Ухвала суду № 78380007, 27.11.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1261/18

1-кп/212/366/18

У Х В А Л А

27 листопада 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді: Козлова Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Мариненко І.О.

прокурора: Кривдюк С.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.2018 року закінчується 30.11.2018 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні низки злочинів, тяжких в тому числі, по кримінальному провадженню не розпочато судове слідство, а тому ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 в цьому питанні заперечував проти продовження строку його тримання під вартою. Судом, також, заслухано думку захисника ОСОБА_2, щодо доцільності подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, який при вирішенні цього питання наголошував на тому, що прокурором недоведено наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Зауважив, що доводи на які послався прокурор при обґрунтуванні клопотання непереконливі та безпідставні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Розглядаючи питання доцільності продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує, що ОСОБА_1, вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, має незняту та непогашену судимість, злочин скоїв під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, умови виконання цього запобіжного заходу не виконав, знову вчинив тяжкий злочин, що свідчить про те, що він залишаючись на свободі може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Крім іншого, суд враховує, що оскільки судом не допитані учасники процесу, які будуть давати покази в судовому засіданні, наявне існування ризику, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може впливати на потерпілих, свідків чи інших учасників процесу.

Перевіряючи наявність ризиків та продовження їх існування, передбачених іншими нормами ст.177 КПК України, на наявності яких наполягав прокурор, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження, врахування особи обвинуваченого, який обвинувачується в скоєнні, в тому числі, тяжких злочинів та з урахуванням всіх зазначених вище критеріїв в сукупності, на даний час достатньо підстав вважати, що обвинувачений з огляду на його моральні якості може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), вплинути на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити злочинну діяльність.

Продовжуючи дію обраного запобіжного заходу, суд враховував інтереси суспільства, які на думку суду, у даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободою людини, незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Отже, підстави для застосування більш м'якого запобіжного на теперішній час та на даній стадії кримінального процесу - відсутні. Врахувавши положення ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, всі обставини передбачені даною нормою закону, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,183,194,331 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст. 309, 307 ч.2 КК України на шістдесят днів, до 26 січня 2019 року включно.

Строк дії ухвали визначити до 26 січня 2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув’язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю. В. Козлов