Рішення № 78391270, 06.12.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2018 Справа № 905/2441/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Трансгарант - Україна", м .Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Покровськ Донецької області

про стягнення заборгованості в розмірі 2 793 656,00 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №35-д від 26.03.2018р.

від відповідача: не з`явився

Дочірнє підприємство "Трансгарант - Україна", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Покровськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 2 793 656,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування №133 від 01.05.2016р. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 793 656,00 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ч.3 ст.205, ст.ст. 525, 526, 629, 919, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 13, 15 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017р.).

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017р.), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №908/2441/17 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2017р. порушено провадження у справі №905/2441/17.

10.11.2017р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява №17/2441 від 09.11.2017р. Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Покровськ, Донецька область до Дочірнього підприємства "Трансгарант - Україна", м .Київ про зміну умов п.4.3., 4.5 Договору № 133 від 01.05.2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.11.2017р. зустрічну позовну заяву №17/2441 від 09.11.2017 р. на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України (в редакції від 03.08.2017р.).

20 листопада 2017 року через канцелярію суду надійшла апеляційна скарга б/н б/д Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Покровськ, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.11.2017р. по справі №905/2441/17 про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.11.2017 р. зупинено провадження у справі № 905/2441/17 на строк до розгляду апеляційної скарги та повернення матеріалів справи № 905/2441/17 на адресу Господарського суду Донецької області.

29.03.2018 р. матеріали справи №905/2441/17 надійшли на адресу господарського суду Донецької області.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, господарський процесуальний кодекс викладено в новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.

Згідно з п.9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.04.2018р. поновлено провадження у справі № 905/2441/17, вирішено розглядати справу №905/2441/17 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.04.2018 р. зупинено провадження у справі № 905/2441/17 на строк до повернення матеріалів справи № 905/2441/17 на адресу Господарського суду Донецької області.

24.09.2018 р. матеріали справи №905/2441/17 надійшли на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.10.2018р. поновлено провадження у справі № 905/2441/17.

У підготовчому судовому засіданні 13.11.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2441/17 до розгляду по суті на 06.12.2018 р.

У судовому засіданні 06.12.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2016 року між Дочірнім підприємством "Трансгарант - Україна" (далі - Експедитор) та Приватним акціонерним товариством "Макіївкокс" (далі – Клієнт) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №133 (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Експедитор, в порядку та на умовах цього Договору, зобов’язується за дорученням Клієнта, за винагороду та за його рахунок надати Клієнту послуги, передбачені п.1.2. цього Договору. На умовах цього Договору Експедитор, на підставі письмових заявок Клієнта, обв’язується надати Клієнту транспортно-експедиторські послуги з організації та оплаті перевезень вантажів Клієнта залізною дорогою України та країн СНД у власних (орендованих) вагонах чи вагонах, що знаходяться під управлінням Експедитора на інших законних підставах (далі – вагони Експедитора) (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. договору Клієнт, у відповідності до п.3.1.1. цього договору, направляє Експедитору письмові заявки про надання послуг.

Не пізніше 3 (трьох) робочих днів після закінчення звітного місяця Експедитор надає Клієнту на затвердження та підписання Звіт/Акт виконаних робіт за минулий місяць, який містить усі фактичні витрати Експедитора, що виникли в ході виконання заявки (п. 2.5.).

Розділом 3 Договору визначено обов’язки Сторін.

Так, п. 3.1.5. Договору встановлено обов’язок Клієнта приймати та затверджувати (підписувати) Звіти/Акти виконаних робіт Експедитора протягом 3-х банківських днів з дати їх отримання від Експедитора. У разі виникнення розбіжностей за Звітом/Актом виконаних робіт, Клієнт зобов’язаний повернути Експедитору Звіт/Акт виконаних робіт разом з документом, який підтверджує повноваження особи, яка затвердила (підписала) Звіт/Акт виконаних робіт.

Згідно з п.4.2. Договору вартість послуг Експедитора, виходячи з специфіки перевезення (маршрут, вантаж) та виду рухомого складу, оговорюються у Додатках до цього Договору, які підписуються уповноваженими представниками обох Сторін.

За приписами п.4.2.2. Договору У разі необхідності переадресування вагонів та/чи відправленні окружними шляхами при організації перевезення на умова цього Договору, Клієнт відшкодовує Експедитору усі пов’язані з цим витрати; зберігання на місцях загального користування, плата за використання, видачі довідок, оформлення переадресування, додатковий з.д. тариф та інші витрати. Додатковий з.д. тариф включається у вартість послуг Експедитора при розрахунку винагороди Експедитора.

Також Клієнт сплачує Експедитору винагороду у розмірі 3% від суми витрат понесених Експедитором під час переадресуванні вагонів.

Умовами п.4.3. Договору визначено, що оплата послуг Експедитора здійснюється Клієнтом у розмірі 100% попередньої оплати, виходячи з запланованого об’єму перевезення, не пізніше, ніж за 5 (п’ять) календарних днів до початку за адресування порожніх вигонів на станцію завантаження, на підставі виставленого Експедитором рахунку.

Згідно з п.4.7. Договору (в редакції додаткової угоди №02 від 01.11.2016р.) у разі відмови Клієнта від узгодженої між сторонами перевезення чи неможливості завантаження вагонів Експедитора Клієнтом та/або Вантажовідправником / Вантажоодержувачем, Клієнт відшкодовує Експедитору усі пов’язані з цим документально підтверджених збитків, які включають у себе понесені витрати та втрати Експедитора, включаючи витрати, пов’язані з поданням порожніх вагонів під завантаження, витрати пов’язані з передислокацією вагонів в порожньому стані на іншу станцію завантаження. А також за час простою вагонів та їх передислокацію на іншу станцію завантаження, с дати зупинки, переадресування вагонів (включно), та/або з дати прибуття вагонів на станцію зазначену Клієнтом (включно) до дати прибуття вагонів на іншу станцію завантаження (включно), Клієнт сплачує Експедитору плату за використання вагонів Експедитора у розмірі 550,00 грн., у тому числі ПДВ за один вагон на добу.

Нормативний час находження вагонів Експедитора на під’їзні шляхи завантаження та/або розвантаження – 48 годин. (п.4.8. Договору в редакції додаткової угоди №02 від 01.11.2016р.)

Відповідно до п.8.1. (в редакції додаткової угоди №02 від 01.11.2016р.) цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків до повного його виконання.

Договір підписаний Сторонами у встановленому законодавством порядку.

09 листопада 2016 року між сторонами підписано Додаток №3 до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №133 від 01.05.2016р. яким узгоджено, що вартість послуг Експедитора визначається у наступному порядку: у разі організації оплати залізно дорожнього тарифу Клієнтом самостійно, вартість послуг Експедитора складається з винагороди/плати у вигляді різниці між величиною з.д. тарифу застосованого до вагонів інвентарного парку УЗ з коефіцієнтом – 2,00 та величиною з.д. тарифу при перевезенні вантажу у власних (орендованих) вагонах Експедитора. У разі організації оплати залізно дорожнього тарифу Експедитором самостійно, вартість послуг Експедитора складається з тарифу та додаткових зборів за перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах з урахуванням коригованих коефіцієнтів встановлених діючим законодавством України; винагороди/плати у вигляді різниці між величиною з.д. тарифу застосованого до вагонів інвентарного парку УЗ з коефіцієнтом – 2,00 та величиною з.д. тарифу при перевезенні вантажу у власних (орендованих) вагонах Експедитора. Плата за користування піввагонами Експедитора нараховується Клієнту с 49-ї години часу знаходження вагонів на під’їзному шляху завантаження на станції Ясинувата та/або Кринична, у розмірі 458,33 грн. бе урахування ПДВ, ПДВ – 91,67 грн., всього з ПДВ – 550,00 грн. за один вагон на добу, при цьому кожна почата доба вважаються повними.

На виконання умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №133 від 01.05.2016р. позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №1-П/17133 від 20.02.2017р. на суму 600528,00 грн., №1/17/133 від 28.02.2017р. на суму 532 056,00 грн., №3-П/17/133 від 28.02.2017р. на суму 267 850,00 грн., №5-П/17/133 від 01.05.2017р. на суму 499 950,00 грн., №7-П/17/133 від 01.07.2017р. на суму 482 350,00 грн., №№8-П/17/133 від 01.08.2017р. на суму 24 750,00 грн.

В продовження виконання умов зазначеного договору, позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 2 793 656,00 грн., що підтверджується Звітами/Актами виконаних робіт №01/17 від 28.02.2017р. на суму 532 056,00 грн., №03/17-П від 28.02.2017р. на суму 267 850,00 грн., №04/17-П від 01.04.2017р. на суму 476 300,00 грн., №05/17-П від 01.05.2017р. на суму 499 950,00 грн., №06/17-П від 01.06.2017р. на суму 510 400,00 грн., №07/17-П від 16.11.2017р. на суму 482 350,00 грн. та №08/17-П від 16.11.2017р. на суму 24 750,00 грн., підписаними останнім без зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

09 серпня 2017 року позивач ОСОБА_2 №708 звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги за договором №133 від 01.05.2016р. у розмірі 2 793 655,96 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором транспортно-експедиційного обслуговування №133 від 01.05.2016р. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 793 656,00 грн., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання зобов'язань за договором організації перевезення вантажів і транспортно-експедиційного обслуговування №133 від 01.05.2016р. Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються, насамперед, положеннями Господарського кодексу України, а також іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також умовами договору організації перевезення вантажів і транспортно-експедиційного обслуговування №133 від 01.05.2016р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору транспортно-експедиційного обслуговування №133 від 01.05.2016р., суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 1 глави 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір транспортно-експедиційного обслуговування №133 від 01.05.2016р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами, з оплати вартості перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати наданих позивачем послуг відповідно до умов договору №133 від 01.05.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи Звітів/Актів виконаних робіт №01/17 від 28.02.2017р., №03/17-П від 28.02.2017р., №04/17-П від 01.04.2017р., №05/17-П від 01.05.2017р., №06/17-П від 01.06.2017р., №07/17-П від 16.11.2017р. та №08/17-П від 16.11.2017р., які підтверджують факт надання послуг з перевезення вантажу, Позивач свої зобов'язання за Договором №133 від 01.05.2016р.виконав належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором №133 від 01.05.2016р. утворилась та має місце заборгованість Відповідача в сумі 2 793 656,00 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором у розмірі 10 000, 00 грн. в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Трансгарант - Україна", м .Київ до Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Покровськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 2 793 656,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" (85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Торгівельна, 106А; код ЄДРПОУ 32598706) на користь Дочірнього підприємства "Трансгарант - Україна" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2; код ЄДРПОУ 32667198) заборгованість у розмірі 2 793 656,00 грн. та судовий збір у розмірі 41 904,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/