Рішення № 78384511, 06.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. Справа№200/11327/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності та стягнення одноразової допомоги,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що працював на ДП «Артемвугілля» СП «Шахта ім. Румянцева» гірничим майстром, і 27 квітня 2011 року та під час роботи з ним трапився нещасний випадок, про що було складено акт від 03 травня 2011 року №10 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, та акт від 17 липня 2012 року №10-ДР про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК від 11 липня 2012 року серії 10 ААА № 120822 та виписки із акту огляду МСЕК від 10 липня 2013 року серії 10 ААА № 247370 йому було встановлено 10 % стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки від 10 серпня 2012 року №0512/56504/6 йому призначено та виплачено одноразову допомогу у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності в сумі 33932,52 грн.

08 червня 2014 року під час роботи з ним стався другий нещасний випадок, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом від 13 червня 2014 року № 5. Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 244088 від 23 вересня 2014 року позивачу було встановлено 5% втрати професійної працездатності.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки від 28 листопада 2014 року №0512/56504/56504.1/15 йому призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності по травмі, яка сталася 08 червня 2014 року, в сумі 25796,07 грн.

Однак одноразову допомогу виплачено не було.

У зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Горлівки Донецької області, він перемістився до м.Костянтинівка Донецької області, де з 01 вересня 2014 року перебуває на обліку в Костянтинівському міському відділенні Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке йому як потерпілому виплачує щомісячні страхові виплати. Однак одноразову допомогу в розмірі 25796,07 грн., не виплачено.

На звернення до відповідача із заявою про виплату вказаної одноразової допомоги отримав відповідь від 22 серпня 2018 року № Ш-01-04/19-203 про відмову в її задоволенні.

У зв’язку з наведеним вважаючи свої права порушеними просив:

- визнати незаконною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати йому нарахованої одноразової допомоги у сумі 25796,97 грн. після встановлення 23 вересня 2014 року стійкої втрати 5 % професійної працездатності по травмі, яка сталася 08 червня 2014 року;

- стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь позивача нараховану одноразову допомогу в сумі 25796,07 грн. після встановлення 23 вересня 2014 року стійкої втрати 5% професійної працездатності по травмі, яка сталася 08 червня 2014 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що позивач з 01 вересня 2014 року перебуває на обліку в Костянтинівському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області і йому виплачувалися щомісячні страхові виплати по страховому випадку, що стався 27 квітня 2011 року, виплату яких припинено з 01 серпня 2015 року у зв’язку із закінченням терміну дії довідки МСЕК.

Також на підставі відповідних постанов, які отримані у лютому 2015 року, Відділенням виплачуються щомісячні страхові виплати по страховому випадку, що стався 08 червня 2014 року.

В липні 2017 року позивачу виплачена заборгованість по щомісячним страховим виплатам по страховому випадку, який стався 27 квітня 2011 року, за період червень-серпень 2014 року.

Костянтинівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області виплату одноразової допомоги ОСОБА_1 по страховому випадку, який відбувся 08 червня 2014 року не здійснювало.

Страхову справу потерпілого ОСОБА_1 Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки передано до Костянтинівське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у липні 2017 року відповідно до акту прийому передачі від 30 червня 2017 року № 13.

Під час особистої бесіди з потерпілим йому було запропоновано пройти повторно огляд МСЕК для встановлення сукупного відсотка втрати працездатності по 2-м травмам.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 15 травня 2018 року № 0048890 ОСОБА_1 встановлено сукупний відсоток втрати працездатності по двом травмам в розмірі 10%.

Відповідно до заяви потерпілого щомісячні страхові виплати по обом страховим випадкам визначено виходячи із заробітної плати перед нещасним випадком, який стався 08 червня 2014 року, та на даний час складають по 425,12 грн. кожна.

Всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 представник відділення Фонду у Центрально-міському районі м. Горлівки не був присутній на засіданні МСЕК, та не мав можливості виразити свою думку щодо встановлення відсотків втрати професійної працездатності потерпілому ОСОБА_1 з урахуванням вже існуючої довідки МСЕК по першій травмі.

Відповідач вважав, що при проходженні МСЕК 23 вересня 2014 року за травмою 2014 року необхідно було врахувати той факт, що потерпілий вже отримує щомісячні страхові виплати, та має встановлений відсоток втрати професійної працездатності по травмі 2011 року у розмірі 10%. Даний факт підтверджується довідкою МСЕК від 15 травня 2018 року № 0048890, де потерпілому ОСОБА_1 встановлено відсотки втрати професійної працездатності по кожному виду травми окремо, але в єдиній довідці МСЕК.

Також вважав, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки постанова від 28 листопада 2014 року №0512/56504/56504.1/15 про призначення позивачу одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності по травмі, яка сталася 08 червня 2014 року, в сумі 25796,07 грн., винесена неправомірно. Але в силу технічної неможливості, у зв’язку з припиненням діяльності вказаного відділення Фонду, винести постанову про скасування постанови про призначення одноразової допомоги не уявляється можливим. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Горлівка Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території (м. Костянтинівка Донецької обл.), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З 01 вересня 2014 року перебуває на обліку в Костянтинівському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (не є юридичною особою).

До перебування на обліку у вказаному відділенні Фонду він перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м.Горлівки у зв’язку з наступними подіями.

27 квітня 2011 року о 16 год. 30 хв. з позивачем під час роботи гірничим майстром на ДП «Артемвугілля» СП «Шахта ім. Румянцева», стався нещасний випадок, внаслідок чого він отримав ушкодження, про що було складено акт форми Н-1 від 03 травня 2011 року №10 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, та акт форми Н-1 від 17 липня 2012 року №10-ДР про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 11 липня 2012 року серії 10 ААА № 120822 та виписки із акту огляду МСЕК від 10 липня 2013 року серії 10 ААА № 247370 йому було встановлено 10 % стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки від 10 серпня 2012 року №0512/56504/6 йому призначено одноразову допомогу у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності в сумі 33932,52 грн.

Вказану допомогу позивачу виплачено, що сторонами не заперечується.

08 червня 2014 року з позивачем під час роботи на тому ж підприємстві стався другий нещасний випадок, внаслідок чого він отримав ушкодження, про що було складено акт форми Н-1 від 13 червня 2014 року № 5 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 244088 від 23 вересня 2014 року позивачу було встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки від 28 листопада 2014 року №0512/56504/56504.1/15 на підставі ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» позивачу призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 25796,07 грн. (по травмі, яка сталася 08 червня 2014 року).

Вказану одноразову допомогу позивачу виплачено не було.

Як вже зазначалося, з 01 вересня 2014 року позивач перебуває на обліку в Костянтинівському міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

07 серпня 2018 року він звернувся до Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про надання інформації щодо проведення страхових виплат, на що отримав відповідь від 15 червня 2018 року №01-03/1039.

Після цього звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про виплату одноразової допомоги в сумі 25796,07 грн., на що отримав відповідь від 22 серпня 2018 року № Ш-01-04/19-203, в які повідомлялося, що у зв’язку із ситуацією, що склалася на території Донецької та Луганської областей у 2014 році відділення Фонду не мало можливості перерахувати призначені страхові виплати потерпілому.

Крім того, виплата не здійснювалася у зв’язку з відсутністю чіткого трактування щодо розміру призначеної допомоги по другому ушкодженню здоров’я, оскільки при огляді МСЕК 23 вересня 2014 року позивачу як потерпілому не було встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності по двом страховим випадкам, які сталися на одному підприємстві (п.1.6 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 року № 212, п. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції до 01 жовтня 2017 року). Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серії АБ № 0048890 від 15 травня 2018 року позивачу встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності по двох страхових випадках (27 квітня 2011 року та 08 червня 2014 року) у розмірі 10 %, але огляд проведено повторний, тому прийняти вказану виписку з акту огляду МСЕК для розрахунку одноразової допомоги, яка мала бути призначена у вересні 2014 року, є неможливим, тим більше. Що збільшення відсотка втрати професійної працездатності не вбачається.

Фактично відповідач відмовив позивачу в задоволенні його заяви про виплату одноразової допомоги в сумі 25796,07 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII, яким Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» викладено в новій редакції, згідно з якою він став називатися Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.п. 4 та 5 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

Згідно з ч. 3 ст. 8 вказаного Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами.

З огляду на наведені положення законодавства до відповідача у справі перейшли обов’язки щодо виплати позивачу одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, яка була призначена постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки від 28 листопада 2014 року №0512/56504/56504.1/15, що відповідачем не заперечується.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Станом на час винесення постанови, щодо невиконання якої звернувся позивач, вказаний Закон, як зазначалося, був викладений в іншій редакції, відповідно до якої він мав назву Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Статтею 21 вказаного Закону передбачені, зокрема, виплати, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків до яких належить одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому соціальні виплати.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка була чинною на час винесення постанови, щодо невиконання якої звернувся позивач, у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

Статтею 40 вказаного Закону, яка визначала строки проведення страхових виплат, було передбачено, що одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Аналогічні положення містяться в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, ст. 47 вказаного Закону встановлено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Позивачу як потерпілому постановою від 28 листопада 2014 року №0512/56504/56504.1/15 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Вказана постанова на сьогодні є чинною, а отже підлягає виконанню.

Разом з тим свій обов’язок щодо виплати такої допомоги суб’єкт владних повноважень у встановлений строк не виконав.

Посилання відповідача на п. 1.6 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 року № 212, відповідно до якого у разі встановлення декількох професійних захворювань чи іншого ушкодження здоров'я у потерпілого, які він одержав, працюючи на одному підприємстві, МСЕК визначає ступінь втрати професійної працездатності по кожному захворюванню чи іншому ушкодженню здоров'я окремо та враховує загальний відсоток втрати професійної працездатності за сукупністю, - є неприйнятним, оскільки він втратив чинність 28 вересня 2012 року, тобто до настання другого страхового випадку і винесення постанови про призначення позивачу як потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Вказаний Порядок втратив чинність у зв’язку з набранням чинності Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України 05 червня 2012 року № 420, який аналогічних норм не містить.

Разом з тим останній Порядок (який є чинним, а також був чинним та підлягав застосуванню на час винесення постанови, щодо невиконання якої звернувся позивач з даним позовом) містить п. 1.8, відповідно до якого ступінь втрати професійної працездатності при повторних нещасних випадках на виробництві або нових професійних захворюваннях визначається за наслідками кожного з них окремо, незалежно від того, виникли вони в період роботи в одного роботодавця чи різних роботодавців.

Крім того, відповідно до виписки з акту МСЕК від 15 травня 2018 року позивачу встановлено втрату працездатності 5% по трудовому каліцтву, що сталося 27 квітня 2011 року, і 5% по трудовому каліцтву, що сталося 08 червня 2014 року. З цього випливає, що втрата працездатності по трудовому каліцтву по другому страховому випадку залишилася на тому самому рівні - 5%, що правильно було зазначено в постанові від 28 листопада 2014 року №0512/56504/56504.1/15 про призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 25796,07 грн. Зменшення ж розміру втрати працездатності по першому трудовому каліцтву порівняно з розміром, який було встановлено раніше (10%), свідчило про покращення працездатності позивача.

Ці обставини і обставини, що викладені у вказаній постанові, та її висновки постанови не суперечили вимогам законодавства, як помилково вважав відповідач.

Посилання відповідача на абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, яка була чинною на час винесення постанови, щодо невиконання якої звернувся позивач, відповідно до якої у разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, - є також неприйнятними, оскільки вказані положення стосуються подальших обстежень МСЕК щодо яких у виписках з актів огляду МСЕК визначено дату переогляду. Дані положення не стосуються випадків, коли актами огляду МСЕК ступінь втрати професійної працездатності встановлено безстроково, як у випадку з позивачем (виписка з акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 244088 від 23 вересня 2014 року, якою позивачу було встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково).

Оскільки суб’єкт владних повноважень у встановлений строк не виконав обов’язок щодо виплати позивачу як потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати йому такої допомоги зі стягненням її з відповідача на користь позивача (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (83015, Донецька обл., Микитівський р-н, вул.Челюскінців, 41, ІПН НОМЕР_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання незаконною бездіяльності та стягнення одноразової допомоги задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 25796,97 грн.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 25796,97 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 грудня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.