Постанова № 78391370, 07.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/8205/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018, суддя Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 22.10.18 по справі № 2040/8205/18

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Доренської Катерини Сергіївни у виконавчому провадженні № 52457260 від 24.04.2018 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 31997,64 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 2040/8205/18 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанов - повернуто позивачу.

Позивач не погодився із ухвалою суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушення норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав без поважних причин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім цього, згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Варто зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

В заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив, що про порушення свої прав дізнався 20.09.2018 з рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.09.2018 по справі № 2-3762/11.

Як встановлено з матеріалів справи, з повного тексту рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.09.2018 по справі № 2-3762/11 вбачається, що предметом скарги є постанова від 24.04.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Також представник заінтересованої особи (позивача) приймав участь у розгляді зазначеної скарги, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави вважати, що позивачу стало відомо саме 20.09.2018 про існування оскаржуваного рішення, а не до 14.09.2018 під час вчинення процесуальних дій щодо розгляду скарги та винесення ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.09.2018.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, позивачем не надано достатніх та достовірних доказів, що позивач дізнався про порушення своїх прав саме з повного тексту рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.09.2018.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, що матеріалами справи не підтверджено поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 2040/8205/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі № 2040/8205/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді(підпис) (підпис) В.О. Бондар В.А. Калиновський