Рішення № 78381336, 05.12.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/579/17

2/215/124/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Науменко Я.О.

за участю секретаря Конопліної С.І.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу №215/579/17 за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідач ОСОБА_3 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву від 15.10.2008 р. та погодилась із умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», згідно з якими отримала кредит у розмірі 6700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, у зв’язку з чим станом на 31.12.2016 р. виникла заборгованість у розмірі 42479 грн. 78 коп., в тому числі: 6202 грн. 50 коп. – заборгованість за кредитом, 34016 грн. 34 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 250 грн. – штраф (фіксована частина) та 2010 грн. 94 коп. – штраф (процентна складова). Відтак позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та сплачені при подачі позову судові витрати на суму 1600 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 02.03.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.04.2017 р..

За клопотаннями відповідача від 04.04.2017 р., 10.05.2017 р. та її представника від 15.06.2017 розгляд справи було відкладено.

В зв’язку з зайнятістю судді в іншому проваджені (справа №215/2405/17) розгляд справи було відкладено на 16.08.2017 р..

Судове засідання, призначене на 16.08.2017 р. не відбулось через неявку сторін.

Представником відповідача 11.09.2017 р. подано суду клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи (вх.№12535 від 11.09.2017 р.).

Представник відповідача листом від 17.10.2017 р. направив суду зустрічну позовну заяву про розірвання кредитного договору (вх.№14451 від 18.10.2017 р.).

За клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.11.2017 р..

Ухвалою від 19.10.2017 р. зустрічну позовну заяву відповідача про розірвання кредитного договору залишено без руху, надавши останній строк для усунення недоліків.

В зв’язку з неявкою представника позивача у судове засідання 21.11.2017 р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2017 р..

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції. У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

У судовому засіданні 20.12.2017 р. представником відповідача було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи для виклику у судове засідання представника позивача, в зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 08.02.2018 р..

Представником відповідача 08.02.2018 р. подано зустрічну позовну заяву про розірвання кредитного договору (вх.№1813 від 08.02.2018 р.).

В зв’язку з невиконанням у встановлений строк без поважних причин ухвали суду від 19.10.2017 р. про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, враховуючи, що відповідачем зазначена ухвала суду була отримана 17.11.2017 р., проте у зазначені строки недоліки усунуті не були, зустрічна позовна заява вважається неподаною.

У судовому засіданні 08.02.2018 р. було оголошено перерву для надання часу відповідачу подати відзив на позов.

За клопотанням представника позивача від 15.03.2018 р. розгляд справи було відкладено на 16.04.2018 р..

В зв’язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по справі №215/4199/16-к, розгляд справи 16.04.2018 р. не відбувся.

У судовому засіданні 14.05.2018 р. за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 13.06.2018 р..

В зв’язку з перебуванням судді у відрядженні, розгляд справи 13.06.2018 р. не відбувся.

Через зайнятість судді в іншому провадженні, справа 22.08.2018 р. не розглядалась.

Представник відповідача 26.09.2018 р. надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі та відповідача (вх.№14590 від 26.09.2018 р.).

Крім того, представником відповідача подано суду заяву від 26.09.2018 р. про застосування наслідків спливу позовної давності (вх.№14589 від 26.09.2018 р.).

У судових засіданнях 26.09.2018 р. та 22.10.2018 р. за клопотанням представника позивача було оголошено перерви.

У судове засідання 05.12.2018 р. сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з’явились. Заяв та клопотань від них до суду не надходило.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

15.10.2008 р. відповідач ОСОБА_3 підписала заяву б/н, відповідно до якої отримала кредит у розмірі 6700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/раgе/70/, складає між нею на позивачем ОСОБА_4 про надання банківських послуг, (далі – ОСОБА_4), що підтверджується підписом у заяві (а.с.6). Відповідач ознайомлена з умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», про що свідчить її підпис (а.с.7).

Позивач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК», про що зазначено у п. 1.1. Статуту ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.20).

Згідно з повідомленням №Е.65.0.0.0/3-365676 від 07.07.20018 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК» (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») з 21.05.2018 року змінило назву на Акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керується до п.3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до яких Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно з пунктом 5.5 Правил користування платіжною карткою за користування кредитом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Згідно з умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що підписані відповідачем, за користування кредитними коштами встановлюється базова відсоткова ставка – 3 % на місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році. Також договором визначено розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості). Даними умовами передбачені: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості при простроченні 5 та більше днів та на суму 50грн (1% від заборгованості); штраф за порушення строків платежів більш ніж на 120 днів (250грн + 5% від суми позову) та комісія за моніторинг неактивної карти в розмірі залишку коштів на картрахунку, але не більше 10грн на місяць (а.с. 7).

Крім того, п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід’ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та Правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п.6.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Пунктом 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг відповідач зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до Умов надання кредитної картки при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню у розмірі 1% від заборгованості та штраф у розмірі 250,00 грн.+5% від суми позову.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. ОСОБА_4 є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на сайті www.privatbank.ua.

Отже відповідач, підписавши 15.10.2008 року заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, приєдналась та погодилась із відповідними умовами, тарифами банку, що свідчить про укладення кредитного договору між сторонами.

ОСОБА_4 є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору. В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала у строки, передбачені договором, кредит та відсотки за його користування не сплатила у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4-5) відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 31.12.2016 р. у розмірі 42479 грн. 78 коп., яка складається з:

6202 грн. 50 коп. – заборгованість за кредитом;

34016 грн. 34 коп. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

250,00 грн. – штраф (фіксована частина);

2010 грн. 94 коп. – штраф (процентна складова).

Як вбачається з вищевказаного розрахунку відповідачем здійснювалося зняття коштів з карткового рахунку, що свідчить про користування встановленим кредитним лімітом, при цьому погашення кредитної заборгованості відповідачем не здійснювалося в повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 6202 грн. 50 коп., що підлягає стягненню з відповідача, оскільки зазначена заборгованість у цій частині підтверджується належними та допустимими доказами.

Щодо нарахованих відповідачу відсотків суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У даному випадку позивач змінив процентну ставку з 01.09.2014р. в односторонньому порядку, не попередивши відповідача за 7 днів до такої зміни, як цього вимагає п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Доказів належного повідомлення в будь-який передбачений умовами договору спосіб матеріали справи не містять.

Те, що договором передбачено обов’язок відповідача отримувати виписки по картрахунку, не звільняє банк від належного виконання умов щодо його завчасного попередження про збільшення процентної ставки.

Отже, зміна процентної ставки у бік збільшення відбулась без належного повідомлення та згоди відповідача.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсоткова ставка стосовно використання кредитних коштів змінювалася, зокрема у період з 15 жовтня 2008 року по 31 грудня 2012 року відсотки нараховувались у розмірі 36% річних, у період із 01 січня 2013 по 31 серпня 2014 року – 30% річних, у період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року – 34,8% річних, з 01 квітня 2015 – 43,2 % річних.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з довідки про умови кредитування сторони погодили розмір процентної ставки на момент укладення кредитного договору на рівні 36% річних (3% на місяць). Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з відповідачем було погоджено підвищення процентної ставки до 43,2% річних позивачем всупереч положеннями ст. 81 ЦПК України суду надано не було.

Відтак, з відповідача за період з 01.04.2015 року по 31.12.2016 року підлягає стягненню заборгованість по відсоткам за користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки 36 % річних, оскільки вимоги позивача стосовно застосування підвищеної процентної ставки є безпідставними.

З урахуванням зазначеного, перевіривши правильність нарахування відсотків, суд дійшов висновку, що з відповідача станом на 31.12.2016 року підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в сумі 8536 грн. 90 коп. (4561 грн. 10 коп. + 3975 грн. 80 коп.), з них: 4561 грн. 10 коп. розмір відсотків нарахованих банком з 17.11.2008 по 31.03.2015 року, а 3975 грн. 80 коп. – розмір відсотків, що підлягають стягненню за період з 01.04.2015 року по 31.12.2016 року (641 день прострочення) х 6202 грн. 50 коп. (заборгованість по кредиту) х 36 % (річна процентна ставка) / 360 (кількість днів у році).

Що стосується нарахованої неустойки, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» визначено штраф за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більше, ніж на 120 днів у сумі 250 грн. та 5% від суми позову.

Враховуючи, що судом встановлена сума заборгованості відповідача за кредитом на загальну суму 14739 грн. 40 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту – 6202 грн. 50 коп. та заборгованості за відсотками – 8536 грн. 90 коп., сума штрафу, як неустойки, яка обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов`язання, яка підлягає стягненню з відповідача становить 736 грн. 97 коп. Загальна сума штрафів складає 986 грн. 97 коп. (250 грн. + 736 грн. 97 коп.).

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача заборгованості за кредитом підлягає судовому захисту в порядку, визначеному п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а відповідно позов про стягнення заборгованості з відповідача підлягає частковому задоволенню. Таким чином, з останньої на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 6202 грн. 50 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 8536 грн. 90 коп., штрафу в розмірі 986 грн. 97 коп., а всього – 15726 грн. 37 коп..

Суд відхиляє доводи відповідача в частині застосування наслідків спливу строків позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з виписки по рахунку за період із 01.10.2008 р. по 12.04.2018 р., відповідач 23.05.2014 р. самостійно внесла кошти на погашення кредиту (а.с.141).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості 14.02.2017 р., що підтверджується вхідним штампом суду (а.с.2), тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, зі змісту пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК №526199 від 14.08.2006 р. (а.с.97), тому з неї не підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що у разі якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України позивачу підлягають компенсуванню за рахунок держави (згідно розміру задоволених вимог) понесені останнім судові витрати, а саме 592 грн. 33 коп. судового збору.

Згідно з повідомленням №Е.65.0.0.0/3-365676 від 07.07.20018 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК» (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») з 21.05.2018 року змінило назву на Акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Тому у рішенні суд знаходить за необхідне вказати нову назву позивача - Акціонерне Товариство ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 50049, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 50049, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) 15726 грн. 37 коп. заборгованості за кредитним договором.

В іншій частині позову відмовити.

Компенсувати Акціонерному товариству ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) за рахунок держави понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 592 грн. 33 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне судове рішення складено 05.12.2018 р..

Суддя