Ухвала суду № 78386498, 07.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/61

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження

07 грудня 2018 року м. Київ№ 640/20349/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), фактична адреса: 02160, АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, в якій позивач просить:

- визнати протиправною діяльність відповідача, яка полягає у припинення виплати пенсії на адресу позивача за період з квітня 2017 року включно, до моменту звернення до суду із адміністративним позовом.

- зобов'язати відповідача провести пенсійні виплати на адресу позивача за період з квітня 2017 року включно, до моменту розгляду судом спору по суті.

Підставами позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок протиправного припинення виплати пенсії, у зв'язку з відсутністю позивача за місцем реєстрації в якості тимчасово переміщеної особи та повернення до зони проведення АТО.

Після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, оскільки остання вчиняла дії щодо врегулювання спору у позасудовому порядку.

Розглянувши матеріали справи та вищевказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення щодо строку звернення до адміністративного суду передбачені ч. 2 ст. 122 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

З заяви про поновлення строку звернення до суду вбачається, що з квітня 2017 року відповідач припинив виплати пенсії позивачу. Так, з квітня 2017 року до листопада 2018 року (момент звернення до суду) позивач у телефонному режимі, а також засобами поштового зв'язку намагався з'ясувати та вирішити питання припинення виплати йому пенсії, проте позитивного результату не отримав. При цьому, доказів протилежного з наявних матеріалів справи не вбачається, а суду невідомо.

Слід зазначити, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.

У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Таким чином, у справах щодо захисту соціальних прав, спір в яких пов'язаний із оскарженням як правомірності рішення суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру періодичних (щомісячних) виплат, так і правомірності дій по виплаті таких періодичних платежів після прийняття цього рішення, останні вимоги, як правило, не можуть бути залишені без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду у повному обсязі, оскільки порушення прав отримувача соціальних виплат має характер триваючого і таке порушення відбувається щомісячно при виплаті сум, розмір яких оспорюється.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 у справі №489/1939/17.

Відтак, оскільки пенсія є періодичним платежем, що виплачується щомісяця, про розмір виплати позивач знав, а тому в разі незгоди, мав право звернутися до суду. При цьому, з огляду на вимоги адміністративного позову, позивач не погоджується з припиненням нарахування та виплати пенсії, з квітня 2017 року (включно) до моменту звернення до суду із адміністративним позовом, тобто правовідносини, з якими позивач пов'язує порушення свого права, є триваючими і продовжується на момент подання адміністративного позову до суду.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що наведені позивачем обставини в якості підстави для задоволення поданої заяви є достатніми для поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з чим, вказану заяву слід задовольнити.

Позивачем разом з адміністративним позовом подано заяву про звільнення від сплати судового збору, яка мотивована скрутним матеріальним становищем позивача, як пенсіонера, для якого пенсія є єдиним джерелом доходу, а її виплата припинена.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору та розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд звертає увагу на те, що предметом даного позову є захист соціального права позивача, а саме права позивача на пенсію.

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що відмова відповідачем у здійсненні виплат пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, поставила позивача у скрутне матеріальне становище. В цьому випадку суд дійшов висновку про те, що сплата судового збору для позивача в цій ситуації може стати обмеженням доступу до суду та буде несправедливою вимогою.

Отже, суд задовольняє вказану заяву позивача та вважає за необхідне звільнити позивача від сплати судового збору в цій справі.

Відтак, враховуючи, що чинним КАС України встановлені особливості розгляду щодо даної категорії справи, судом вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 122, 133, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 255, 257-263 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та звільнення від сплати судового збору у справі №640/20349/18.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

3. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

4. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.

6. Встановити позивачу триденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу триденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.

8. Повідомити сторін про необхідність подання разом із відзивом/відповіддю на відзив/запереченнями:

- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий(а, і) відзив/відповідь на відзив/заперечення, якщо такі докази не надано раніше;

- документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/відповіді на відзив/заперечень і доданих до нього(неї, них) доказів іншим учасникам справи.

9. Також повідомити, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

10. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала в частині порушення правил підсудності відповідно до частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в апеляційному за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Клочкова