Рішення № 78370079, 29.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6573/17

Провадження № 2/638/1796/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

за участі секретаря судового засідання - Тягунової Р.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

встановив:

26.04.2018 ПАТ «Регіон-Банк» звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1

Ухвалою суду від 26.05.2017 відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні 27.07.2017 позивач ПАТ «Регіон-Банк» був замінений правонаступником ПАТ «Скай Банк», що підтверджується журналом судового засідання від 27.07.2017.

З урахуванням уточнень позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 125834,24 грн., яка складається з: 3946,25 доларів США (авіаквитки Київ-Париж-Атланта-Детройт-Париж-Київ), що по курсу НБУ на 16.12.2016 (1 дол. США = 26,29851 грн.) складало 103787,60 грн.; 2500 доларів США (аванс згідно наказу №106 від 16.12.2016 про направлення у відрядження), з яких відповідачем витрачено 756,18 дол. США, що по курсу НБУ на 16.12.2016 (1 дол. США = 26,29851 грн.) складало 19886,40 грн.; 1970,24 грн. (ж/д і авіаквитки Харків-Київ, Київ- Харків); 190 грн. (добові і місцевий транспорт). Також позивач просив стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 2360,92 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказує, що в період з 2005 по лютий 2017 ОСОБА_1 був Головою Спостережної Ради Банку і здійснював свої повноваження відповідно до Положення про Спостережну Раду ПАТ «РЕГІОН-БАНК». Спостережна Рада Банку є органом, який здійснює контроль за діяльністю Правління Банку, захист прав вкладників, інших кредиторів та учасників Банку, забезпечує функціонування системи внутрішнього контролю.

Відповідно до Положення, Голова Спостережної Ради видає розпорядження про направлення у відрядження членів Спостережної Ради, про особисті відрядження та про необхідність Голові Правління Банку забезпечити видачу авансу з відшкодуванням понесених витрат на службове відрядження та представницькі цілі відповідно до вимог законодавства України, внутрішніх документів Банку та Кошторису Спостережної Ради Банку.

Так, розпорядженням від 16.12.2016 №27-ср, ОСОБА_1 був направлений у службове відрядження до Сполучених Штатів Америки, м. Нью-Йорк (штат Нью- Йорк) та м. Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з Focus Financial Payment Processing Solutions строком на 25 днів (з 16.12.2016 по 09.01.2017) з використанням залізничного та авіаційного транспорту у службове відрядження.

Наказом Голови Правління Рогдинським В.О. №106 від 16.12.2016 було зобов'язано Головного бухгалтера Ріяко Н.М. забезпечити ОСОБА_1: видачею під звіт авансу в іноземній валюті - 2500,00 доларів США, необхідних для виконання службового завдання; відшкодувати понесені витрати, пов'язані із службовим відрядженням на підставі первинних документів, відповідно до Кошторису Спостережної Ради Банку, внутрішніх документів банку та законодавства України.

Позивач вважає, що указане відрядження не було службовим відрядженням, а приватною поїздкою за кордон в особистих інтересах. Всі відрядження за кордон були ініційовані компанією Focus Financial Payment Processing Solutions. В запрошенні, яке направлялось відповідачу чітко вказана мета інформативної Конференції - обговорення різних тем, серед яких: довгострокове стратегічне планування для фінансових інститутів, дивідендна політика і корпоративний менеджмент. Позивач вважає сумнівним, що зазначені питання висвітлювались компанією протягом двох тижнів, яка торгує платіжними терміналами.

Також позивач вказує, що на сайті Focus Financial Payment Processing Solutions (http://focusfinancialatlanta.com/solutions.php) відсутня будь-яка інформація щодо проведення Конференції в період з 19.12.2016 по 02.01.2017.

Крім того, відсутні докази участі відповідача у цій конференції: це не підтверджено оплатою внеску за участь у Конференції, відміткою у відряджувальному листі про участь у Конференції, Програмою конференції, Сертифікатом про участь у прослуховуванні Програми.

Позивач також вважає, що ОСОБА_1 використовував службові відрядження з метою візиту до своєї дружини, яка на даний час проживає в Сполучених Штатах Америки. Міста Андерсон та Атланта знаходяться відносно недалеко один від одного. З Атланти до Андресону є прямі рейси, які 6-8 разів на день відлітають з Міжнародного аеропорту Хартсфілд-Джексон.

Крім того, вказує позивач, до бухгалтерії Банку подані документи про відрядження, які підтверджують факт відрядження відповідача в період 16.12.2016-09.01.2017.

Позивач зазначає, що у відповідача відсутні документи щодо оплати витрат на проживання в готелі в м. Атланта під час свого службового відрядження, що, на його думку, може свідчити про те, що відповідач проживав в будинку своєї дружини в м. Андерсон.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.05.2017 за заявою представника ПАТ «Регіон-Банк» про забезпечення позову ПАТ «Регіон-Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків вжиті заходи щодо забезпечення зазначеного позову. Накладений арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 в межах суми позову - 157394,81 грн., що є на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ «РЕГІОН-БАНК» та на будь-яких інших банківських рахунках, які належать ОСОБА_1

09.01.2018 представник відповідача подав до суду письмові пояснення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтування зазначених вимог вказав, що позовна заява є необгрунтованою, викладені в ній доводи є надуманими, не відповідають дійсності.

Представник відповідача зазначив, що діяльність позивача щодо службових відряджень в межах України та за кордон регулюється ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Податковим кодексом України, Кодексом законів про працю України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, Положенням ПАТ «Скай Банк» про службові відрядження в межах України та за кордон.

ОСОБА_1 було здійснено службове відрядження за наказом №106 «Про службове відрядження» від 16.12.2016, який є законним, відповідає вимогам зазначених нормативних актів, містить всі необхідні реквізити та відомості щодо направлення відповідача в службові відрядження, виданий на підставі офіційних запрошень Компанії «Фокус Файненшил».

Представник відповідача вказує, що твердження позивача про сумніви щодо непов'язаної діяльності Компанії «Фокус Файненшил» та Банку спростовується самим позивачем в позовній заяві, де останній зазначав. що метою участі є участь в дискусіях щодо розвитку та можливостей інвестицій в сектор України, також обговорення концепції пайових інвестиційних фондів, як один з сучасних ринкових банківських продуктів. Тобто в запрошеннях Компанії «Фокус Файненшнл» чітко визначена мета заходів, на які запрошувався відповідач, і яка пов'язана з основною метою діяльності Банку - фінансова діяльність.

Таким чином, вказує представник відповідача, ОСОБА_1 були здійснені службові відрядження на підставі відповідного наказу керівника Банку, який видавався на підставі запрошень Компанії «Фокус Файненшнл», тобто у спосіб та в порядку, передбачених чинним законодавством та Положенням Банку. Отже, всі твердження позивача про те, що «поїздки» відповідача за кордон не були службовими відрядженнями, а були приватними поїздками, є надуманими, не підкріплені жодними належними та допустимими доказами та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а саме авіаквитками, квитками на поїзд, які дійсно підтверджують факт направлення та слідування до пункту призначення службового відрядження.

Представник відповідача зазначає, що також не відповідає дійсності посилання Банку на ту обставину, що відповідач після повернення зі службових відряджень не надавав звіти про використання коштів, оскільки копії таких звітів наявні в матеріалах справи.

Посилаючись на положення п. 4 Порядку складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, представник відповідача вказує, що якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк то така сума підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. В разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку. Жодних доказів того, що неповернена сума витрачених ОСОБА_1 коштів, виданих на службові відрядження, була оподаткована на підставі вищевказаної статті Банком не надано. Про відсутність будь-яких зауважень щодо витрат на відрядження свідчить і копія акту перевірки податковою інспекцією, що знаходиться в матеріалах справи.

Представник ОСОБА_1 вважає, що також не підлягає застосуванню до даних правовідносин положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, оскільки позивачем по справі жодним чином не зазначено, не аргументовано, не підтверджено жодним доказом в чому полягає вина відповідача, не доведено наявності заподіяної шкоди (вся шкода, яка завдається банку, збитки мають бути відображені в бухгалтерській відомості, первинних документах, інших фінансових документах), протиправності діяння відповідача.

На підставі викладеного представник відповідача вважає позовну заяву необгрунтованою, викладені в ній твердження - надуманими, вказані норми матеріального права - такими, що не підлягають застосуванню в даних правовідносинах.

Представник ПАТ «Скай Банк» позовні вимоги в редакції останнього уточнення підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вважаючи його небгрунтованим, посилаючись на обставини, викладені в поданих до суду письмових поясненнях.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні ПАТ «Скай Банк» такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом в передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Діяльність ПАТ «Скай Банк» щодо службових відряджень в межах України та за кордон регулюється ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Податковим кодексом України, Кодексом законів про працю України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, Положенням ПАТ «Скай Банк» про службові відрядження в межах України та за кордон.

Відповідно до п. 1.3 Положенням банку про службові відрядження в межах України та за кордон, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за наказом керівника банку на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Наказ повинен містити інформацію щодо місця, строку та мети відрядження, виду транспорту, необхідного для виконання відрядження.

Відповідно до абз. 2 п. 1.4 зазначеного Положення працівники банку, що належать до керівних органів (члени Спостережної ради, Правління тощо) направляються у відрядження на підставі наказу, який видається згідно наданих запрошень тощо.

Відповідно до наказу №106 «Про службове відрядження» від 16.12.2016 ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Голови Спостережної ради АТ «Регіон-Банк» від 16.12.2016 №27-ср був направлений у службове відрядження до Сполучених Штатів Америки, м. Нью-Йорк (штат Нью-Йорк) і м. Атланта (штат Джорджія) для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial» строком на 25 днів з 16.12.2016 по 09.01.2017 з використанням залізничного та авіаційного транспорту для поїздки у службове відрядження. Виданий під звіт аванс в іноземній валюті - 2500 доларів США, необхідних для виконання службового завдання. Наказано забезпечити ОСОБА_1 відшкодування понесених витрат, пов'язаних із службовим відрядженням на підставі первинних документів, відповідно до Кошторису Спостережної Ради банку, внутрішніх документів банку і законодавства України.

Відповідно до п.1.5 Положення ПАТ «Скай Банк» про службові відрядження в межах України та за кордон, документами, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю банку, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю банку; укладений договір чи контракт; порядок денний, плани; інші документи, які встановлюють або засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю банку, його розвитком тощо.

Згідно з офіційним запрошенням компанії «Focus Financial», яке міститься в матеріалах справи, метою конференцій є обговорення різних тем, серед яких: довгострокове стратегічне планування для фінансових інститутів, дивідендна політика і корпоративний менеджмент.

Метою діяльності як первісного позивача - ПАТ «Регіон-Банк», так і його правонаступника - ПАТ «Скай Банк» згідно статутних документів є надання клієнтам широкого спектру банківських та інших фінансових послуг (крім послуг у сфері страхування), а також здійснення іншої діяльності, визначеної діючим законодавством України, активне сприяння зміцненню і розвитку економіки України, забезпечення прибутків для акціонерів банку.

На підставі викладеного суд вважає встановленим причинний зв'язок між метою конференції і діяльністю банку.

Відповідно до п. 17 Розділу III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон №59 від 13.03.1998 і п. 3.14 Положення, після повернення з закордонного відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження або пыд звыт.

Згідно звіту про відрядження (16.12.2016 - 04.01.2017), ОСОБА_1, згідно наказу по АТ «Регіон-Банк» №106 від 16.12.2016 перебував у відрядженні в США в м. Атланта для вирішення питань інвестиційного співробітництва з «Focus Financial».

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 11.01.2017 відображають інформацію про витрачені кошти під час відрядження, яке відбулось з 16.12.2016 по 04.01.2017, дата подання звіту відповідає вимогам Інструкції та Положення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що звіти про використання коштів на відрядженні від 11.01.2017 підтверджують, що ОСОБА_1 виконав перед банком свої зобов'язання щодо подання звіту про витрачені кошти в зазначеному відрядженні.

Відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували посилання позивача щодо використання відповідачем зазначеного службового відрядження в приватних цілях, зокрема, з метою відвідування дружини, яка є громадянкою і проживає в США.

Зокема, обгрунтовуючи вказане твердження позивач зазначає, що м. Андерсон, де проживає дружина відповідача, і м. Атланта - місто проведення конференції, для участі в якій був відряджений відповідач, знаходяться відносно недалеко один від одного. Однак фактично вказані міста знаходяться в різних штатах і відстань між ними становить понад 500 км, що на думку суду не підтверджує позицію позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, особа може бути зобов'язана судом до відшкодування шкоди за існування таких умов: неправомірна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Матеріалами справи не підтверджується позиція позивача щодо заподіяння шкоди ПАТ «Скай Банк» протиправними діями ОСОБА_1, а отже і наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Скай Банк» до ОСОБА_1 є необґрунтованими, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 1166 ЦК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Скай Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шестак О.І.