Рішення № 78383198, 04.12.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 229/4484/18

Номер провадження 2/229/1211/2018

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі: головуючого –судді Гонтар А.Л.

за участі секретаря с/з ОСОБА_1, ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суда м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства 'Українська залізниця' про стягнення заборгованності із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_3 27 вересня 2018 року звернулась до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати сум, що належать від підприємства.

В своєму позові ОСОБА_3 зазначила, що з 01.06.1998 року вона працювала в Управлінні механізації №4 Державного підприємства "Донецька залізниця" на посаді бухгалтера.

З 01.09.2016 року це підприємство реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ "Ясинуватське управління механізації" структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акіонерного товариства "Українська залізниця" згідно Наказу ПАТ "Укрзалізниця" №303 від 15.04.2016 року.

З 1 березня 2016року Державним підприємством «Донецька залізниця» по 31 серпня 2016 року нараховувалась та не сплачувалась заробітна плата, і при реорганізації підприємств ПАТ «Укрзалізниця» взяло на себе зобов’язання по сплаті цієї заборгованості в повному обсязі, і з жовтня 2016 року по лютий 2017 частками перераховувало працівникам заборгованість. Але ОСОБА_3 ця заборгованість не була сплачена. Згідно довідки заборгованості та розрахунків заробітної плати за лютий-серпень 2016 року невиплачена позивачу сума становить 17079 гривень 75 копійок (сімнадцять тисяч сімдесят дев’ять гривень 75 копійок):

за лютий 2016 року - 387,68 гривень заробітної плати,

за березень 2016 року - 2824,29 гривень заробітної плати

за квітень 2016 року - 3388,22 гривень заробітної плати,

за травень 2016 року — 2563,57 гривень заробітної плати;

за червень 2016 року - 2730,98 гривень заробітної плати;

за липень 2016 року - 2531,65 гривень заробітної плати;

за серпень 2016 року - 2653,36 гривень заробітної плати.

З 01.09.2016 року ОСОБА_3 працювала згідно Наказу від 31.08.2016 року №1/ОС на посаді бухгалтера 1 категорії виробничого підрозділу «Ясинуватське управління механізації» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

ОСОБА_3 була звільнена 17.07.2017 року з роботи у зв’язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Наказ від 17.07.2017 року № 9642/ДН, про що зроблена відмітка у трудовій книжці.

На день її звільнення нарахована, але не виплачена їй заробітна плата з березня 2017 року по 17.07.2017року: 29492 гривня 63 копійок (двадцять дев’ять тисяч чотириста дев’яносто дві гривні 63 копійок), відповідно до наданих відповідачем розрахунків заробітної плати з сумами до виплати: за березень 2017року - 4942,97гривень заробітної плати, але їй було виплачено аванс за березень 2017 року у розмірі 2050,00гривень у касі регіональної філії «Донецька залізниця» у м.Лиман, тому сума до сплати складає - 2892,91 гривень заробітної плати; за квітень 2017року - 3184,49 гривень заробітної плати, за травень 2017року - 3184,49 гривень заробітної плати за червень 2017 року - 1762,48 гривень заробітної плати за липень 2017року - 18468,20 гривень заробітної плати. По теперішній час суми, що належать позивачу від відповідача не виплачені. Ці дії відповідача є незаконними, оскільки згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства, проводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст. 116 КзПП України, згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КзПП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач, вважає, що сума середнього заробітку за період затримки з 17.07.2017 року по 31.07.2018року складає: 410 днів період затримки х 265,15грн./на день=108715 гривень 60 копійок ( сто вісім тисяч сімсот п’ятнадцять гривень 60 копійок) - сума середнього заробітку за період затримки з 17.07.2017 року по 31.08.2018року.

ОСОБА_3 просить стягнути з ПАТ "Українська залізниця" на її користь суму заборгованості за 2016 рік заробітної плати 17079 гривня 75 копійок; за 2017 рік заробітної плати 29492 гривня 63 копійок; суму середнього заробітку за період затримки з 17.07.2017 року по 31.08.2018 року 108715 гривень 60 копійки (сто вісім тисяч сімсот п’ятнадцять гривень 60 копійки) та донарахувати по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2018 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до підготовчого засідання на 25 жовтня 2018 року. (а.с.37-38)

25 жовтня 2018 року відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 09 листопада 2018 року. (а.с.41-42).

Представник відповідача ПАТ "Українська залізниця" 13 листопада 2018 року надав відзив на позовну заяву ОСОБА_3, в якому зазначив наступне.

Стаття 617 Цивільного кодексу України закріплює, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року “Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України” було уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року, п.1 якого визначено, що тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського "Комплексу заходів" від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Окрім того, по факту захоплення 17 березня 2017 року адміністративної будівлі структурного підрозділу “Донецька дирекція залізничних перевезень” РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", яка знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Артема, 168 було відкрито кримінальне провадження №12017050420000286.

Також, по факту захоплення адміністративної будівлі структурного підрозділу “Луганська дирекція залізничних перевезень” РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", яка знаходиться за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Кірова, 44 було відкрито кримінальне провадження № 12017050420001019.

Про унеможливлення виконання ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", обов'язків передбачених чинним законодавством України, через вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зазначила Торгово-промислова палата України у своєму Науково-правовому висновку від 16 січня 2018 року №126/2/21-10.2.

Враховуючи наведене у відзиві, відповідач вважає вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки, не обґрунтованою та такою, що суперечить статті 117 Кодексу законів про працю України, через відсутність вини відповідача.

На виконання указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року “Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України”, у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу “Донецька дирекція залізничних перевезень” РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та структурного підрозділу “Луганська дирекція залізничних перевезень" РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", а також виробничих підрозділів, підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, нарахування заробітної плати було припинено з 16 березня 2017 року.

Враховуючи наведене, на теперішній час, відповідач підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат, не має можливості.

Виходячи з викладеного у відзиві відповідач ПАТ "Українська залізниця" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Українська залізниця" (а.с.54-57).

В судове засідання позивача ОСОБА_3 з"явилась та пояснила, що наполягає на своїх позовних вимогах та просить суд її позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином. Надали до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. (а.с.57)

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі, визначено Законом України від 23.02.2012 № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі Закон № 4442-VI).

Згідно п.6 ст.2 Розділу ІІ Закону № 4442-VI, товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Укрзалізниця».

Згідно з пунктів 1, 2, 12 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Постанова № 200); Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.

Державну реєстрацію ПАТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Закону № 4442-VI постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».

Відповідно до частини 4 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

За змістом частини 1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Отже, ПАТ «Укрзалізниця» є належним відповідачем по справі.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

У ст. 30 Закону України «Про оплату праці» міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, трудовою книжкою БТ-І № 8141339 підтверджено, що позивач ОСОБА_3 з 01 червня 1998 року по 17 липня 2017 року працювала в Управлінні механізації №4 ДП «Донецька залізниця» на посаді бухгалтера, з якої наказом № 9642/ДН від 10 липня 2017 року позивача звільнено у зв"язку із скороченням штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с. 12-18).

З розрахунків заробітної плати за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року вбачається, що ОСОБА_3 нараховане в лютому 2016 року до оподаткування 3392,60 грн., до виплати 387,68 грн., в березні 2016 року до оподаткування 3486,78 грн, до виплати 2824,29 грн., в квітні 2016 року до оподаткування 4182,99 грн., до виплати 3388,22 грн., в травні 2016 року до оподаткування 3164,90 грн., до виплати 2563,57 грн., в червні 2016 року до оподаткування 3371,58 грн., до виплати 2730,98 грн., в липні 2016 року до оподаткування 3125,50 грн., до виплати 2531,65 грн., в серпні 2016 року до оподаткування 3031,40 грн., до виплати 2455,44 грн.; за період з березня 2017 року по липень 2017 року ОСОБА_3 нараховано в березні 2017 року до оподаткування 6028,01 грн., до виплати 4942,97 грн., в квітні 2017 року до оподаткування 3883,53 грн., до виплати 3184,49 грн., в травні 2017 року до оподаткування 3883,53 грн., до виплати 3184,49 грн., в червні 2017 року до оподаткування 2149,37 грн., до виплати 1762,48 грн., в липні 2017 року до оподаткування 22522,20, до виплати 18468,20 (а.с. 20-33).

Довідкою про заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01 вересня 2016 року, виданою Управлінням механізації №4 ДП «Донецька залізниця» за підписом керівника та головного бухгалтера встановлено, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_3 за період з лютого по вересень 2016 року, складає 17079,75 грн. (а.с. 27).

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час ухвалення рішення судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.

З позовної заяви вбачається, що позивач помилково при обчисленні заборгованості по заробітній платі виходила з сум до виплати після утримання податків і обов'язкових платежів, без урахування Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстат, від 13.01.2004, № 5 , яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, оскільки позивачу в день звільнення відповідачем не виплачено всіх сум, що належать їй від ПАТ «Укрзалізниця», зокрема заробітну плату, з відповідача на користь ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з лютого по серпень 2016 року у сумі 17079.75 грн. та за березень - липень 2017 року у сумі 29 358,72 грн., а разом 46438,47 грн. і це не є виходом за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного заборгованість по заробітній платі у сумі 46438,47 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Крім того, до відповідача слід застосувати відповідальність, передбачену ст.117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 № 100 (далі Порядок № 100).

З урахуванням цих норм, зокрема абзаців 3,4 пункту 2 розділу 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку № 100).

Крім того, положеннями розділу III Порядку № 100 передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку.

З трудової книжки позивача, вбачається, що вона звільнена з займаної посад 17 липня 2017 року.

Судом визначено період стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», тобто з наступного дня після звільнення позивача та по день постановлення рішення - з 18 липня 2017 року по 04 грудня 2018 року.

Розрахунок середньоденної (годинної) заробітної плати належить проводити виходячи з заробітної плати, нарахованої їй за травень, червень 2017 року, яка складає 159,57 грн., але відповідно до довідки відповідача середньоденна заробітна плата складає 214,38 грн., суд, вважає, що треба виходити із розміру який вказав відповідач (а.с.66).

Відповідачем не надано документів на підтвердження норми робочого часу позивача, тому суд для розрахунку норми тривалості робочого часу в годинах бере 40-годинний робочий тиждень.

На день ухвалення рішення у справі кількість днів затримки розрахунку складає 353, а тому з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 214,38 х 353 = 75676,14 грн. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 75676,14 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд задовольняє позов ОСОБА_3 до ПАТ «Укрзалізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі частково у сумі 46438,47 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку 75676,14 грн.

Статтею 141 ЦПК України визначено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, № 3674-VI передбачено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1831, 72 грн.

Керуючись статтями 12,13,81,89,258,259,263-265 ЦПК України, 36,47,94,110,116,117 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства 'Українська залізниця' про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплат сум, що належать від підприємства задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства 'Українська залізниця' ( м. Київ вул. Тверська, б. 5, ЄДРПОУ 40075815 ) на користь позивача ОСОБА_3, 22 липня 1964 року народженя, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року та з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 46438 (сорок шість тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 47 коп. без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська,5) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17 липня 2017 року по 04 грудня 2018 року у сумі 75676 (сімдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 14 копійок, без утримання податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська,5) в Державний бюджет м.Дружківка р/р 31212206700040 банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 Код ЕДРПОУ (банку) 34686563 Код ЕДРПОУ (суду) 02895722, КБК 22030001 судовий збір в розмірі 1831 (тисячу вісімсот тридцять одну) гривню 72 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за лютий 2016 року у розмірі 387,68 грн. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за березень 2016 року -серпень 2016 року, березень 2017 року-липень 2017 року у сумі 46050,79 грн. , середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 75676,14 гривень після набрання рішенням чинності.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 07 грудня 2018 року.

Суддя: А. Л. Гонтар