Постанова № 78391386, 05.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4084/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Оганезової Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Харківської міської ради на додаткове рішення про вирішення питання про судові витрати Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018, суддя Біленський О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 02.10.18 по справі № 820/4084/18

за позовом ОСОБА_3

до Харківської міської ради третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс"

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року Адміністративний позов ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 заяву (клопотання) представника позивача про вирішення питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.252 КАС України) за позовом ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" (код ЄДРПОУ 34755139, 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд.70), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8564,00 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

В іншій частині відмовлено.

Відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неспіврозмірність стягнених витрат на правову допомогу зі складністю справи.

Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить стягнути витрати на правову допомогу у повному розмірі, а саме 33764 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на значні витрати на правову допомогу, які він поніс в ході розгляду справи у суді першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити вказану заяву в повному обсязі, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в ній.

Представник відповідача, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши додаткове рішення суду першої інстанції від 27.09.2018 року, апеляційні скарги сторін та матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Харківської міської ради задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу лише в розмірі 8564,00 грн. за рахунок суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Колегія судів зазначає, що на підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що з метою оскарження у судовому порядку дій Харківської міської ради щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії позивач звернувся за правовою допомогою до Адвокатського бюро "Андрій Яценко".

На підтвердження понесених витрат представником позивача надані суду: договір про надання правової допомоги від 01.02.2018 року, ордер від 01.02.2018 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №818 від 05.05.1998 року, акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правничої/правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 05.09.2018р. включно, із зазначенням розрахунку вартості правової допомоги за Договором про надання правової допомоги б/н від 01 лютого 2018р. в частині надання правової/правничої допомоги від 10.09.2018 року (далі - акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг), скріншоти з приводу пошуку та вивчення судових рішень в ЄДРСР, квитанції про сплату на загальну суму 30000,00 грн.

З приводу зазначених у акті приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правничої/правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 05.09.2018р. включно, із зазначенням розрахунку вартості правової допомоги за Договором про надання правової допомоги б/н від 01 лютого 2018р. в частині надання правової/правничої допомоги від 10.09.2018 року, видів правничої допомоги суд зазначає наступне.

Актом приймання-передачі виконаних робіт/послуг визначена виконана робота, всього на 05 вересня 2018р. включно, надана Адвокатським бюро "Андрія Яценко" на користь ОСОБА_3 правничої/правової допомоги у справі №820/4084/18 (з урахуванням досудової підготовки) у кількості 48,234 год., що складає 33764 грн. (48,234*700=33764,00 грн).

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 12, та ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.

Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076-VI, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI, документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 33764 грн. позивачем були надані наступні докази: акт приймання-передачі наданих послуг від 10.09.2018 року, касові чеки № 0.0.1128479351.1 від 10.09.2018 року та № 0.0. 1128479367.1 від 10.09.2018 року.

Понесені позивачем витрати у відповідності до вимог чинного законодавства є складовою судових витрат і не відносяться до позовних вимог, які є способами захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, за результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону 5076-VI, колегія суддів дійшла висновку, що з 15 грудня 2017 року розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проаналізувавши зроблені представником позивача розрахунки та надані відповідачем заперечення на них, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку що окрім стягнених судом першої інстанції коштів на правову допомогу в розмірі 8564 грн, стягненню підлягають кошти витрачені позивачем на правову допомогу в розмірі 16975,00 грн., які складаються з наступного: вивчення матеріалів та документів наданих позивачем розмірі 1400,00 грн., вивчення судової практики - 1400,00 грн, робота пов'язана з надсиланням запитів до відповідача, роздруківка інформації з сайту відповідача - в розмірі 3850грн.; складання процесуальних документів (клопотань, відзивів, пояснень) - у розмірі 6650грн.; ознайомлення з матеріалами справи - у розмірі 525 грн.; вивчення та системний аналіз документів наданих відповідачем - у розмірі 1750 грн.; підготовка до судових засідань складання питань до судових дебатів - 1400 грн.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Харківської міської ради, колегія суддів приходить до висновку, про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16975,00 грн. за рахунок суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції частково задовольняючи заяву позивача та стягуючи 8564,00 грн. витрат на правову допомогу, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 820/4084/18, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні заяви про вирішення питання про судові витрати щодо стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16975,00 грн. 00 коп. з прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення вимог та стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16975,00 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 по справі № 820/4084/18 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про вирішення питання про судові витрати щодо стягнення з Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16975,00 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про вирішення питання про судові витрати задовольнити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_3 (61145, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16975,00 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі 820/4084/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.О. Бондар Повний текст постанови складено 07.12.2018.