
10.2.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
27 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/452/18
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,
за участю
секретаря судового засідання Жданової Г.Є.,
та
представників сторін:
від позивача - Колупаєвої В.А.,
від відповідача - Деріглазової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 812/452/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Фонду соціального страхування України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - позивач) до Фонду соціального страхування України (далі - Відповідач або Фонд), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не створенні робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, із місцезнаходженням на території де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та у якому позивач повинно знаходиться на обліку;
- зобов'язати відповідача створити робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, із місцезнаходженням на території де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
10.04.2018 до проведення підготовчого засідання, Позивач скористався своїми правами передбаченими статтями 44, 47 КАС України уточнив позовні вимоги, просив:
- визнати протиправним рішення Фонду соціального страхування України від 01.02.2018 вих. № 5.2-28332 в частині відмови внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, яке суперечить вимогам пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства»;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду соціального страхування України, яка полягає у не створенні робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, із місцезнаходженням на території де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» повинно знаходиться на обліку. Підстави та обґрунтування позову фактично залишились без змін (т.1 а.с. 110-116).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що знаходиться на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську. В наслідок групового нещасного випадку, який стався в процесі здійснення господарської діяльності з працівниками позивача, останнім вживались заходи щодо здійснення страхувальником виплати допомоги передбаченої Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 № 715/13982.
Однак належного фінансування від відповідача не отримав. Листом від 13.12.2016 вих. № 06/29200 Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області повідомило про неможливість здійснення таких виплат у зв'язку із перебуванням позивача на обліку у відділенні, яке не перемістилось з тимчасово неконтрольованої території в населені пункти, на території, яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, а також не перереєстрацією підприємства позивача на територію, підконтрольну українській владі.
Як нормативне обґрунтування права на отримання відшкодування зазначив, що відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі - Постанова № 1232) проведено розслідування зазначеного нещасного випадку, складено акт від 10.09.2014 проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, акти № 2 та № 3 від 10.09.2014 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.
Позивач наголошував на дотриманні вимог діючого законодавства щодо розслідування нещасних випадків повідомлення про останні та направлені уповноваженим органам відповідача належних розрахунків протягом 2014 - 2016 років.
Проте на вказані звернення, відповідей та належного проведення фінансування матеріального забезпечення не було отримано, внаслідок чого, листом від 25.11.2016 № 01-34/2/2024/1 Товариство звернулось до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області щодо проведення фінансування допомоги.
Із посиланням на вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Позивач стверджував, що не переміщення Відповідачем робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі тягне за собою порушення державних гарантій реалізації застрахованих осіб своїх прав та їх інтересів, цільового використання коштів соціального страхування.
Відповідач позов не визнав, із посиланням на вимоги статей 4, 5, 6, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) зазначив, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку» визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду (т.1 а.с. 75-76).
З урахуванням уточненого позову додатково зазначив, що лист виконавчої дирекції Фонду від 01.02.2018 № 5.2-28-332 (далі - Лист Фонду), не є ані нормативно-правовим актом, ані індивідуальним актом, а носить роз'яснювальний характер. Зміст цього листа стосується неможливості здійснення Фондом фінансування Позивача, з підстав того, що ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано та знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 35 «а», а місто Луганськ згідно з Додатком № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року № 428-р) входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. У зв'язку з чим фінансування Фондом Позивача є порушенням пункту 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 (далі - Порядок), яким наголошено: «У населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи держав влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.».
Тому повідомив Позивача про вирішення питання щодо здійснення вищезазначених виплат шляхом внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду не вбачається можливим.
Щодо визнання протиправною бездіяльність з приводу не створення робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганської області, із місцезнаходженням на території де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» знаходилось на обліку зазначив, що передбачені Законом вимоги виконані шляхом затвердження відповідної структури управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області та 9 його відділень. Зазначені робочі органи в повному обсязі забезпечують надання страхових виплат та соціальних послуг, матеріального забезпечення на усій території Луганської області, яка підконтрольна українській владі, в тому числі у Старобільському районі, де фактично знаходиться Відповідач (т.1 а.с. 170-172).
Як спростування зазначеної позиції Відповідача Позивач звернув увагу суду на наявність рішення в адміністративній справі № 826/18826/14 яким визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку Постанови № 595.
Ухвалою суду від 26.02.2018 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с. 1-2).
19.03.2018 Відповідач надав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, після з'ясування предмету спору Відповідач відмовився від клопотання, відмова прийнята судом (т.1 а.с. 97).
22.03.2018 Позивач подав клопотання, в якому просив визнати поважною причину неявки представника у судове засідання у зв'язку із його відрядженням (т.1 а.с. 101-104).
Ухвалою суду від 23.04.2018 за клопотанням Позивача було продовжено строк підготовчого засідання (т.1 а.с. 173).
24.05.2018 Позивач звернувся із заявою про зупинення провадження у справі та надання часу для примирення.
Оскільки тотожне клопотання не надходило від Відповідача, та були вчинені передбачені Законом дії, суд прийняв рішення про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду (т.1 а.с. 182).
Ухвалою суду від 04.06.2018 було задоволено клопотання сторін, провадження у справі зупинено наданий час для примирення (т.1 а.с. 186-190).
18.07.2018 провадження у справі було поновлено, та за клопотанням сторін провадження було зупинено, наданий час для примирення (т.1 а.с. 194-198).
19.11.2018 ухвалою суду було відмовлено у задоволені клопотання Позивача про витребовування додаткових доказів, оскільки останнім не було надано доказів щодо наявності у Відповідача відповідних проектів Постанов та їх відношення до розгляду справи по суті (т.1 а.с. 207-214).
19.11.2018 розгляд справи було відкладено на підставі клопотань учасників про необхідність надання додаткових доказів щодо подання звітності, питання щодо якої виникло під час розгляду справи (т.1 а.с. 215 -220).
23.11.2018 Відповідач надав додаткові пояснення у яких зазначив, що звітність від Позивача не надходила та надав додаткову інформацію щодо структури робочих органів та їх повноважень (т.1 а.с. 226-237).
27.12.2018 Позивач надав додаткові докази про наявність нещасних випадків, питання щодо яких виникло під час розгляду справи (т.2 а.с. 4-27).
27.11.2018 судом долучені рішення судів які свідчать про наявність спорів між сторонами щодо виплати Відповідачем матеріального забезпечення застрахованим працівникам Позивача (т.2 а.с. 29-59).
В судовому засіданні представник Позивача додатково до обставин, зазначених у позовних заявах пояснив, що при зверненні із листом від 26.12.2016 № 01-19/2/340 вимагав від Відповідача переміщення робочого органу - Луганського міського відділення, у якому зареєстрований Позивач на територію підконтрольну органам державної влади України.
Також вимагав створити орган на території підконтрольній органам державної влади України, до якого Позивач буде мати право звертатись за відповідним матеріальним забезпеченням відповідно до вимог Закону № 1105 на період поки не буде переміщене Луганське обласне відділення. Стверджував, що Товариство не повинно змінювати свою реєстрацію та реєструватись на території підконтрольній органам державної влади України, оскільки зазначений обов'язок на нього діючим законодавством не покладений, навпаки Відповідач повинен перевести відповідні робочі органи.
Зазначив, що фактично керівництво та керівні структури Позивача територіально знаходиться та виконують свої повноваження у м. Старобільську Луганської області, але підстави для перереєстрації відсутні.
Представник Відповідача позов не визнав, додатково до пояснень, зазначених у відзиві на позов пояснив, що на момент реорганізації відділення виконавчої дирекції у м. Луганську, у якому був зареєстрований Позивач, було юридичною особою, тому Відповідач не міг його перереєструвати на територію підконтрольну Українській владі. У зв'язку із захопленням міста Луганська незаконними збройними формуваннями та залишенням на не підконтрольній території керівництва та працівників відділення виконавчої дирекції, перемістити робочий орган не можливо. Позивач відмовляється реєструватись у робочих органах розташованих на території підконтрольній Українській владі, підстав для створення додаткового органу відсутні.
Стверджував, що для усунення ситуації, яка виникла, Позивачу необхідно зареєструватись на території, яку контролюють органи державної влади України та зареєструватись у відповідному робочому органі Відповідача.
Представники відповідача та позивача пояснили, що останнім подаються лише звіти по листам тимчасової непрацездатності, але відшкодування не здійснюється, при цьому відповідних доказів сторони не надали.
На виконання вимог пункту 4 статті 9, пункту 3 статті 77, пункту 3 статті 80 КАС України, суд вживав визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребовування доказів з власної ініціативи, сприяв учасникам у доведені своєї позиції та надані доказів.
У відповідних заявах представники сторін просили розглянути справу на підставі наявних доказів, та пояснили, що відсутні інші докази, які мають значення для вирішення справи по суті (т.2. а.с. 75-76).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937), місцезнаходження юридичної особи: 91021, Луганська область, м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35А (т.1 а.с. 49-62, т.2 а.с. 61-66).
Позивач знаходиться на обліку у відділені виконавчої дирекції в. м. Луганську Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України (т.2 а.с. 60).
На підставі наказу від 16 липня 2014 року № 126-К-0511 «Про переміщення», у зв'язку з виробничою необхідністю, викликаною проведенням антитерористичної операції на території м. Луганська, переміщено з 16 липня 2014 року та встановлені робочі місця в Старобільському районі електричних мереж працівникам апарату управління, які зазначені у додатку до наказу, для виконання ними робіт, обумовленими трудовими договорами та посадовими інструкціям (т.1 а.с 15-16).
В подальшому, тотожні накази були видані відносно інших працівників (т.1 а.с. 17-27).
Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я (далі - Закон № 1105).
Згідно із статтею 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символіку, яка затверджується його правлінням.
Фонд, створений відповідно до Закону № 1105, і є правонаступником Фонду соціального страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (т.1 а.с. 93-96).
Одними із принципів соціального страхування, відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 3 вказаного Закону, зокрема, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Пунктами 6, 7 статті 6 Закону № 1105 рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою, відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 8 Закону № 1105 виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Згідно зі статтею 9 Закону № 1105 основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Тобто Фонд є суб'єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями.
З огляду на вищевикладене, у розумінні Закону № 1105 Позивач є страхувальником, а його працівники застрахованими особами.
Статтею 44 Закону № 1105 встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Відповідно до статті 17 Закону № 1105 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
26.12.2017 Позивач листом № 01-19/2/340 звернувся до Голови Правління ФССУ, директора виконавчої дирекції ФССУ, голови комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та Міністра соціальної політики щодо створення або визначення органу, у якому просив перемістити місцезнаходження Луганського міського відділення з населених пунктів, на територію органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження та створити орган на підконтрольній території до якого Позивач буде мати право звернутись за відповідним матеріальним забезпеченням (т.1 а.с. 117-119).
Листом від 01.02.2018 вих. № 5.2-28-332 Відповідач повідомив позивача, що вирішення питання щодо здійснення виплат шляхом внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції ФССУ не вбачається можливим. Як на причини посилається на розпорядження КМУ України від 07.11.2014 № 1085 та Постанову КМУ від 07.11.2014 № 595, якими затверджений перелік населених пунктів на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження та обмежені видатки з державного бюджету, бюджетів відповідних фондів відносно підприємств які знаходяться на непідконтрольній території (далі - лист № 5.2, т.1 а.с. 13-14, 121-122).
З урахуванням пояснень представника позивача та змісту уточненого позову, предметом спору у справі є правомірність дій та рішень Відповідача зазначених у листі № 5.2.
Згідно із поясненнями представника позивача та обставинами, зазначеними у позовній заяві, лист Позивача до Відповідача від 13.12.2016 вих. № 06/29200 та відповідь на нього від 13.12.2016 № 06/29/20, стосується звернень Позивача за виплатами відповідних допомог по відшкодуванню витрат пов'язаних із втратою працездатності, та надані як підтвердженння існування певних обмежень з отримання виплат.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пунктів 18, 19 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З метою вирішення спірного питання Позивач 26.12.2017 звернувся з листом № 01-19/2/340 до Голови Правління ФССУ, директора виконавчої дирекції ФССУ, голови комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та Міністра соціальної політики щодо створення або визначення органу, який знаходиться на території де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, до якого ТОВ «ЛЕО» буде мати право звертатись за отримання належних виплат матеріального забезпечення.
Листом від 01.02.2018 вих. № 5.2-28-332 було відмовлено Позивачу у внесенні змін до структури робочих органів виконавчої дирекції ФССУ та з посиланням на вимоги пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 (далі - Постанова № 595) зазначено, що видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування можуть здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади (далі - лист № 5.2).
З урахуванням дати листа № 01-19/2/340, дати надіслання відповіді № 5.2-28-332, з огляду на предмет спору, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом дотриманні строки статті 122 КАС України.
Відповідно до пункту 17 статті 7 Закону № 1105 Правління фонду приймає рішення про створення та реорганізацію робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх відділень відповідно до затвердженої правлінням структури органів Фонду.
Таким чином, саме до компетенції правління Фонду віднесено прийняття рішення щодо створення та реорганізацію робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Управління) утворено постановою Правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 № 13.
Згідно з нормами Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області основними завданнями Управління є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасове» втратою працездатності, медичного страхування та забезпечення дотриманні вимог чинного законодавства у цих сферах на території Луганської області.
Відповідно до постанови Правління Фонду соціального страхуванні України від 10.10.2017 № 50 (із змінами, внесеними постановою правлінні Фонду від 14.12.2017 № 63) затверджено структуру органів Фонду.
Зокрема, затверджено структуру управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області та 9 його відділень, які в повному обсязі забезпечують надання страхових виплат та соціальних послуг, матеріального забезпечення на усій території Луганської області, яка підконтрольна українській владі, в тому числі у Старобільському районі, де фактично знаходиться Відповідач (т.1 а.с 75-76).
На виконання зазначених повноважень 14.12.2017 Правлінням Фонду прийнята Постанова № 63 про внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду (далі - Постанова № 63, т.1 а.с. 80-91).
Постановою № 63 у тому числі утворені робочі органи - управління виконавчої дирекції у Луганській області.
На території здійснення функцій керівного органу Позивача утворено Старобільське відділення (т.1 а.с. 83).
Таким чином, уповноваженим органом Відповідача затверджено структуру управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області та 9 його відділень, які в повному обсязі забезпечують надання страхових виплат та соціальних послуг, матеріального забезпечення на усій території Луганської області, яка підконтрольна українській владі, в тому числі у Старобільському районі, де фактично знаходиться Позивач.
Права та обов'язки Позивача як страхувальника, визначені статтею 15 Закону № 1105, до яких зокрема відноситься подання звітності до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду (пункт 8 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV).
Обов'язки Фонду відносно страхувальника, визначені статтею 10 Закону № 1105, до яких зокрема відноситься забезпечення и фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом, ведення обліку та звітності.
Сторонами визнано, що Позивач звітність не подає, зазначене питання не є предметом спору.
Відповідно до положень частини першої статті 34 Закону № 1105 фінансування страхувальників - роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява - розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено постановою Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 26 (далі - Порядок № 26).
Судом встановлено, що певне фінансування Позивача як страхувальника є предметом спору в інших справах (т.2 а.с. 29-59).
Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи до уваги розгляд Відповідачем звернення від 26.12.2017, прийняття рішення про створення робочих органів в Луганській області, через звернення до яких Позивач має право реалізовувати свої права, враховуючи відсутність реєстрації Позивача на території підконтрольній органам державної влади України та відсутність відповідних звернень, суд прийшов до висновку, що Відповідач в контексті предмету спору діяв у порядку та у спосіб визначений законом та не порушував права Позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Фонду соціального страхування України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2018 року.
Суддя С.М. Чиркін
Судове рішення № 78385341, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/452/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: