Ухвала суду № 78386515, 06.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 грудня 2018 року м. Київ № 640/19924/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами та поясненнями позивача щодо поновлення строку звернення до суду

за позовомОСОБА_1 до Приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича про:

- визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева Ігоря В'ячеславовича від 27.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57310966.

- зобов'язання приватного виконавця Щигарцева Ігоря Вячеславовича повернути ОСОБА_1 автомобіль Volkswagen Passat (держ.номер знак НОМЕР_1).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зокрема, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

05.12.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуальних строків звернення до суду.

Ознайомившись із викладеними позивачем доводами, наведеними в обґрунтування своєї позиції щодо поновлення строків звернення до суду, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд зазначає наступне.

У ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначена норма процесуального законодавства встановлює загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи та спеціальний, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами. Зазвичай вони коротші від загального строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.

В даному випадку предметом оскарження позивачем в судовому порядку є рішення приватного виконавця - постанова про відкриття виконавчого провадження №57310966 від 27.09.2018 року.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.

Від так, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У п.1 ч.2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем 05.12.2018 року через канцелярію суду надано заяву про поновлення процесуальних строків звернення до суду.

У вказаній заяві позивач стверджує, що про існування зазначеного виконавчого провадження та про арешт автомобіля Volkswagen Passat (держ. номер знак НОМЕР_1) він дізнався лише 30.10.2018 року безпосередньо в ході опису і вилучення даного транспортного засобу виконавцем. Надалі, поспілкувавшись з відповідачем, позивач ініціював питання про надання йому доступу до матеріалів виконавчого провадження, і, зокрема надання примірника постанови про відкриття виконавчого провадження із ідентифікатором.

Копія оскаржуваної постанови була надана ОСОБА_1, як він зазначає, лише 22.11.2018 року шляхом направлення фотографій через програму обміну повідомленнями Viber. Також, ОСОБА_1 зазначає про те, що його звернення до відповідача про отримання копії постанови було ускладнене через незадовільний стан здоров'я, на підтвердження чого до заяви додано копію листка непрацездатності.

Однак, суд критично ставиться до викладених позивачем доводів з огляду на наступне.

З позовної заяви вбачається, що виконавцем опис і вилучення транспортного засобу позивача Volkswagen Passat (держ. номер знак НОМЕР_1) було здійснено 30.10.2018 року, внаслідок чого ОСОБА_1 дізнався про існування виконавчого провадження №57310966.

Отже, саме з вказаної дати ОСОБА_1 повинен був дізнатись про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). З огляду на зазначене, останнім днем, коли ОСОБА_1 мав право звернутись до суду з даним позовом є 13.11.2018 року.

Одночасно, посилання позивача на незадовільний стан здоров'я не може бути визнане судом за достатній доказ на підтвердження неможливості отримання копії оскарженого рішення, оскільки з наявної в матеріалах справи копії листка непрацездатності вбачається, що позивач знаходився на амбулаторному лікуванні, яке не перешкоджало йому вчиняти дії для отримання примірника оскаржуваного рішення. Крім того, відповідно до зазначеного листка, звільнений ОСОБА_1 від роботи з 08.11.2018 року.

При цьому, інших доказів, які б свідчили про неможливість звернення ОСОБА_1 до виконавця про отримання оскаржуваного рішення з 30.10.2018 року до 08.11.2018 року позивачем не додано.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження здійснення запитів до виконавця про отримання копії постанови від 27.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження №57310966 починаючи з дня проведення виконавцем вилучення автомобіля позивача - з 30.10.2018 року.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копі (ч.1 ст.19 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»). Однак доказів на підтвердження використання вказаного права ОСОБА_1 не надано.

Таким чином суд зауважує, що у своїй заяві про поновлення процесуальних строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України, не наведено достатніх доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 28.11.2018 року (зареєстровано канцелярією суду), тобто, з пропуском визначеного п.1 ч.2 ст.287 КАС України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.3, 5-11, 73-77, 90, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Щигарцева Ігоря В'ячеславовича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська