Рішення № 78385339, 23.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1754/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Заїчко М.Ю., Чайки М.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2017 № 0044351311, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510 грн; від 21.12.2107 № 0044341311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1828,41 грн, в тому числі: 1001,82 грн - за податковим зобов'язанням, 733,10 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 93,50 грн - пеня; Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 21.12.2017 № 0044361311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 18463,86 грн., в тому числі: 10361,28 грн. - за податковими зобов'язаннями, 7752,69 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 349,89 грн. - пеня; від 21.12.2017 № 0044321311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 35173,83 грн., в тому числі 28139,06 грн. за податковими зобов'язаннями, 7034,77 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 21.12.2017 № 0044301311, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 3246,99 грн., в тому числі: 2597,59 грн. - за податковими зобов'язаннями, 649,40 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 21.12.2017 № Ф-0044261311 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 3621,62 грн; від 21.12.2017 № Ф-0044221311 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 60090,97 грн; від 21.12.2017 № 0044271311 про застосування штрафних санкцій в сумі 1810,81 грн за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску; від 21.12.2017 № 0044241311 про застосування штрафних санкцій в сумі 12018,19 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вважає спірні рішення неправомірними, прийнятими з порушенням чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Зазначив, що під час перевірки представнику контролюючого органу надано необхідні документи, які підтверджують факт придбання товарів та витрати по перевезенню товару, які не враховані та не відображені у акті перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. У відзиві на позов відповідач наполягав на тому, що вважає спірні рішення правомірними, оскільки під час перевірки позивача платником не надано первинних документів, що підтверджують здійснення придбання та використання робіт (послуг) при здійсненні фінансово-господарської діяльності у 2014-2016 рр. /том 6 а.с. 8-14/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. ст. 77. п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та ч. 4 ст. 6. пп. 2 п. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу ГУ ДФС у Полтавській області №2448 від 13.10.2017 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на жовтень 2017 року, Заїчко Мариною Юріївною начальником відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області, ОСОБА_5 головним державним ревізор - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 податковий номер НОМЕР_8) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2016.

Результати перевірки оформлені актом від 20.11.2017 №1522/16-31-13-11- 16/26592064 /том 1 а.с. 16-81/.

В ході перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 198.6, ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 16685 грн. у тому числі грудень 2014 року в сумі 16685 грн.;

- пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, Наказ міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015р. Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, а саме при поданні до Хорольського відділення Лубенської ОДПІ (Хорольської ОДПІ) ГУ ДФС у Полтавській області податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми 1 ДФ) за 4 кв. 2014р., 1- 4 кв. 2015р., 1-4 кв. 2016р. до податкових розрахунків не включалась суми поверненої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, суми виплачені платникам податків на карткові рахунки та суми сплачені фізичним особам - підприємцям за придбану продукцію (надані послуги). ФОП ОСОБА_4 необхідно по закінченню перевірки надати до Хорольського відділення Лубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області коригування податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 4 кв. 2014р., 1-4 кв. 2015р., 1-4 кв. 2016р;

- абз.2 п.1 ч.1 ст.4, пп.1 п.1 ст.7, ч. 5,7 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями внесеними законами України, у результаті чого занижено єдиний внесок із суми заробітної плати, нарахованої роботодавцем, відповідно до класу професійного ризику виробництва (37,66%) за 2014 - 2015 роки та 22% за 2016 рік в сумі 3358,52 грн., та занижено єдиний внесок з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), (3,6%) в сумі 263,10 грн., у томі числі по періодам: - за грудень 2014 року на суму 502,55 грн. (458,7грн. - 37,66%, 43,85грн. - 3,6%), - за лютий 2015 року - 1005,10 грн. (917,40грн. - 37,66%, 87,70грн. - 3,6%), - за березень 2015 року на суму 1005,10 грн. (917,40грн. - 37,66%, 87,70грн. -3,6%), - за квітень 2015 року на суму 502,55 грн. (458,70грн. - 37,66%, 43,85грн. -3,6%), - за травень 2016 року на суму 606,32 грн. (22% );

- п.2 частини першої ст. 7 та частини 11 ст.8, ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. No2464-VI у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 60090,97 грн., у тому числі по періодам за 2015 рік у сумі 60090,97 грн.;

- пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 163.1.1, 163.1.2 ст. 163, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, внесеними законами України) в результаті чого: занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб із сум доходів неоформлених належним чином найманих працівників в сумі 1592,28 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2014 року - 182, 70 грн.; лютий 2015 року - 365,40 грн.; березень 2015 р. - 365,40 грн.; квітень 2015 p. - 182,70 грн.; травень 2016р. - 496,08 грн. не утримано та не перераховано до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб при виплаті сум доходів на карткові рахунки платників податків в сумі 10210,32 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2016р. - 900,00 грн.; жовтень 2016р. - 2070,00 грн.; - листопад 2016р. - 5130,00 грн.; - грудень 2016р. - 2110,32 грн.

- п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.l.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI у результаті чого: занижено військовий збір із сум доходів неоформлених належним чином найманих працівників у сумі 150,96 грн., в т.ч. по періодах: - грудень 2014р. - 18,27 грн.; - лютий 2015р. - 36,54 грн.; - березень 2015 р. - 36,54 грн.; - квітень 2015р. - 18,27 грн.; - травень 2016р. - 41.34 грн.; - не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір при виплаті сум доходів на карткові рахунки платників податків в сумі 850,86 грн., в т.ч. по періодах: - серпень 2016р. - 75,00 грн.; - жовтень 2016 року - 172,50 грн.; - листопад 2016 року - 427,50 грн.; - грудень 2016 року - 175,86 грн.

- п.44.6 ст.44, п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755 - VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 28139,06 грн., у тому числі по періодам за 2015 рік у сумі 28139,06 грн.;

- п.п.1.1, п.п.1.2, п.п. 1.4, п.п. l.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 No 2755-VI (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено військовий збір у сумі 2597,59 грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 2597,59грн.

- пп.16.1.2. п.16.1 ст.16 п.177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 -VI (із змінами та доповненнями), ст.128 п.6 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами та доповненнями), а саме не належне ведення обліку доходів та витрат за 2015р., що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи неправдивих даних.

На підставі акту перевірки винесені сформовані та направлені позивачу, зокрема,

- податкове повідомлення-рішення від 21.12.2017 №0044351311, яким застосовано штрафну фінансову санкцію у сумі 510 грн. /том 1 а.с. 95/;

- податкове повідомлення-рішення від 21.12.2017 №0044341311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1 828,41 грн. (основний платіж - 1001,82 грн., штрафні санкції - 733,10 грн, пеня - 93,50 грн.) /том 1 а.с. 96/;

- податкове повідомлення-рішення від 21.12.2017 №0044361311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 18463,86 грн. (основне зобов'язання - 10361,28 грн., штрафні санкції - 7752,69 грн., пеня - 349,89 грн.) /том 1 а.с. 97/;

- податкове повідомлення-рішення від 21.12.2017 №0044321311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 35173,83 грн. (основне зобов'язання - 28139,06 грн., штрафні санкції - 7034,77 грн.) /том 1 а.с. 98/;

- податкове повідомлення-рішення від 21.12.2017 № 0044301311, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 3 246,99 грн. (основне зобов'язання - 2597,59 грн., штрафні санкції - 694,40 грн.) /том 1 а.с. 99/;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 21.12.2017 №Ф-0044261311 в сумі 3 621,62 грн. /том 1 а.с. 100/;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 21.12.2017 №Ф-0044221311 в сумі 60 090,97 грн. /том 1 а.с. 100/;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно неврахованого єдиного внеску від 21.12.2017 №0044271311 в сумі 1810,81 грн. /том 1 а.с. 103/;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно неврахованого єдиного внеску від 21.12.2017 №0044271311 в сумі 12 018,19 грн. /том 1 а.с. 102/;

Рішенням ДФС України від 20.02.2018 №2497/0/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача щодо скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій залишено без задоволення, а вказані рішення - без змін. Рішенням ДФС України віл 22.03.2018 №4022/0/99-99-11-02-01-14 скаргу позивача в частині оскарження податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення, а вказані рішення - без змін.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Плановою перевіркою встановлено завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів за 2015 рік у сумі 173 172,82 грн., відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, чим порушено п.44.6 ст.44, п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У ході проведення перевірки встановлено, що станом на 01.01.2015 рахувалась дебіторська заборгованість по покупцях за транспортні послуги у сумі 99 688 грн.

Згідно руху коштів по розрахунковому рахунку встановлено, що ФОП ОСОБА_4 отримано дохід за транспортні послуги, які надано у 2014 році від зазначених контрагентів - покупців у 2015 році.

Оскільки витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (надання послуг), то відповідно платником повинні бути надані первинні документи на підтвердження придбання, зокрема, дизельного палива для здійснення транспортних послуг у 2014 році, які оплачені замовниками у 2015 році (погашення дебіторської заборгованості у сумі 83056,67грн.).

При поданні податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014р. (подано 19.01.2015 N 9078439259) ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 16 685,00 грн. по ДП "ДГ ім.9 січня" Інститут свинарства і АПВ НААН України" (код ЄДРПОУ 729563) згідно податкових накладних №660 від 24.12.2014, № 661 від 25.12.2014, №662 від 26.12.2014.

На перевірку не надано договір поставки, укладений з ДП "ДГ ім.9 січня" Інститут свинарства і АПВ НААН України", видаткових накладних, документів на оплату чи інших будь - яких документів на підтвердження факту придбання дизельного пального у зазначеного постачальника.

У ході проведення перевірки не встановлено факту передачі дизельного палива від продавця до покупця, не надано документи, по яких відбувався рух товару, а саме: документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ.

Згідно з п.6.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України. Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496 (надалі Інструкція), на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Відповідно до п.14.4 Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою NЗ 1-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Згідно ІС «Податковий блок» видами діяльності ДП «ДГ ім.9 січня» інститут свинарства і АПВ НААН України» не визначено здійснення діяльності пов'язаної із реалізації пального.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою не підтверджено придбання дизельного пального у ДП «ДГ ім.9 січня» інститут свинарства і АПВ НААН України» у 2014 році на суму 100 110,00 грн.

Відповідно до вимог п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення), які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

ФОП ОСОБА_4 на підтвердження витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів за 2015 рік у сумі 83 056,67грн., що надійшли за транспорті послуги, які надані у 2014 році (дебіторська заборгованість по покупцях) не надано первинних документів, чим порушено п.177.2 п.177.4 ст.177 ПК України. Перевіркою додатково визначено чистий оподатковуваний дохід у сумі 83 056,67 грн.

Згідно наданих первинних документів перевіркою підтверджено придбання дизельного палива у 2015 році на суму 1 518 269,00 грн. без урахування податку на додану вартість. ФОП ОСОБА_4 до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів включено вартість придбаного й оплаченого пального на суму 1 443 269,78грн. (за виключенням неоплаченого дизпалива на суму 90000,00 грн., без ПДВ 75000,00 грн).

Перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2015 ФОП ОСОБА_4 не отримано дохід від здійснення транспортних послуг у поточному 2015 році у сумі 312 700,00 грн. (без ПДВ 260 583,33 грн.).

Згідно наданих первинних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних, накладних на придбання дизельного пального, зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, враховуючи норми Наказу Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року N 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» із змінами та доповненнями, ваги вантажів, що перевозилися, відстані між пунктом навантаження та розвантаження, відстані до пункту навантаження та розвантаження тощо, перевіркою встановлено що собівартість транспортних послуг на суму 257250 грн. без ПДВ, за які рахується дебіторська заборгованість, в частині використаного дизельного пального складає 165116,15 грн.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 включено до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, вартість придбаного та оплаченого дизельного пального у сумі 90116,15 грн., яке використане для надання послуг по перевезенню вантажів замовникам та за які платник податків не отримав дохід у звітному 2015 році на суму 257 250 грн.

Згідно із п.177.2 ст.177 ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), норми якого діяли у 2015 році, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності.

Оскільки витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (надання послуг), то відповідно платником неправомірно включено вартість дизельного палива у сумі 90116,15 грн., яке використано для надання транспортних послух, оплату за які ФОП ОСОБА_4, не отримано у 2015 році.

Отже, виручкою фізичної особи-підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу у перевіряємому періоді у загальному розмірі 173172,82 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на 28 139,06 грн.

ФОП ОСОБА_4 в грудні 2014 р., лютому 2015 р., березні 2015 р., квітні 2015 р. та травні 2016 р. на час виконання (надання) послуг з перевезення вантажів автотранспортними засобами використовував працю неоформлених належним чином найманих працівників, податок з доходів фізичних осіб із виплачених доходів не було утримано, та до бюджету не перераховано.

У ході перевірки позивачем не надано трудових договорів чи інших документів, які б підтверджували належне оформлення трудових відносин між платником та водіями.

За результатами планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 встановлено факти виплати коштів громадянам в безготівковій формі, шляхом їх перерахувань на карткові рахунки платників податків без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, а саме: з розрахункового рахунка ФОП ОСОБА_6 №26055323208001, відкритому в ПОЛТ.ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Полтава перераховувались кошти на карткові рахунки фізичних осіб на загальну суму 56 724,00 грн.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зокрема, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; r) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок), затверджений Міністерством фінансів України від 13.01.2015 №4 і зареєстрований в Мін'юсті України 30.01.2015 за № 111/26556.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку заповнення та подання палатковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, встановлено, що дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати. надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Пунктом 3.2 Порядку передбачено, що у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) доход, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі За є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Законодавчим актом, який регулює трудові відносини всіх працівників є Кодекс законів про працю України.

Статтю 24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ) де передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форми і система оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 Кодексу законів про працю України).

Правові положення оплати праці регулює глава 7 Кодексу законів про працю України, а також Закон України «Про оплату праці» (далі - Закон №108).

У відповідності до статті 94 Кодексу законів про працю України та статті 1 Закону № 108 заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з статтею 95 Закону № 108 мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму пращ.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону № 108 та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу України - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп.14.1.48 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

ФОП ОСОБА_4 при виплаті громадянам доходів необхідно було утримати податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 592,28 грн., та перерахувати його до бюджету, чим було порушено пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 163.1.1, 163.1.2 ст. 163, п. 171.1 ст. 171 ПК України.

Зазначене порушення призвело до заниження суми заробітної плати, на яку нараховуються єдиний внесок на 10064 грн.

ФОП ОСОБА_4 при виплаті платникам податків доходів необхідно було утримати податок на доходи фізичних осіб в сумі 10 210,32 грн., та перерахувати його до бюджету, чим було порушено пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 163.1.1, 163.1.2 ст. 163, п. 171.2 ст. 171, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України.

Актом перевірки виявлено порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7. ч. 11 ст. 8, ст. 9 Закону No 2464, у результаті чого занижено єдиний внесок за 2015 рік в сумі 60 090,97 грн.; занижено єдиний внесок із сум заробітної плати, нарахованої роботодавцем, відповідно до класу професійного ризику виробництва та занижено єдиний внесок з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору за 2014 - 2016 роки на загальну суму 3621,62 грн. На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Полтавській області сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 №Ф-0044261311. №Ф-0044221311 та винесені рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 № 0044271311, № 0044241311, відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1. ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток); для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 11 ст. 8 Закону № 2464, у редакції, що діяла до 01.01.2016).

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 (у редакції, що діє з 01.01.2016) єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті. 4 частини першої статті 4 цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 5 відсотків, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п.161 Перехідних положень ПК України тимчасово до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_6 України про завершення реформи Збройних Сил України встановлено військовий збір. Платниками військового збору є особи. визначені п.162.1 ст.162 Кодексу.

Відповідно до пп.162.1.1. п.162.1 ст.162 Кодексу платником збору є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пп.163.1.1. п.163.1 ст.162 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. п.177.2 Кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним Нарахування. утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку. встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, відповідно до пп.161 .1.3 п.161 Кодексу.

Об'єктом оподаткування військовим збором відповідно до ст. 163, ст. 177 Кодексу є чистий оподатковуваний дохід. Відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є ФОП ОСОБА_4

Перевіркою правильності визначення військового збору встановлено його заниження в сумі 2597,59 грн. за 2015р., внаслідок порушень визначення загального оподатковуваного доходу та документально підтверджених витрат, а саме не утримання та не перерахування військового збору від чистого оподатковуваного доходу, який отримав ФОП ОСОБА_4 у 2015р., чим порушено п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4,п.п.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України.

Перевіркою правильності визначення військового збору встановлено його заниження в сумі 150,96 грн. внаслідок використання праці найманих осіб, чим порушено п.п. 1.1, п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України.

ФОП ОСОБА_4 при виплаті платникам податків доходів необхідно було утримати військовий збір в сумі 850,86 грн., та перерахувати його до бюджету, чим було порушено п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. l.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що спірні рішення прийняті відповідачем правомірно, відповідно до функцій, передбачених ПК України, в межах наданих чинним законодавством повноважень.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

. .

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 37861, ідентифікаційний номер НОМЕР_10) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 листопада 2018 року.

Суддя А.Б. Головко