Постанова № 78372053, 06.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1924/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Храпка В.Д., Новікова О.М.

за участю секретаря Матюха В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2018 року, постановленої під головуванням судді Корман О.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначала, що нею були усунуті недоліки апеляційної скарги, що зазначалися в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, а тому суд не мав підстав для повернення поданої позовної заяви.

Відзиви на апеляційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вимоги до позовної заяви викладені в ст. 175 ЦПК України.

Зокрема, даною нормою передбачено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Залишаючи без руху подану позовну заяву, в ухвалі від 19 вересня 2018 року, суддя суду першої інстанції виходив з того, що в якості позивача у позові зазначено ОСОБА_3. Проте, згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 квітня 2018 року, копія якого додана до позовної заяви, і яке втупило в законну силу 18 травня 2018 року, ОСОБА_3 відновлене дошлюбне прізвище ОСОБА_3. Тобто, у позовній заяві невірно зазначено анкетні дані позивача.

Крім того, позивач не додала до позовної заяви докази обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги в частині переїзду в квітні 2017 року разом з сином в с.Бобрик-1, створення позивачем всіх умов для проживання та виховання сина, відсутності у відповідача власного житла і матеріального забезпечення.

На виконання вказаної ухвали позивачем направлено до суду позовну заяву, викладену в новій редакції, в якій було зазначено прізвище позивача - ОСОБА_3 До позовної заяви додано складений 03 жовтня 2018 року комісією Бобрицької сільської ради акт обстеження матеріально-побутових умов проживання жительки АДРЕСА_1 Одеської області ОСОБА_3 та довідка, видана виконкомом Бобрицької сілької ради в 03 жовтня 2018 року щодо місця проживання позивача та її сина ОСОБА_6.

Постановляючи 19 жовтня 2018 року ухвалу про повернення позовної заяви, суддя міськрайонного суду виходив із того, що позивачем не було усунуто недоліки, а саме до позовної заяви не додано докази, які підтверджують обставини, викладені у ній він імені позивача ОСОБА_3, а також не додано документи, що підтверджують повноваження особи на звернення до суду. Зокрема зазначено про те, що до позовної заяви не додано документ, який підтверджує особу позивача ОСОБА_3, так як до позовної заяви додано копію громадянки ОСОБА_3, яка, згідно матеріалів позовної заяви, на даний час повинна мати прізвище ОСОБА_3, і яка повинна була у місячний строк з дня реєстрації розірвання шлюбу, змінити паспорт громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища. Тобто, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, копія якого додана до позовної заяви, на даний час не надає юридичного права на звернення до суду від імені особи з прізвищем ОСОБА_3.

Проте, суддею районного суду залишено поза увагою, що визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів суд вирішує під час підготовчого провадження на підставі вимог ст. 189 ЦПК України.

Крім того, у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року зокрема зазначено, що у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З'ясовується правильність об'єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов'язаними між собою, для вирішення питання про їх об'єднання або роз'єднання. Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів.

Таким чином, питання, що стосується подання доказів суд міг вирішити в судовому засіданні на стадії підготовчого провадження.

Також, невчасна зміна паспорта громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища тягне за собою іншу відповідальність передбачену законом і не являється підставою для повернення позовної заяви. Тим більше, як вбачається з переліку доданих до позовної заяви документів ідентифікувати особу позивача можливо було.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

З врахуванням викладеного ухвалу судді не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 06 грудня 2018 року.

Судді