Рішення № 78384603, 01.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 листопада 2018 року Справа № 808/1197/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16 березня 2017 року №Ф-000174/1304 на суму 46606 грн. 63 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій від 16.03.2017 №0001751304 у сумі 4660 грн. 66 коп.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що не погоджується із вказаними рішеннями відповідача оскільки вважає, що останні прийняті у зв’язку з безпідставним збільшенням відповідачем валового доходу за 2015 рік та зменшенням витрат за період, що перевірявся, висновок у акті перевірки про заниження чистого оподатковуваного доходу не є правильним, а отже недоїмка з єдиного внеску в сумі 46606,63 грн. пред’явлена до сплати безпідставно.

Відповідач позов не визнає, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №34981 від 01.11.2018), в якому посилається на результати проведеної документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 16.12.2016 №70/08-29-13-04/НОМЕР_1. В ході перевірки було встановлено заниження позивачем протягом перевіряємого періоду суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, на загальну суму 134332,11 грн. у т.ч. по періодам 2014 в сумі 73865,21 грн. та в 2015 в сумі 60466,90 грн. У зв’язку з чим, вважає спірні рішення правомірними, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 09.06.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27.06.2017.

27.06.2017 зупинено провадження по справі для надання додаткових доказів до 23.08.2017.

23.08.2017 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/1821/17.

05.10.2018 поновлено провадження у справі у зв’язку з надходженням інформації про набрання законної сили рішенням у справі №808/1821/17, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01.11.2018 без виклику сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований 07.03.1994, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було отримано:

- вимогу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.01.2017 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 46606,63 грн.;

-рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.01.2017 №003 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 4660,66 грн.

ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу на вказані рішення до ГУ ДФС у Запорізькій області.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.02.2017 №343/14/08-01-10-01-13 від 23.02.2017, у зв’язку з тим, що вказані рішення містили помилки, а також в порушення норм Податкового кодексу України були прийняті Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, яка не наділена функцією контрольно-перевірочної роботи, скасовано вище вказані вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, та Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято нові рішення:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 березня 2017 року №Ф-000174/1304 на суму 46606 грн. 63 коп.

- рішення про застосування штрафних санкцій від 16.03.2017 №0001751304 у сумі 4660 грн. 66 коп.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, вважаючи, що останні прийняті без проведення безпосередньо відповідачем перевірки, до того ж безпідставно використано висновки викладені в Акті документальної перевірки від 16.12.2016 №70/08-29-13-04/НОМЕР_1, який складено спеціалістом Запорізької ОДПІ, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Частиною 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як стверджує відповідач у своєму відзиві, спірні рішення було прийнято відповідачем з урахуванням висновків зроблених в Акті від 16.12.2016 №70/08-29-13-04/НОМЕР_1 “Про результати планової документальної виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року” , що проводилася Запорізькою ОДПІ (а.с.24-35).

За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновки про те, що суб’єктом господарювання порушено:

- підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014 року несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 775,0грн.; у січні 2014 року несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1970,00 грн.; у лютому 2014 року несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1824,00 грн.; у березні 2014 року несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1989,17 грн.; у квітні 2014 року несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 2064,17 грн.; у травні 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі .554,17 грн., у червні 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1470,82 грн., у липні 2014 р року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1620,82 грн., у серпні 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1635,82 грн., у вересні 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1260,82грн., у жовтні 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1187,21 грн., у листопаді 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 967,12 грн., у грудні 2014 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 938,35 грн., у січні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 788,35 грн., у лютому 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 863,35 грн, у квітні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1026,20 грн., у травні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 1036,20 грн., у червні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 886,20 грн., у липні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 811,20грн, у серпні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 811,20 грн, у вересні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 901,20 грн., у жовтні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 811,20 грн., у листопаді 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 703,00 грн, у грудні 2015 року; несвоєчасно перераховано ПДФО в сумі 736,20 грн.

- підпункт 168.1.2 пункту 168.1, підпункт 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПК України та підпункту 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України відповідно, нарахована пеня в сумі 235.09 грн., за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року;

- підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати у серпні 2014 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 576,00 грн.; у вересні 2014 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 538,50 грн.; у жовтні 2014 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 530,80 грн.; у листопаді 2014 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 491,39 грн.; у трудні 2014 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 508,11 грн.; у січні 2014 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 493,11 грн.; у лютому 2015 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 500,61 грн.; у березні 2015 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 329,61 грн.; у жовтні 2015 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 594,16 грн.; у листопаді 2015 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 1029,61 грн.; у грудні 2015 року несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 1033,40 грн.

- підпункт 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 ПК України та підпункт 129.1.3 пункту 129.1, пункту 129.4 статті 129 ПК України відповідно, нарахована пеня в сумі 44,52 грн., за несвоєчасне перерахування військового збору із заробітної плати працівників за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, жовтні, листопаді, грудні 2015 року;

- пункт 177.2 статті 177, пункт 177.3 статті 177, пункт 177.4 статті 177 ПК України, занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 31 142,42 грн., в т.ч. по періодах: за 2014 року на суму 12557,09 грн. та у 2015 року у на суму 18585,33 грн.

- підпункт 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 ПК України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу за 2015 року в сумі 1393,9 грн.

- пункт 2 частини 1 статті 7, пункт 11 статті 8, пункт 8 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за ставкою 34,7% в загальній сумі 46606,63 грн., у т.ч. по періодам 2014 року в сумі 25636,22 грн., 2015 року в сумі 20970,41 грн.

- підпункт 14.1.36, 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункт 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.2, пункт 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 6661 грн., в т.ч.: за січень 2014 року на суму 1101 грн.; за лютий 2014 року на суму 827 грн.; за березень 2014 року на суму 602 грн.; за квітень 2014 року на суму 534 грн.; за травень 2014 року на суму 95 грн.; за червень 2014 року на суму 143 грн.; за липень 2014 року на суму 144 грн.; за серпень 2014 року на суму 211 грн.; за вересень 2014 року на суму 242 грн.; за жовтень 2014 року на суму 526 грн.; за листопад 2014 року на суму 885 грн.; за квітень 2015 року на суму 712 грн.; за травень 2015 року на суму 356 грн.; за червень 2015 року на суму 283 грн.

- завищення від'ємного значення за грудень 2015 pоку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24 декларації) на суму 3786 грн.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2 від 28 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачена фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 38928, 02 грн.;

- № НОМЕР_3 від 28 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1 742, 38 грн.;

- № НОМЕР_4 від 28 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 14 931, 00 грн.;

- № НОМЕР_5 від 28 березня 2017 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3 786 грн.

Правомірність вказаних податкових повідомлень – рішень прийнятих на підставі висновків Акту від 16.12.2016 стала предметом розгляду адміністративної справи №808/1821/17.

Суд звертає увагу, що в даній справі заперечення позивача проти нарахування недоїмки з єдиного внеску зводяться до заперечень висновків Акту перевірки від 16.12.2017 про неправомірне заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки.

Так, в ході проведення перевірки первинних документів, банківських виписок по розрахунковим рахункам та прибутковим касовим ордерам податковим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2014 -2015 рік включено вартість витрат по оплаті за споживання електроенергії, витрати по оплаті послуг за використання контейнерів, послуги з вивезення та захоронення ТПВ, по об'єктам які не використовуються в господарській діяльності зазначених в розділі пункту 1.16 даного акту. Також включена сума витрат по амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання.

Внаслідок висновків контролюючого органу про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки відповідачем прийнято, із зазначених вище, податкове повідомлення-рішення №0002691304 від 28 березня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 38 928 грн.02 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями 31 142,42 грн. та штрафними санкціями 7 785, 60 грн.

З рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року по справі №808/1821/18, яке набрало законної сили, було зроблено наступні висновки:

-одним із видів господарської діяльності є роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах. Цими спеціалізованими магазинами є кіоски, у яких реалізується виключно хлібобулочні вироби, вироблені на виробничих потужностях позивача.

- усі витрати, пов'язані з утриманням цих об'єктів, як то: сплата орендної плати за землю, оплата електроенергії, вивезення відходів тощо є пов'язаними з господарською діяльністю, а тому витрати з оплати електроенергії за 2014-2015 років у загальній сумі 50700,56 грн., повинні відноситись до витрат господарської діяльності.

-відповідно до дислокацій на 2014 рік та 2015 рік на послуги, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю “УМВЕЛЬТ-Запоріжжя”, послуги з вивезення та захоронення ТПВ надавались на об'єктах, розташованих по пр. Юбілейному, 39 — кафе “Фонтан” і по вул. Новобудов, 5 - виробництво хлібобулочних виробів. Це об'єкти де здійснюється господарська діяльність позивача, місце розташування виробничих потужностей, торгових точок, складських приміщень, транспортних засобів.

- контролюючий орган дійшов безпідставного висновку, що послуги з постачання електричної енергії на об'єкти роздрібної торгівлі хлібобулочними виробами (кіоски) не пов'язані з господарською діяльністю платника. Тоді як ці кіоски належать позивачеві на праві власності і вони використовуються у господарській діяльності позивача.

- виключення з валових витрат амортизації основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання в 2015 році на суму 33 996, 45 грн. здійснено контролюючим органом безпідставно, оскільки при введенні підприємницької діяльності та здійсненні процесу виробництва основні засоби виготовлення продукції поступово переносять свою вартість на вартість продукту в процесі амортизації.

Також у судовому рішенні по справі №808/1821/18 суд зазначив серед іншого, що висновки контролюючого органу про заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 31 142 грн. є безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству.

До того ж вказаним рішенням суд звернув увагу, що станом на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, сплинув встановлений Законом строк прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки № 70/08-29-13-04/НОМЕР_1 від 16 грудня 2016 року. Отже прийняття відповідачем відповідних податкових повідомлень-рішень після спливу строку для їх винесення є неправомірним.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

За таких обставин, враховуючи висновки зроблені у рішенні суду по справі №808/1821/18 про безпідставність збільшення валового доходу за зменшенням витрат за період що перевірявся, висновок в Акті перевірки про заниження чистого оподатковуваного доходу є неправильним, а отже недоїмка з єдиного внеску в сумі 46606,63 грн. пред’явлена до сплати безпідставно. Так само і штрафні санкції у сумі 4660,66 грн. також застосовані до позивача безпідставно.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 16 березня 2017 року №Ф-000174/1304 на суму 46606 грн. 63 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій від 16.03.2017 №0001751304 у сумі 4660 грн. 66 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б.166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 01.11.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова