Рішення № 78384663, 28.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 807/365/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді - Калинич Я. М.

судді - Маєцька Н.Д., Микуляк П.П.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

сторони не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницької Людмили Іллічни, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Міністерство Соціальної політики України, Управління Держпраці у Закарпатській області, помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Кость Людмила Михайлівна, помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Магдич Василь Миколайович, діловоди Міжгірського районного суду Закарпатської області про визнання дій посадової особи протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 07 грудня 2018 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницької Людмили Іллічни (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Міністерство Соціальної політики України, Управління Держпраці у Закарпатській області, помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Кость Людмила Михайлівна, помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Магдич Василь Миколайович, яким просить:

1. Визнати дії керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницької Л.І., щодо встановлення працівникам патронатної служби щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю три календарні дні пропорційно фактично відпрацьованому часу - протиправними.

2. Скасувати наказ керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області».

3. Зобов'язати керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницьку Л.І. внести зміни до наказу № 02-06/11 від 30.03.2018 р. «Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1», а саме:

- виключити з наказу, абзацу другого посилання відповідача на наказ керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області»;

- змінити тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року на чотири календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 05.03.2018 року включно;

- виключити з наказу пункт другий.

4. Зобов'язати керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницьку Л.І. провести збори трудового колективу для обговорення Висновку комісії від 26.03.2018 року та визначення конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, яку встановити шляхом голосування працівниками трудового колективу Міжгірського районного суду та прийняттям відповідного рішення на зборах працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області або шляхом укладення трудового договору.

5. Судові витрати у виді судового збору в сумі 704,80 грн. стягнути з відповідача на мою користь.

6. Розгляд справи прошу провести за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року було відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

14 травня 2018 року до суду надійшло клопотання від позивача про залучення в справу співвідповідача, а саме: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 26213408, юридична адреса: м. Ужгород, вул. Загорська, 30, 88017.

24 травня 2018 року від відповідача - керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницької Людмили Іллічни, до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року суд перейшов до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

04.06.2018 року до суду надійшла заява від позивача якою уточнила позовні вимоги, а саме: просить вважати правильним такий текст в абзаці третьому п.2 прохальної частини позовної заяви: «змінити тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року на чотири календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 05.04.2018 року включно».

Ухвалою суду від 15 червня 2018 року було залучено до участі у справі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (далі - відповідач 2) в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 11 вересня 2018 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року судом було залучено до участі у справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - діловодів Міжгірського районного суду Закарпатської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 29.03.2018 року звернулася із заявою до керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області про надання їй щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року тривалістю 4 календарні дні. 30.03.2018 року відповідачем видано Наказ № 02-06/11, яким позивачу надано, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про відпустки», ст. 76 КЗпП України, наказу керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області», щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року тривалістю 3 календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 04.03.2018 року включно та аналогічну відпустку за період роботи з 06.07.2017 року по 05.07.2018 року тривалістю один календарний день 05.04.2018 року.

Позивач вважає дії відповідача, щодо встановлення працівникам патронатної служби щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю 3 календарні дні пропорційно фактично відпрацьованому часу - протиправними та відповідно Наказ № 01-04/17 від 29.03.2018 року та Наказ № 02-06/11 від 30.03.2018 року «Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1» такими, що належать скасуванню.

Позивач в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи містяться заяви від такої про розгляд справи за її відсутності (а.с.58, 98, 112, 149, 221). Зазначила, що позов підтримує та просить такий задовольнити з врахуванням поданого до заяви від 28 листопада 2018 року письмового виступу в судових дебетах.

Відповідач свою явку в судове засідання не забезпечив, проте в матеріалах справи міститься поданий відзив на позовну заяву (а.с.34-37) та заяви про розгляд справи за відсутності відповідача (а.с.63, 80, 114, 133).

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволенні такого, у зв'язку з наступним. Рішенням зборів суддів Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.02.2018 року №6 керівнику апарату цього ж суду дано вказівку ініціювати проведення зборів трудового колективу для вирішення питання про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам апарату суду (окрім державних службовців) за роботу на ПК протягом робочого дня. На виконання вказаного рішення зборів суддів керівником апарату 20.03.2018 року проведено збори працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області, якими затверджено персональний склад комісії для надання висновку щодо можливості, тривалості та порядку надання окремим працівникам Міжгірського райсуду відпустки за особливий характер праці. Наказом від 20.03.7018 року №01-04/16 комісії надано строк до 27.03.2018 року для подання керівникові апарату висновку щодо можливості, тривалості та порядку надання окремим працівникам Міжгірського райсуду відпустки за особливий характер праці.

26.03.2018 року керівником апарату отримано вказаний висновок, надано йому юридичну оцінку, у зв'язку з чим 29.03.2018 року видано наказ за № 01-04/17, яким встановлено тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці помічникам суддів - 3 календарні дні та діловодам суду - 4 календарні дні. Щодо аргументів позивача, що діловодам суду встановлено максимальну тривалість додаткової відпустки 4 календарні дні, то відповідач зауважує, що після застосування формули ТВО=4/КРД х КРДК, остаточно діловодам надається тільки 2 дні відпустки.

Таким чином відповідач вважає, що його дії щодо видачі наказу від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області» та наказу від 30.03.2018 року №02-06/11 «Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1 є такими, що відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області явку свого представника в судове засідання не забезпечила, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника ТУ ДСА в Закарпатській області (а.с.115, 219). Заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Управління Держпраці у Закарпатській області явку свого представника в судове засідання не забезпечило, хоча в матеріалах справи містяться доказ про належне повідомлення останнього про дату, час та місце проведення такого (а.с.200).

Міністерство Соціальної політики України явку свого представника в судове засідання не забезпечило, причини такої неявки суду не повідомило. В матеріалах справи міститься доказ належного повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с.201).

Помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Кость Людмила Михайлівна в судове засідання не з'явилась, однак від такої надійшла заява, в якій остання просить розглядати справу без її участі (а.с.218).

Помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Магдич Василь Миколайович в підготовче засідання не з'явився, проте в матеріалах справи міститься заява від такого про розгляд справи без його участі (а.с.216).

Діловод Міжгірського районного суду Закарпатської області Бобонич Ірина Михайлівна в судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Одночасно повідомила, що працює в Міжгірському районному суді на 0,5 ставки діловода, тому й має тільки два дні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (а.с.206).

Діловод Міжгірського районного суду Закарпатської області Пилипчинець Василина Василівна в судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Одночасно повідомила, що працює в Міжгірському районному суді на 0,5 ставки діловода, тому й має тільки два дні щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (а.с.207).

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Рішенням зборів суддів Міжгірського районного суду Закарпатської юті від 22.02.2018 року №6 керівнику апарату дано вказівку ініціювати проведення зборів трудового колективу для вирішення питання про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам апарату суду (окрім державних службовців) за роботу на ПК протягом робочого дня.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією протоколу №2 зборів працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області вбачається, що на виконання вищевказаного рішення зборів суддів керівником апарату 20.03.2018 року проведено збори працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області, якими затверджено персональний склад комісії для надання висновку щодо можливості, тривалості та порядку надання окремим працівникам Міжгірського райсуду відпустки за особливий характер праці (а.с.10-11).

Наказом від 20.03.2018 року №01-04/16 комісії надано строк до 27.03.2018 року для подання керівникові апарату висновку щодо можливості, тривалості та порядку надання окремим працівникам Міжгірського районного суду відпустки за особливий характер праці (а.с.12).

26.03.2018 року робочою комісією було складено висновок, за результатами проведеного аналізу і узагальнення спостереження витрат робочого часу на виконання робіт за посадовою інструкцією та часу виконання цих робіт на комп'ютері працівників патронатної служби - помічників суддів та діловодів суду (а.с.13-14). З такого висновку слідує, що в результаті дослідження комісією встановлено, що виконання робіт за посадовою інструкцією помічника судді на комп'ютері займає 81,6% робочого часу, а за посадовою інструкцією діловода - 91,67%, така зайнятість носить систематичний і постійний характер.

29.03.2018 року видано наказ за №01-04/17, яким встановлено тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці помічникам суддів - 3 календарні дні та діловодам суду - 4 календарні дні (а.с.15).

Позивач 29.03.2018 року звернулась до керівника апарату Міжгірського районного суду із заявою про надання їй щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період з 06.07.2016 року по 06.07.2017 року тривалістю 4 календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року (а.с.43).

30.03.2018 року керівником апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області видано наказ №02-06/11 Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1 (а.с.16). Відповідно до якого, помічнику судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 надано щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року тривалістю 3 календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 04.03.2018 року включно та частину щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2017 року по 05.07.2018 року тривалістю 1 календарний день 05.04.2018 року.

Не погоджуючись із такими діями керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області та виданими наказами №01-04/17 від 29.03.2018 року та №02-06/11 від 30.03.2018 року, скориставшись своїм правом, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 504/96-ВР).

Згідно ст. 2 Закон № 504/96-ВР, право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до ст.8 - Закону № 504/96-ВР щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч.2 ст.8 Закону № 504/96-ВР).

Вказані норми чітко регламентують способи встановлення тривалості вказаної відпустки - колективним чи трудовим договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач згідно наказу №12 Голови Міжгірського райсуду від 05.09.1995 року прийнята на посаду друкарки (а.с.17), наказом Голови суду №118 від 17.07.2008 року остання була призначена на посаду помічника голови суду Міжгірського районного суду Закарпатської області (а.с.18).

Оскільки між позивачем і Міжгірським районним судом укладено трудовий договір, тривалість додаткової відпустки позивача встановлюється в межах трудового договору.

Відповідно до Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 №16, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Розділом ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» вищевказаного Списку працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислюваних машинах (у тому числі персональних комп'ютерах), передбачено надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів (позиція 58).

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Оскільки законодавством не визначено, в який спосіб здійснюється такий облік, установа самостійно приймає рішення щодо проведення такого обліку.

Така ж позиція висловлена в Листі Державної судової адміністрації України від 21.11.2017 року за №КО1539-17-1506/17 (а.с.19) та листі Міністерства соціальної політики України від 06.09.2016 року (а.с.20) на які позивач покликається в позовній заяві.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів суддів Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.02.2018 року №6 керівнику апарату дано вказівку ініціювати проведення зборів трудового колективу для вирішення питання про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам апарату суду за роботу на ПК протягом робочого часу.

20.03.2018 року керівником апарату суду проведено збори працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області, якими трудовий колектив вибрав з-поміж себе працівників, які, на думку колективу, мають необхідний обсяг теоретичних знань для визначення способу обліку часу, відпрацьованого в особливих умовах та затверджено персональний склад комісії для надання висновку щодо можливості, тривалості та порядку надання окремим працівникам Міжгірського райсуду відпустки за особливий характер праці. Судом встановлено, що відповідно до протоколу №2 зборів працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області вбачається, що позивач була присутня на таких зборах, приймала участь у голосуванні, та проголосувала «за» створення комісії у складі трьох чоловік: голова комісії - ОСОБА_7, члени комісії ОСОБА_8, ОСОБА_9

Наказом від 20.03.2018 року №01-04/16 комісії надано строк до 27.03.2018 року для подання керівникові апарату висновку щодо можливості, тривалості та порядку надання окремим працівникам Міжгірського районного суду відпустки за особливий характер праці.

26.03.2018 року робочою комісією було складено висновок, за результатами проведеного аналізу і узагальнення спостереження витрат робочого часу на виконання робіт за посадовою інструкцією та часу виконання цих робіт на комп'ютері працівників патронатної служби - помічників суддів та діловодів суду. З такого висновку вбачається, що в результаті дослідження комісією встановлено, що виконання робіт за посадовою інструкцією помічника судді на комп'ютері займає 81,6% робочого часу, а за посадовою інструкцією діловода - 91,67%, така зайнятість носить систематичний і постійний характер. Проведено розрахунок тривалості додаткової відпустки за особливий характер праці за формулою ТВО = 4/ЗФРЧ*ФРЧК, де ТВО - тривалість відпустки за особливий характер праці; ЗФРЧ - загальний фонд робочого часу; ФРЧК - фонд робочого часу проведений за комп'ютером. З такого підходу розрахункову тривалість щорічної відпустки встановлено для помічника судді 3 дні (4/1440 х 1175 = 3,26, що з урахуванням математичних правил заокруглення відповідає 3). Для розрахунку тривалості відпустки пропорційно відпрацьованому часу застосовано формулу: Для помічників суддів ТВО = 3/ЗФРЧ*КРД+КДЩ, де ТВО - тривалість відпустки за особливий характер праці; ЗФРЧ - загальний фонд робочого часу; КРД - кількість робочих днів; КДЩ - кількість днів щорічної (основної і додаткової) відпустки. В основу вказаного висновку комісією взято до уваги спостережний листок дослідження витрат робочого часу на виконання робіт за посадовою інструкцією діловода суду та часу виконання окремих робіт за комп'ютером; спостережний листок дослідження витрат робочого часу на виконання робіт за посадовою інструкцією помічника суду та часу виконання окремих робіт за комп'ютером; наказ від 12.03.2015 року №02-05/12 «Про встановлення неповного робочого часу»; наказ від 06.07.2016 року №02-05/8 «Про умови роботи помічника судді Кость Л.М.»; наказ від 06.07.2016 року №02-05/7 «Про умови роботи помічника судді Магдича В.М.»; наказ від 06.07.2016 року №02-05/6 «Про умови роботи помічника судді ОСОБА_1»; табель обліку робочого часу помічників суддів починаючи з 06.07.2016 року; табель обліку робочого часу діловодів суду починаючи з 01.06.2015 року.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року судом від керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області належним чином завірених копій табелів обліку робочого часу помічників Міжгірського районного суду Закарпатської області з 06.07.2016 року та діловода Міжгірського районного суду Закарпатської області з 01.06.2015 року.

На виконання ухвали були надіслані на адресу суду вищезазначені копії табелів обліку робочого часу (а.с.152-192).

Отже, метод самоспостереження з одночасним аналізом посадової інструкції, в тому числі виконання посадових обов'язків на ПК, який використала комісія, уповноважена зборами трудового колективу та керівником апарату суду, для обліку часу, відпрацьованого помічниками суддів в особливих умовах, на переконання суду не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, дії керівника апарату щодо видачі наказу від 29.03.2018 року №01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області» також відповідають чинному законодавству, а тому у задоволенні позовної вимоги щодо визнання дій керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницької Л.І. щодо встановлення працівникам патронатної служби щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю три календарні дні пропорційно відпрацьованому часу протиправними слід відмовити.

29.03.2018 року, на підставі висновку робочої комісії, керівником апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області було видано наказ за №01-04/17, яким встановлено тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці помічникам суддів - 3 календарні дні та діловодам суду - 4 календарні дні.

Зі змістом вищевказаного наказу, того ж дня, були ознайомлені всі причетні особи, окрім позивача.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії доповідної записки ОСОБА_9, ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом від 29.03.2018 року, однак відмітку про ознайомлення з таким поставила 30.03.2018 року, оскільки 29.03.2018 року зіслалась на зайнятість (а.с.44).

29.03.2018 року ОСОБА_1 на ім'я керівника Міжгірського районного суду Закарпатської області подала заяву, якою просила надати їй щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 06.07.2017 року, тривалістю чотири дні, починаючи з 02.04.2018 року.

На підставі вищевказаної заяви керівником апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області було видано наказ від 30.03.2018 року за №02-06/11 Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1 Як вбачається зі змісту такого наказу, позивачу пунктом 1 наказу надано щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року тривалістю 3 календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 04.03.2018 року включно та пунктом 2 наказу частину щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2017 року по 05.07.2018 року тривалістю 1 календарний день 05.04.2018 року.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницьку Л.І. внести зміни до наказу № 02-06/11 від 30.03.2018 р. «Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1», а саме: - виключити з наказу, абзацу другого посилання відповідача на наказ керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області»; - змінити тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року на чотири календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 05.04.2018 року включно; - виключити з наказу пункт другий, така належить до часткового задоволення з огляду на наступне.

В частині внесення зміни до наказу № 02-06/11 від 30.03.2018 р. «Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1», а саме: - виключення з наказу, абзацу другого посилання відповідача на наказ керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області» слід відмовити, оскільки суд не вбачаючи підстав для визнання наказу керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 протиправним та його скасування, відмовив позивачу у задоволенні такої позовної вимоги.

В частині внесення зміни до наказу № 02-06/11 від 30.03.2018 р. «Про надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці ОСОБА_1», а саме: - змінити тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 05.07.2017 року на чотири календарні дні, починаючи з 02.04.2018 року по 05.04.2018 року включно слід відмовити, оскільки наказом керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.03.2018 року № 01-04/17 «Про порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці окремим працівникам Міжгірського районного суду Закарпатської області» встановлено максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці для помічника судді 3 календарні дні пропорційно відпрацьованому часу в цих умовах.

В частині виключення з наказу пункту другого, суд дійшов висновку про задоволення такої з огляду на наступне.

29.03.2018 року ОСОБА_1 на ім'я керівника Міжгірського районного суду Закарпатської області подала заяву, якою просила надати їй щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2016 року по 06.07.2017 року, тривалістю чотири дні, починаючи з 02.04.2018 року.

Суд приходить до переконання, що керівник апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області не повинен був надавати позивачу частину щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за період роботи з 06.07.2017 року по 05.07.2018 року тривалістю 1 календарний день 05.04.2018 року, оскільки позивач у своїй заяві таку не просила, а тому цей пункт наказу належить до скасування.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницьку Л.І. провести збори трудового колективу для обговорення Висновку комісії від 26.03.2018 року та визначення конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, яку встановити шляхом голосування працівниками трудового колективу Міжгірського районного суду та прийняттям відповідного рішення на зборах працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області або шляхом укладення трудового договору суд зазначає.

Починаючи з дня набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI всі питання, які виникають у межах трудового договору належать до виключних повноважень керівника апарату суду.

Тому, визначення максимальної тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам апарату суду є дискреційними повноваженнями керівника апарату суду.

Тобто за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, видання керівником апарату суду наказів, розпоряджень є його дискреційними повноваженнями, наданими йому для здійснення своїх посадових обов'язків.

Разом з тим, суд зазначає, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за керівником апарату суду як адміністратором, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган або його уповноважену особу дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Крім того, відповідно до наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року:

- дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни може, має право, за власної ініціативи, дбає, забезпечує, веде діяльність, встановлює, визначає, на свій розсуд. Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних атах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Суд зазначає, що наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі.

Отже, наказ або розпорядження є законними, якщо вони видані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, пунктом 1 прохальної частини позовної заяви позивач оскаржує дії керівника апарату суду щодо встановлення працівника патронатної служби щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю три календарні дні пропорційно фактично відпрацьованому часу, пунктом 3 просить зобов'язати останнього внести зміни до наказу, одночасно змінити формулювання наказу та пунктом 4 просить зобов'язати керівника апарату провести збори трудового колективу для обговорення Висновку комісії від 26.03.2018 року та визначення конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, яку встановити шляхом голосування працівниками трудового колективу Міжгірського районного суду та прийняттям відповідного рішення на зборах працівників Міжгірського районного суду Закарпатської області або шляхом укладення трудового договору.

Враховуючи вищенаведене, та оскільки видання керівником апарату суду наказів, а отже їхнє формулювання, належить до його виключних повноважень, суд приходить висновку, що позовні вимоги викладені в пунктах 1, 3 та 4, фактично є втручанням у дискреційні повноваження керівника апарату суду. У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позову в цих частинах.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним та скасування пункту другого Наказу керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області за №02-06/11 від 30.03.2018 року.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області Іваницької Людмили Іллічни, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Міністерство Соціальної політики України, Управління Держпраці у Закарпатській області, помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Кость Людмила Михайлівна, помічник Міжгірського районного суду Закарпатської області Магдич Василь Миколайович, діловоди Міжгірського районного суду Закарпатської області про визнання дій посадової особи протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт другий Наказу керівника апарату Міжгірського районного суду Закарпатської області за №02-06/11 від 30.03.2018 року.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Головуюча суддя Суддя Я.М. Калинич Н.Д. Маєцька П.П. Микуляк