Ухвала суду № 78380672, 26.11.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

26.11.2018 Єдиний унікальний номер 205/8555/18

Єдиний унікальний номер 205/8555/18

Провадження № 2з/205/135/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 листопада 2018 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Приходченко О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справ за позовною заявою ОСОБА_1 до Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2, третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про визнання електронних торгів недійсними,–

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2018 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, ДП «Сетам», ОСОБА_2, третя особа АТ КБ «ПриватБанк» про визнання електронних торгів недійсними.

Матеріали позову в провадження судді канцелярією суду було передано 22 листопада 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2018 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона посилається на те, що позивач є власником спірної квартири. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 283 556 гривень 55 коп. У 2016 році було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 08 грудня 2015 року, яким стягнуто з позивача на користь третьої особи заборгованості за кредитним договором, яку вже було стягнуто рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2014 року. Вказаний виконавчий напис оскаржується ОСОБА_1 у судовому порядку. У листопаді 2018 року заявник отримала акт про проведення електронних торгів від 12 жовтня 2018 року, за результатами проведення яких спірну квартиру було продано. Заявник зазначає, що існує пряма загроза неправомірних дій щодо подальшого відчуження зазначеної спірної квартири третім особам. Тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки існує велика ймовірність подальшого відчуження спірної квартири відповідачем ОСОБА_2 іншим особам, що ускладнить повернення квартири позивачеві як належному власнику. Просила накласти арешт на квартиру та заборонити суб’єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії щодо квартири № 13 у будинку № 5 на пл. Новокодацькій у м. Дніпрі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи докази, що надані позивачем на підтвердження своїх вимог, вважає, що у даному випадку дійсно виник спір між сторонами, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у майбутньому.

За таких обставин, заява в частині заборони вчиняти певні дії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому позов слід забезпечити та накласти заборону органам та суб’єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб’єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в т.ч., посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вжиття заходів забезпечення щодо спірного майна забезпечить збереження такого майна та унеможливить його відчуження на користь третіх осіб.

Суд вважає, що у даному випадку такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Що стосується вимог про накладення арешту на спірну квартиру, то в цій частині вимоги заяви задоволенню не підлягають, оскільки такий вид забезпечення позову є занадто суворим і у разі його вжиття буде порушувати право теперішнього власника квартири, тому заборони вчиняти певні дії буде цілком достатньо для запобігання наступного відчуження спірного майна.

На підставі викладеного та керуючись ч.ч. 1, 2, ст. 149, п. 2 ч. 1 ст. 150, ч. 6 ст. 153 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити органам та суб’єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб’єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в т.ч., посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: