Рішення № 78382219, 06.12.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1236/2018

130/2338/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області про визначення розміру частки померлого у спільному сумісному майні,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 позивачка звернулась в суд з цим позовом, в якому просила визначити, що частка померлого 31 грудня 2016 року ОСОБА_2, у праві спільної сумісної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, по вул. Островського, 57 становить 1/3.

Свій позов аргументувала тим, що на підставі договору купівлі - продажу від 05.11.2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продали, а вона та її чоловік ОСОБА_1 придбали 2/3 частки жилого будинку під номером 57 по вул. Островського в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області з відповідною часткою господарчих та побутових будівель і споруд без визначення часток кожного із співвласників.

Після смерті ОСОБА_2 31.12.2016 року залишилась спадщина – 1/3 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, по вулиці Островського, 57. Померлий ОСОБА_2 до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент смерті разом з спадкодавцем ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована дружина померлого, тобто позивач.

При зверненні до Жмеринської районної державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з невизначеністю частки належної спадкодавцеві.

02.10.2018 ухвалою суду відкрито провадження в справі, справу призначено до підготовчого засідання на 31.10.2018. Витребувано з Жмеринської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2

В зв’язку з перебуванням судді у відпустці, 31.10.2018 справа була знята з розгляду на 06.12.2018.

06.12.2018 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в наданій до суду заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Дану справу просив розглянути у його відсутність та відсутність позивача. Просив долучити до матеріалів справи належним чином завірені копії: свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05. 1987 року та копію договору купівлі – продажу.

Представник відповідача – Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області в особі заступника селищного голови ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, в наданій заздалегідь до суду заяві зазначив, що Браїлвська селищна рада позов ОСОБА_1 про визначення частки померлого у спільному сумісному майні визнає в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення, просить розглянути справу у відсутності їхнього представника.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачені статтею 223 ЦПК України суд не вбачає. Оскільки усі учасники заявили клопотання про розгляд справи у за їх відсутності, то у відповідності до частини 3 статті 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Як визначено частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

На підтвердження, доводів викладених позовні заяві позивачем надано докази: відповідно до копії свідоцтва про смерть серії 1 – АМ № 365673 ОСОБА_2 помер 31.12.2016 року в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії 1 – АМ № 284173 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено 15.11.1972 року, після укладенню шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на «Юр'єва» (а.с.8).

Як вбачається з договору купівлі – продажу від 05.11.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купили належні продавцям на праві приватної власності 2/3 частки жилого будинку під номером 57, що на вулиці Островського в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області (а.с.9).

Відповідно до довідки виконкому Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області від 18.01.2018 року № 372 ОСОБА_2, який помер 31.12.2016 року, до дня своєї смерті був зареєстрований та постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. На момент смерті разом з спадкодавцем ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.09.2018 № 1794/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що знаходиться в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області по вул. Островського, 57 належного її чоловікові ОСОБА_2, який помер 31.12.2016 року в зв’язку з відсутністю в правовстановлюючому документі відомостей про належність визначеної частки цього нерухомого майна спадкодавцеві (а.с.11).

Відповідно до копії спадкової справи до майна померлого 31.12.2016 р. ОСОБА_2 № 15/2017, інші спадкоємці після його смерті відсутні. 18.01.2017 року позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_2 (а.с.24-31).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину від 30.05.1987 року, посвідченого нотаріусом Жмеринської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 спадкоємцем майна ОСОБА_10, яка померла 30.06.1984 року, є її діти: ОСОБА_2 (а.с.37).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом і ніким не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами у наданих заявах по суті справи, то у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Як вбачається із положень частини першої ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, визначивши способи такого захисту відповідно до частини другої цієї Статті.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Цивільним

Згідно з ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною 2 ст.71 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що на підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, який є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. (Така правова позиція висловлена Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка міститься в інформаційному листі даного суду від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

На аналогічні норми законодавства послалася і представник позивачки у своєму позові.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки він ґрунтується на законі, відповідач позов визнав повністю і визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Позивач в поданій позовній заяві просила судові витрати не покладати на відповідача, а тому питання про повернення судового збору судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80,82, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що частка померлого 31 грудня 2016 року ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, смт. Браїлів, по вулиці Островського, 57 становить 1/3 (одна третя).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1), Браїлівська селищна рада Жмеринського району Вінницької області (місцезнаходження: 23130 Вінницька область Жмеринський район, смт. Браїлів, вул. Гагаріна, 4, код ЄДРПОУ 04325609).

Суддя: А.М. Заярний