Ухвала суду № 78388731, 07.12.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9356/18

Провадження № 1-кс/344/4047/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Стефанець Г.Я., прокурора Галая Р.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408КК України, в рамках кримінального провадження № 42018090780000043 від 17.04.2018,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор військової прокуратури, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, в обґрунтування якого вказав, що 28.12.2016р. о 09 год.00 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, з метою ухилитися від військової служби назавжди, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з’явився на службу до розташування військової частини А3892 (Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт. Делятин), та ухиляється від військової служби до теперішнього часу, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з’явився на службу до військової частини.

У вчинені зазначеного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, 17.04.1965р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який проходить військову службу за контрактом на посаді механіка-водія 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А3892 у військовому званні солдат.

17.04.2018 відносно солдата ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, та оголошено розшук підозрюваного.

26.06.2018 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

07.12.2018 року о 09год. 05 хв. підозрюваного фактично затримано прокурором військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону і доставлено для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечували з приводу задоволення даного клопотання, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність наведених у ньому ризиків та просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який слід відбувати за місцем проходження служби, встановлено наступне.

Матеріалами клопотання зазначається, що у вчинені зазначеного злочину обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1., можлива причетність якого до вчинення інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1., у причетності до інкримінованого йому злочину, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 408 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Згідно із вимогами п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані слідчому судді, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обов’язків.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування і був затриманий військовим прокурором.

В той же час, обставини, які зазначені захисником підозрюваного не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сама по собі участь підозрюваного у бойових діях на сході України не може бути безумовною підставою для відмови в задоволенні обґрунтованого клопотання і лише свідчить про виконання підозрюваним свого Конституційного обов’язку щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, які мали місце до скоєння інкримінованого підозрюваному злочину.

При цьому підозрюваний є діючим військовослужбовцем за контрактом ЗС України.

За таких обставин при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, утримувати останнього слід на гауптвахті Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок)гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк сорок п’ять днів — до 20 січня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати на гауптвахті Ужгородського зонального відділу Військової служби правопорядку м. Ужгород, вул. Артилерійська, 1е).

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- з’явитися до розташування військової частини для подальшого проходження військової служби;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — сорок п’ять днів, до 20 січня 2019року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб, а також начальника Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В.Шамотайло