Вирок № 78381521, 06.12.2018, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/693/18

Провадження №1-кп/0198/75/18

06.12.18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.18

року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гордієнка К.М., за участю секретаря Шморгун Є.В., прокурора Зейналової О.П., обвинуваченого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр'ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження №12018040620000169 внесене в ЄРДР 15.08.2018 року за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в с.м.т.Петропавлівка Дніпропетровської області, мешкає АДРЕСА_1, не одружений, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджений:

1)25.01.2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк один рік вісім місяців;

2)31.07.2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.3, 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк три роки, з іспитовим строком на два роки;

3)28.03.2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 ч.4, 71 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців;

4)16.09.2010 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1, 71 КК України до позбавлення волі на строк два роки;

5)26.10.2010 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років;

6)09.11.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк три роки;

7)27.05.2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до позбавлення волі на строк три роки один місяць.

Звільнений 27.09.2017 року по відбуттю строку покарання,

8)17.09.2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки;

9)30.10.2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1, 357 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

14 серпня 2018 року ОСОБА_1 перебуваючи на території дачного кооперативу, розташованого на околиці м.Павлоград поблизу селища «ПЗТО» Дніпропетровської області, знайшов на землі вибухову речовину – споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 виготовлений промисловим способом, придатний для проведення вибуху, а також вибуховий пристрій – уніфікований запал дистанційної дії типу «УЗГРМ-2» військового призначення, що використовується для спорядження ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42, виготовлений промисловим способом, придатний для проведення вибуху.

Розуміючи характер та призначення знайденого, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне поводження із вибуховою речовиною та вибуховим пристроєм без передбаченого законом дозволу, всупереч п.9 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992 року, відповідно до котрого, порядок отримання дозволу визначений Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року, придбав – залишив собі та почав без передбаченого законом дозволу носити при собі – у кишені шортів.

15 серпня 2018 року о 16:20 годин на вул.Центральна,102 с.м.т.Юр’ївка Дніпропетровської області, на підставі ст.34 ЗУ «Про Національну поліцію», працівники поліції під час здійснення поверхневої перевірки ОСОБА_1 виявили та вилучили у правій кишені шортів одягнених на останнього вибухову речовину – споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 виготовлений промисловим способом, придатний для проведення вибуху, та вибуховий пристрій – уніфікований запал дистанційної дії типу «УЗГРМ-2» військового призначення, що використовується для спорядження ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42, виготовлений промисловим способом, придатний для проведення вибуху, котрі ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу 14.08.2018 року придбав та носив.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України як носіння, придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Окрім того, 15 серпня 2018 року о 16:00 годин ОСОБА_1 перебуваючи біля магазину «Господар», розташованого по вул.Центральна,102 с.м.т.Юр’ївка Дніпропетровської області, побачив там автомобіль марки «ЗАЗ-1103» з відчиненими вікнами, водій котрого – потерпілий ОСОБА_2 зайшов у приміщення магазину.

Усвідомлюючи відсутність з боку потерпілого ОСОБА_2 дієвого нагляду за своїм майном, ОСОБА_1 помітивши на панелі в салоні згаданого автомобіля гаманець з грошима у сумі 500 гривень, що належали ОСОБА_2, реалізуючи виникший умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, через відчинене вікно двері транспортного засобу дістав із салону автомобіля гаманець з грошима у сумі 500 гривень та намагаючись таємно, повторно, з корисливих мотивів їх викрасти почав віддалятися з місця вчинення кримінального правопорушення.

Однак ОСОБА_1 виконавши усі дії, котрі вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не маючи реальної можливості розпорядитися чужим майном, злочин не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були викриті та припинені, у цей час, потерпілим ОСОБА_2

Кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 намагався заподіяти шкоду потерпілому ОСОБА_2 у сумі 500 гривень.

Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України – закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів визнав у повному обсязі та дав покази про те, що 14.08.2018 року на території дачного кооперативу, розташованого на околиці м.Павлоград поблизу селища «ПЗТО» Дніпропетровської області, знайшов корпус гранати та запал.

Розуміючи призначення знайденого, корпус гранати та запал залишив собі. 15.08.2018 року близько 16:20 годин в с.м.т.Юр’ївка Дніпропетровської області працівники поліції виявили та вилучили у нього, корпус гранати та запал.

15.08.2018 року о 16:00 годин він перебуваючи в с.м.т.Юр’ївка Дніпропетровської області та маючи умисел на крадіжку, через відчинене вікно автомобіля витяг з його салону гаманець з грошима в сумі 500 гривень, однак одразу після цього його дії були припинені потерпілим.

Час, місце, мотив вчинення злочину, вид придбаних та вилучених у нього вибухової речовини та вибухового пристрою, обсяг майна, що намагався викрасти у потерпілого ОСОБА_2, а також інші обставини викладені в обвинувальному акті ОСОБА_1 не спростовував.

Учасники судового провадження не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочинів, викладених вище, їх не оспорювали, правильно розуміючи при цьому зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження не виникає.

Зізнавальні свідчення ОСОБА_1 суд знаходить такими, що відповідають об'єктивним обставинам, вони надані послідовно, несуперечливо, добровільно. Суд вважає їх допустимими. Сумнівів у правдивості показів ОСОБА_1 у суду не виникає.

Беручи до уваги викладене, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, з урахуванням позитивної думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочинів, оскільки вони ніким не оспорюються.

З урахуванням зазначеного вище суд вважає, що вина ОСОБА_1 в носінні, придбанні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно доведена, скоєне ОСОБА_1 підлягає кваліфікації за ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, відповідно.

Обираючи покарання для ОСОБА_1 суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 скоїв злочини, які згідно ст.12 КК України, є тяжким та злочином середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий. Обтяжуючою покарання обставиною для ОСОБА_1 суд визнав рецидив злочинів, пом'якшуючою - щире каяття.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 є суб’єктом злочинів. Підстави вважати вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень у стані неосудності відсутні.

Грунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, наявність пом’якшуючої і обтяжуючої покарання обставини та зважаючи на те, що ОСОБА_1 маючи не зняту і непогашену у законному порядку судимість, знову скоїв умисні кримінальні правопорушення, одне з яких є тяжким, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням положень ст.68 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки приходить до переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_1 та попередженню вчинення ним і іншими особами нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_1 маючи судимість знову вчинив умисні кримінальні правопорушення, суд не знайшов за можливе застосувати до останнього правила ст.75 КК України.

Цивільний позов по справі не поданий.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому за ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України обвинуваченні.

ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_1 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк три роки.

У відповідності до ст.70 ч.4 КК України ОСОБА_1 остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним ОСОБА_1 вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 року, у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не обрано.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання – з 17.09.2018 року.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової трасологічної експертизи у сумі 1144 гривень, стягнути у дохід держави (УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпро Дніпропетровської області, н/р 31118115700004, банк отримувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274) з обвинуваченого ОСОБА_1

Речові докази – гаманець з грошима в сумі 500 гривень, залишити потерпілому ОСОБА_2, як власнику; дактилокарту опечатану в пакет №3974050, аркуш паперу з одним слідом пальця руки опечатаний в пакет №3974114, зберігати у справі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області.

Обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк та в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку вручити негайно прокурору, обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя К. М. Гордієнко