Ухвала суду № 78383592, 06.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

06 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2527/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Луцьке" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Луцьке" (далі КП «Луцьке) звернулося з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про скасування припису від 04.06.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

05.12.2018 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 04.06.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки у вказаному приписі зазначена вимога про знесення збудованого об’єкту будівництва «Нове будівництво котельної установки модульної на твердому паливі для обслуговування ОСОБА_1 ступеня в с. Коршів Луцького району» до 04.12.2018.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що об’єкт «Нове будівництво котельної установки модульної (КУМ) на твердому паливі для обслуговування ОСОБА_1 ступеня в с. Коршів Луцького району» буде безпідставно знищений. Окрім того, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За приписами частин четвертої – шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області винесено припис від 04.06.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відповідно до якого від КП «Луцьке» вимагається усунути виявлені порушення у відповідності до чинного законодавства будівельних норм, стандартів і правил до 04.08.2018, а також знести збудований об’єкт будівництва «Нове будівництво котельної установки модульної (КУМ) на твердому паливі для обслуговування ОСОБА_1 ступеня в с. Коршів Луцького району» у разі неможливості усунення порушень у інший спосіб та привести земельну ділянку до попереднього стану до 04.12.2018.

Суд вказує на те, що правову оцінку вищевказаному припису судом буде надано в судовому засіданні за результатами розгляду справи. При цьому, очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення чи порушення прав позивача оскаржуваним приписом при розгляді заяви про забезпечення позову не встановлено.

Висновки суду про протиправність рішення відповідача до розгляду справи по суті з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню (припису) без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності, оскільки, з урахуванням предмета позову в даній адміністративній справі, перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Окрім того, суд вважає безпідставним та необгрунтованим посилання позивача на те, що у випадку не забезпечення позову (не зупинення дії оскаржуваного припису) об’єкт будівництва буде безпідставно знищений з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VII у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Частиною 7 статті 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, положення ч. 7 ст. 376 ЦК України, визначають необхідність встановлення таких фактів як неможливість перебудови об'єкту та відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім цього, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинну збудованого об’єкта. При цьому, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю такого позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб'єкта владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Таким чином, суд звертає увагу, що зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

Позивач не надав жодних доказів того, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на знесення об’єкта «Нове будівництво котельної установки модульної (КУМ) на твердому паливі для обслуговування ОСОБА_1 ступеня в с. Коршів Луцького району» та не довів належними та допустимими доказами того, що існує загроза знищення вказаного об’єкта будівництва, а також не довів, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду та (або) поновлення порушених прав позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні заяви КП "Луцьке" про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-151, 154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом КП "Луцьке" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про скасування припису, відмовити.

Роз’яснити, що оскарження ухвали про відмову в забезпеченні позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особі, яка подала заяву про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.М. Димарчук