Рішення № 78378116, 05.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 Справа №914/1659/18

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут",до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс",предмет позову: стягнення 253'333,06 грн. СуддяРим Т.Я.Секретар судового засіданняТурчин Л.Я.Представники:позивача:Шевчик О.І. - довіреність №007.1ДР-54-0118 від 02.01.2018,відповідача:Гривастов В.Г. - довіреність №08/11 від 08.11.2018.Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" про стягнення 253'333,06 грн. Ухвалою суду від 10.09.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2018.

В підготовче засідання 03.10.2018 сторони з'явились, надали усні пояснення по справі. З метою надання відповідачу можливості подати додаткові докази, суд оголосив у підготовчому засіданні перерву до 17.10.2018.

В підготовче засідання 17.10.2018 представники сторін з'явилися, відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості подати додаткові докази по справі. З урахуванням поданого клопотання, суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 14.11.2018.

В підготовче засідання 14.11.2018 представники сторін з'явилися. З урахуванням виконання завдань підготовчого провадження, оскільки сторонами подано всі докази та повідомлено про всі відомі їм обставини справи, судом вирішено всі заявлені клопотання, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.12.2018.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб'єктів господарювання) не виконав свого обов'язку зі своєчасної оплати вартості отриманого природного газу за період з грудня 2017 року по березень 2018 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 228'639,14 грн. Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 5'260,01 грн. інфляційних втрат, 1'594,36 грн. - 3% річних та 17'839,55 грн. пені.

Заперечення відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що визнає суму заборгованості перед позивачем у розмірі 228'639,14 грн., проте частково заперечує проти позову, виходячи з наступного. Зокрема, договором на постачання природного газу передбачені штрафні санкції у вигляді пені. Щодо 3% річних та інфляційних втрат, то умови договору не передбачають такого виду штрафних санкцій. Також відповідач зазначив про тимчасові фінансові труднощі у зв'язку з виконанням державного оборонного замовлення, у зв'язку з чим просить зменшити розмір пені.

Відповідь позивача на відзив

Позивач не погодився з позицією відповідача. Зокрема, 3% річних та інфляційні нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу позивача. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні нарахування та 3% річних у повному обсязі.

Обставини справи.

Між сторонами у справі укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб'єктів господарювання) №1141ON7N3CAP016 від 01.01.2016 (далі - Договір) (а.с. 13-14). Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Позивач поставив відповідачу газу на загальну суму 230'753,48 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі природного газу: №ЗЛВ00066108 від 31.12.2017 на загальну суму 43'408,50 грн. (а.с. 16); №ЗЛВ00006875 від 31.01.2018 на загальну суму 63'199,81 грн. (а.с. 17); №ЗЛВ00009995 від 28.02.2018 на загальну суму 61'053,24 грн. (а.с. 18); №ЗЛВ00022296 від 31.03.2018 на загальну суму 63'091,93 грн. (а.с. 19).

Як вбачається з акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 13.04.2018 (а.с. 15) та розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 20), відповідач частково оплатив поставлений газ в сумі 2'114,34 грн.: 13.12.2017 - 1'057,17 грн.; 11.01.2018 - 1'057,17 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 228'639,14 грн. відображена в акті звіряння від 13.04.2018 (а.с. 15), підписаному обома сторонами.

Щодо скрутного фінансового стану відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/15817/17 (а.с. 60-64), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 (а.с. 65-66) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" до Міністерства оборони України про спонукання до виконання умов договору, зобов'язано Міністерство оборони України узгодити та затвердити ціну фактично виконаних робіт за державним контрактом від 19.12.2016 №403/1/16/77 шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни на поставку (закупівлю) продукції (виконання робіт) за державним контрактом від 19.12.2016 № 403/1/16/77 в цілому на загальну суму 37'564'477, 89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2018 у справі №910/23230/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 (а.с. 50-58) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" до Міністерства оборони України про спонукання до виконання умов договору та стягнення 5'794'764,78 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" звернулося до Державної казначейської служби України з заявою №14/09-01 від 14.09.2018 про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2018 у справі №910/23230/17.

Державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" державного концерну "Укроборонпром" виставило товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" претензію №07.18/2118 від 17.07.2018 щодо оплати заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 54'781,98 грн. за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №0311/10 від 03.11.2010 (а.с. 69-70).

Державне підприємство "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" державного концерну "Укроборонпром" виставило товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" претензію №07-18/2119 від 17.07.2018 щодо оплати заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 21'941,23 грн. за договором №0501/11 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю від 05.01.2011 (а.с. 71).

Личаківським відділом державної виконавчої служби міста Львова 06.08.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вимогою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №Ю-3436-23 від 11.06.2018 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" 717'079,72 грн. (а.с. 72).

Згідно з балансом (звітом про фінансовий стан) відповідача станом на 30.09.2018 (а.с. 87), з якого вбачається наявність значних поточних зобов'язань, в тому числі з виплати заробітної плати.

Відповідач надав суду також публікації про себе, розміщені на веб-сайті медіакорпорації "Радіо Свобода" (www.radiosvoboda.org) від 03.10.2018 (а.с. 73) та Львівської газети "Ратуша" (http://ratusha.lviv.ua/) від 09.11.2017 (а.с. 74), де зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" працює на військово-промисловий комплекс України та є єдиним розробником і виробником в Україні тренажерів військових літаків. Основним напрямком діяльності підприємства відповідач є розробка та виготовлення авіаційних імітаторів для повітряних сил Збройних сил України. На підприємстві працює близько 150 осіб.

При ухваленні рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Як установлено судом, протягом грудня 2017 року - березня 2018 року позивач поставляв, а відповідач використовував (приймав) газ. Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконував не в повній мірі. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 228'639,14 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені.

Згідно з пунктом 6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу. Суд погоджується з правильністю визначення позивачем суми пені у сумі 17'839,55 грн.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься й у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на скрутне матеріальне становище відповідача, спрямованість його діяльності на задоволення потреб військово-промислового комплексу України, значну заборгованість Міністерства оборони України перед відповідачем, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 9'000,00 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу відповідача, що інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (стосується інфляційних нарахувань) та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (стосується 3% річних). Таким чином, стягнення інфляційних втрат та 3% річних відбувається на підставі положень Цивільного кодексу України та не вимагає зазначення можливості їх стягнення в договорі.

Окрім цього, цивільним законодавством України не передбачено зменшення судом розміру інфляційних нарахувань та 3% річних, які нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правильність проведених нарахувань, вважаючи їх правильними, суд вважає вимоги позивача про стягнення 1'594,36 грн. трьох процентів річних та 5'260,01 грн. інфляційних втрат обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 3'800,00 грн. відшкодування судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" (адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Івана Франка, будинок 7; ідентифікаційний код 23275120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (адреса: 79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код 39594527) 228'639 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 14 коп. основного боргу, 9'000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. пені, 1'594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 36 коп. - 3% річних, 5'260 (п'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 01 коп. інфляційних втрат та 3'800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.12.2018.

Суддя Рим Т.Я.