Рішення № 78385211, 06.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06 грудня 2018 р.

справа № 814/1355/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовом

приватного підприємства "Кімурнпродрезерв", вул. Очаківська, 35, корпус А, м. Очаків, Миколаївська область, 57500

до відповідача

Куцубурської сільської ради об'єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області, вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550

про

визнання протиправними і скасування рішень від 17.01.15 р. № 4, від 04.02.16 р. № 01, від 25.01.17 р. № 25

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Кімбурнпродрезерв" (надалі - позивач або ПП Кімбурнпродрезерв) звернулось із адміністративним позовом до Куцурубської сільської ради об'єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області (надалі - відповідач або Сільрада) в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Парутинської сільської ради від 17 січня 2015 р. № 4 "Про затвердження місцевих податків на території Парутинської сільської ради" (надалі - Рішення № 4);

- визнати протиправним і скасувати рішення Парутинської сільської ради від 4 лютого 2016 р. № 01 "Про внесення змін до рішення сільської ради від 5 червня 2015 р. № 04 "Про затвердження місцевих податків на території Парутинської сільської ради на 2016 р." (надалі - Рішення № 01);

- визнати протиправним і скасувати рішення Куцурубської сільської ради від 25 січня 2017 р. № 25 "Про внесення змін до рішення Парутинської сільської ради від 23 червня 2016 р. № 03 "Про затвердження місцевих податків та зборів на території Парутинської сільської ради на 2017 р." (надалі - Рішення № 25).

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним: у листопаді 2017 р. Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - ГУ ДФС у Миколаївській області) провело перевірку ПП "Кімбурнпродрезерв", за наслідками якої позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Підставою для нарахування податку стали спірні рішення відповідача, які встановлювали ставки цього податку у відповідних роках. Позивач зазначає, що всі рішення встановлювали ставки податку на поточний рік, тоді як за приписами Податкового кодексу України (надалі - ПК України), такі рішення відповідач повинен був приймати до 15 липня року, який передує наступному року, тобто ставки податку на 2015 р. повинні бути встановлені Сільрадою до 15 липня 2014 р. Аналогічним чином повинні були встановлюватись ставки податку і на 2016-2017 р.р. Позивач наголошує, що такі дії відповідача порушують принцип стабільності податкових правовідносин, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків повинні вноситись не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року. Також, позивач вказує на те, що рішення Сільради не були оприлюднені у встановлений законом спосіб, що призводить до їх нечинності.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у своєму відзиві просив відмовити в його задоволенні (а. с. 43-46). На переконання відповідача, він діяв у відповідності до вимог законодавства, спірні рішення були доведені ним до відома платників податків шляхом розміщення на інформаційному стенді біля приміщення Сільради, а змінами до ПК України на 2015-2017 р. зупинена дія норм, які покладали на нього обов’язок встановлювати ставки місцевих податків до початку бюджетного року.

Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а. с. 11-13). Заява судом по суті не вирішувалась, так як позивач помилково вважає, що ним пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Так, за приписами ст. 122 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) загальним строком для звернення до адміністративного суду, є шестимісячний строк. Частина 3 цієї статті передбачає, що цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки.

Стаття 264 КАС України встановлює особливості оскарження нормативно-правових актів і передбачає, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (ч. 3 ст. 264 КАС України).

Оскарженні позивачем рішення є нормативно-правовими актами, які встановлюють ставки місцевих податків і є чинними до теперішнього часу, а тому на їх оскарження розповсюджуються вищенаведені правила ст. 264 ч. 3 КАС України, а тому відсутні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Також, позивач клопотав про витребування від відповідача доказів, а саме Рішень № № 4, 01 і 25. Судом таке клопотання задоволено при вирішенні питання про відкриття провадження в даній адміністративній справі (а. с. 2-3, 22-23).

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, із особливостями, передбаченими ст. 264 КАС України для розгляду справ з приводу оскарження нормативно-правових актів.

2 серпня 2018 р. судом проведено підготовче засідання, за наслідками якого прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а. с. 92).

В судове засідання 22 жовтня 2018 р. представник позивача не прибув, а відповідач клопотав про розгляд справи за відсутності свого представника (а. с. 116).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ст. 205 ч. 9 КАС України).

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу у письмовому провадженні, за наявними в ній доказами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

17 січня 2015 р. Парутинська сільська рада Очаківського району Миколаївської області прийняла Рішення № 4, яким затверджені ставки місцевих податків на 2015 р., в тому числі і податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а. с. 47-48).

5 червня 2015 р. Парутинська сільська рада Очаківського району Миколаївської області прийняла Рішення № 04 "Про затвердження місцевих податків на території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області на 2016 р." (а. с. 56).

4 лютого 2016 р. Рішенням № 01 до вищевказаного рішення були внесені зміни щодо розміру ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а. с. 64).

14 вересня 2016 р. рішенням Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області "Про добровільне об’єднання територіальних громад" вирішено об’єднатись із Куцурубською сільською радою Очаківського району Миколаївської області, яка стала правонаступником прав та обов’язків всіх приєднаних до неї територіальних громад (а. с. 26-27).

25 січня 2017 р. відповідач прийняв Рішення № 25, яким внесені зміни до рішення Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 23 червня 2016 р. № 03, яким затверджені місцеві податки на території цієї ради на 2017 р. (а. с. 65-66).

Як вбачається з акту про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Кімбурнпродрезерв" від 20 листопада 2017 р., ГУ ДФС у Миколаївській області встановлено порушення позивачем вимог ПК України щодо нарахування і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період з 1 січня 2015 р. до 30 вересня 2017 р., на суму 1 066 953,74 грн. (а. с. 14-21). Як слідує з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу цього податку стали Рішення Сільради № № 4, 01 і 25.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання.

В свою чергу, ст. 4 ч. 1 п. 18 КАС України визначає, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Таким чином, Рішення Сільради № № 4, 01 і 25, яким встановлені ставки місцевих податків на 2015-2017 р.р., у розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та КАС України, є регуляторним актом, а саме нормативно-правовим актом, який встановлює права та обов’язки для необмеженого кола фізичних і юридичних осіб щодо сплати місцевих податків.

Як визначено ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (ст. 59 ч. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Стаття 12 ч. 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначає, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Аналогічну за змістом норму містить і ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" - рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Таким чином, вищенаведеними приписами законодавства безальтернативно визначений спосіб оприлюднення регуляторного (нормативно-правового) акту органу місцевого самоврядування, а саме публікація у друкованому виданні такого органу місцевого самоврядування або у місцевому виданні.

В той же час, наведені приписи Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не можуть бути застосовані до даного спору, з огляду на таке.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об’єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об’єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Крім того, установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 р. № 909-VIII також передбачено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (п. 4 Прикінцевих положень цього Закону).

Аналогічні за змістом норми містяться і в п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 р. № 1791-VIII - установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Таким чином, на період 2015-2017 р.р. законодавець зупинив дію приписів Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, а тому той факт, що відповідач не оприлюднив спірні Рішення у друкованому виданні, не тягне за собою їх нечинності.

Вищенаведеними приписами передбачено і те, що положення ПК України з приводу прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків до 15 липня року, який передує року застосуванню цих податків, так само не застосовуються.

А останнім Законом від 20 грудня 2016 р. № 1791-VIII передбачено і зупинення дії принципу стабільності щодо встановлення місцевих податків.

Аналіз вищевказаних законів дозволяє зробити висновок, що законодавець системно і послідовно наприкінці 2015-2017 р.р. приймав рішення про зміну правового регулювання порядку і строків ухвалення органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків і з цих змін в законодавстві вочевидь слідує, що вони спрямовані на надання можливості приймати такі рішення без обмежень, передбачених ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Суд звертає увагу позивача на те, що принцип стабільності податкового законодавства, який виражається в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, носить загальний декларативний характер і ПК України не передбачає правових наслідків у вигляді нечинності тих рішень, які йдуть всупереч цьому принципу.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає порушень в дія відповідача щодо прийняття ним і оприлюднення оскаржених позивачем рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Кімбурнпродрезерв" (вул. Очаківська, 35, корпус А, м. Очаків, Миколаївська область, 57500, ЄДРПОУ 35279408) до Куцубурської сільської ради об'єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області (вул. Очаківська, 120, с. Куцуруб, Очаківський район, Миколаївська область, 57550, ЄДПОУ 40123381) про визнання протиправними і скасування рішення Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 17 січня 2015 р. № 4 "Про затвердження місцевих податків на території Парутинської сільської ради", рішення Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 4 лютого 2016 р. № 01 "Про внесення змін до рішення сільської ради від 5 червня 2015 р. № 04 "Про затвердження місцевих податків на території Парутинської сільської ради на 2016 р.", рішення Куцурубської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 25 січня 2017 р. № 25 "Про внесення змін до рішення Парутинської сільської ради від 23 червня 2016 р. № 03 "Про затвердження місцевих податків та зборів на території Парутинської сільської ради на 2017 р.", відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз