Постанова № 78392971, 07.12.2018, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4537/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -

Гудкова С.В.,

з участю секретаря - Шрейтер С.О.,

прокурора - Загребельного О.В.,

захисника - Орленка Р.Е.,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши на підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни кримінальне провадження №12018170240001181 про обвинувачення :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, являється людиною з інвалідністю дитинства, не працюючого, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

19 вересня 2018 року, близько 11 години 20 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул.Затишної в м.Лубни Полтавської області в напрямку нерегульованого нерівнозначного перехрестя вулиць Г.Тютюнника та Монастирської. Під'їхавши до зазначеного вище перехрестя, обвинувачений ОСОБА_5, рухаючись по другорядній дорозі, грубо порушив вимоги п.п.10.1, 16.11, 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, не надавши перевагу в русі мопеду «Ноndа Dіо» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8, який перевозив на сидінні ззаду пасажира - потерпілу ОСОБА_3 та рухався по головній дорозі перехрестя прямолінійно, і виїхавши на головну дорогу допустив зіткнення із вказаним мопедом.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_5 порушив п.п.10.1., 16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, хоча мав можливість та повинен був їх виконувати.

Зазначені пункти Правил дорожнього руху означають:

П.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

П.16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

П.2.1. розділу №33 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мопеда «Ноndа Dіо» д/н НОМЕР_2 - потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого багато уламкового внутрішньо суглобового перелому проксимального метаепіфіза правої великогомілкової кістки зі зміщенням, відкритого багато уламкового перелому проксимального метаепіфіза правої малогомілкової кістки зі зміщенням, закритого багато уламкового перелому медіальної клиновидної кістки правої стопи зі зміщенням, закриті багато уламкові переломи голово 2-5 плеснових кісток правої стопи зі зміщенням, відкритий перелом-вивих 2-5 плеснових кісток правої ступні в суглобі, забито-рваної рани задньої поверхні п'яти правої стопи, які, згідно висновку експерта №302 від 21.11.2018 року, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Згідно висновку експерта №536 від 21.11.2018 року за результатами проведеної автотехнічної експертизи в описаній вище дорожній обстановці в діях водія «Rеnault Кеngоо», д/н НОМЕР_3 - обвинуваченого ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1., 16.11. та п.2.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

В умовах даної пригоди водій «Rеnault Кеngоо», д/н НОМЕР_3 - обвинувачений ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.10.1., 10.4 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_5 свою вину при викладених обставинах визнав повністю.

Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 286 КК України, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерплому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Під час підготовчого судового засідання від обвинуваченого ОСОБА_5, його захисника Орленка Р.Е., потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 надійшли клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням потерпілої з обвинуваченим та повним відшкодуванням останнім завданих збитків у результаті дорожньо-транспортної пригоди. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив те, що він відшкодував потерпілій в повній мірі спричинені збитки, а саме: моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я, окрім тієї частини, яка за законом, має бути відшкодована страховиком, відповідно до вимог ст.26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Потерпіла ОСОБА_3 підтвердила факт відшкодування завданої їй моральної шкоди обвинуваченим ОСОБА_5 та заявила, що вона звернулась до страхової компанії щодо сплати їй понесених витрат на лікування, відповідно до ст.24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував закриття провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимогп.2 ч.3 ст. 314 КПК України, суд за результатами підготовчого судового засідання, крім іншого, має право закрити провадження у випадку встановлення, в тому числі, підстав, передбачених ч.2 ст. 284 КПК України. Дана норма передбачає право суду закрити кримінальне провадження, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності. Однією з підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності є примирення винного з потерпілою, передбачене ст. 46 КК України. Частиною першою ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, у тому числі, під час підготовчого судового засідання, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиноюКримінального кодексу Українита за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

На підставі ч.3 ст.288 КПК України, суд, своєю ухвалою, закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене уст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

За даними обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно заяви потерпілої остання примирилась з обвинуваченим, завдана їй шкода відшкодована, претензій не має.

Враховуючи те, що у справі наявні всі обов'язкові елементи, перелічені уст.46 КК України, беручи до уваги дані про особу підсудного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, і обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки такого закриття справи та керуючись вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», згідно якої передбачене у ст.46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання обвинуваченого, його захисника, потерпілої та її представника, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього закрити.

Одночасно з винесенням вказаної ухвали суд вирішує питання про речові докази відповідно до ст.100 КПК України, про процесуальні витрати та про заходи забезпечення кримінального провадження.

Крім цього Лубенською місцевою прокуратурою до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов на суму 5236 гривень 66 копійок щодо витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3

Цивільний позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_5 5236, 66 гривень.

Також, по справі маються витрати на проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі 858 гривень, які також підлягають стягненню з ОСОБА_5

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.284, 288, 314 КПК України, ст. 12,46 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»,-

УХ В А Л И В:

Кримінальне провадження №12018170240001181 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України - закрити у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_3.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради (№31417544016011 Казначейства України (ЕАП) МФО 899998 код 37710415) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 5236 (п'ять тисяч двісті тридцять шість) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень.

Скасувати арешт майна, який було накладено, згідно ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25.09.2018 року, на автомобіль НОМЕР_1 та на мопед «Ноndа Dіо» д/н НОМЕР_2.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на майданчинку тимчасового тримання транспортних засобів в м.Лубни по вул.Київській,2 Полтавської області - повернути ОСОБА_5; мопед «Ноndа Dіо» д/н НОМЕР_2, який знаходиться на майданчинку тимчасового тримання транспортних засобів в м.Лубни по вул.Київській,2 Полтавської області - повернути ОСОБА_8.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Гудков С. В.