження головного мозку важкого ступеня, контузійно - паренхіматозного крововиливу з формуванням внутрішньо - мозкової гематоми правої півкулі головного мозку з проривом у шлунучкову систему та був госпіталізований до лікувальної установи.

ІНФОРМАЦІЯ_7 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 помер в ПІТ нейрохірургічному відділенні ЦМЛ м. Рівне від отриманої черпно - мозкової травми, перелому кісток черепа з крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилась набряком - набуханням та компресією головного мозку.

Отже своїми необережними діями, які виразилися у вбивстві, вчиненому через необережність, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.

Пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення суд визнає доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчиненого через необережність та визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного злочину.

Під час розгляду кримінального провадження по суті, судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України, щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки судом досліджені всі докази, надані сторонами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - не визнав, як не визнав і цивільний позов потерпілої та прокурора про відшкодування шкоди. Вказав, що 14 січня 2018р. разом із ОСОБА_7 приїхали до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташований в АДРЕСА_3, на який по сільському кажуть «ІНФОРМАЦІЯ_6». Зайшли в середину, зайняли місце в кабінці та сіли за стіл. До них підійшов ОСОБА_5, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, та почав чіплятися до нього, в спілкуванні застосовував ненормативну лексику, ображав його. Він пересів за інший стіл, однак потерпілий

ОСОБА_5 не вгамувався і продовжував чіплятися до нього. Потерпілого намагалися заспокоїти ОСОБА_7 та інші відвідувачі кафе, однак безрезультатно. Через деякий час він, ОСОБА_7 та інші хлопці вийшли на двір. До них підійшов ОСОБА_5 та знову продовжив чіплятися до нього. Хлопці тримали потерпілого, між ним та покійним ОСОБА_6 стояв ОСОБА_7, а він ОСОБА_1 намагаючись заспокоїти потерпілого, лівою рукою відштовхнув його, від чого потерпілий впав на бруківку та втратив свідомість. Він із ОСОБА_7 та іншими підняли ОСОБА_5, занесли в приміщення кафе, облили водою, після чого потерпілий прийшов до тями та пішов додому. Рахує, що він не бив ОСОБА_5, не наносив йому удару рукою в область верхньої губи, а просто відштовхнув останнього, застосувавши фізичну силу, після чого покійний похитнувся та впав на бруківку, спочатку на сідниці, а після чого, повністю на спину, при падінні вдарився головою об бруківку, втратив свідомість. Рахує, що потерпілий від падіння не отримав сильних тілесних ушкоджень, слідів крові та інших ушкоджень на тілі не було. ОСОБА_5 фізичної сили до нього не застосовував, виключно застосовував при спілкуванні із ним ненормативну лексику, образливо чіплявся. Не погоджується із причинами смерті ОСОБА_5 рахує, що від падіння на бруківку, останній не міг отримати такі пошкодження. У нього умислу на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не було. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає, цивільний позов прокурора в інтересах лікувального закладу КЗОЗ «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради, комунального закладу охорони здоров'я «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради Рівненської області не визнає.

Такі показання обвинуваченого були перевірені шляхом дослідження всіх наявних у розпорядженні суду доказів та наданні їм відповідної оцінки.

Показання обвинуваченого в частині завдання шкоди потерпілому та механізму нанесення тілесних ушкоджень не відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу оспорюються.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме показами свідків про пряму причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, висновком судово - медичної експертизи, яка підтвердила встановлені обставини кримінального злочину в частині часу, механізму, локалізації тяжкості заподіяних ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та причинний наслідок настання смерті потерпілого, даними висновків експертиз, матеріалами слідчих дій.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила обставини вказаної події, зазначені у даному вироку.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 14.01.2018 р. в період часу з 19.30 по 22.00 год., її чоловік пішов з дому. Приблизно о 22.00 год. ОСОБА_5повернувся до місця свого проживання, останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, його одяг був мокрий, на обличчі, а саме на верхній губі знаходилася гематома від удару та невелика гематома на правій щоці обличчя. Вона запитала чого він мокрий та від чого завдані ушкодження, однак чіткої відповіді не отримала. Покійний вказав,що нічого не знає і ліг спати. Приблизно 01.00 год., до місця їхнього спільного проживання прийшов син ОСОБА_8. Від того, що прийшов син, чоловік прокинувся та вийшов з будинку на подвір'я, хотів пити. Повернувшись до будинку, чоловік повідомив її, що йому дуже сильно болить голова та пішов до іншої кімнати спати, оскільки там було холодніше.

15.01.18 р. приблизно о 09.00 год. прокинувшись, вона одразу пішла до кімнати чоловіка та помітила, що з порожнини рота у нього витікає невідома їй речовина, він був без свідомості, не рухався. Про дану обставину відразу повідомила працівників швидкої медичної допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_7 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 помер в нейрохірургічному відділенні ЦМЛ м. Рівне. Зазначає, що ОСОБА_5 помер внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, у вигляді важкої закритої черпно-мозкової травми. Нею був поданий цивільний позов, оскільки матеріальна та моральна шкода обвинуваченим не відшкодована. Просить суд стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 кошти в сумі 31 129 (тридцять одну тисячу сто двадцять дев'ять) грн. 14 коп. матеріальної шкоди та 200 000 (двісті тисяч ) грн. моральної шкоди. В призначенні покарання ОСОБА_1, просила суд призначити покарання у вигляді позбавлення волі та ізоляції обвинуваченого від суспільства.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 14.01.2018р. перебував в с. Хотин, Березнівського району. Близько 00.20 год. 15.01.2018 року повернувся додому, бачив, що у вітальні на дивані лежить його батько та відпочиває. Згодом батько встав з ліжка, вийшов на двір в туалет, повернувшись, попив води та ліг знову спати. З батьком мав коротку розмову, потім пішов до своєї кімнати та ліг спати. Близько 09.00 год. його розбудила мати та сказала, що батько лежить без свідомості та блює. Він допоміг матері перехилити батька на сторону та тримав його, поки мати телефонувала до швидкої допомоги. Близько 10.00 год. приїхала карета швидкої допомоги, яка госпіталізувала батька до Березнівської ЦРЛ. В лікарні, після надання першої допомоги, було вирішено госпіталізувати батька до Рівненської міської лікарні. Разом із батьком до лікарні поїхала мати. Від лікарів він довідався, що батька ймовірно хтось вдарив, та він отримав травму голови. В подальшому свідок зателефонував до своєї тітки ОСОБА_9 та запитав, чи відомо їй, де батько отримав тілесні ушкодження. За деякий час зателефонувала ОСОБА_9 та сказала, що його батька біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» вдарив кулаком руки в обличчя ОСОБА_1, внаслідок чого він втратив рівновагу та впав на землю, вдарившись головою об бруківку. Зустрівшись з ОСОБА_1 15.01.2018р.,

він його повідомив, що батько знаходиться в лікарні у важкому стані, на що отримав відповів, що він до цього не причетний. Через деякий час, до свідка на зустріч приїхали ОСОБА_10, водій ОСОБА_20 та ОСОБА_1. ОСОБА_10 розповів йому, що коли його тато п'яний то ніколи не змовчить, а ОСОБА_1 не причетний до події. Далі ОСОБА_10 запропонував від'їхати до ОСОБА_11, щоб він пояснив, як все трапилось. Приїхавши до ОСОБА_11 останній пояснив, що ОСОБА_1 наніс один удар кулаком в область верхньої губи обличчя, від чого його батько впав на бетонну площину та втратив свідомість. Пізніше вони поїхали до місця події, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» що в с. Колодязне, хотіли подивитись відео із камери відеоспостереження. Однак, не змогли переглянути відео, оскільки не працював монітор.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 14 січня 2018 року, у вечірню пору доби, до неї зателефонувала працівниця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» ОСОБА_12 та повідомила, що ОСОБА_5 перебував у вказаному закладі, відбулася сутичка між ним та ОСОБА_1 ОСОБА_5 стало погано його занесли до приміщення магазину та облили водою. Через деякий час він прийшов до тями та пішов додому. Останній раз бачила ОСОБА_5 13 січня 2018р., ушкоджень на ньому не було, а 15 січня 2018 року дізналася, що він помер в лікарні..

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що 14 січня 2018 р. о 21 год. разом зі своїми товаришами ОСОБА_11, Олегом перебували в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташоване.в с. Колодязне, відпочивали в окремій кімнаті. Окрім них в кафе перебували інші відвідувачі. В приміщення кафе прийшов ОСОБА_6, який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Через 10 хвилин його товариш ОСОБА_11 вийшов на двір покурити. Після цього, свідок відкрив двері та побачив, що ОСОБА_6 лежав на підлозі в центрі кафе на спині, без свідомості, над ним стояло декілька людей. Свідок виміряв пульс, котрий був слабкий, потім ОСОБА_5 облили холодною водою, внаслідок чого ОСОБА_6 прийшов до свідомості та піднявся. На пропозицію відвезти його додому, останній відмовився. Пізніше йому стало відомо, що у приміщенні кафе в ОСОБА_5 виник конфлікт з відвідувачем даного кафе ОСОБА_1, котрий вдарив його та від чого потерпілий втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 14 січня 2018 р. у вечірню пору доби о 22-23 годині, разом зі своїми товаришами перебували в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташоване в с. Колодязне. Вийшовши на вулицю покурити, був свідком інциденту, який стався між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Потерпілий ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння та чіплявся до обвинуваченого, а саме виражався нецензурними словами. Під час самого конфлікту, свідок стояв між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_1. У свою чергу ОСОБА_14 один раз вдарив ОСОБА_5 кулаком в обличчя. Внаслідок чого потерпілий впав на землю, втратив свідомість, оскільки дуже сильно вдарився головою. Його підняли і занесли в приміщення кафе, де облили холодною водою. Через деякий час ОСОБА_6 прийшов до свідомості, піднявся та пішов додому. У кафе всі відвідувачі вживали алкогольні напої, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що свідком самої події не був. Вказав, що покійний ОСОБА_5 був його тестем. 14 січня 2018 року він останній раз бачив потерпілого, перебував за місцем проживання ОСОБА_5, був у них в гостях. Потерпілий в період часу з 22 год. до 23 год. прийшов додому, був до пояса мокрим із пошкодженою верхньою губою, щокою. На запитання, що сталося відповів, що все добре.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що свідком конфлікту між ОСОБА_1 та потерпілим не була. Показала, що працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6» в с. Колодязне. 14 січня 2018 року перебуваючи в магазині до нього зайшов обвинувачений ОСОБА_1 та сказав, що людині на дворі погано. Свідок набравши води вийшла та побачила, що потерпілий ОСОБА_5 лежить на підлозі, без свідомості. Його почали обливати водою та приводили до тями, тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила. Хлопці які були біля нього, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_7 сказали, що ОСОБА_5 впав. Перед подією, потерпілий перебував в магазині та вживав алкогольні напої. Коли потерпілий прийшов до свідомості, сказала йому, щоб він йшов до дому, що останній і зробив. Щоб ОСОБА_5 перебуваючи в кафе конфліктував із ОСОБА_1 чи іншими особами, вона не бачила.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що свідком конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не була. Вказала, що перебуваючи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6» в с. Колодязне, до них зайшов обвинувачений та попросив води пояснивши, що людині стало погано. Свідок вийшла в коридор та побачила, що ОСОБА_5 лежить на підлозі, без свідомості. Присутні в кафе відвідувачі приводили його до тями, підняли та після чого він пішов додому. Хлопці казали, що він впав. Вказала, що ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Далі вона зателефонувала до сестри потерпілого та повідомила, що ОСОБА_6 стало погано він впав, але щойно пішов додому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 14 січня 2018 року зателефонував до обвинуваченого ОСОБА_1, запропонувавши йому піти в кафе, випити пива. Приїхали до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташований в АДРЕСА_3, на який по сільському кажуть «ІНФОРМАЦІЯ_6». Зайшли в середину, зайняли місце в кабінці, сіли за стіл. Приблизно о 20 год в магазин зайшов ОСОБА_5, підійшов до них, почав словесно ображати обвинуваченого та чіплятися до

нього. Свідок запропонував обвинуваченому вийти покурити надвір. Через деякий час, до них підійшов потерпілий та знову почав ображати ОСОБА_1, чому він це робив свідку невідомо. Обвинувачений сказав потерпілому, щоб той відчепився від нього і штовхнув потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на землю та втратив свідомість, оскільки вдарився об бруківку. Самого моменту падіння свідок не бачив, оскільки стояв позаду. Відразу до потерпілого підійшли і почали приводити останнього до тями, обливали холодною водою. Через деяких час потерпілий прийшов до свідомосці, йому помогли піднятися, він пішов додому.

Суд вважає показання свідків достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою, не суперечать одне одному. Підстав для обмовляння обвинуваченого потерпілою та свідками в судовому засіданні не встановлено.

Суд також враховує, що потерпілий та свідки давали свої покази під присягою та будучи попередженими про відповідальність за дачу неправдивих свідчень.

Cуд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України, вчинене обвинуваченим, і такий висновок суду обумовлений наступним.

Для підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, органом досудового розслідування під час досудового слідства, а також прокурором в ході судового провадження були зібрані та надані суду наступні докази, які були дослідженні судом в судових засіданнях.

Так, з дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 17.01.2018 року з додатком до нього - фототаблицею, схематичне позначення, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_17, відповідно до якого оглянуто місце події - приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що в АДРЕСА_3 (м.к.п. аркуш 9-14 ).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2018 року з додатком до нього - фототаблицею, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Андрощуком Д.Р., відповідно до якого на території приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що в АДРЕСА_3, за участі свідка ОСОБА_11 було проведено слідчий експеримент по факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 Свідок вказав та показав, що ОСОБА_1 правою рукою наніс ОСОБА_5 один удар в область верхньої губи, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав, при цьому вдарився головою об бетонну бруківку (м.к.п. аркуш 25-28).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 18.01.2018 року з додатком до нього - фототаблицею, складений слідчим Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Гаврилюком Ю.С., відповідно до якого на території приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що в АДРЕСА_3, за участі свідка ОСОБА_7 було проведено слідчий експеримент по факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 Свідок вказав та показав, що ОСОБА_14 правою рукою штовхнув у ліве плече ОСОБА_5, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав на бетонне покриття (м.к.п. аркуш 39-34).

З оголошеного та оціненого в судовому засіданні висновку судово - медичної експертизи № 37(аркуш 72-76 матеріалів кримінального провадження) вбачається, що при госпіталізації 15 січня 2018 року гр. ОСОБА_5 у КЗОЗ «Березнівська ЦРЛ» та Рівненську ЦМЛ і наступному його клінічному обстеженні і лікуванні по 20.01.2018 року, лікарями був встановлений наступний діагноз: «Важка закрита ЧМТ. Забій - стиснення - розмозження головного мозку важкого ступеня, ст. декомпенсації. Контузійно паренхіматозний крововилив з формуванням внутрішньомозкової гематоми правої півкулі головною мозку з проривом у шлуночкову систему. Набряк-набухання головного мозку. Забій м'яких тканин голови». При судово-медичній експертизі 21.01.2018 року трупа ОСОБА_5, були виявлені ознаки вищезазначеної черепно-мозкової травми (забій м'яких тканин потилиці, перелом кісток черепа, крововиливи над, під оболонки та в речовину головного мозку). На тілі потерпілого також були виявлені ушкодження у вигляді саден (на спинці носа та перехідній каймі нижньої губи). Вказані ушкодження утворились незадовго до поступлення потерпілого на стаціонарне лікування, що підтверджується наведеними у медичних картах та відміченими під час розтину морфологічними особливостями травмування речовини і оболонок головного мозку і можуть відповідати терміну 14.01.2018 року. Встановлена у ОСОБА_5 травма голови, була небезпечною для життя в момент заподіяння і, за цією ознакою, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.1.3. а),б),в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995 p.). Садна на тілі потерпілого носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть гр. ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_7 о 16:00 год. внаслідок отриманої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепа з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, що ускладнилась набряком-набуханням та компресією головного мозку. Це підтверджується даними клінічного протікання травми голови за період перебування гр. ОСОБА_5 у лікарні, характером виявлених при розтині трупа ушкоджень та даними судово-гістологічної експертизи - масивний субарахноїдальний крововилив та

вогнищеві, дрібно вогнищеві і розсіяні внутрішньомозкові крововиливи, з початковими реактивними змінами, в корі головного мозку, розсіяний субарахноїдальний крововилив та вогнищеві і розсіяні внутрішньомозкові крововиливи, з початковими реактивними змінами, в мозочку.

Особливості черепно-мозкової травми у ОСОБА_5, а саме локалізація місця прикладання сили, що обумовила її виникнення у вигляді крововиливу в м'які тканини у потиличній ділянці зліва, лінійний характер перелому кісток черепа, наявність так званих "ударних" в потиличних, та „протиударних" в лобних долях ушкоджень речовини мозку і його оболонок, вказують на дію тупого предмета з плоскою переважаючою поверхнею і, загалом, така травма властива для падіння з положення стоячи навзнак (з прискоренням, без прискорення) з наступним ударом потиличною ділянкою голови до твердої підлягаючої поверхні.

Між отриманою травмою голови та смертю потерпілого існує прямий причинно - наслідковий зв'язок.

У наданих медичних картах № 318 та № 907 будь-яких посилань лікаря на перебування гр. ОСОБА_5 в момент госпіталізації в обидва лікувальні заклади в стані алкогольного сп'яніння - немає; результатів дослідження крові на наявність алкоголю у медичних картах не містилось. При судово-токсикологічній експертизі кров трупа гр. ОСОБА_5 етиловий спирт не знайдений, як і не відчувався запах алкоголю від досліджуваних порожнин та внутрішніх органів при розтині трупа. Отже, судово-медичних даних, щодо вживання потерпілим незадовго до травмування та вступу у лікарню алкогольних напоїв - немає. Кров з трупа гр. ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

Суд вважає, що вказана експертиза проведена у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, відповідними фахівцями в галузі судової медицини, переконливо аргументована та достатньо обґрунтована, її висновки співпадають з показами свідків та фактичними обставинами справи.

З досліджених в судовому засіданні письмового пояснення від 18.01.2018 року, відібраних оперуповноваженим СКП Березнівського ВП Сарненського ВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Гурин В.М. у громадянина ОСОБА_1 вбачається, що він ОСОБА_1 долонею лівої руки, вдарив ОСОБА_5 в обличчя, чим відштовхнув його від себе, після цього потерпілий похитнувся та впав на бруківку, спочатку на сідниці, а після чого повністю на спину при цьому вдарився головою об бруківку та втратив свідомість (м.к.п. аркуш 37-38 ).

Проаналізувавши та надавши відповідну оцінку вищевикладеним та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам сторони обвинувачення, оцінюючи досліджені в справі і викладені в цьому вироку докази, в результаті їх всебічного, повного і об'єктивного дослідження, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та об'єктивно.

Таким чином, причетність обвинуваченого до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України є доведеною в суді прокурором в рамках дотримання принципу змагальності, визначеного ст.22 КПК України, з урахуванням доказів, які були досліджені в ході судового розгляду та оцінені з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані, своїми протиправними діями, внаслідок злочинної недбалості, які виразились у вбивстві ОСОБА_5, вчиненого через необережність, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України.

Доказів, які б вказували на невинуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України, під час судового розгляду, судом не здобуто, стороною захисту доказів, показань, що спростовують позицію сторони обвинувачення надано не було.

В п.19 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. " Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " зазначається, що згідно ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально - процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Так, в судовому засіданні не здобуто жодних даних, що докази були отримані незаконним шляхом чи з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини,чи не уповноваженою на це особою, чи з іншими порушеннями, передбаченими процесуальним законом.

Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено як подію кримінального правопорушення, так і те, що вказане кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_1

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд в дотримання вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Суд вpаховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин проти життя та здоров'я, який, вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, є злочином середньої тяжкості.

Суд також враховує, що суперечка між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виникла, внаслідок чіплянь потерпілого до обвинуваченого, ініціатором був саме ОСОБА_5, про що показали свідки ОСОБА_11, ОСОБА_7, під час судового допиту.

Крім того, при призначенні покарання, суд приймає до уваги, що в діях обвинуваченого відсутній умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 В діях обвинуваченого наявні ознаки злочинної недбалості, оскільки він повинен був і міг передбачити можливість падіння потерпілого та настання від цього суспільно небезпечних наслідків у виді смерті.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд бере до уваги, що він раніше не судимий (м.к.п. аркуш 42), характеризується за місцем проживання позитивно (м.к.п. аркуш 41), не перебуває на обліку у лікаря нарколога (м.к.п. аркуш 44) на обліку у лікаря психіатра не перебуває (м.к.п. аркуш 45).

Також, в силу приписів п.3 ч.1 ст. 65 КК України, суд призначаючи покарання враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

За таких обставин, до обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить, той факт, що на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідків дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання лише особам, які вперше вчинили злочин, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.

Суд призначаючи ОСОБА_1 покарання враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Також суд враховує ступінь тяжкості злочину та непоправні наслідки, які настали, те, що ОСОБА_1 заподіяв потерпілому під час конфлікту один удар в обличчя, і хоча не передбачав настання суспільно- небезпечних наслідків свого діяння, проте повинен був і міг це передбачити в силу свого віку, досвіду, місця вчинення протиправних дій.

Також, суд приймає до уваги позицію потерпілої сторони у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд на підставі ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наявність на утриманні 2 малолітніх дітей, а також мету покарання, думку потерпілої, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах, встановлених в санкції ч.1 ст.119 КК України, без застосування ст. 75 КК України, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_3 в кримінальному провадженні пред'явлено позов про стягнення з обвинуваченого 31 129 (тридцять однієї тисячі сто двадцяти дев'яти) грн. 14 коп. матеріальної шкоди та 200 000 (двісті тисяч ) грн. моральної шкоди.

Згідно положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні представник потерпілої зазначив, що матеріальна шкода, завдана смертю ОСОБА_5, складається з витрат на лікування та поховання в сумі 31 129 (тридцять одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн. 14 коп., що підтверджується розрахунковими документами, фіскальними чеками, товарним чеком № 383 від 21.11.2017р., накладною № 2 від 23.11.2018р.

За таких обставин, суд задовільняє позов в цій частині, так як право на відшкодування майнової шкоди має особа, якій така шкода завдана, і витрати на поховання та лікування понесла потерпіла.

Крім того, заперечень, щодо обрахунку матеріальної шкоди, з боку обвинуваченого та його захисника до суду не надходило.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується цивільний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов до переконання, що позов в частині стягнення 31 129 (тридцять однієї тисячі сто двадцяти дев'яти) грн. 14 коп. матеріальної шкоди підлягає до задоволення в повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення 200 000 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров'я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд дотримується вищезазначених вимог законодавства та враховує, як величину її заподіяння, так і реальну можливість відшкодування, з врахуванням обставин справи, фізичних та психологічних страждань дружини, яка визнана потерпілою від злочину, а також те, що вчинений обвинуваченим злочин є необережним, відсутність доказів фінансового стану обвинуваченого, вважає, що сума у відшкодування 100 000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди на користь дружини ОСОБА_3 є обґрунтовано умотивованою, що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Крім того, прокурором Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури в інтересах лікувального закладу КЗОЗ «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради, лікувального закладу КЗОЗ «Центральна міська лікарня» виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих злочином, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, суд вважає за можливе вказані позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Заперечень, щодо обрахунку матеріальної шкоди, з боку обвинуваченого та його захисника до суду не надходило.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням виконувати покладені на нього судом обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора та суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків визначити до 03 лютого 2019 року включно.

Контроль за виконанням вироку в частині обрання запобіжного заходу покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371,374,376,392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням виконувати покладені на нього судом обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора та суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків визначити до 03 лютого 2019 року включно.

Вирок в частині обрання запобіжного заходу передати до негайного виконання в Березнівське ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Контроль за виконанням вироку в частині обрання запобіжного заходу покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 31 129 (тридцять одну тисячу сто двадцять дев'ять) грн. 14 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч ) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов прокурора Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури в інтересах лікувального закладу КЗОЗ «Березнівська центральна районна лікарня» Березнівської районної ради, лікувального закладу КЗОЗ «Центральна міська лікарня» виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих злочином, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального закладу охорони здоров'я «Березнівська центральна районна лікарня» (вул. Київська, 19, м. Березне Рівненської області, код ЄДРПОУ 01999810) кошти в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 83 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь лікувального закладу КЗОЗ «Центральна міська лікарня» виконавчого комітету Рівненської міської ради кошти в сумі 2216 (дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 40 коп.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

На вирок суду може бути подана апеляцiйна скарга до Рівненського апеляцiйного суду через Березнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.Ю. Собчук