Рішення № 78386470, 28.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/757/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просила:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.12.2017 року № НОМЕР_1, НОМЕР_2, та рішення №0096461304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 року № Ф-0096471304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову перевірку та складено акт від 07.12.2017 року №142/24-13-13-04/НОМЕР_3, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки).

На думку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними виходячи з наступного: за висновками даної перевірки податковий орган не врахував у складі валових витрат документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов’язані із господарською діяльністю позивача, а саме транспортні витрати, які позивачеві надані (послуги) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, даний суб'єкт господарювання протягом періоду, що перевірявся здійснював вантажні перевезення автомобільним транспортом - реалізованих позивачем товарно - матеріальних цінностей; реалізація товарів позивачем підтверджується належними доказами; при реалізації (одноразово) значної кількості товарів, позивач за власний рахунок забезпечував транспортування придбаних товарів до місця вивантаження в межах України, який зазначить покупець.

30.08.2018 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що посадовими особами відповідача проведена документальна планова перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації товарів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 07.12.2017 № 142/24- 13-13-04/НОМЕР_3. На підставі акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0096451304 про сплату 104139,26 грн. податку на доходи фізичних осіб та 26034,82 грн. застосованих штрафних санкцій за порушення підпунктів177.4.1, 177.4.4., пункту 177.4., пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідач зазначив, що позивачем завищено витрати в сумі 568336,39 грн. (в тому числі за 2015 рік – 457332,83 грн., 2016 рік – 111003,85 грн.

Перевіркою книги обліку доходів та витрат встановлено, що в у графі 5 "Реквізити документа, що підтверджує понесені витрати" не зазначалися обов'язкові дані первинних документів, якими підтверджено понесення витрат, у графі 6 "Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)" - вказані загальні суми витрат, без підтвердження первинними документами.

Крім цього, перевіркою встановлено, що позивачем на дату реалізації імпортованого товару формувались витрати по курсу НБУ, зазначеному в митних деклараціях від 09.02.2015 року №408030002/2015/000076, від 19.10.2015 року №408030002/2015/000861, від 22.11.2016 року №408030001/2016/000727, однак фактична оплата за вищевказаний товар відбувалась на умовах попередньої плати та авансових платежів. З урахуванням вимог статті 177 ПК України перевіркою розраховано витрати понесені позивачем з урахуванням сплати авансових платежів нерезиденту частинами – за сумою авансових платежів з урахуванням курсу, що діяв на дату сплати кожної частини товару, та на умовах передоплати – за курсом, який діяв на момент перерахування передоплати.

З огляду на наведене, перевіркою встановлено, що позивачем занижено оподатковуваний (чистий дохід) на суму 568336,68 грн. (в тому числі: 2015 рік - 457332,83 грн., 2016 рік - 111003,85 грн.), що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 104139,26 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач також зазначив, що з метою отримання документів необхідних для проведення перевірки позивачу направлено лист від 10.11.2017 року 1216/ФОП/24-13-13-04 про надання документів, в якому, зокрема, зазначено про надання копій документів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, а саме: укладених контрактів, угод на придбання та продаж товарів (надання послуг); отриманих та виданих накладних; первинних документів, які підтверджують факт оплати товарів (послуг) постачальникам; розрахунки за транспортні послуги.

Позивачем на адресу контролюючого органу направлено лист від 29.11.17 року М2/11/17, в якому наведено повний перелік документів, який надається до перевірки. Однак в описі наданих для перевірки документів, який складено позивачем відсутні документи, що зазначені у позовній заяві.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0096431304 про сплату 8525,05 грн. військового збору та 2131,26 грн. застосованої штрафної санкції за порушення п.161 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України зазначив, що з урахуванням наведеного позивачем також порушені зазначені норми податкового законодавства в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору.

З приводу доводів позивача про вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 № Ф - НОМЕР_4 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 № НОМЕР_5, відповідач звертав увагу суду на те, що оскільки перевіркою встановлено порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме заниження максимальної величини бази для нарахування єдиного внеску в сумі 93120,20 грн. (за 2015-2016р.р.), відтак оскаржувані рішення відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного просив відмовити в задоволені адміністративного позову.

15.11.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено повністю.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на аргументи наведені у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши вступну промову учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №1049 від 26.10.2017 року, проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

07.12.2017 року за результатами перевірки складено акт № 142/24-13-13-04/НОМЕР_3 про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_3, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, в якому зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.п.177.4.1, п.п.177.4.4., п.177.4., п.177.10 ст. 177, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, платником занижено податок з доходів фізичних осіб за 2015-2016 роки в сумі 104139,26 грн. в т.ч. 2015 рік в сумі 84158,57 грн., за 2016 рік в сумі 19980,69 грн.;

- п.177.2 ст. 177 визначених підпунктами 1.2, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу, платником не нараховано та не утримано військовий збір з оподаткованого (чистого доходу) в загальній сумі 8525,05 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 6859,99 грн., за 2016 рік в сумі 1665,06 грн.;

п.п.3 п.1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині заниження мінімальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої Законом в загальній сумі 94120,20 грн. в тому числі в сумі 68699,35 грн. за 2015 рік та 24420,85 грн. в 2016 році.(а.с.135-177)

21.12.2017 року на підставі акту перевірки посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 104139, 26 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями в сумі 26034,82 грн. (а.с.66)

21.12.2017 року на підставі акту перевірки посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 за платежем військовий збір в сумі 8525,05грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями в сумі 2131,26 грн. (а.с.67)

21.12.2017 року на підставі акту перевірки посадовими особами відповідача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0096471304 в сумі 93120,20 грн. відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. (а.с.68)

21.12.2017 року відповідачем винесено рішення № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на підставі якого застосована штрафна санкції в сумі 9312,02 грн. (а.с.69)

Судом встановлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження до Державної фіскальної служби України.

12.02.2018 року Державною фіскальною службою України винесено рішення про результати розгляду скарги, яким оскаржувані рішення податкового органу, зокрема вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску залишено без змін. (а.с.70-71)

15.03.2018 року Державною фіскальною службою України винесено рішення про результати розгляду справи, яким оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін. (а.с.73-74)

Звертаючись з позовом до суду позивачем надано наступні документи, які судом досліджені в ході розгляду справи, зокрема:

- договір № 1 про надання транспортних послуг від 25.01.2015 року, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (замовник). Предметом договору є надання виконавцем – замовнику, транспортних послуг необхідних для здійснення доставки товару по території України. Термін договору з 01.02.2016 року до 31.12.2016 року включно. (а.с.31-32)

- договір - заявка від 30.05.2015 року № 1/05, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Вінниця, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 22359, 00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.33)

- договір - заявка від 17.06.2015 року № 1/06, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Луцьк, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 32856,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.34)

- договір - заявка від 20.10.2015 року № 1/10, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Одеса, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 59073,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.35)

- договір - заявка від 29.10.2015 року № 2/10, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м. Дніпропетровськ, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 71079,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.36)

- договір - заявка від 31.10.2015 року № 3/10, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Миколаїв, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 58725,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.37)

- договір - заявка від 15.02.2015 року № 0/02, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Дніпропетровськ водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 71079,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.38)

- договір - заявка від 21.02.2015 року № 2/02, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Львів, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 26883,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.39)

- договір - заявка від 25.02.2015року № 3/02, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Київ, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 44196,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.40)

- договір - заявка від 28.02.2015 року № 4/02, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Харків, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 85608,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 25.01.2015 року №1.(а.с.41)

- договір - заявка від 20.114.2016 року № 1/11, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Київ, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 44196,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 01.02.2016 року №1.(а.с.42)

- договір - заявка від 28.11.2016 року № 2/11, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставити товар з с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області в м.Харків, водій ОСОБА_6, вартість транспортних послуг в сумі 85608,00 грн., термін виконання відповідно до договору від 01.02.2016 року №1.(а.с.43)

Судом дослідженні товарно-транспортні накладні за травень, червень, жовтень, лютий 2015 року, листопад 2016 року, щодо відправки товару ПП ОСОБА_4, автомобільний перевізник ПП ОСОБА_5 (а.с.44-54)

- акти здачі - приймання виконаних робіт/наданих послуг (по перевезенню вантажів автомобільним транспортом) в період за 2015 - 2016 роки. (а.с.55-65)

- податкові декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_4, за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік. (а.с.104-107, а.с.109-111, а.с.114-116)

- супровідні документи «CMR» з відмітками митниць російської федерації та України. (а.с.119-120)

- інформація про залишки товарно - матеріальних цінностей за динним обліку станом на 01.01.2014 року, 01.01.2015 року , 01.01.2016 року, 15.11.2017 року. (а.с.124-126)

- інформація щодо понесених витрат в частині реалізованого товару в розрізі товарних позицій та вартості одиниці за 2015-2016 роки. (а.с.127)

Згідно листа № 1216/ФОП/24-13-13-04 від 10.11.2017 року про надання документів податковим органом повідомлено (запропоновано) самозайнятій особі ОСОБА_4, у зв'язку з проведенням документальної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на підставі пп.20.1.2, п.20.1 ст.20, п.85.2, ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, надати до ГУ ДФС у Чернівецькій області документи/копії документів, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) з таких питань:

- укладені контракти, угоди на придбання та продаж товарів (надання послуг) за період з 01.2014р. по 31.12.2016р.

- інші види договорів (в тому числі цивільно-правового характеру) за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р.;

- дозвільні документи на приміщення, які використовуються в господарській діяльності за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.;

- документи на право власності на землю чи право оренди на земельні ділянки за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016 р.;

- вантажно-митні декларації за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р.;

- отримані та видані накладні за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. ;

- отримані та видані податкові накладні за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р.;

- первинні документи, які підтверджують факт оплати товарів (послуг) постачальникам за період з 01.04.2014р. по 31.12.2016 р., в т.ч. акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), закупівельні акти;

- щоденні банківські виписки по розрахункових рахунках за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.;

- трудові договори з найманими працівниками за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.;

- відомості по нарахуванню та виплаті заробітної плати за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р.;

- розрахунки за транспорті послуги (договори, угоди) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.;

- журнали обліку доходів та витрат за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р.

- перелік кредиторів станом на 01.01.2014р., 01.01.2015 р., 01.01.2016 р. та на 31.12.2016 р. із зазначенням дати виникнення заборгованості та суми заборгованості в розрізі кожного контрагента;

- переліки дебіторів станом на 01.01.2014р., 01.01.2015 р., 01.01.2016 р. та на 31.12.2016 р. із зазначенням дати виникнення заборгованості та суми заборгованості в розрізі кожного контрагента;

- інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей за даними обліку станом на 01.01.2014р., 01.01.2015 р.,01.01.2016 р. та на 31.12.2016 р. в розрізі товарів та їх кількості.

В листі податковим органом звертається увага також на те, що ненадання документів (копій документів) у зазначений у запиті термін тягне за собою накладення відповідальності відповідно до статті 121 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомляє, що згідно із п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності. (а.с.131-132)

29.11.2017 року позивач (лист вх. № 2/11/17 від 29.11.2017 року) надав ГУ ДФС у Чернівецькій області відповідь, в якій повідомив наступне: до раніше наданої інформації щодо залишків товарно - матеріальних цінностей за даними обліку станом на 01.01.2014 року 01.01.2015 року, 01.01.2016 року, 31.12.2016 року, 15.11.2017 року, додано до перевірки наступні документи.

- договори оренди приміщення з ОСОБА_7 від 01.04.2011 року та від 01.04.2016 року.

- договір від 25.03.2016 року № 5354/16-к (ПТНП) з ПАТ “Мотор Січ” зі специфікаціями № 1,2,3,4, з рахунками на оплату від 23.04.2016 року № 1270, від 25.04.2016 року № 1039 від 30.08.2016 року № 2251та платіжними дорученнями про оплату за товар.

- накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 23.05.2016 року від 23.05.2016 року № 033574, від 23.05.2016 року № 0338575, від 27.05.2016 року № 0325028, від 03.02.2017 року № 0393704 з ПАТ “Мотор Січ”.

- договір купівлі-продажу від 29.02.2016 року № 29-02/37 з ПАТ “Харківський електротехнічний завод” з додатковою угодою № 1 від 29.02.20О6 року з рахунками на оплату від 29.02.2017 року № 23/688 та від 01.03.2016 року № 23/693.

- видаткові накладні від 01.03.2016 року № 1600138 та 1600141.

- контракти з AT “Артинський завод”, російська федерація: від 21.10.2014 року № 1703 з додатками № 1, від 27.07.2015 року № 2; від 27.07.2016 року № 1869, з додатком від 27.07.2016 року та додатковою угодою № 1.

- рахунки — фактури від 02.02.2015 року № 1/54 від 15.10.2015 року № 5144 від 17.11.2016 року № 6983 з деклараціями на товари із відмітками митниць російської федерації та України.

- міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 54 № 5144 № 426398 з товаросупровідними документами (відвантажувальними специфікаціями та пакувальними листами ) № 554 із відмітками митниць російської федерації та України.

- вантажно-митні декларації від 09.02.2015 року № 408030002/20157000076 від 18.10.2015 року № 408030002/2015/000861, від 22. 11. 2016 року № 408030001/2016/000727

- сертифікат про походження товару № 438923 AT “Артинський завод”

- платіжні доручення в іноземній валюті про оплату за товар від 05.12.2014 року № 01, від 19.12.2014 року № 02, від 06.08.2015 року, від 20.08.2015 року від 11.08.2016 року із заявами про купівлю іноземної валюти та касовими ордерами.

- договір та довідка про транспортні витрати від 09.02.2015 року № 6 послу наданих ТОВ “Єкос Інтернаціонал” за маршрутом смт. Арті - м. Чернівці.

- товарна накладна від 15.10.2015 року № 5165 з AT “Артинський завод”, Російська федерація.

- довідка про транспортні витрати з ТОВ “БЕЗОН-ТРАНС” від 16.10.2015 року.

- рахунок-фактура від 21.11.2016 року № 65 на транспортні витрати, надані ФОП ОСОБА_8 за маршрутом смт. Арті - с. Тарасівні Чернівецької області та договір від 16.11.2016 року № 1 на транспортні перевезення з довідкою про транспортні витрати

- платіжні доручення на сплату митних платежів. ПДВ.

- технічний паспорт на вантажний автомобіль DODGE SPRINTER № РСА 413454, зареєстрований на чоловіка ОСОБА_9.(а.с.133-134)

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755 -VI. (далі - ПК України)

Звертаючись до суду позивач звертав увагу суду, що посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт. На підставі акта перевірки від 07.12.2017 року № 142/24-13-13- 04/НОМЕР_3 відповідачем прийнято оскаржувані рішення, зокрема, податкові повідомлення - рішення від 21.12.2017 року.

Суд не погоджується з доводами позивача, які наведені в позові, з приводу оскарження податкового повідомлення - рішення №0096451304 про сплату 104139,26 грн. податку на доходи фізичних осіб та 26034,82 грн. застосованих штрафних санкцій за порушення підпунктів 177.4.1, 177.4.4., пункту 177.4., пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України , з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що в період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року позивачем здійснювалась торгівельна діяльність на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, зокрема, придбані товари по імпортним контрактам від 21.10.2014 року №1703, від 27.07.2016 року №1869, що укладені з АО “Артинський завод” (Росія) в подальшому реалізовувались на митній території України кінцевому споживачу.

Перевіркою правильності визначення документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року встановлено, що позивачем в порушення вимог п.п.177.4.1, п.п 177.4.4., п.177.4., п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України завищено витрати на 568336,69 грн. (в тому числі: 2015 рік - 457332,83 грн., 2016 рік - 111003,85 грн.).

Як зазначалось вище, перевіркою книги обліку доходів та витрат встановлено, що в у графі 5 "Реквізити документа, що підтверджує понесені витрати" не зазначалися обов'язкові дані первинних документів, якими підтверджено понесення витрат, у графі 6 "Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)" - вказані загальні суми витрат, не підтвердженні первинними документами на час проведення перевірки.

Відтак податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено оподатковуваний (чистий дохід) на 568336,68грн. (в тому числі: 2015 рік - 457332,83 грн., 2016 рік - 111003,85 грн.), що призвело до заниження на 104139,26 грн. податку з доходів фізичних осіб .

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої Фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 177.4.1, 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, зокрема, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, та транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, паданням послуг, яка спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1,36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у т.ч. в електронному вигляді, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 4 Порядку у разі обрання самозайнятою особою ведення Книги в електронній формі самозайнята особа зобов'язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом та сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв'язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Після отримання самозайнятою особою повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якого минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (пункт 5 Порядку).

З приводу твердження позивача, що перевіркою не включено до складу валових витрат, витрати які безпосередньо пов’язані із господарською діяльністю позивача, зокрема транспортних витрат, які надані ФОП ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її не подання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача з метою отримання документів необхідних для проведення перевірки позивача направлено лист від 10.11.2017року № 1216/ФОП/24-13-13-04 про надання документів, в якому, зокрема, зазначено про надання копій документів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, а саме: укладених контрактів, угод на придбання та продаж товарів (надання послуг); отриманих та виданих накладних; первинних документів, які підтверджують факт оплати товарів (послуг) постачальникам; розрахунки за транспортні послуги. (а.с.131-132)

Позивачем в сою чергу на адресу відповідача направлено лист від 29.11.2017 року М2/11/17, в якому наведено перелік документів (зазначено вище). Однак в описі наданих для перевірки документів, який складено позивачем відсутні документи, що додані позивачем до адміністративного позову на підтвердження правої позиції та дослідженні в ході розгляду справи (договори на поставку товару, товарно - транспортні накладні, акти здачі - приймання виконаних робіт. (а.с.33-65). З акту перевірки вбачається, що такі документи також і не були предметом дослідження працівниками податкового органу.

Окрім іншого суд зазначає, що перевіркою декларації про майновий стан і доходи за 2015-2016 роки встановлено, що показник “інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг” позивач декларував в розмірі “ 0” грн. Відтак суд доходить висновку, що докази наведені в адміністративному позові не спростовують правового обґрунтування викладеного відповідачем, як в акті перевірки так і у відзиві на адміністративний позов.

Висновки суду полягають окрім іншого в тому, що відповідач приймаючи спірні рішення діяв у спосіб і в межах визначених в першу чергу статтею 44 ПК України.

В ході судового розгляду справи ставилось питання про дослідження документів (переліку документів), які стосувались формування платником валових витрат, які випливали з послуг перевезення вантажу. Однак, не зважаючи на документування таких послуг платником – документи, які підтверджують ці послуги не надавались під час перевірки. Крім цього, в ході судового розгляду справи також не надано підтверджуючих доказів, які б свідчили про те, що позивачем (передано, перераховано, чи ін.) кошти за надані перевізником послуги.

Іншими словами, за відсутності жодного документа під час проведеної перевірки, який хоча б вказував на подію наданих перевізником послуг – документи надані разом з адміністративним позовом не є достатньою підставою для визнання рішень відповідача протиправними.

Звертаючись з позовом до суду, позивач також просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0096431304 про сплату 8525,05 грн. військового збору та 2131,26 грн. застосованої штрафної санкції за порушення п.161 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене вище та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачем вірно викладений висновок в акті перевірки, щодо не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 8525,05грн. (чистий дохід 568336,69грн. х 1,5%=8525,05грн.), в т.ч. за 2015 рік в сумі 6859,99грн. (чистий дохід 457332,83грн. х1,5%=6859,99грн.), за 2016 рік в сумі 1665,06грн.(чистий дохід 111003,85грн. х1,5%=1665,06грп.).

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Щодо доводів позивача з приводу визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 № Ф - НОМЕР_4 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 № НОМЕР_5, суд вказує.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно частини 3 статті 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно частини статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску до 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Виходячи із викладених вище суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача та правомірність спірного рішення, щодо заниження позивачем максимальної величини бази для нарахування єдиного внеску, встановленої Законом в загальній сумі 93120,20 грн. (за 2015-2016 роки), в т. ч. в сумі 68699,35грн., за 2015 рік та 24420,85грн. за 2016 рік.

З урахуванням наведеного вище, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 № Ф - НОМЕР_4, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 № НОМЕР_5 ГУ ДФС у Чернівецькій області, які винесені на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 07.12.2017 № 142/24-13-13-04/27352198620, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що заперечуючи проти позовних вимог, відповідач (окрім іншого) посилався на обставини щодо формування валових витрат виходячи із дати реалізації імпортованого товару по курсу НБУ, зазначеному в митних деклараціях. При цьому, перевіркою розраховано витрати понесені позивачем в частині реалізованого імпортного товару із врахуванням того, що первинна вартість імпортованих товарів визначається: у разі сплати авансових платежів нерезиденту частинами - за сумою авансових платежів з урахуванням курсу, що діяв на дату сплати кожної частини товару; на умовах передоплати - за курсом, який діяв па момент перерахування передоплати.

Разом з тим, вказані обставини не оскаржувались позивачем. Як в адміністративному позові, а так само і в ході судового розгляду справи судом ставилось на обговорення питання щодо наведених обґрунтувань. Однак такі обставини не стосувались предмета дослідження і обґрунтувань, на які посилався позивач. Відтак, судом не дається оцінка наведеним правовідносинам.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до норм статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За нормами статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За нормами статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дає суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб’єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2018 р.

Повне найменування учасників процесу:

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_4 (с.Тарасівці, Новоселицький район, Чернівецька область,60350, код РНОКПП: НОМЕР_6)

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул.Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 39392513)

Суддя Боднарюк О.В.