Рішення № 78380884, 15.11.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1572/18

№ 2/183/1863/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2018 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сороки О.В.

секретарі Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Перещепинської міської ради Новомосковського району до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Перещепинська міська рада звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просять визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою № 9 в будинку № 10 в мікрорайоні «Орільський» в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області та стягнути витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Перещепинській міській раді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, в тому числі і житловий фонд. Перещепинська міська рада, як орган місцевого самоврядування, здійснює управління державним (комунальним) житловим фондом м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області. В квартирі № 9 будинку № 10 в мікрорайоні «Орільський» в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2015 року відповідач постійно не проживає в зазначеній квартирі, не сплачує комунальні платежі, не з’являється в зазначеній квартирі і його місцезнаходження не відоме.

Таким чином, станом на день подачи позову до суду відповідач без поважних причин понад шести місяців не проживає в зазначеній квартирі, тому позивач, посилаючись на вимоги ст.ст. 71,72 ЖК України, просить визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним вище житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року відкрито провадження у справі. Справа знаходилась в провадженні судді Парфьонова Д.О.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справа була передана судді Сорокі О.В. 31 травня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вважається таким, що повідомлений належним чином, оскільки судові повістки направлялися за місцем реєстрації, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у звязку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до довідки № 8 від 16 листопада 2017 року, виданої інспектором відділу реєстрації місця проживання осіб Перещепинської міської ради ОСОБА_2, в квартирі № 9 в будинку № 10 в мікрорайоні «Орільський» в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області значиться зареєстрованим ОСОБА_1 (а.с. 7). Цей факт також підтверджується відомостями з відділу адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Дніпропетровській області (а.с. 22).

Згідно довідки ДП «Перещепинотеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» (а.с. 14), станом на 01 січня 2018 року за ОСОБА_3 рахується заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 33496,73 грн..

Суду надано копію довідки № 14а/в від 09 лютого 2018 року, виданої КП «Райводоканал» Новомосковського району (а.с. 15), у відповідності до якої за ОСОБА_1 рахується заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 2884,04 грн.

У відповідності до довідки № 08 від 19 лютого 2018 року, виданої начальником ДОКП «Перещепинське ВОЖКГ» (а.с. 16), за ОСОБА_1А, рахується заборгованість по послугам з утримання будинків споруд та прибудинкових територій в сумі 6584,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ним зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проводиться виключно в судовому порядку.

Суду надано акти, укладені комісією у складі депутата Перещепинської міської ради за участю представників Перещепинської міської ради від 28 березня 2016 року (а.с. 8), від 25 січня 2017 року (а.с. 9), від 16 листопада 2017 року (а.с. 10), у відповідності до яких члени комісії, а також сусіди підтвердили той факт, що ОСОБА_3 не проживає з 2015 року, в квартирі відсутні його речі та квартира потребує ремонту, його місцезнаходження невідоме.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавлення права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, повязані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких повязані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, суд вважає, що ОСОБА_3, не проживаючи в наданому йому житловому приміщенні понад шести місяців, втратив право користування ним, з підстав, визначених ст.71 ЖК України. Даних про наявність будь-якої домовленості між позивачем та відповідачами з приводу користування житловим приміщенням, а також доказів про поважність причин відсутності відповідачів у житловому приміщенні за місцем реєстрації суду не надано.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12,76,81,89, 141, 223, 263, 265,280 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України, -

у х в а л и в:

Позов Перещепинської міської ради Новомосковського району до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою № 9 в будинку № 10 в мікрорайоні «Орільський» в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Перещепинської міської ради витрати пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського Апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.