Рішення № 78377618, 26.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/786/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс", вул. Незалежності, 154, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 129 774, 80 грн.

за участю:

від позивача: Іванишин В.І. - адвокат, (договір про надання правової допомоги № 2018/1456 від 10.08.2018 ;

від відповідача: Максимюк Ю.М. - представник, (довіреність № 09/10 від 08.10.2018)

установив: Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 129 774, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем незаконних дій, які виявлені під час проведення перевірок на об'єктах споживача. Зокрема недотримання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №1833 від 21.04.2008 року та Правил користування електричною енергією, внаслідок чого складені Акти про порушення №082254 від 16.11.2016 року, №083286 від 26.04.2018 року та №083287 від 26.04.2018 року та відповідних рішень комісії філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" "Івано-Франківський РЕМ", які оформлені Протоколами №144 від 24.03.2017 року, №122 від 04.05.2017 року та №328 від 25.01.2018 року.

В ході провадження у справі 02.11.2018 року відповідачем ТзОВ "Актив-Сервіс" через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області клопотання № 30/10 від 31.10.18 (вх. № 16661/18 від 02.11.18) про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі та подано клопотання про застосування строку позовної давності (вх.№17045/18).

Суд ухвалою від 02.11.2018 року повернув без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" № 30/10 від 31.10.18 (вх. № 16661/18 від 02.11.18) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 909/786/18 .

Суд ухвалою від 02.11.2018 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

16 листопада 2018 року відповідач через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№17484/18 від 16.11.2018), мотивуючи відкриттям провадження у справах №909/948/18 та №909/963/18 про скасування протоколу №122 від 04.05.2017 року та протоколу №328 від 25.01.2018 року та обгрунтовуючи тим, що у разі їх задоволення будуть відсутні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості.

16 листопада 2018 року відповідачем також подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№17487/18 від 16.11.18).

В судовому засіданні 16.11.2018 року розгляд вказаних клопотань відкладено в наступне судове засідання. В судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2018 року (до 11:00 год).

Відповідно до п.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як підтверджується ухвалою суду від 02.11.2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Отже, клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№17484/18 від 16.11.2018) та про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№17487/18 від 16.11.18) подані позивачем після закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про залишення вказаних вище клопотань без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві (вх.№13679/18 від 13.09.18), відповіді на відзив (вх.№16514/18 від 25.10.18) та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№15722/18 від 12.10.18) і запереченні на відповідь на відзив (вх.№17028/18 від 01.11.18) та просить суд в позові відмовити.

Свої заперечення обгрунтовує здійсненням позивачем незаконних дій при проведення перевірок на об'єктах споживача, мотивуючи зокрема недотримання ним передбаченої чинним законодавством процедури та порядку проведення перевірки, внаслідок чого неправомірно складено Акти про порушення та прийняття відповідних рішень комісії філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" "Івано-Франківський РЕМ", яке оформлене Протоколами із грубим порушенням Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії. При цьому зазначає, що сума вартості недоврахованої електроенергії не є належним чином підтверджена, а факт порушення грунтується на сумнівних обставинах. Зокрема щодо порушень зафіксованих у Акті №083286, то відповідач спростовує їх наявність (відсутність пломби та приладу обліку електроенергії) з вини позивача, а саме його вказує на демонтування вказаного приладу та пломбпредставником позивача Заводчіковим С.М. Окрім того, відповідач посилається на ненадання позивачем доказів вручення рішення, оформленого Протоколами №122 від 04.05.2017 року та №328 від 25.01.2018 року.Також посилається на те, що на момент складення Акту про порушення на об'єкту по вул. Ребета, 8Б в місті Івано-Франківську, він не був споживачем електроенергії.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази у справі та надавши їм належної правової оцінки, суд виходить з наступного.

21 квітня 2008 року між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" укладено Договір про постачання електричної енергії №1833 (на сьогодні Договір № 2401833) редакція якого відповідає Типовому Договору про постачання електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року в редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005 року (із змінами чинними до 11.06.2018 року).

Відповідно до умов договору (п.1 Договору) постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно Додатку №5 до Договору, об'єктами електропостачання даного споживача є наступні об'єкти у місті Івано-Франківську: майстерня по вул. Коновальця,27, аптека по вул. Вовчинецька, 140, квартири по вул. Вовчинецька, 223Г, виробнича база по вул. Ребета , 8Б та торгові приміщення по вул. Федьковича,7Б.

16 листопада 2016 року представниками Івано-Франківського РЕМ - філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в присутності представника споживача було проведено обстеження приладу обліку електричної енергії №02223843 на об'єкті (торгові приміщення - продуктовий магазин "Мальва") ТОВ "Актив Сервіс" по вул. Федьковича,7Б.

За результатами перевірки і обстеження складено Акт про порушення №082254 від 16.11.2016 року, в якому зазначено пошкодження пломби енергопостачальника (№1291 БО), яка встановлена на клемній кришці лічильника, внаслідок чого під гвинти напругових котушок фаз "В" та "С" були встановлені ізоляційні прокладки, що приводило до того, що спожита електроенергія по фазах "В" та "С" не обліковувалась.

Акт про порушення підписано представником споживача (позивача по справі) із зазначенням про відсутність жодних зауважень до складеного Акта.

01 грудня 2016 року представником позивача, що прибув на засідання комісії, подано письмові заперечення щодо складеного акту про порушення. Внаслідок чого було вирішено перенести засідання комісії на пізніший термін, про що додатково мав повідомитись споживач.

20 грудня 2016 року позивачем на адресу відповідача направлено відповідь на їх заперечення вих. №024/2264, в якій також повідомлено про час та місце проведення засідання комісії по розгляду Акта про порушення.

30 грудня 2016 року відбулося засідання комісії по розгляду актів про порушення, на якому представник позивача й надалі заперечував факт пошкодження пломб енергопостачальника, яка була встановлена на клемній кришці лічильника, у зв'язку із чим вирішено направити вилучену та упаковану в сейф пакет пломбу №1291 БО на експертизу. Після отримання результатів експертизи споживач мав бути повідомлений про час та місце проведення засідання комісії.

14 лютого 2017 року Миколаївським Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром складено висновок експертного дослідження №8, яким встановлено, що пломба №1291 БО має сліди переопломбування та порушення цілісності пломби. На поверхнях пломби №1291 БО наявні сліди впливу сторонніх предметів у вигляді концентричних та прямолінійних подряпин, що виникли у результаті переопломбування та порушення її цілісності.

Листом від 15.03.2017 року відповідач повідомив позивача про засідання комісії по розгляду Актів про порушення.

24 березня 2017 року за результатами розгляду Акта про порушення ПКЕЕ №082254 від 16.11.2016 року винесено Протокол засідання комісії філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" Івано-Франківського РЕМ №144, згідно якого нараховано 109 864 грн. 07 коп. недоврахованої електроенергії.

Крім того, 26 квітня 2017 представниками Івано-Франківського РЕМ - філії АТ "Прикарпаттяобленерго" в присутності уповноваженого представника споживача проведено обстеження схеми живлення та обліку електроенергії на об'єкті "виробнича база" по вул. Ребета,8б у місті Івано-Франківську за результатами якого складено Акт про порушення №083286.

Вказаним актом зафіксовано відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальної організації на захисному кожусі, що закриває доступ до приладу обліку та до облікових кіл №4921 ВД, №4922 ВД, а також на клемній крижці приладу обліку №4919ВД. Відсутність приладу обліку електроенергії №10056402.

Один примірник Акту №083286 від 26.04.2018 року вручено представнику споживача.

04 травня 2017 року на засіданні комісії позивачем прийнято рішення провести розрахунок обсягу недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 2.5 Методики. Нарахування вирішено провести за шість місяців до дати складення акту, зокрема з 26.10.2016 по 31.01.2017, враховуючи потужність р=17,4 кВт.

Згідно проведених позивачем розрахунків відповідачем було спожито 7431кВт/ год недоврахованої електроенергії на суму 17809,73 грн.

На вказану суму виписано та відправлено відповідачу рекомендованим листом рахунок № 2401833/5 від 04.05.2017 року, розрахунок зазначеної суми та Протокол засідання комісії №122 від 04.05.2018 року.

Також, 26 квітня 2017 року представниками Івано-Франківського РЕМ - філії АТ "Прикарпаттяобленерго" в присутності уповноваженого представника споживача проведено обстеження схеми живлення та обліку електроенергії на об'єкті "аптека" по вул. Вовчинецька, 140 у місті Івано-Франківську за результатами якого складено Акт про порушення №083287. Даним актом було зафіксовано відсутність пломби з відбитками тавр енергопостачальної організації, яка була встановлена на клемній кришці приладу обліку №0992 ГЮ. Пошкоджені пломби з відбитками тавр державної повірки, які встановлені на лівому та правому болті кріплені кожуха приладу обліку (пломби повторно встановлені).

Один примірник акту №083287 від 26.04.2018 року, складеного відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням дати, часу та місця проведення засідання комісії з розгляду акта було вручено представнику споживача.

На засідання комісії, яке відбулося 04.05.2017 року представник споживача не з'явився. Тому, було вирішено направити прилад обліку №789203 разом з вилученими пломбами на експертизу.

Отримавши висновок експертного дослідження №308П від 11.12.2017 року, наданий Миколаївським НДКЦ, 11.01.2018 року позивач рекомендованим листом повідомив відповідача про засідання комісії 25.01.2018 року.

Відповідач на засідання комісії не з'явився. За результатом проведеного засідання прийнято рішення комісії про проведення розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії за період з дати останнього контрольного огляду з 28.11.2016 року по 31.01.2017 року - дату вимкнення.

За проведеними позивачем розрахунків сума недоврахованої електричної енергії складає 2 101 грн 00к.

На вказану суму виписано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом рахунок №2401833/5 від 25.01.2018 року та Протокол засідання комісії №328 від 25.01.18.

Проте, сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Таким чином, загальна сума заборгованості по вказаних актах про порушення склала 129 774 грн 80к.

В спірному випадку відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії №1833 від 21.04.2008 (далі Договір) та Додаткових правочинів до нього, що за правовою ознакою є договором енергопостачання.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісією регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р. (надалі Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. №782/12656.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з преамбулою Закону України "Про електроенергетику" цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. Особливістю нормативно-правового регулювання електропостачання є наявність численних підзаконних нормативно правових актів, у т.ч. нормативно-технічних, якими визначається та деталізується порядок отримання та споживання електроенергії.

Стаття 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) визначає постачання електричної енергії як господарську діяльність, пов'язану з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно п.3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31 липня 1996 року, в редакції постанови НКРЕ №910 від 17.10.2005 року (із змінами) (далі - Правила) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію... Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Згідно п.3.2 Правил відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Згідно п.3.3 Правил відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організації, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є Додатком 8.5 до Договору, КЛ-0,38 кВ від ВРП-1-0,4 кВ. і КЛ-0,38 кВ від ВРП-2-0,4 кВ ж/б №7Б по вул. Федьковича до ЩР торгових приміщень та внутрішні електромережі знаходяться на балансі ТОВ "Актив-Сервіс". Відповідно до п.7 цього Додатку до Договору споживач зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електроустановок, в тому числі електричних мереж, які належать постачальнику.

Згідно завдання - акту №1899-і від 01.11.2013 представником постачальника (позивач по справі) було встановлено прилад обліку електричної енергії №02223843 на об'єкті ТОВ "Актив-Сервіс" по вул. Федьковича, 7Б у м.Івано-Франківську. Даним актом було передано на зберігання уповноваженому представнику Споживачу встановлені на лічильнику пломби держповірки, пломбу ЕН, що встановлена на болті кріплення кожуха (4851БГ), пломбу енергонагляду на клемній кришці лічильника (1291 БО).

Пунктами 10.2, 10.3 Правил встановлені обов'язки споживачів додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; оперативно повідомляти постачальника електроенергії про порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі розрахункових засобів обліку.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України (ч.4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача живлення та /або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору (ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

Пунктом 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 1.3. Правил користування електричною енергією встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

В спірному випадку, докази укладання такого договору наявні в матеріалах даної справи.

Згідно з п. 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, який підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

В спірному випадку за наслідками проведення перевірки виявлено порушення з боку споживача (відповідача по справі) в результаті чогоскладено Акт про порушення №082254 від 16.11.2016 року, який підписаний як з боку сторони постачальника так зі сторони споживача. В графі "порушив" зазначено пошкодження пломб - пошкоджена пломба, яка встановлена на клемній кришці, внаслідок чого під гвинти напругових котушок фаз В та С були встановлені ізоляційні прокладки. Спожита електроенергія по фазах В та С не обліковувалася. Доступ до приладу обліку був можливий внаслідок зняття дверей щита обліку із завіс.

На підставі Акту про порушення №082254 від 16.11.16 комісією постачальника електроенергії прийнято рішення №144 від 24.03.2017 року про нарахування вартості недоврахованої електроенергії за період з 18.05.2016р. (дати останнього контрольного огляду лічильника) до 16.11.2016р. (день виявлення порушення) згідно з підпунктом 2 пункту 2.1, пункту 2.5. та за формулою № 2.4. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у сумі 109 864 грн. 07 коп.

На вказану суму було виписано та відправлено позивачу 24.03.17 року рекомендованим листом рахунок №2401833/5 від 24.03.2017 року, розрахунок зазначеної суми та Протокол засідання комісії №144 від 24.03.2017 року по розгляду акта про порушення №082254.

Вказане рішення комісії, як підтверджується матеріалами справи, оскаржено в судовому порядку.

14 червня 2017 року Господарський суд Івано-Франківської області прийняв рішення по справі №909/349/17 про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ про визнання недійсним та скасування рішення ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ, оформлене протоколом засідання комісії № 144 від 24.03.2017 року по розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією по договору №2401833.

У вказаному вище рішенні судом встановлено факт порушень з боку відповідача по справі щодо правил користування електричною енергією, а також - правомірність винесення комісією рішення про нарахування недоврахованої електроенергії на суму 109 864 грн 07к. Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року та постановою Верховного суду від 28.02.2018 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2017 року по справі №909/349/17 залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року та постановою Верховного суду від 28.02.2018 року.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 109 864 грн 07к. недоврахованої спожитої електроенергії.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 17 809 грн 73 к. недоврахованої електроенергії, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії. не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Згідно із п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявлення порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

При проведенні перевірки на об'єкті споживача за адресою: вул. Ребета, 8б в місті Івано-Франківську за участю представника споживача складено Акт про порушення №083286 від 26.04.2017 р. яким зафіксовано відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальної організації на захисному кожусі, що закриває доступ до приладу обліку та облікових кіл №4921 ВД, №4922 ВД, а також на клемній кришці приладу обліку №4919ВД. Відсутній прилад обліку електроенергії №10056402. Вказаний акт підписаний зі сторони відповідача.

В Акті про порушення зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Пунктом 1.2 Методики встановлено, що Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

У відповідності до п. 6.42 Правил, відповідач належним чином був повідомлений про день та час засідання комісії з розгляду даних актів, що підтверджено у п. 9 акту про порушення.

У відповідності до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

За результатом розгляду акту про порушення на комісії ПКЕЕ прийнято рішення про нарахування недорахованої електроенергії. Період нарахування за період з 26.10.2016р. по 31.01.2017р. на суму 17 809грн 73к. (протокол №122 від 04.05.2017р.).

За положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Окрім того, як зазначено у ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. (ч. 3 ст. 235 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу виставлений рахунок за недовраховану активну електроенергію разом з протоколом, однак відповідач його не сплатив.

Таким чином, станом на момент розгляду справи вартість за недовраховану активну електроенергію згідно Акту №083286 від 26.04.17відповідача перед позивачем складає 17 809 грн 73к.грн., що і є причиною виникнення спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.3. ПКЕЕ постачання електроенергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електроенергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продає електроенергії, що укладається між власником цієї електроустановки та постачальником електроенергії за регульованим тарифом.

Згідно п. 5.1. ПКЕЕ договорі про постачання метричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

На момент розгляду справи вартість недоврахованої електроенергії в результаті порушення ПКЕЕ відповідача складає 17 809грн 73к., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у сумі 17 809грн 73к.- недоврахованої електроенергії.

Щодо твердження відповідача про демонтаж приладу обліку електроенергії №10056402 та пломб №ГД9839 та №ГД9838 самим позивачем 20.01.2017, то суд вважає вказані твердження безпідставними та недоведеними, виходячи з наступного.

До матеріалів справи долучено копією Акту метрологічної невідповідності від 20.01.2017 року, яким встановлено невідповідність розрахункових приладів обліку, а саме лічильник активної електроенергії №10056402, у зв'язку з закінченням терміну державної повірки лічильника, що знаходиться на об'єкті, що знаходиться за адресою "Виробнича база" вул. Ребета, 8Б

Термін приведення приведення до вимог нормативних документів та вимог державних стандартів і норм , передбачених заводом виробником засобів розрахункового обліку електроенергії становить 1 місяць.

У вказаному вище Акті звернуто також увагу споживача (відповідача по справі) на те, що у разі не приведення електроустановки до вимог нормативних документів зазначених в п. 1 вказаного Акту у місячний термін, постачальник зобов'язаний припинити електропостачання даного об'єкту.

Відповідно до п.3.24 ПКЕЕ планова повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись за рахунок власників цих засобів обліку в терміни, встановлені нормативними документами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, відповідно до договору.

Доказів демонтажу приладу обліку 20.01.2017

Щодо твердження відповідача про те, що відповідач з 22.03.2017 року (дата подачі ним заяви про розірвання договору) не є споживачем електроенергії, то суд вважає їх недоведеними, спростовуючи наступним.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач звернувся до позивача із заявою (копія долучена до матеріалів справи) про розірвання Договору про постачання електричної енергії №2401833 в частині електропостачання до об'єктів по вул. Ребета, 8Б, у зв'язку із передачею даних об'єктів в оренду, 12.04.2017 року.

31 травня 2017 року між позивачем та ТОВ "Центр обслуговування ІФ", засновником якого є ТОВ "Актив-Сервіс " укладено договір про постачання електричної енергії №2405384 щодо об'єкту , зокрема по вул. Ребета,8Б.

Разом з тим, слід зазначити, що Актом №1935-і від 09.06.2017 року (копія долучена до матеріалів справи) закрито розрахункову точку обліку (РТО) ТОВ "Актив-Сервіс" по вул. Ребета,8Б.

З наведеного слідує, що ТОВ "Актив-Сервіс" не є споживачем електроенергії по об'єкту по вул. Ребета,8Б саме з 31.05.2017 року, тобто після встановлення порушення зафіксованого в Акті №083286 від 26.04.2017 року.

Безпідставним суд вважає посилання відповідача на те, що йому протокол №122 від 04.05.2017 року, рахунок №2401833/5 від 04.05.2017 року та розрахунок недоврахованої електроенергії в сумі 17 809 грн 73 к. вручено із запізненням на чотири місяці, виходячи з того, що чинним законодавством не врегульовано терміну направлення споживачу вищезазначених документів, а підтвердженням вручення вказаних документів, зокрема 25.09.2017 року є роздруківка з офіційного сайту Укрпошти в мереж інтернет.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 17 809грн 73к слід задоволити.

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності в частині стягнення 109 864 грн 07к. та 17 809 грн 73 к., то суд зазначає наступне.

Так, в силу ч.1 ст. 251, ст.252, ст.253, ч.1 ст. 254 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах, обумовлених статтею 3 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В клопотанні про застосування строку позовної давності (вх.№17045/18 від 02.11.18) відповідач стверджує про необхідність застосування до вимог позивача про стягнення вартості не облікованої активної і реактивної електричної енергії (оперативно-господарських санкцій) в сумі 109 864 грн 07к. та 17 809 грн 73 к. спеціальної позовної давність терміном в один рік.

За наведеного, суд зауважує, що оперативно-господарська санкція за своєю правовою природою не є неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні ст. 549 ЦК України, відповідно до якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За вимогами про стягнення оперативно - господарської санкції встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 17.07.2013р. у справі № 905/658/13-г).

Позивач звернувся до Господарського суду із позовною заявою 13.09.2018р.

Отже, трирічний строк позовної давності за вимогою про стягнення 17 809 грн 73 к. у даній справі не сплинув. При цьому, при визначені початку перебігу строку позовної давності за вказаною вимогою, судом прийнято до уваги приписи п.6.43 ПКЕЕ, відповідно до якого оплата вартості недоврахованої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка, який має бути оплачений ним на протязі 30 днів від дня отримання. Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення 17 809 грн 73 к.. розпочався з наступного дня після того, як сплинув 30-ти денний строк на оплату виставленого відповідачу рахунку.

Щодо вимоги про стягнення 109 864 грн 07к., то суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України, унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Приписами ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В спірному випадку, суд не вбачає пропущення строку позовної давності у стягненні 109 864 грн 07 к., оскільки рішення комісії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" №144 від 24.03.2017 року про нарахування вартості недоврахованої електроенергії за період з 18.05.2016р оскаржувалось у судовому порядку та остаточний результат розгляду, від якого залежало звернення із позовом про стягнення 109 864 грн 07к., був прийнятий лише 28.02.2018 року.

Отже строк позовної давності щодо стягнення 109 864 грн 07к. розпочався з наступного дня після винесення ВСУ постанови (тобто 01.03.2018 року), а отже позивачем вказаний строк не пропущений.

Підсумовуючи, твердження відповідача про застосування строку позовної давності є безпідставним, а тому в клопотанні відповідача про його (строку) застосування суд відмовляє.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 2101грн 00к. недоврахованої електроенергії, то суд вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, 25 січня 2018 року на засіданні комісії філії Івано-Франківського РЕМ АТ "Прикарпаттяобленерго" позивачем на підставі Акту №083287 від 26.04.2018 року та висновоку експертного дослідження №308П від 11.12.2017 року, наданий Миколаївським НДКЦ прийнято рішення, оформленого Протоколом №328, про розрахунок обсягу недоврахованої електричної енергії за період з дати останнього контрольного огляду з 28.11.2016 року по 31.01.2017 року - дату вимкнення на суму 2101грн 00к.

З дослідженого в судовому засіданні експертного висновку №308П від 11.12.2017 року, наданий Миколаївським НДКЦ вбачається , що за результатами проведення експертного дослідження встановлено пошкодження пломб, які вилучені у відповідача та зазначені у акті №083287 від 26.04.2017 року, однак експертним висновком не встановлено, що вказані пошкодження впливають на облікування (визначення) обсягу спожитої електроенергії.

Відтак, оскільки відповідальність споживача електроенергії наступає виключно за умови порушення ним договору або законодавства України, а відповідно до п. 6.40 Правил відповідальність споживача настає лише у випадку, коли мали місце певні незаконні дії споживача та з огляду на те, що факт втручання позивача у роботу лічильника, що призвело б до заниження показів засобу обліку є недоведеним та непідтвердженим належними та допустимими доказами, протилежного позивач не довів, отже, суд визнає відсутність порушення відповідачем Правил користування електричної енергії, а відтак і відсутність підстав для прийняття оскаржуваного рішення комісії та задоволення позову в частині стягнення 2101 грн 00к.

З наведеного слідує, що нарахування позивачем недоврахованої електроенергії на суму 2101 грн 00к. є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Отже в цій частині позову слід відмовити.

Щодо інших тверджень відповідача, на які він посилається як на підстави заперечень позовних вимог, зокрема про невручення йому рішень комісії з розгляду акту про порушення №083287, оформленого протоколом №3288 від 25.01.18 та долучених до нього документів,то суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З урахуванням наведеного та висновку суду про відмову в позові в частині стягнення 2101 грн 00к. недоврахованої електроенергії, суд не вбачає підстав для надання обгрунтованої оцінки інших тверджень відповідача в частині позовних вимог щодо стягнення 2101 грн 00к.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення 127 673 грн 80к. В решті позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про відшкодування позивачу судового збору відповідно до пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 915 грн 09к.

Щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 18 200 грн 00 к., то слід зазначити наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано Договір про представництво та надання правничої допомоги №2018/1456 від 10.08.2018 р. з Додатковим правочином до нього №2018/1622 від 10.09.2018 року, платіжне доручення №17921 від 23.11.2018 року на суму 18200,00 грн., Акт приймання-передачі послуг від 22.11.2018 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову частково, інші судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, а також беручи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає, що з відповідача належить стягнути 17 905 грн 16к. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.1, 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ст. 1, 4, 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ст 251, 252, 253, 254, 256, 257, 261, 525, 530 Цивільного кодексу України, ст.193, 275, 277 Господарського кодексу України, ст.16, 73, 74, 75, 77, 86, 123, 126, 129, 207, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

частково задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 129 774 грн 80 к.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" (вул. Незалежності, 154, м. Івано-Франківськ, код 31524188) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, код 00131564) 127 673 грн 80к. (сто двадцять сім тисяч шістсот сімдесят три гривні вісімдесят копійки) боргу за недовраховану електроенергію, 1 915 грн 09 к. (одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять гривень дев'ять копійки) судового збору та 17 905 грн. 16к. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень шістнадцять копійки) - витрат на на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.12.2018

Суддя Фанда О. М.