Ухвала суду № 78392390, 03.12.2018, Старобільський районний суд Луганської області

03.12.2018

Справа 431/3945/15-ц

Провадження 4-с/431/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Колядова В.Ю.,

при секретарі Хорольській І.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2,

встановив:

Представник заявника ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2, в якій просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 щодо не складення акту про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 щодо не винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа. Зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_2 скласти акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення. Зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_2 винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа.

В обґрунтування своєї скарги, скаржник посилається на те, що на виконанні приватного виконавця ОСОБА_2 перебуває виконавчий лист №431/3945/15-ц, виданий 18.11.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» заборгованості за договором лізингу в сумі 1 683 602,73 грн. та судових витрат у розмірі 25 674,04 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувану, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вважає, що виконавчий лист №431/3945/15-ц, виданий 18.11.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» заборгованості за договором лізингу в сумі 1 683 602,73 грн. та судових витрат у розмірі 25 674,04 грн, має бути повернутий стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної , творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_1 знаходиться наступне нерухоме майно:квартира №20, яка знаходиться у м. Луганськ, вул. Советская, 65; будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться у м. Луганськ, Антрацитівський район, с. Вишневе, вул. Свердлова, 61; житловий будинок, з надвірною будівлею, який знаходиться у Харківській області, Балаклійський район, с. Довгалівка, вул. Лімонта, 118.

З приводу квартири №20, яка знаходиться у м. Луганськ, вул. Советская, 65, та будинку, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться у м. Луганськ, Антрацитівський район, с. Вишневе, вул. Свердлова, 61, вважаємо за необхідне зазначити, що вказане нерухоме майно розташоване в зоні проведення АТО.

Отже, звернути стягнення на вказану вище нерухомість, з об'єктивних причин не представляється можливим.

Щодо житлового будинку, який знаходиться у Харківській області, Балаклійський район, с. Довгалівка, вул. Лімонта, 118, звертаємо увагу, що його реалізація не призведе до виконання рішення суду, у зв'язку з його низькою вартістю.

Інше нерухоме та рухоме майно у власності ОСОБА_1 - відсутнє. Готівкові кошти та кошти на рахунках у банках у ОСОБА_1 також відсутні.

Отже, на даний час у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а тому, вважаємо, що у державного виконавця наявні всі законні підстави для повернення виконавчого документа стягувану.

За змістом ч. ч. 2 та 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт; про повернення стягувану виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Звертає увагу суду, що заявник вже звертався до приватного виконавця з заявою про повернення виконавчого листа стягувану з наведених вище підстав. Однак, листом від 14.08.2018 №56517531, приватним виконавцем було повідомлено боржника про відсутність правових підстав для повернення виконавчого листа стягувану.

Заявник та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились , до суду надали заяву в якій просили суд розглянути справу без їхньої участі на задоволенні скарги наполягали.

Приватний виконавець ОСОБА_2 був відсутнім в залі судового засідання, був повідомлений належним чином та завчасно про розгляд справи.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали скарги та зведеного виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 4, 5, 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження мас право:

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»:

1. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 447-453 ЦПК України, ст. ст. 11, 13, 18, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 щодо не складення акту про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця ОСОБА_2 щодо не винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа.

Зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_2 скласти акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення.

Зобов’язати приватного виконавця ОСОБА_2 винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Колядов В.Ю.