Рішення № 78377736, 03.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/133/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 Справа № 908/2279/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді – Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання – Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2279/18

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14

до відповідача: комунального унітарного підприємство “Житло-Сервіс” Пологівської міської ради, 70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Суворова, 7

про стягнення 9 783,70 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.18 № 40

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

01.11.18 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (далі ПАТ “Запоріжжяобленерго”) з позовною заявою від 29.10.18 № 1632 про стягнення з комунального унітарного підприємство “Житло-Сервіс” Пологівської міської ради (надалі КУП “Житло-Сервіс” Пологівської МР) 9 783,70 грн. заборгованості за договором від 11.01.13 № 42 про постачання електричної енергії, з якої: 6 599,81 грн. – пеня, 2 602,03 грн. – індекс інфляції, 581,86 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 22, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 24, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 123, 124, 129, 162-164, 247-252 Господарського процесуального кодексу України та договором від 11.01.13 № 42 про постачання електричної енергії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.18, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 06.11.18 суддею прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2279/18 (якій присвоєно № провадження 17/133/18), справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.12.18.

В судовому засіданні 03.12.18 судом оголошено перерву до 03.12.18 о 14 год. 10 хв.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

У засіданні суду 03.12.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 29.10.18 № 1632 та запереченні на відзив від 28.11.18 № 1933. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 783,70 грн. заборгованості за договором від 11.01.13 № 42 про постачання електричної енергії, з якої: 6 599,81 грн. – пеня, 2 602,03 грн. – індекс інфляції, 581,86 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/2279/18, станом на час прийняття цієї справи до свого провадження судом місцезнаходженням КУП “Житло-Сервіс” Пологівської МР є: 70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Суворова, 7.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2279/18 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 06.11.18 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого знаходиться у справі, уповноваженою особою КУП “Житло-Сервіс” Пологівської МР отримано 09.11.18 ухвалу суду від 06.11.18 (про відкриття провадження у справі).

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/2279/18.

Крім того, 22.11.18 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 20.11.18 № 1147, в якому КУП “Житло-Сервіс” Пологівської МР визнає позовні вимоги частково та просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 418,48 грн. пені та 581,86 грн. 3 % річних, а також судовий збір у розмірі 720,44 грн. В іншій частині позову представник відповідача просить суд відмовити.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2279/18, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.13 між відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (постачальник електричної енергії) та комунальним унітарним підприємством “Житло-Сервіс” Пологівської міської ради (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 42 (далі – договір).

Згідно із п. 1.1. Статуту публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (затв. 28.07.16 позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго», протокол № 22), публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” є новим найменуванням ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до п. 1. договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.

Сторони погодили в п. 2.1 договору, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ).

Згідно із п. 2.3.4 договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.

Підпунктом 4.2.1. п. 4.2. договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

У відповідності до п. 7.2 договору, розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь який момент за узгодженням сторін.

За умовами п. 6 додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” в редакції додаткової угоди № 4 від 01.08.17 до договору від 11.01.13 № 42, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно із п. 10 додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” в редакції додаткової угоди № 4 від 01.08.17 до договору від 11.01.13 № 42, споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому постачальником електричної енергії. …

Розглядаючи справу по суті спору суд виходив з того, що вказаний договір в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена. Доказів зворотнього представники сторін суду не надали.

Як вбачається з матеріалів справи, в період із січня по вересень 2018 року відповідач споживав електричну енергію, що підтверджується актами про спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію та рахунками за відповідний період (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи).

Посилаючись на те, що відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії з простроченням, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати по рахункам за січень - вересень 2018 року пеню за загальний період з 12.02.18 по 22.10.18 в загальній сумі 6 599,81 грн., 3 % річних за загальний період з 12.02.18 по 22.10.18 в загальній сумі 581,86 грн. та інфляційні витрати за загальний період з 12.02.18 по 22.10.18 в загальній сумі 2 602,03 грн.

Оцінивши надані докази суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору про постачання електричної енергії № 42 від 11.01.13, який за змістом закріплених у ньому праві та обов’язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 10 додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” в редакції додаткової угоди № 4 від 01.08.17 до договору від 11.01.13 № 42, споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому постачальником електричної енергії. …

Позивач оплатив виставлені рахунки наступним чином:

- за рахунком № 42/1а від 31.01.18 за спожиту електроенергію в січні 2018 року на суму 101 445,06 грн., який виставлений відповідачу 05.02.18, строк оплати настав 13.02.18. Даний рахунок був оплачений 01.03.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/2а від 28.02.18 за спожиту електроенергію в лютому 2018 року на суму 99 745,45 грн., який виставлений відповідачу 03.03.18, строк оплати настав 13.03.18. Даний рахунок був оплачений 23.03.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/3а від 31.03.18 за спожиту електроенергію в березні 2018 року на суму 98 906,16 грн., який виставлений відповідачу 04.04.18, строк оплати настав 13.04.18. Даний рахунок був оплачений 25.04.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/4а від 30.04.18 за спожиту електроенергію в квітні 2018 року на суму 61 405,01 грн., який виставлений відповідачу 05.05.18, строк оплати настав 15.05.18. Даний рахунок був оплачений 22.05.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/5а від 31.05.18 за спожиту електроенергію в травні 2018 року на суму 50 270,81 грн., який виставлений відповідачу 06.06.18, строк оплати настав 14.06.18. Даний рахунок був оплачений 23.06.18 на суму 20 270,81 грн., 25.06.18 на суму 10 000,00 грн., 26.06.18 на суму 10 000,00 грн. та 27.06.18 на суму 10 000,00 грн.;

- за рахунком № 42/6а від 30.06.18 за спожиту електроенергію в червні 2018 року на суму 40 042,76 грн., який виставлений відповідачу 04.07.18, строк оплати настав 12.07.18. Даний рахунок був оплачений 25.07.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/7а від 31.07.18 за спожиту електроенергію в липні 2018 року на суму 45 756,20 грн., який виставлений відповідачу 04.08.18, строк оплати настав 13.08.18. Даний рахунок був оплачений 22.08.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/8а від 31.08.18 за спожиту електроенергію в серпні 2018 року на суму 52 309,27 грн., який виставлений відповідачу 05.09.18, строк оплати настав 13.09.18. Даний рахунок був оплачений 24.09.18 у повному обсязі;

- за рахунком № 42/9а від 30.09.18 за спожиту електроенергію в вересні 2018 року на суму 54 317,11 грн., який виставлений відповідачу 03.10.18, строк оплати настав 11.10.18. Доказів оплати за вказаний рахунок позивачем не надано.

З викладеного вбачається, що рахунки оплачувались відповідачем з простроченням. Дати та суми оплат підтверджуються наявними у справі копіями банківських виписок по рахунку позивача (крім доказів оплати за рахунок № 42/9а від 30.09.18).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено у ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 4.2.1. п. 4.2. договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Таким чином, договором про постачання електричної енергії № 42 від 11.01.13 сторони передбачили нарахування пені протягом усього періоду прострочення.

Факт прострочення відповідачем зобов’язання з оплати поставленої теплової енергії підтверджується матеріалами справи № 908/2279/18.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 12.02.18 по 22.10.18 в розмірі 6 599,81 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів сплати відповідачем за рахунком № 42/9а від 30.09.18, а тому позивачем не доведено розрахунок пені за вказаним рахунком.

Тому, розрахунок позивача щодо пені в період з 11.10.18 по 22.10.18 за рахунком № 42/9а від 30.09.18 на суму 54 317,11 судом не приймаються.

З огляду на викладене, судом перевірено нарахування пені за період з 12.02.18 по 22.10.18, а саме:

- в період нарахування пені за рахунком № 42/1а від 31.01.18 за спожиту електроенергію в січні 2018 року на суму 101 445,06 грн., з 13.02.18 по 28.02.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 1 423,01 грн.;

- в період нарахування пені за рахунком № 42/2а від 28.02.18 за спожиту електроенергію в лютому 2018 року на суму 99 745,45 грн., з 13.03.18 по 22.03.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 929,14 грн.;

- в період нарахування пені за рахунком № 42/3а від 31.03.18 за спожиту електроенергію в березні 2018 року на суму 98 906,16 грн., з 13.04.18 по 24.04.18 включно – позивачем розраховано не вірно та повинен становити 1 105,58 грн. (позивачем не враховано вихідний день 08.04.18);

- в період нарахування пені за рахунком № 42/4а від 30.04.18 за спожиту електроенергію в квітні 2018 року на суму 61 405,01 грн., з 15.05.18 по 21.05.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 400,39 грн.;

- в період нарахування пені за рахунком № 42/5а від 31.05.18 за спожиту електроенергію в травні 2018 року на суму 50 270,81 грн., з 14.06.18 по 22.06.18 включно – позивачем розраховано не вірно та повинно становити 421,45 грн., однак заявлена сума в розмірі 374,62 грн. не перевищує розраховану вірно суму та приймається судом, з 23.06.18 по 24.06.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 55,89 грн., з 25.06.18 по 26.06.18 – позивачем розраховано вірно та становить 18,63 грн. та з 26.06.18 по 27.06.18 – позивачем розраховано вірно та становить 9,32 грн.;

- в період нарахування пені за рахунком № 42/6а від 30.06.18 за спожиту електроенергію в червні 2018 року на суму 40 042,76 грн., з 12.07.18 по 26.07.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 498,07 грн.;

- в період нарахування пені за рахунком № 42/7а від 31.07.18 за спожиту електроенергію в липні 2018 року на суму 45 756,20 грн., з 11.08.18 по 21.08.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 482,63 грн.;

- в період нарахування пені за рахунком № 42/8а від 31.08.18 за спожиту електроенергію в серпні 2018 року на суму 52 309,27 грн., з 13.09.18 по 23.09.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 567,52 грн.

Як вже зазначалося вище, суд не враховував розрахунок пені позивача за рахунком №42/9а від 30.09.18 за спожиту електроенергію в вересні 2018 року на суму 54 317,11 грн., оскільки позивачем не надано суду доказі коли саме було сплачена заборгованість відповідачем.

Отже, вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 5 864,80 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати електричної енергії по рахункам за січень - вересень 2018 року 3% річних за загальний період з 12.02.18 по 22.10.18 в загальній сумі 581,86 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду докази сплати відповідачем за рахунком № 42/9а від 30.09.18, а тому позивачем не доведено розрахунок 3 % річних за вказаним рахунком.

Тому, розрахунок позивача щодо 3 % річних в період з 11.10.18 по 22.10.18 за рахунком № 42/9а від 30.09.18 на суму 54 317,11 судом не приймаються.

З огляду на викладене, судом перевірено нарахування 3 % річних за період з 12.02.18 по 22.10.18, а саме:

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/1а від 31.01.18 за спожиту електроенергію в січні 2018 року на суму 101 445,06 грн., з 13.02.18 по 28.02.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 133,41 грн.;

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/2а від 28.02.18 за спожиту електроенергію в лютому 2018 року на суму 99 745,45 грн., з 13.03.18 по 22.03.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 81,98 грн.;

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/3а від 31.03.18 за спожиту електроенергію в березні 2018 року на суму 98 906,16 грн., з 13.04.18 по 24.04.18 включно – позивачем розраховано не вірно та повинен становити 97,55 грн. (позивачем не враховано вихідний день 08.04.18);

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/4а від 30.04.18 за спожиту електроенергію в квітні 2018 року на суму 61 405,01 грн., з 15.05.18 по 21.05.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 35,33 грн.;

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/5а від 31.05.18 за спожиту електроенергію в травні 2018 року на суму 50 270,81 грн., з 14.06.18 по 22.06.18 включно – позивачем розраховано не вірно та повинно становити 37,19 грн., однак заявлена сума в розмірі 33,05 грн. не перевищує розраховану вірно суму та приймається судом, з 23.06.18 по 24.06.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 4,93 грн., з 25.06.18 по 26.06.18 – позивачем розраховано вірно та становить 1,64 грн. та з 26.06.18 по 27.06.18 – позивачем розраховано вірно та становить 0,82 грн.;

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/6а від 30.06.18 за спожиту електроенергію в червні 2018 року на суму 40 042,76 грн., з 12.07.18 по 26.07.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 42,79 грн.;

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/7а від 31.07.18 за спожиту електроенергію в липні 2018 року на суму 45 756,20 грн., з 11.08.18 по 21.08.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 41,37 грн.;

- в період нарахування 3 % річних за рахунком № 42/8а від 31.08.18 за спожиту електроенергію в серпні 2018 року на суму 52 309,27 грн., з 13.09.18 по 23.09.18 включно – позивачем розраховано вірно та становить 47,29 грн.

Як вже зазначалося вище, суд не враховував розрахунок 3 % річних позивача за рахунком № 42/9а від 30.09.18 за спожиту електроенергію в вересні 2018 року на суму 54 317,11 грн., оскільки позивачем не надано суду доказі коли саме було сплачена заборгованість відповідачем.

Отже, вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 520,16 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відхиляються через необґрунтованість.

Також позивачем нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати електричної енергії по рахункам за січень-вересень 2018 року за загальний період з 12.02.18 по 22.10.18.

Стосовно нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до роз’яснення, викладеного в пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається із зазначених рекомендацій Верховного Суду України, для визначення індексу інфляції в цілому за період прострочення, індекси інфляції за цей період перемножуються.

Виходячи з цього, інфляція нараховується на суму основного боргу, яка існувала на кінець місяця, в якому виникло прострочення і за наступні повні місяці, в яких сума боргу не була сплачена. При розрахунку інфляційних втрат для суми основного боргу, яка існувала декілька місяців, індекси інфляції за кожний повний місяць прострочення перемножуються між собою та визначається середній показник, який застосовується до суми боргу.

Судом враховано, що рахунки позивача сплачувались відповідачем із порушенням терміну оплати від чотирьох до шістнадцяти днів, тобто сплачувались в межах одного місяця.

З огляду на викладене, судом визнаються надуманими та, як наслідок, відмовляється в задоволені позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального унітарного підприємство “Житло-Сервіс” Пологівської міської ради (70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Суворова, 7, код ЄДРПОУ 35614772) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Пологівського району електричних мереж (70608, Запорізька область, м. Пологи, вул. Суворова, 6, код ЄДРПОУ 00130926) – 5 864 (п’ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп. пені, 520 (п’ятсот двадцять) грн. 16 коп. 3 % річних та 1 149 (одна тисяча сто сорок дев’ять) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.12.18

Суддя В.Л. Корсун