Рішення № 78384849, 06.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/3058/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бобринецької районної ради Кіровоградської області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність у наданні неповної інформації на запит від 07.09.2018 року на отримання публічної інформації та зобов'язати відповідача розглянути такий запит повторно з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача із запитом від на отримання публічної інформації, а саме запитував копії протоколів (з додатками) та рішень (з додатками) засідань постійних комісій дев'ятнадцятої сесії Бобринецької районної ради сьомого скликання, яке відбулося 29.08.2018. Однак всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачем надано неповну інформацію, що й стало підставою звернення до суду.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві посилався на те, що 15.11.2018 р. районною радою повторно розглянуто запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 07.09.2018 р. та надано у повній мірі копії протоколів та рішень засідань постійних комісій дев'ятнадцятої сесії районної ради сьомого скликання від 29.08.2018 р.. Отже, відповідач виконав обов'язок як розпорядник інформації щодо розгляду запиту, а тому зобов'язувати повторно його розглянути не має потреби (а.с.49-53).

Позивач подав відповідь на відзив, просив відхилити пояснення та аргументи, викладені у відзиві (а.с.61-64).

Представником відповідача заперечення на таку відповідь не подано.

Згідно до ст.ст.262, 263 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 07.09.2018 року позивач направив до відповідача запит на отримання публічної інформації та просив надати копії протоколів (з додатками) та рішень (з додатками) засідань постійних комісій дев'ятнадцятої сесії Бобринецької райради сьомого скликання, яке відбулося 29 серпня 2018 року (а.с.17).

За результатами розгляду запиту відповідачем направлено позивачу копію протоколу № 9 та рішення № 9 постійної районної ради комісії з питань бюджету, фінансів, власності, інвестиційної діяльності та приватизації, регулярної політики, підприємництва, торгівлі, споживчого ринку та побутового обслуговування населення від 29 серпня 2018 року (а.с.20-25).

Разом з тим, як зазначає позивач, з аналізу публікацій, розміщених на головній сторінці офіційного веб-сайту відповідача напередодні пленарного засідання свідчить, що під час проведення дев'ятнадцятої сесії відбулося не менше п'яти засідань постійних комісій, а саме:

22.08.2018 р. - засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин, екології, раціонального використання природних ресурсів, промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку та житлово-комунального господарства, будівництва і архітектури (а.с.26);

23.08.2018 р. - засідання постійної комісії з питань охорони здоров'я, освіти, праці, соціального захисту та соціального забезпечення населення, культури та спору (а.с.27);

27.08.2018 р. - засідання постійної комісії з питань діяльності ради, депутатської етики, регламенту, законності, запобігання корупції, об'єднань громадян та адміністративно-територіального устрою (а.с.28);

28.08.2018 р. - засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів, власності, інвестиційної діяльності та приватизації, регуляторної політики, підприємництва, торгівлі, споживчого ринку та побутового обслуговування населення (а.с.29).

У поданому відзиві представник відповідача не заперечував щодо надання позивачу неповної інформації на запит, однак це на його думку відбулось у зв'язку з тим, що позивач у своєму запиті вказав лише загальний опис інформації, а виконавець взявши до уваги дату 29 серпня 2018 року надав інформацію про проведення комісії 29 серпня 2018 року. При цьому, так як запитувана інформація є відкритою та вчасно оприлюднена на офіційному веб-сайті, виконавець не мав на меті обмежити право позивача на інформацію.

Судом встановлено, що після надходження до відповідача позовної заяви 15.11.2018 р. районною радою повторно розглянуто запит на отримання публічної інформації позивача від 07.09.2018 р. та надано у повній мірі копії протоколів та рішень засідань постійних комісій дев'ятнадцятої сесії Бобринецької райради сьомого скликання від 29 серпня 2018 р. (а.с.57).

Надаючи оцінку спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно ст.1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно частини 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Цим конституційним положенням відповідають приписи Цивільного кодексу України, якими встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (абзац перший частини першої статті 302).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI від 13.01.2011 року (надалі - Закон № 2939-VI), відповідно ст.2 якого метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

За змістом статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов'язані: вести облік запитів на інформацію; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (п.3, п.6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VI).

При цьому, ст.16 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Згідно вимог ч.1 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, стаття 23 Закону №2939-VІ передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Представник відповідача не заперечує факт надання позивачу у вересні 2018 р. неповної інформації на запит від 07.09.2018 р., тому позовній вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності підлягають задоволенню, а викладені у відзиві аргументи такими, що не можуть виправдовувати таку бездіяльність.

Щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути запит від 07.09.2018 р., то вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки як встановлено судом та підтверджено позивачем у поданій відповіді на відзив, такий запит належним чином розглянуто відповідачем, шляхом надання повної інформації листом від 15.11.2018 р. №04-05/114.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 704,80 грн. (а.с.2), а тому на його користь слід стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вимога щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано письмових доказів понесення позивачем таких витрат.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бобринецької районної ради Кіровоградської області у наданні неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 07 вересня 2018 року на отримання публічної інформації.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Бобринецької районної ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 24713868).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько