Постанова № 78391348, 05.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2509/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника відповідача Ріпик Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018, суддя Бадюков Ю.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 04.09.18 по справі № 820/2509/18

за позовом ОСОБА_2

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі- відповідач, НАЗК) в якому просила суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №№ 384, 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року.

- визнати дії співробітників Національного агентства з питань запобігання корупції, які склали та підписали рішення №№ 384, 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року протиправними та зобов'язати утриматися від подальших дій, спрямованих на притягнення до відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07 березня 2018 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийняті рішення № 384 та № 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області", згідно яких суб'єкт декларування при складанні та поданні декларацій особи, уповноваженої функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки не дотримав вимоги пунктів 1,2,3 та 7 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції", подав недостовірні відомості на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року вказаний позов задоволено частково. Скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 384 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року. Скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, з посиланням на Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56 (далі - Порядок №56), апелянт вказує, що Національне агентство під час прийняття рішення №769 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_2» дотримало вимоги Порядку №56 щодо продовження строків повної перевірки на сукупний строк у 30 календарних днів.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області подані щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави місцевого самоврядування за 2015 та 2016 року, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

29 червня 2017 року НАЗК прийнято рішення № 248 "Про проведення повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, яка розпочнеться з 30 червня 2017 року", про яке позивача повідомлено на електронну адресу та через особистий електронний кабінет.

13 вересня 2017 року на адресу позивача НАЗК надіслано лист про надання пояснень та копій підтвердних документів.

22 вересня 2017 року НАЗК прийнято рішення № 769 про продовження з 29 серпня 2018 року строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 року, поданих ОСОБА_2

07 березня 2018 року НАЗК прийняті рішення № 384 та 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області".

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи неправомірними рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, позивач звернувся із позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність вчинених дій та прийнятих ним рішень, а відтак оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (далі-Закон №1700-VII), Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст.45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 3 частини 1 статті 46 Закону №1700-VII встановлено, що у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування; б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості; в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями пункту 7 частини 1 статті 46 Закону №1700-VII визначено, що у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

В силу приписів абзацу 1 ч. 1 ст. 50 Закону №1700-VII, повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції" визначений Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56 (далі - Порядок №56).

Згідно п.1 Порядку №56, встановлено, що він визначає механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №56 повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку №56, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 15 розділу ІІІ Порядку №56 перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.

У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит).

Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.

Судом, при розгляді справи встановлено та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, що проведення перевірки декларацій позивача за 2015 та 2016 роки повинно було закінчитися 28 серпня 2017 року.

При цьому, після закінчення 60 - денного строку, поза межами перевірки та без рішення НАЗК про її продовження на 30 календарних днів відповідачем вчинялися наступні дії щодо її проведення: вчинялися запити та отримувались витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 08.09.2017 року стосовно позивача (а.с. 168-169 т. 1); вчинявся запит та отримувалася інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - 11.09.2017 року стосовно об'єктів нерухомості, що використовує позивач т. 1 а.с. 173-175); складався та направлявся письмовий запит ОСОБА_2 "Про надання пояснень" № 52-08/32486/17 від 13.09.2017 р. (т. 1 а.с. 177-178); 30.08.2017 р. отримано відповідь від управління Держпраці у Закарпатській області (вх. № 06/47714/17) (т. 1 а.с. 183); 30.08.2017 р. отримано відповідь від Головного управління Держпраці в Одеській області (вх. № 06/47741/17) (т. 1 а.с. 184); 30.08.2017 р. отримано відповідь від управління Держпраці у Кіровоградській області (вх. № 06/47761/17) (т. 1 а.с. 185).

В порушення вимог чинного законодавства 22 вересня 2017 року відповідачем прийнято рішення № 769 "Про продовження строку повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_2" з 29 серпня 2017 року на 30 календарних днів, тобто відповідач, після закінчення 60 денного строку, встановленого для проведення повної перевірки, лише через 25 днів прийняв рішення про її продовження з 29.08.2018 року.

Чинним законодавством України не визначено саме такий порядок продовження строку повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на 30 календарних днів - після закінчення 60-денного строку та її продовження з дня наступного після закінчення граничного строку проведення основної перевірки.

Таке продовження має бути вчинено рішенням суб'єкта владних повноважень або до закінчення граничного строку або в цей день й не може бути продовженим після закінчення 60 -денного строку, такий спосіб чинним законодавством не передбачено, а отже подібне повноваження у суб'єкта владних повноважень відсутнє.

Колегія суддів зауважує, що фактично 90 - денний строк проведення перевірки декларацій ОСОБА_2 закінчився 27 вересня 2017 року,- у разі своєчасного прийняття рішення "Про продовження строку повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_2". Такий строк має бути безперервним, окрім випадків зупинення перевірки.

Виходячи з дати прийняття рішення НАЗК від 22 вересня 2017 року коли відповідачем було прийнято рішення № 769 "Про продовження строку повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_2" датою закінчення 30-денної перевірки, як і останнім 90-м днем проведення перевірки має бути 22 жовтня, що перевищує встановлені Законом 90 днів.

Крім того, лише 07 березня 2018 року НАЗК прийняті рішення № № 384, 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, подані ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області", які відправлені їй поштою 26 березня 2018 року та отримані на відділенні поштового зв'язку 30 березня 2018 року.

Таким чином, враховуючи строки, встановлені для проведення перевірки декларацій позивача, оскаржувані позивачем рішення були прийняті поза межами строку, встановленими для перевірки декларацій.

Рішень щодо зупинення строків проведення перевірки відповідачем не приймалось та на адресу позивача не надсилалось. Зазначене не заперечувалось сторонами по справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не наведено, того що оскаржувані рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку, тобто прийняті з порушенням пункту 14 розділу III Порядку № 56, статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 2 ст. 2 КАСУ, ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 384 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 385 "Про результати повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_2, слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області" від 7 березня 2018 року.

Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 по справі № 820/2509/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 07.12.2018.