Рішення № 78378579, 03.12.2018, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

03 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/642/18 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., при секретарі Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" вул. Текстильників, буд. 1, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 40538018

про стягнення 1 310 547,55 грн

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.12.17, адвокат;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 24.09.18, представник.

В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні від 28.11.18, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 03.12.18.

Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" з вимогою про стягнення 1 310 547,55 грн заборгованості, що складається з боргу за активну електроенергію в розмірі 1164978,80 грн, 2862,27 грн - інфляційних нарахувань, 11513,75 грн - 3% річних, 131192,73 грн - пені.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" 06.03.2018 Договору про постачання електричної енергії №5118.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.18 справа №927/642/18 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.09.18 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (надалі – ПАТ "Чернігівобленерго") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" (надалі – ТОВ "Майас Сілтумс") про стягнення заборгованості в сумі 1 310 547,55 грн прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 03.10.18.

Ухвалою суду від 11.09.18, у зв’язку з перебуванням судді Фесюри М.В. у відрядженні, підготовче засідання, призначене на 03.10.18, перенесено на 28.09.18 на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 13.09.18, у зв’язку з перенесенням дати відрядження судді Фесюри М.В., підготовче засідання, призначене на 28.09.18, перенесено на 25.09.18 на 11 год. 00 хв.

До початку підготовчого засідання 20.09.18 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив, в якому повідомив про часткове погашення заборгованості за активну електроенергію та позовні вимоги визнав частково в сумі 658 179,36 грн, а також заперечив проти нарахування пені, 3% річних та інфляційних з підстав їх нарахування за період, який був поза межами строку дії Договору про постачання електричної енергії №5118 від 06.03.18, та самі розрахунки позивачем здійснені не окремо по кожному рахунку, а на загальну суму заборгованості.

Суд залучив докази до матеріалів справи.

24.09.18 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (від 24.09.18 №301), яким повідомив суд про часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 722 954,48 грн, внаслідок чого станом на 24.09.18 заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію становить 442 024,32 грн та просив суд залучити надані копії банківських виписок від 23.08.18, від 28.08.18, платіжних доручень від 27.08.18 №7, від 28.08.18 №177, від 28.08.18 №8, від 31.08.18 №188, від 14.09.18 №29, від 17.09.18 №31, від 18.09.18 №34, ві 20.09.18 №40, №38, від 21.09.18 №41, акту про використану електроенергію від 19.04.18 до матеріалів справи. Суд клопотання задовольнив та залучив документи до матеріалів справи.

Також 25.09.18 до початку судового заідання від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи. Суд заяву залучив до матеріалів справи та задовольнив.

За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 25.09.18, розгляд справи було відкладено на 12.10.18 на 11 год. 00 хв. із занесенням до протоколу судового засідання від 25.09.18.

В підготовчому засіданні 12.10.18 присутній представник відповідача повідомив, що внаслідок добровільного часткового погашення заборгованості, станом на 12.10.18 заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію становить 70 024,32 грн, та надав для залучення до матеріалів справи довідку б/н від 12.10.18. Суд надані докази залучив до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.10.18 до 11 год. 00 хв. із занесенням до протоколу судового засідання від 12.10.18.

19.10.18 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (від 19.10.18 №331), яким повідомив суд про часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 372 000,00 грн, внаслідок чого станом на 19.10.18 заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію становить 70 024,32 грн та просив суд залучити надані копії платіжних доручень від 24.09.18 №42, від 25.09.18 №46, від 25.09.18 №47, від 25.09.18 №43, від 26.09.18 №48, від 27.09.18 №49 до матеріалів справи. Суд клопотання задовольнив та залучив докази до матеріалів справи.

У відповідності до приписів статтей 177, 216 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів та в підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.11.18 до 14 год. 30 хв. із занесенням до протоколу судового засідання від 22.10.18.

12.11.18 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (від 12.11.18 №339), яким повідомив суд про погашення відповідачем заборгованості на суму 76 586,40 грн, внаслідок чого станом на 12.11.18 заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію відсутня та просив суд залучити копію платіжного доручення від 23.10.18 №22 до матеріалів справи. Суд клопотання задовольнив та залучив докази до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 12.11.18 присутній представник позивача, враховуючи погашення відповідачем у повному обсязі заборгованості за активну електричну енергію, просив суд задовольнити вимоги в частині нарахованих пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань. Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти нарахованих пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.

За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні від 12.11.18, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 28.11.18 на 09 год. 00 хв. із занесенням до протоколу судового засідання від 12.11.18.

В судовому засіданні від 28.11.18 позивач повідомив про повне погашення заборгованості відповідачем та просив суд задовольнити вимоги в частині стягнення пені в сумі 131 192, 73 грн, нарахованої на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та п.4.2.1. Договору, 3% річних в сумі 11513,75 грн та інфляційних нарахувань в сумі 2862,27 грн, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем в судове засідання від 28.11.18 були надані додаткові пояснення (від 27.11.18 №337), за змістом останніх, нарахування штрафних санкцій було проведено за період з 26.04.18 по 30.07.18, тобто на момент дії чинного Договору про постачання електричної енергії №5118. Крім того, позивач зазначив, що рахунок за активну електричну енергію від 31.03.2018, на який посилається відповідач, та який ним сплачено, було виставлено споживачеві на підставі акту про використану електричну енергію від 31.03.2018, котрий було підписано сторонами, та в якому зазначено період споживання електричної енергії відповідачем з 19.01.2018 по 10.03.2018. Тобто, вказує позивач, поставка електричної енергії та її споживання відповідачем вже відбувалось до моменту укладення договору на виконання Рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.11.2016 № 530, яким призначено товариство з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" управителем багатоквартирних будинків, переданих від КП «Новозаводське». Також листами від 15.12.2016 № 23 та від 16.01.2017 №6 відповідач по справі – товариство з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" просило ПАТ "Чернігівобленерго" зафіксувати показники лічильників та підготувати проект Договору про постачання електричної енергії, оплату по лічильникам відповідач гарантував з 01.12.2016. Таким чином, вказує позивач, реальне споживання електричної енергії відповідачем відбувалось з 01.12.2016, отже позивач діяв у межах чинного законодавства, у тому числі, щодо нарахування штрафних санкцій відповідачеві.

Суд додаткові пояснення з додатком залучив до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні 28.11.18 відповідач, враховуючи погашення заборгованості за електричну енергію в повному обсязі, просив суд закрити провадження у справі в цій частині та виклав заперечення стосовно нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на відсутність відповідальності з боку товариства за несвоєчасну сплату за використану електроенергію. Так, відповідач зазначив, що оскільки на виконання рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.02.2018 №76, виникла необхідність внести зміни до форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Чернігові, затвердженої рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.11.16 №530 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків», що стосувались порядку відшкодування Управителю витрат останнього зі сплати за спожиту співвласниками багатоквартирного будинку електроенергію, Договір про постачання електричної енергії №5118 було укладено тільки 06.03.18. Відповідач підтвердив наявність заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1 962 145,92 грн, яка виникла до укладення Договору за період з 19.01.18 по 10.03.18, але проти нарахування на цю заборгованість пені, 3 % річних та інфляційних заперечив, обгрунтовуючи, що борг виник з вини кредитора та у зв’язку з простроченням останнього, оскільки протягом цього періоду рахунки відповідачу не виставлялись. Крім того, обгрунтовуючи існування заборгованості та несвоєчасне погашення останньої, позивач зазначив, що товариство не торгує електричною енергією та не є її прямим споживачем, а централізовано забезпечує співвласників багатоквартирних будинків-фізичних осіб електричною енергією та виставляє їм рахунки щодо відшкодування витрат зі сплати електроенергії, спожитої цими співвласниками за показами загальнобудинкового лічильника електроенергії, та оскільки платоспроможність фізичних осіб стала дуже низькою, особливо в літній період, товариство не було спроможне своєчасно розрахуватись за спожиту електричну енергію, та перераховувало борг частинами по мірі надходження коштів від співвласників.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судовому засіданні від 28.11.18, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, та дослідивши в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі, оголошено перерву до 03.12.18 із занесенням до протоколу судового засідання від 28.11.18.

До початку судових дебатів від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке обґрунтоване ст. 233 ГК України, оскільки сума пені у розмірі 131 192,73 грн є явно завищеною та, у зв'язку з тим, що заборгованість відповідача виникла не з вини останнього, позивачем в судовому засіданні не надані докази понесення збитків унаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті, а також, враховуючи сплату повної суми заборгованості відповідачем до розгляду справи по суті, останній просить суд зменшити розмір пені на 99%.

Представник позивача стосовно поданого клопотання заперечив, обгрунтовуючи тим, що подача додаткових клопотань під час розгляду справи по суті чинним законодавством не передбачено, а також заперечила по суті клопотання в цілому. Суд залучив клопотання до матеріалів справи та повідомив, що оцінка поданого клопотання буде здійснено при прийнятті судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється Законом України "Про ринок електричної енергії".

За приписами статті 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постачання електричної енергії споживачу.

06.03.2018 між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (надалі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" (надалі - Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №5118 (надалі - Договір).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 1212,334 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється згідно Додатків №2/1-2/18, 2/21, 2/23-2/28 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” до цього Договору.

Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі ,виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно п. 2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством Україна та Правилами користування електричною енергією.

Згідно пунктів 2.3.3. та 2.3.4. Договору Споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку №3 до цього Договору „Порядок розрахунків”, Додатку № 4 до цього Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та діючого законодавства; Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком №3 до цього Договору “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” в терміни проведення остаточного розрахунку.

Додатком № 3 “Порядок розрахунків за використану електричну енергію” сторони встановили, що Споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 11 числа попереднього місяця по 10 число наступного місяця включно, шляхом здійснення платежу один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії, у терміни проведення остаточного розрахунку. Остаточний розрахунок – не пізніше перших 3 операційних днів з дня отримання рахунка. Величина коштів, яку має сплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

Додатком №3 “Порядок розрахунків за використану електричну енергію” сторони погодили, що оплата вартості активної електричної енергії здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Згідно п. 7.5. Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатка № 4 до цього Договору “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та замірів електричної потужності, проведених в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистемами України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття – передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до Додатку № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються Споживачем за показами розрахункових засобів обліку 10 числа кожного місяця та заносяться в “Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії”, який не пізніше наступного дня за підписом уповноваженої (відповідальної) посадової особи та печатки Споживача надається Постачальнику, після чого Споживач отримує від Постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду.

Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку, заносити в “Акт – звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії” та надавати на погодження відповідальній посадовій особі Споживача. Споживач не пізніше наступного дня отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду, який протягом розрахункового періоду підписується Споживачем та повертається Постачальнику протягом 3 робочих днів від дня його отримання.

На виконання умов Договору споживачем у період з 19.01.2018 по 10.07.2018 спожито всього 1755251 кВтгод активної електроенергії на суму 2 948 821,68 грн (з ПДВ), що підтверджується актами про використану електричну енергію від 19.07.18 на суму 256 586,40 грн, від 14.06.18 на суму 317 061,36 грн, від 10.05.18 на суму 210 495,60 грн, від 07.05.18 з від’ємним значенням -6 562,08 грн, від 19.04.18 на суму 209 094,48 грн, від 31.03.18 на суму 1 962 145,92 грн (а.с. 91-96). Вищевказані акти підписано та скріплено печатками сторін.

З огляду на зміст п. 2.2.4. Договору Постачальник зобов’язується надавати Споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку № 3 до цього Договору „Порядок розрахунків”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені відповідачу рахунки (а.с. 97-127) на оплату вартості спожитої активної електроенергії:

№ 5118_03-2018 від 31.03.2018 на суму 1962145,92 грн, згідно відмітки - отримано відповідачем 19.04.18;

№ 5118_04-2018 від 19.04.2018 на суму 209094,48 грн, згідно відмітки - отримано відповідачем 10.05.18;

№ 5118_03_2018 від 07.05.18 на суму – 6562,08 грн – від’ємне значення, коригування;

№ 5118_05-2018 від 10.05.2018 на суму 210495,60 грн, згідно відмітки - отримано відповідачем 11.05.18;

№ 5118_06-2018 від 14.06.2018 на суму 317 061,36 грн, згідно відмітки - отримано відповідачем 14.06.18;

№ 5118_07-2018 від 19.07.2018 на суму 256 586,40 грн, згідно відмітки - отримано відповідачем 19.07.18;

Враховуючи дати отримання рахунків, граничним строком оплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії по рахунку № 5118_03-2018 від 31.03.2018 є 24.04.18; по рахунку № 5118_04-2018 від 19.04.2018 є 15.05.18; по рахунку № 5118_05-2018 від 10.05.2018 є 15.05.18; по рахунку № 5118_06-2018 від 14.06.2018 є 19.06.18; по рахунку № 5118_07-2018 від 19.07.2018 є 24.07.18;

У відповідності зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно вимог статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови Договору, за спожиту активну електроенергію у спірному періоді у повному обсязі та у встановлений строк не розрахувався здійснивши лише часткову оплату активної електроенергії на загальну суму 1 783 842,88 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №86 від 27.04.18 на суму 250 000 грн, №23 від 02.05.18 на суму 403 842,88 грн, №134 від 30.05.18 на суму 360 000,00 грн, №33 від 19.06.18 на суму 140 000,00 грн, №34 від 20.06.18 на суму 100 000,00 грн, №42 від 22.06.18 на суму 50 000,00 грн, №31 від 23.07.18 на суму 130 000,00 грн, №170 від 27.07.18 на суму 135 000,00 грн, №40 від 30.07.18 на суму 35 000,00 грн, та банківських виписок від 22.08.18 за період 20.08.18 та 21.08.18 на суму 180 000, 00 грн (а.с.128-140).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом постачання електричної енергії.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язання щодо оплати поставленої електричної енергії своєчасно не виконав, тому позивачем заявлено про стягнення з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію за період березень – липень 2018 року у сумі 1 164 978,80 грн.

Як свідчать матеріали справи, після відкриття провадження у справі відповідач повністю розрахувався за поставлену активну електроенергію в частині основного боргу в сумі 1 164 978,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківської виписки від 29.08.18 (а.с. 179-180) про перерахування 209 094,48 грн, платіжних доручень №177 від 28.08.18 на суму 8 303,04 грн, №8 від 28.08.18 на суму 70 000,00 грн (а.с. 176-178), №188 від 31.08.18 на суму 10 000,00 грн, №29 від 14.09.18 на суму 21 495,60 грн, №31 від 17.09.18 на суму 55 000,00 грн, №34 від 18.09.18 на суму 44 000,00 грн, №40 від 20.09.18 на суму 55 000,00 грн, №41 від 21.09.18 на суму 70 061,36 грн, №38 від 20.09.18 на суму 90 000,00 грн (а.с. 176-187), №42 від 24.09.18 на суму 102 000,00 грн, №46 від 25.09.18 на суму 10 000,00 грн, №47 від 25.09.18 на суму 70 000,00 грн, №43 від 25.09.18 на суму 80 000,00 грн, №48 від 26.09.18 на суму 50 000,00 грн, №49 від 27.09.18 на суму 60 000,00 грн, №22 від 23.10.18 на суму 76 586,40 грн (а.с. 203-208, а.с. 214).

Разом з тим, як свідчать надані позивачем копії банківської виписки від 23.08.18 (а.с. 174 -175) та платіжного доручення №7 від 27.08.18, відповідачем до відкриття провадження у справі було проведено часткове погашення суми основного боргу в розмірі 90 000 грн 00 коп, з яких 60 000 грн 00 коп. сплачено 23.08.18 та 30 000 грн 00 коп. - 27.08.18.

Таким чином, заборгованість відповідача на день подання позову за спожиту активну електроенергію, з врахуванням зазначених вище доказів сплати відповідачем 90 000, 00 грн заборгованості до подання позову до суду, тобто до 28.08.18, становила 1 074 978,80 грн, а не 1 164 978,80 грн, як заявляє позивач.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що на час розгляду справи відповідачем самостійно сплачено 1 074 978 грн 80 коп боргу за спожиту активну електроенергію і спір в цій частині між сторонами врегульований, провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 90 000, 00 грн боргу за спожиту активну електроенергію задоволенню не підлягають за безпідставністю позовних вимог, оскільки, як встановлено судом, вказаний борг сплачено відповідачем відповідно до банківської виписки за період 23.08.18 на суму 60 000,00 грн та на суму 30 000,00 грн згідно з платіжним дорученням №7 від 27.08.18 до подачі позову до суду.

Також вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 2862,27 грн - інфляційних нарахувань, 11513,75 грн - 3% річних та 131192,73 грн - пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до наявних в матеріалах справи листів (від 15.12.16 №23 та 16.01.17 №6), адресованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" до відокремленого підрозділу Чернігівські міські електричні мережі ПАТ "Чернігівобленерго", підприємство повідомляло, що відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.11.16 №530, на обслуговування Товариству з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" були передані будинки згідно з додатком, у зв’язку з чим, останнє зверталось до ПАТ "Чернігівобленерго" з проханням зафіксувати показники будинкових лічильників та підготувати проект договору на постачання електроенергії та включити в умови договору оплату по факту постачання послуг. Згідно наявного в матеріалах справи акту про використану електричну енергію від 31.03.18 (а.с. 96), складеного згідно договору про постачання електричної енергії від 06.03.18 №5118, споживачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" згідно показників розрахункових приладів обліку електроенергії за період з 19.01.18 по 10.03.18 було використано 1167944 кВтгод електроенергії, вартість – 1 962 145,92 грн. Даний акт скріплений та підписаний печатками обох сторін. Відповідно до рахунку №5118_03-2018 від 31.03.18 за активну електроенергію, ПАТ "Чернігівобленерго" виставлено рахунок, на підставі акту від 31.03.18 згідно договору №5118 від 06.03.18, на суму 196 2145,92 грн, отриманого відповідачем 19.04.18 відповідно до відмітки на останньому (а.с. 97-102).

Таким чином, позивачем правомірно включено, що відповідачем не заперечується, заборгованість по оплаті за активну електроенергію за період з 19.01.18 по 10.03.18, до рахунку №5118_03-2018 від 31.03.18 за активну електроенергію згідно договору №5118 від 06.03.18. Отже, у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості, зокрема, по рахунку №5118_03-2018 від 31.03.18, позивачем було нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3.-2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 3 „Порядок розрахунків” до цього Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Керуючись умовами пункту 4.2.1. Договору та приписами статті 625 ЦК України позивачем нараховано пеню за спожиту електроенергію за період з 25.04.18 по 30.07.18 в сумі 131 192,73 грн; 11 513,75 грн - 3% річних від простроченої суми за спожиту електроенергію за період з 25.04.18 по 30.07.18 та з 25.04.18 по 27.04.18-30.04.18 – 2862,27 грн інфляційних нарахувань.

Судом перевірено правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати отриманої енергії по кожному окремому рахунку . За результатами розрахунку встановлено, що заявлені розміри нарахувань не перевищують розрахункових, є правомірними та обґрунтованими.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 11 513 грн 75 коп - 3% річних, 131 192 грн 73 коп - пені, 2862 грн 27 коп – інфляційних нарахувань.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає останнє без розгляду, враховуючи наступне.

Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому, імперативною нормою ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зважаючи на те, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не містить мотивування з яких причин, останнє не було заявлене в підготовчому провадженні, враховуючи, що присутні в судовому засіданні 12.11.18 представники позивача та відповідача повідомили, що в підготовчому засіданні вирішено всі питання, та представником відповідача повідомлено про відсутність необхідності, крім можливого подання до початку судового розгляду по суті додаткових доказів з приводу застосування штрафних санкцій, інших додаткових доказів, заяв, клопотань, пристуні представники зазначили про можливість закриття підготовчого провадження, а також приймаючи до уваги, що подання клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій мало місце на стадії закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами та заявлене до початку судових дебатів, суд, керуючись ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій залишає без розгляду.

Також, як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 474,69 грн судового збору.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було сплачено 17 474,69 грн судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що провадження у справі в частині стягнення 1 074 978 грн 80 коп боргу за спожиту активну електроенергію закрито у зв’язку з відсутністю предмету спору, за відсутності в матеріалах справи клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв’язку із закриттям провадження у справі на суму 1 074 978 грн 80 коп питання щодо повернення сплаченого ним судового збору у розмірі 16 124,68 грн судом не вирішується.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог в сумі 145 568,75 грн, суд доходить висновку, що судовий збір в сумі 2183 грн 53 коп. покладається на відповідача, а судовий збір в сумі 1350 грн 00 коп. – на позивача в зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 90000 грн 00 коп. боргу за спожиту активну електроенергію.

Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 165, 207, п.2 ч.1 ст. 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майас Сілтумс" (вул. Текстильників, буд. 1, м. Чернігів, 14001, код ЄДРПОУ 40538018, р/р 26003000000033 у Чернігівській обласній філії АТ «Укрексімбанк», МФО 353649) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333, на поточний рахунок №26009301102791, в Філії Чернігівське обласне управління АТ “Ощадбанк”, МФО 353553) 11 513 грн 75 коп - 3% річних, 131 192 грн 73 коп - пені, 2862 грн 27 коп – інфляційних нарахувань та 2183 грн 53 коп судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

3.В частині стягнення 90 000 грн 00 коп боргу за спожиту активну електроенергію відмовити.

4.В решті позову в частині стягнення 1 074 978 грн 80 коп боргу за спожиту активну електроенергію провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2018 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/