Рішення № 78374833, 27.11.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.11.2018 Справа № 554/8945/18

Провадження № 2-о/554/265/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Безуглої В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1), заінтересована особа – Перша Полтавська державна нотаріальна контора (36020, м. Полтава, вул. Гоголя 11), ОСОБА_2 (36000, АДРЕСА_2) про встановлення факту, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме прохав суд встановити, що правовстановлюючий документ – свідоцтво про право власності на житло видане ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 28.12.1994 року, видане на підставі розпорядження (наказу) № 4131 від 28.12.1994 року та зареєстроване колективним підприємством «Інвентаризатор» у реєстровій книзі № 134-17862 28.12.1994 року, посвідчує право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_4 (стара назва - Володарського) в місті Полтава.

В обґрунтування заяви заявник вказував, що він є спадкоємцем за заповітом від 20.05.2010 року, складеним спадкодавцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), що померла 26.12.2016 року, за яким остання заповіла заявнику все належне їй на день смерті майно. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане 28.12.1994 року відділом приватизації житла, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира № 2, по вул. Володарського, 8а, загальною площею 30,3 кв.м. ОСОБА_4 було видане згідно з розпорядженням (наказом) № 4131 від 28.12.1994 року та зареєстроване колективним підприємством «Інвентаризатор» у реєстровій книзі № 134-17862 28.12.1994 року. У передбаченому законом порядку заявник звернувся до Першої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3, за якою нотаріусом була заведена спадкова справа № 119/2017 та зроблено відповідний запис у спадковому реєстрі № 60510035. Однак, постановою державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 № 1676/02-31 від 07.09.2017 року заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв’язку з тим, що, відповідно до довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 04.07.2017 року № 6154, право власності на квартиру АДРЕСА_5 (стара назва – Володарського) зареєстровано за ОСОБА_3, а згідно з відомостями з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на цю квартиру зареєстроване за ОСОБА_2. Заявник вказує, що причиною невідповідності нумерації квартири у свідоцтві ОСОБА_3 дійсній нумерації квартир у будинку, став факт проведеної у 1990-х роках у зв’язку із капітальним ремонтом будинку інвентаризації, за якою було змінено нумерацію квартир. За життя, спадкодавцем не було внесено змін у правовстановлюючому документі, а саме у нумерацію квартири, що належала їй на праві власності. Внести зміни в реєстраційні документи немає можливості, адже власник майна (спадкодавець) померла, а наявність розбіжностей чинить перешкоди заявнику для вступу у спадщину. Вказане і стало підставою звернення заявника до суду з даною заявою.

Адвокат заявника, ОСОБА_6,26.11.2018 р. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, прохав суд їх задовольнити.

Заінтересована особа, ОСОБА_2, 16.11.2018 р., надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти встановлення факту згідно із заявою.

Представник заінтересованої особи - Першої Полтавської державної нотаріальної контори – ОСОБА_5, 15.11.2018 р., надав до суду заяву, відповідно до якої прохав суд розглянути справу за його відсутності, покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив наступне.

Заявник вказував, що є спадкоємцем за заповітом після смерті 26.12.2016 року ОСОБА_3.

Згідно з свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 330485, виданого Шевченківським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 29.12.2016 року, судом встановлено, що 26.12.2016 року померла ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 1314,

20.05.2010 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, відповідно до якого остання заповіла все своє майно, належне їй на день смерті ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 49353673 від 20.05.2010 року.

Відповідно до ОСОБА_4 про право власності на житло, виданого 28.12.1994 року Відділом приватизації житла, ОСОБА_3 на праві приватної власності на день смерті належала квартира № 2, по вул. Володарського, 8а, загальною площею 30,3 кв.м. ОСОБА_4 видане згідно з розпорядженням (наказом) № 4131 від 28.12.1994 року та зареєстроване колективним підприємством «Інвентаризатор» у реєстровій книзі № 134-17862 28.12.1994 року.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Першої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3, за якою нотаріусом була заведена спадкова справа № 119/2017 та зроблено відповідний запис у спадковому реєстрі за № 60510035.

Згідно з постановою державного нотаріуса Першої Полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 № 1676/02-31 від 07.09.2017 року заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, в зв’язку з тим, що відповідно до довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 04.07.2017 року № 6154 право власності на квартиру АДРЕСА_5 (стара назва – Володарського) зареєстровано за ОСОБА_3, а згідно відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на цю квартиру зареєстроване за ОСОБА_2.

Судом досліджено копію свідоцтва про право власності на житло від 15.08.1995 р. (дублікат), що посвідчує право власності ОСОБА_2, що є заінтересованою особою у справі, відповідно до якого вбачається викреслення номеру квартири 9 та позначення номеру квартири - 2 по вул. Володарського № 8а; а також, судом досліджено Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 26095347 від 28.08.2014 р., відповідно до якого вбачається реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_5 (стара назва – Володарського) за ОСОБА_2.

Відповідно до Довідки КП «Житлово-експлуатаційна дільниця № 2» ПМР № 3182 від 29.05.2017 року, ОСОБА_3, що народилася 12.01.1931 року, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.05.1983 року, померла 29.12.2016 року. Квартира є приватною власністю.

Відповідно до Довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 04.07.2017 року № 6154 право власності на квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_3.

У письмовій заяві від 16.11.2018 року ОСОБА_2 зазначено, що у 1990-х роках було проведено капітальний ремонт будинку №8а після чого змінилася нумерація квартир.

Судом встановлено, що 05.11.2008 року начальником Госпрозрахункової житлово-експлуатаційної дільниці № 4 ОСОБА_8 направлено лист начальнику КП «Інвентаризатор» ОСОБА_9 № 718, з проханням внести зміни у свідоцтво на житло ОСОБА_3 з квартири № 2 на квартиру № 9, згідно з інвентаризаційною справою житлового будинку № 8-а по вул. Володарського за рахунок власника ОСОБА_3 (копія листа наявна в матеріалах справи).

Таким чином, судом встановлено, що за життя, спадкодавцем ОСОБА_3 не було внесено змін у правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності на житло), а саме у нумерацію квартири, що належала їй на праві власності.

Вказані розбіжності унеможливлюють отримання заявником спадщини; внести зміни у правовстановлюючий документ після смерті власника не можливо, а тому встановлення факту належності правовстановлюючого документу, є єдиною можливістю захисту права заявника на отримання спадщини.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, і дозволить йому прийняти спадщину.

За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Наведений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є

вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Під час розгляду справи по суті спір про право судом не виявлений.

Пунктом 26 Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати при ухваленні судом рішення не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.01.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 2-5, 10, 76-83, 258-259, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1), заінтересована особа – Перша Полтавська державна нотаріальна контора (36020, м. Полтава, вул. Гоголя 11), ОСОБА_2 (36000, АДРЕСА_2) про встановлення факту – задовольнити в повному обсязі.

Встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ – свідоцтво про право власності на житло, видане ОСОБА_3 (12.01.1931 – 29.12.2016 р.р.) на квартиру АДРЕСА_7 28.12.1994 року, видане на підставі розпорядження (наказу) № 4131 від 28.12.1994 року та зареєстроване колективним підприємством «Інвентаризатор» у реєстровій книзі № 134-17862 28.12.1994 року, посвідчує право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_8 (стара назва - Володарського) у місті Полтава.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.О. Материнко