Рішення № 78393441, 29.11.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2463/17

Провадження № 2/545/117/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

при секретарі: Артеменко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тахтаулівської сільської ради Полтавського району про визначення порядку користування земельними ділянками, визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, Державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у вересні 2017 року звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2008 року вона та ОСОБА_5 (покупці) придбали у ОСОБА_2 (продавець) житловий будинок з господарськими побудовами за адресою: вул.Механізаторів, 23 в с.Жуки Полтавського району Полтавської області. Разом із переходом права власності на житловий будинок до них перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,32 га. Рішенням двадцять третьої сесії п’ятого скликання Тахтаулівської сільської ради Полтавського району від 11.07.2008 року надано у спільне сумісне користування ОСОБА_5, ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,32 га, з них: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га в селі Жуки вул. Механізаторів, 23; для ведення особистого селянського господарства 0,07 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 червня 2008 року. 22.06.2009 року за її та ОСОБА_5 зверненням рішенням Тахтаулівської сільської ради Полтавського району наданий дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню Державного акту на право власності на землю. Під час виготовлення землевпорядною організацією технічної документації на земельну ділянку виявлено, що частина земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні, передана Тахтаулівською сільською радою у власність суміжного користувача - ОСОБА_2, якій належить земельна ділянка по вул.Механізаторів, 23-А, та якою на даний час користується ОСОБА_3 Також із акту-схеми земельної ділянки від 11.07.2008 року вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 накладається на земельну ділянку ОСОБА_5 та ОСОБА_1 У 2013 році позивачеві стало відомо про нові порушення меж земельних ділянок, а саме між земельною ділянкою позивача №23 та земельною ділянкою №23-А, якою користується відповідач ОСОБА_3

Просила суд визнати недійсним та скасувати рішення двадцять шостої сесії п’ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 31.10.2008 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 по вул.Механізаторів, 23-А, село Жуки; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №177192 від 28.04.2009 року на земельну ділянку площею 0,18 га по вул.Механізаторів, 23-А, с.Жуки Полтавського району Полтавської області; визначити порядок користування земельними ділянками №23 та №23-А по вул.Механізаторів в с.Жуки Полтавського району Полтавської області, відновивши межу між цими земельними ділянками згідно межових знаків та акту-схеми земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 11.07.2008 року.

Співвідповідач ОСОБА_2 надала відзив на позов, у якому зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували державну реєстрацію права власності чи права користування спірною ділянкою за позивачем та ОСОБА_5 на день видачі ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №177192 від 28.04.2009 року площею 0,18 га в с.Жуки Полтавського району по вул.Механізаторів, 23-а. Також подано заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивач була обізнана про накладення спірних земельних ділянок за адресою: вул.Механізаторів, 23, с.Жуки ще у 2013 році. У 2014 та 2017 роках позивач зверталася до суду з позовом з тих же підстав і щодо тих же самих земельних ділянках, позовні заяви залишені без розгляду. Посилаючись на ч.1 ст.265 ЦК України, якою передбачено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, просила застосувати позовну давність та відмовити у позові за її спливом.

Співвідповідач ОСОБА_3 надав відзив на позов, у якому в задоволенні позову просив відмовити, обґрунтовуючи тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2008 року придбала лише житловий будинок з господарськими будівлями за адресою с.Жуки. вул.Механізаторів, 23 в Полтавському районі без права на землю, тому посилання позивача на ст.155 Земельного кодексу України є безпідставними. Окрім того, позивач лише 22.06.2009 року отримала дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню Державного акту на право приватної власності на землю, тобто, після того, як належна йому земельна ділянка вже була сформована та встановлені межі в натурі на місцевості. Представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивач об’єктивно мала можливість знати про порушення своїх прав користувачів земельної ділянки за адресою: вул.Механізаторів, 23, с.Жуки, починаючи з 30.08.2008 року. У 2014 та 2017 роках позивач зверталася до суду з аналогічними позовами, які залишені без розгляду. Посилаючись на ч.1 ст.265 ЦК України, якою передбачено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності, просив застосувати позовну давність та відмовити у позові.

Представник Тахтаулівської сільської ради Полтавського району надав відзив на позов, у якому в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю, оскільки ніяких порушень прав позивача з боку сільської ради ні прийняттям оспорюваного рішення, ні при наданні дозволу на розробку технічної документації, не допущено; окрім того, вважають, що ОСОБА_1, ОСОБА_5 безпідставно надано у користування земельну ділянку 0,32 га, оскільки попередній власник будинку користувався земельною ділянкою площею 0,25 га.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позові. Також позивач пояснила, що їй стало відомо про порушення меж земельної ділянки у 2013 році, коли ОСОБА_3 встановив межові знаки.

Представник Тахтаулівської сільської ради Полтавського району у задоволенні позову просив відмовити, надавши пояснення, що аналогічні тим, які викладені у відзиві. Також пояснив, що в акті встановлено, що площа зменшена, однакким саме порушено межі земельної ділянки та внаслідок яких дій – невідомо.

Співвідповідач - ОСОБА_6, у судовому засіданні зазначила, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду, оскільки до неї вимог не пред’явлено; окрім того, заявила, що відмовляється від належної їй земельної ділянки на користь позивачки.

Представник співвідповідача ОСОБА_2 у задоволенні позову просила відмовити, надавши пояснення, що аналогічні тим, які викладені у відзиві на позов.

Представник співвідповідача - ОСОБА_3, у задоволенні позову просив відмовити, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Представник співвідповідача Тахтаулівської сільської ради Полтавського району - у задоволенні позову просив відмовити, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Третя особа – ОСОБА_5, у судове засідання не з’явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Третя особа – Міськрайонне управління Держгеокадастру у Полтавському районі та м.Полтаві у судове засідання не з’явився, попередньо надавши суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника. При вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 придбали у ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими побудовами за адресою: вул.Механізаторів, 23, с.Жуки Полтавського району Полтавської області (т.1 а.с.3).

Відповідно до п.1 договору купівлі-продажу від 20.06.2008 року. придбаний житловий будинок розташований на земельній ділянці державного фонду, норма користування якої не встановлена.

Згідно з п.5 договору купівлі-продажу від 20.06.2008 року земельна ділянка, на якій розташований будинок, не є власністю продавця, рішення про її приватизацію відповідними компетентним органом не приймалося (т.1 а.с.3).

Рішенням двадцять третьої сесії п’ятого скликання Тахтаулівської сільської ради Полтавського району від 11.07.2008 року надано у спільне сумісне користування ОСОБА_5, ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,32 га, з них: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га в селі Жуки вул. Механізаторів, 23; для ведення особистого селянського господарства 0,07 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 червня 2008 року серія ВКМ №437428 (т.1 а.с.4).

Рішенням Тахтаулівської сільської ради Полтавського району від 22.06.2009 року надано дозвіл ОСОБА_1, ОСОБА_5 на розробку технічної документації по виготовленню Державного акту на право приватної власності на землю площею 0,32 га, з них: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га в селі Жуки вул. Механізаторів, 23; для ведення особистого селянського господарства 0,07 га в селі Жуки вул.Механізаторів, 23 Полтавського району Полтавської області (т. 1 а.с.8).

Рішенням двадцять шостої сесії п’ятого скликання від 31.10.2008 року Тахтаулівська сільська рада Полтавського району вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на території с.Жуки, вул.Механізаторів, 23-а Тахтаулівської сільської ради Полтавського району; передати ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,18 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд 0,18 га.; ОСОБА_2 посвідчити право власності земельною ділянкою, відповідно до чинного законодавства (т.1 а.с.119).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 28.04.2009 року виданий Держаний акт на право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.7).

Рішенням шістнадцятої сесії п’ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 28.10.2007 року надано у користування ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,03 га для ведення особистого селянського господарства в с.Жуки вул.Механізаторів (т.1 а.с.118).

Рішенням двадцять четвертої сесії п’ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 22.08.2008 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю загальною площею 0,03 га, для ведення особистого селянського господарства в селі Жуки Полтавського району (т.1 а.с.120).

Рішенням тридцять першої сесії п’ятого скликання Тахтаулівської сільської ради від 27.02.2009 року вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 на території с.Жуки Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; ОСОБА_4 передати у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,03 га, для ведення особистого селянського господарства – 0,03 га; ОСОБА_4 посвідчити право власності земельною ділянкою, відповідно до чинного законодавства (т.1 а.с.121).

Рішенням третьої сесії шостого скликання Тахтаулівської сільської ради від 09.10.2013 року №993 затверджено акт комісії в сфері регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та раціонального використання земель щодо земельного конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 З акту вбачається, що спір полягає в тому, що земельна ділянка ОСОБА_3 накладається на 20 м на земельну ділянку ОСОБА_1 При обстеженні земельних ділянок встановлено, що по вул. Механізаторів, 23-А власником земельної ділянки є ОСОБА_3 (бувший власник ОСОБА_2, Державний акт ЯЗ №177121 від 28.04.2009 року (т. 1 а.с.113-114).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини другої, третьої ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч.2 ст.90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме – що саме внаслідок протиправних рішень та дій співвідповідачів порушені межі земельної ділянки позивача. Із наданих ОСОБА_1 доказів не вбачається, що зменшення розміру земельної ділянки, яка знаходиться у її користуванні, відбулося саме внаслідок порушення меж відповідачами, зазначеними у позовній заяві.

Не наведено будь-яких доказів того, що рішенням 26 сесії 5 скликання Тахтаулівської сільської ради від 31.10.2008 року «Про затвердження технічної документації землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на території с.Жуки, вул.Механізаторів, 23-а Тахтаулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» до переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки входила частина земельної ділянки позивача.

Суд не вважає належним та достатнім доказом порушення меж позивача опис конфігурації Ц296 від 09.07.2018 року, складений ФОП ОСОБА_7, оскільки він є технічним документом, який лише констатує факт невідповідності площі земельної ділянки, проте не містить детальної інформації про те, внаслідок чого вона зменшилась, та що саме ОСОБА_3 і ОСОБА_4 самовільно змістили межі належних їм земельних ділянок за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1

З наведених вище підстав не є належним та достатнім доказом порушення меж позивача і акт комісії, затверджений рішенням Тахтаулівської сільської ради від 09.10.2013 року.

Окрім того, як пояснила ОСОБА_1 у судовому засіданні, її земельна ділянка зменшилась внаслідок порушень з боку ОСОБА_4 (0,02 га) та ОСОБА_3 (0,01 га); проте ні у позовній заяві, ні у своїх поясненнях не конкретизувала, яким саме способом слід усунути ці порушення.

У частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №177192 від 28.04.2009 року позов задоволенню не підлягає, оскільки судом встановлено, що зазначений Державний акт втратив чинність у зв’язку з тим, що земельна ділянка була відчужена ОСОБА_3; ця обставина визнається сторонами та не підлягає доказуванню.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,258 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Тахтаулівської сільської ради Полтавського району про визначення порядку користування земельними ділянками, визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, державного акту на право власності на земельну ділянку– відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_8