Ухвала суду № 78384807, 03.12.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/9083/17

Провадження № 2-ві/265/12/18

У Х В А Л А

03 грудня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Вайновського А.М.,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_3 знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».

29 листопада 2018 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про відвід головуючого судді Вайновського А.М., в обґрунтовування якої ОСОБА_2 зазначила, що у ході судового засідання 16 листопада 2018 року суддею Вайновським А.М. було неодноразово порушені тактовність, ввічливість, витримка й повага до учасників судового процесу при здійсненні судочинства, а саме: при вирішенні питання відносно її клопотання про стягнення судових витрат. Вважає, що такі обставини викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості головуючого судді Вайновського А.М., а тому він не може розглядати дану справу і підлягає відводу на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 листопада 2018 року, судом заяву представника позивача адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Вайновському А.М. визнано необґрунтованою.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Частина 8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що наявні матеріали справи не є перешкодою для розгляду питання про відвід судді без виклику учасників справи, тому суд вирішив питання про відвід судді без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви про відвід судді Войновського А.М. за наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суд, розглядаючи зазначене питання, опирається на позицію, висловлену в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 28-32 Рішення від 15.07.2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43). У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», від 7 серпня 1996 року, п. 58 )

Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

В той же час, суду не надано будь-яких доказів про наявність обставин, які б викликали сумнів в об’єктивності та неупередженості судді Вайновського А.М. під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта, з огляду на таке.

Заслухавши технічний запис судового засідання, на які посилається представник позивача, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, оскільки поведінка головуючого судді під час судових засідань у цій справі не дає підстав для висновку про упереджене ставлення до однієї із сторін.

Таким чином, під час судового розгляду, судом не встановлено належних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви представника позивача - адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Вайновського А.М. по цивільній справі №265/9083/17.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про відвід судді Вайновського А.М. по цивільній справі №265/9083/17, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, свої заперечення проти неї учасники процесу можуть включити до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Костромітіна