Ухвала суду № 78393237, 21.11.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

21.11.2018

Справа № 1-кп/331/59/2018

ЄУН № 331/1873/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

при секретарі: Андрієнко С.О.

за участю прокурора: Кравець І.А.

представника потерпілої: ОСОБА_1

представника цивільного відповідача: ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4 заявила суду клопотання про призначення додаткової судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод.

В обґрунтування клопотання зазначено, що при судовому розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3, а також свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали уточнені та більш конкретні покази відносно обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.02.2017 p., внаслідок чого загинула потерпіла ОСОБА_7

Згідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Покази підозрюваного та свідків взагалі не досліджувались експертом НДЕКЦ при МВС України ОСОБА_8 при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи в ході досудового розслідування. Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні (06.02.2018 р.) пояснив, що покази свідків і підозрюваного ОСОБА_3, а також дані, викладені в протоколах слідчих експериментів при проведенні експертизи № 9-88 від 21.02.2017 р. він не досліджував і не аналізував, оскільки, вони не були викладені в постанові слідчого про призначення експертизи. Сам він не мав права вибирати вихідні дані із матеріалів кримінального провадження, що заборонено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз. Експерт ОСОБА_8 погодився з наявністю зареєстрованою міністерством юстиції України такої методичної літератури, як наукова робота експерта ОСОБА_9 під назвою « Цільова спрямованість і застосування вимог окремих пунктів ПДР України, які викликають різне тлумачення при використанні в експертній практиці» Донецький НДІСЕ, 2005 р.

Незастосування її при експертному дослідженні обставин ДТП за участю ОСОБА_3 пояснив тим, що їх експертний центр знаходиться у відомстві МВС, і тому вони не керуються літературою, яка зареєстрована Міністерством юстиції України. Експерт сам приймає рішення про використання чи невикористання тієї чи іншої літератури. Таке вмотивування експерта ОСОБА_8 викликає здивування, оскільки, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень також затверджена наказом Міністерства Юстиції України.

Якщо виходити з логіки експерта, то він не повинен був керуватись цією Інструкцією. В наказі МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 р. сказано, що відповідно до статей 7,8 Закону України « Про судову експертизу» та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз. 2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя довести цю Інструкцію та рекомендації до відома науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ України, відомчих експертних служб, правоохоронних органів, суб'єктів підприємницької діяльності.

Наукова робота експерта ОСОБА_9 є в переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 1722/5 від 30.07.2010 р. (додаток № 11 до Наказу) і рекомендована до використання при проведенні експертних досліджень експертами різних відомств саме з метою єдиного підходу, а не різних тлумачень при проведенні досліджень по деяким вимогам ПДР, в тому числі і по п.10.9. ПДР України. Саме в цій методичній роботі сказано: істотне значення має визначення першочерговості початку руху ТЗ заднім ходом або поява іншого учасника руху. У випадку, якщо інший учасник руху був присутній до початку руху ТЗ заднім ходом і його дії свідчили про необхідність не створювати перешкод для руху, водій, що має намір почати рух заднім ходом, не повинен здійснювати його до моменту, поки не переконається, що цим не створює небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Якщо ж інший учасник руху з'явився після початку руху заднім ходом, водій повинен вжити заходів до запобігання створення перешкод першому,до вживання заходів, передбачених п.12.3. ПДР, зменшити швидкість,аж до зупинки ТЗ. В останній ситуації для визначення відповідності дій водія вимогам п.10.9. ПДР необхідно провести дослідження для встановлення можливості виконання його вимог в світлі п.12.3. ПДР.

На сьогоднішній день відсутні будь-які накази про відокремлення методичної літератури, якою мають користуватися експерти криміналістичних центрів МВС, а якою експерти дослідницьких експертних установ Міністерства юстиції України.

Підозрюваний ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні показали, що перед початком руху автомобіля заднім ходом і при подальшому його руху на протязі не менше 50 м на проїзній частині пішохода не було. Таким чином, водій ОСОБА_3 першим почав рух автомобіля заднім ходом, коли на проїзній частині пішохода ще не було. А отже, і перешкод у зв'язку з цим він нікому не створював. Докази, які би спростовували ці покази, відсутні. В цій ситуації експерт ОСОБА_8 і повинен був проводити дослідження у відповідності до вищевказаної методики ОСОБА_9

Крім того, висновок судової інженерно-транспортної експертизи № 9-88 від 21.02.2017 р. фактично не містить також дослідження і конкретного аналізу механізму і обставин ДТП. В переліку використаної літератури експертом вказана мовою оригіналу : Судебная автотехническая експертиза.Часть 2. Теоретические основьі и методики зкспертного исследования при производстве автотехнической зкспертизьі. Пособие для зкспертов-автотехников, следователей и судей. Доречі, цей посібник також є в переліку рекомендованої літератури, затвердженому МЮ України. В главі 7 «Експертне дослідження наїзду транспортних засобів на пішоходів» в параграфі 2 «Механізм наїзду напішохода» вказано, що механізм наїзду на пішохода має три стадії. Перша стадія починається з моменту, коли водій мав можливість виявити пішохода та передбачити, що той може з'явитися на смузі руху транспортного засобу на момент зближення з ним. Механізм наїзду на цій стадії залежить від характеру руху транспортного засобу та пішохода, видимості та оглядовості дороги для водія, від дій інших осіб.

Для оцінки дій учасників ДТП необхідно, передусім встановити з достатньою повнотою обставини пригоди на 1-ій стадії, оскільки вони безпосередньо пов'язані з діями учасників. Дослідження механізму наїзду для запобігання помилкових висновків повинно передувати проведенню дослідження по поставленим запитанням. У своєму висновку експерт весь час посилається на постанову слідчого про призначення судової експертизи і при цьому сам ніякого конкретного дослідження механізму ДТП не проводить, що протирічить вимогам вказаної ним методичної літератури. В постанові слідчого про призначення експертизи вказано тільки відстань, з якої водій міг виявити пішохода (62 м), але слідчим не встановлено і не вказано в постанові, де саме в цей час знаходилась пішохід: на проїзній частині, або за її межами.

В судовому засіданні (07.03.2018 р.) слідчий Клименко С.В. пояснив, що свідків, які би повністю бачили, звідки і в який час потерпіла з'явилась на дорозі та скільки часу вона там знаходилась, не встановлено, тому він припустив, що коли автомобіль під керуванням ОСОБА_3 знаходився на відстані 62 м від місця наїзду, потерпіла була в місці наїзду. Доказів на підтвердження свого припущення він не навів. У відповідності до ч.З ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Також слідчий висловив свою особисту думку згідно того, що вантажники не є тими сторонніми особами, за допомогою до яких повинен був звернутись підозрюваний. Якими методичними рекомендаціями або іншою літературою обґрунтовується його думка, пояснити не зміг. Сказав, що це його думка.

З урахуванням вищевикладеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження механізму обставин і дорожньо-транспортної пригоди, що мають значення для встановлення істини по кримінальному провадженню і потребують спеціальних знань, у відповідності до ст.ст.242,332 КПК України захисник ОСОБА_4 просить суд призначити по кримінальному провадженню додаткову судову інженерно-транспортну експертизу з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Як у відповідності до вимог Правил Дорожнього Руху України повинен був діяти водій ОСОБА_3 в дорожній обстановці, яка склалася, для забезпечення безпеки дорожнього руху?

2. Чи є в діях водія ОСОБА_3 невідповідності вимогам Правил Дорожнього Руху України, та чи знаходяться вони у причинному зв'язку з подією ДТП?

3. Діями кого з учасників пригоди: водія ОСОБА_3 чи пішохода ОСОБА_7, в дорожній обстановці, яка склалася, була створена небезпечна дорожня обстановка?

4. В який момент настає небезпечна дорожня обстановка для водія ОСОБА_3 в дорожній обстановці, яка склалася?

5. Чи передбачений існуючими експертними методиками та інструкціями порядок дій осіб, які надають допомогу водію при русі автомобіля заднім ходом?

6. Чи передбачений існуючими експертними методиками та інструкціями перелік осіб, які згідно до вимог Правил Дорожнього Руху України можуть надавати допомогу водію при русі автомобіля заднім ходом?

7. Як у відповідності до вимог Правил Дорожнього Руху України повинна була діяти пішохід ОСОБА_7 для забезпечення безпеки дорожнього руху?

У якості вихідних даних вказати наступні: дорожньо-транспортна пригода - наїзд на пішохода сталася у дворі будинку № 37 по вул. Козачій м. Запоріжжя. Світлий час доби. Сніг. Асфальтне покриття, накатаний сніг. Проїжджа частина пряма, шириною - 3,3 м. Дорожня розмітка і дорожні знаки відсутні. В кабіні автомобіля один водій; вантаж - 1500 кг. Автомобіль технічно справний. Водій здійснював рух заднім ходом на відстані 0,4 м від правого бордюру за напрямком руху. Швидкість руху складала 0,9 м/сек. Місце наїзду згідно до схеми ДТП розташоване на відстані 4,4 м від стовпа ЛЕП № 25, та на відстані 1,4 м від правого краю проїжджої частини. Перед наїздом гальмування не застосовувалось. Крім того, надати експерту у якості вихідних даних покази підозрюваного ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, які були надані ними в судовому засіданні.

Проведення експертизи просить доручити експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідницького інституту судових експертиз ( м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.13).

Обвинувачений ОСОБА_3 та представник цивільного відповідача в судовому засіданні клопотання захисника підтримали.

Прокурор, представник потерпілого проти клопотання заперечували, вважали його необґрунтованим.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

Згідно з ч.-ч. 1,2 статті 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності;

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Таким чином, експерт є вільним в способі проведення експертизи та на свій розсуд вибирає певні методики та методи дослідження.

Захисником ОСОБА_4 не надано суду переконливих доказів, які б доводили некомпетентність або упередженість експерта ОСОБА_11 при проведенні експертизи (висновок № 9-88 від 21.02.2017 р.)

Крім цього, свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що під час руху автомобіля під керування водія ОСОБА_3 заднім ходом, вони на деякий час відволіклись та не контролювали обстановку на проїжджій частині і прилеглій території. Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що побачила потерпілу ОСОБА_7, коли остання вже лежала на проїжджій частині у дворі біля будинку № 37 по вул. Козачій.

Інших свідків ДТП органом досудового розслідування не встановлено, а експерт сам не має право визначати час та обставини за яких потерпіла ОСОБА_7 вийшла на дорогу, а тому, суд погоджується з думкою прокурора та представника потерпілого про те, що задоволення клопотання захисника призведе лише до затягування розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 332 КПК,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_12 про призначення додаткової судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. Антоненко