Рішення № 78390672, 04.12.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1916/18

Провадження № 2/396/766/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Очеретньої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1916/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (ОСОБА_1) про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду до відповідача ОСОБА_2 (ОСОБА_1) про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування якого зазначив, що за рішенням Новоукраїнського районного суду м. Новоукраїнка від 25 квітня 2013 року, справа № 396/769/13-ц ОСОБА_1 виплачує на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення повноліття сином ОСОБА_5 23 травня 2023 року та до досягнення повноліття сином ОСОБА_6 01 травня 2028 року. Після розлучення позивач почав проживати у цивільному шлюбі з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, де в останніх з’явилася донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. У зв’язку з сімейними обставинами відповідача та з метою належного виховання дітей позивач прийняв на своє утримання свого сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який з 01 листопада 2017 року проживає разом зі своїм батьком по вул. Центральна, 187 с. Рівне Новоукраїнського району. Так як позивач не має регулярного доходу та у зв’язку з тим, що на його утриманні зараз перебуває ще одна малолітня дитина, ОСОБА_8, останній нажаль не може здійснювати виплати аліментів у розмірі, встановленим рішенням Новоукраїнського районного суду від 25 квітня 2013 року. Розмір аліментів, який на теперішній час з позивача стягується, приводить його в скрутне матеріальне становище. Таким чином на утриманні ОСОБА_1 знаходиться син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 які проживають спільно зі своїм батьком за вищевказаною адресою, а також ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно до якого проводиться виплата аліментів, в результаті чого прохає зменшити розмір аліментів.

18.10.2018 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області було відкрито провадження у справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для розгляду справи по суті. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 в судове засідання не з’явились з невідомих суду причин. Про розгляд справи повідомлялись належним чином. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з’явилась. Проти позову заперечила просила в позові відмовити.

Суд дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши та проаналізувавши всі наявні докази по справі у їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що що згідно рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25.04.2013 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_11, на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, розпочавши стягнення з 20 березня 2013 року і до досягнення повноліття сином ОСОБА_5, 23 травня 2023 року, а потім, до досягнення повноліття сином ОСОБА_6, 01 травня 2028 року, якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. (а.с.10).

Відповідно свідоцтва про народження серії І-ОЛ № 007539, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6, батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 12).

Відповідно свідоцтва про народження серії І-ОЛ № 178747, ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 13).

Згідно довідки про склад сім’ї виданої Рівнянською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області від 21.09.2018 року № 4016 про те, що до складу сім’ї входять: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 – уповноважений власник, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_13 – співмешканка, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 – дочка, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 – син. (а.с.14).

Згідно довідки виданої виконкомом Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 19.09.2018 року № 3983 гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12 про те, що він дійсно проживає та зареєстрований на території Рівнянської сільської ради за адресою: с. Рівне вул. Центральна, 187. До складу сім’ї входять: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_13 – співмешканка, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 – донька, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 – син, зі слів батька проживає за вказаною адресою з 01.11.2017 року. (а.с.15).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України обовязок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Також аналогічні рекомендації з цих підстав викладені у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У відповідності до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів є вичерпним.

Під зміною матеріального стану сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового стану платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоровя або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоровя одержувача аліментів.

Також і у п. 23 Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При цьому, з аналізу статті 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України розяснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обовязком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Суд також приймає до уваги положення статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У розумінні статті 81 ЦПК України та наведеної вище норми СК України мається на увазі необхідність саме ініціатору позову доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоровя або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обовязків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що за своїм матеріальним становищем та через стан здоров'я він не здатен сплачувати аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі, який встановлений рішенням суду, підстав для зменшення розміру аліментів у суду немає.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивач має нормальний стан здоров'я, є працездатною особою. Його матеріальний стан, навіть з відрахуванням аліментів, є задовільним та стабільним, що в свою чергу не тільки не звільняє від обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, а навіть дозволяє позивачу виконувати свої зобов'язання щодо сплати аліментів в розмірі, визначеному судом.

Звертаючись з позовом до суду, він фактично не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів.

Посилання позивача, як на підставу для зменшення розміру стягуваних аліментів, на те, що він створив сім`ю, суд до уваги не бере, доказів про те, що його матеріальний стан погіршився суду надано не було.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

На виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довів суду, що його матеріальний або сімейний стан змінилися настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, розпочавши стягнення з 20 березня 2013 року і до досягнення повноліття сином ОСОБА_5, 23 травня 2023 року, а потім, до досягнення повноліття сином ОСОБА_6, 01 травня 2028 року, що могло б бути підставою для зменшення розміру аліментів, визначеного рішенням суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що матеріальне становище платника аліментів, з урахуванням сплати аліментів відповідачу і наявності у нього інших утриманців дозволяє йому сплачувати аліменти на користь відповідача в розмірі визначеному рішенням суду від 25.04.2013 року, а докази , які надав суду позивач, суд не вважає достатніми для зменшення розміру аліментів.

Керуючись ст.ст. 180-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 81, 89, 258-259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 07.12.2018 року.

Головуючий: О. А. Гарбуз