Рішення № 78383598, 07.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2069/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1В.) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0028007/1303-1426.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області 12.03.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0028007/1303-1426, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 4 365 грн. 84 коп. Об’єктом оподаткування став житловий будинок загальною площею 174,40 кв.м., розташований за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Чорноморська, буд. 36. Зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га, яка належить позивачу на праві приватної власності.

Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати у зв’язку з тим, що 31.01.2017 Чорноморською сільською радою Очаківського району Миколаївської області прийнято рішення №13 «Про внесення змін до рішення Чорноморської сільської ради №4 від 30.06.2016 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Чорноморській сільській раді на 2017 рік», пунктом 6.3 якого передбачено, зменшення ставки податку до 0,75 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування для фізичних і юридичних осіб – власників житлової та/або нежитлової нерухомості, в разі наявності у них право установчих документів на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості. Таким чином, відповідач повинен був нарахувати позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 2 197 грн. 44 коп., а не в розмірі 4 365 грн. 84 коп. У зв’язку з цим просив позов задовольнити.

Відповідно до ухвали судді від 30.10.2018 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області від 31.01.2017 №13 «Про внесення змін до рішення Чорноморської сільської ради №4 від 30.06.2016 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Чорноморській сільській раді на 2017 рік» суперечить вимогам Податкового кодексу України, оскільки пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а рішенням від 31.01.2017 №13 Чорноморська сільська рада надала пільгу на об’єкти нерухомості залежно від право установчих документів на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості. Також зазначив, що позов подано до суду особою, повноваження якої не підтверджено належними документами, оскільки паспорт позивача є недійсним, так як у ньому після досягнення позивачем 45-річного віку не вклеєна фотокартка.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 174,40 кв.м., розташований за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Чорноморська, буд. 36, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №721315 від 29.12.2008 (а.с.9).

ГУ ДФС у Волинській області 12.03.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0028007/1303-1426, яким позивачу щодо зазначеного житлового будинку визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у розмірі 4 365 грн. 84 коп. (а.с.12).

Не погоджуючись з розміром суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України визначено, що податок на майно складається, серед іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно із підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:

1) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

2) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

3) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно із підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 3 200 грн.

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України).

30.06.2016 року Чорноморською сільською радою Очаківського району Миколаївської області прийнято рішення №4 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Чорноморській сільській раді на 2017 рік».

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20.12.2016 №1791-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі - Закон №1791) установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Крім того, пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1791-VII передбачено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

31.01.2017 Чорноморською сільською радою Очаківського району Миколаївської області прийнято рішення №13 «Про внесення змін до рішення Чорноморської сільської ради №4 від 30.06.2016 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Чорноморській сільській раді на 2017 рік» (а.с.14-15).

Так, пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за квадратний метр бази оподаткування.

Разом з тим, пунктом 6.3 вказаного рішення передбачено зменшення ставки податку до 0,75 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування для фізичних і юридичних осіб – власників житлової та/або нежитлової нерухомості, в разі наявності у них право установчих документів на земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості.

Як слідує з матеріалів справи, житловий будинок, розташований за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Чорноморська, буд. 36, знаходиться на земельній ділянці площею 0,2500 га, яка належить позивачу на праві власності, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №246673 від 27.04.2009 (а.с.11).

Таким чином, оскільки земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок позивача, належить йому на праві власності, із врахуванням пункту 6.3 рішення Чорноморської сільської ради від 31.01.2017 №13 ставка податку для позивача підлягає зменшенню до 0,75 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Однак, відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0028007/1303/1426 не враховано положення рішення Чорноморської сільської ради від 31.01.2017 №13 та застосовано ставку податку з розрахунку 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за квадратний метр бази оподаткування, чим покладено на позивача додатковий тягар по сплаті податкового зобов’язання.

Доводи представника відповідача про те, що рішення Чорноморської сільської ради від 31.01.2017 №13 в частині надання пільг не ґрунтується на вимогах законодавства судом до уваги не береться, оскільки відповідно до статті 266 ПК України сільським радам надано право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Крім того, дане рішення є чинним, в судовому порядку не оскаржене, а відтак є обов’язковим до виконання.

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 розділу ІІ ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зокрема, у разі якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1 ст.58 розділу ІІ ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Таким чином, з врахуванням наведених норм Податкового кодексу та підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, саме на контролюючий орган покладено обов?язок щодо обчислення суми грошового зобов’язання власникам житлової нерухомості – фізичним особам, а тому, незважаючи на наявність в цілому підстав для нарахування податку ОСОБА_1, точний його розмір, із врахуванням висновків суду, повинен бути розрахований виключно ГУ ДФС у Волинській області шляхом складення та надіслання позивачу нового податкового повідомлення-рішення з розрахунком здійснених донарахувань, в зв’язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0028007/1303-1426 підлягає скасуванню повністю.

Також не заслуговує на увагу посилання представника відповідача про те, що позов подано особою, повноваження якої не підтверджено належними документами, оскільки як слідує із копії паспорта позивача, на сторінці 5 паспорта вклеєна фотокартка позивача після досягнення ним 45-річного віку, що спростовує доводи представника відповідача про недійсність його паспорта.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на платника податків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 №0028007/1303-1426 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., сплачений при поданні адміністративного позову відповідно до квитанції від 16.10.2018 №36.

Керуючись статтями 243 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 12 березня 2018 року №0028007/1303-1426.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39497665) на користь ОСОБА_1 (45200, Волинська область, Ківерцівський район, місто Ківерці, вулиця Козацька, будинок 19) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук