Рішення № 78369960, 03.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/3469/18

Провадження № 2/638/2848/18

03.12.2018року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Коваленко О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

В березні 2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась Харківська міська рада з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

-Зобов'язати ОСОБА_1 здійснити перебудову балкону, який самочинно прибудовано до квартири АДРЕСА_1 у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону, який розташовано на фасаді з боку вул. Тобольська, у м. Харкові.

-Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради (код: 04059243; рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) судовий збір.

Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі звернення ОСОБА_2 від 29.06.2017 року проведено позаплановий захід перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення будівельних робіт на об'єкті: «Квартира АДРЕСА_1». Під час виходу на об'єкт встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована на 2-му поверсі. Доступ до приміщень квартири НОМЕР_1 момент виходу був відсутній. Зовнішнім оглядом встановлено, на фасаді з боку вул. Тобольська, прибудовано балкон до квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2. В прибудованому балконі кв. НОМЕР_1 влаштована конструктивна плита в рівні 2-го поверху та обшита профільованим листом. Квартира НОМЕР_2, що знаходиться на 3-ому поверсі, складається з металевих конструкцій, покрівля з профільованого листа. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо об'єкту за вищевказаними адресами. Дане нерухоме майно належить - ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2017 р/№436, інформація щодо об'єкта нерухомого майна - квартира НОМЕР_2 відсутня. Власнику квартири направлено лист від 25.07.2017 р. №2144/0/250-17 щодо прибуття до Інспекції з правовстановлюючими документами для розгляду питання відповідно до компетенції Інспекції. Однак до теперішнього часу власник чи його уповноважена особа не звертався. А тому у позивача є підстави вважати прибудову балкону до квартир АДРЕСА_2 самочинним будівництвом, як такий, що реконструйований без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та належно затвердженої проектної документації, та не введений в експлуатацію у встановленому законом порядку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі, заявлені вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач належним чином повідомлена повторно не з'явилася в судове засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника («Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року), відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі звернення ОСОБА_2 від 29.06.2017 року проведено позаплановий захід перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час проведення будівельних робіт на об'єкті: «Квартира АДРЕСА_1».

Під час виходу на об'єкт встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована на 2-му поверсі. Доступ до приміщень квартири НОМЕР_1 момент виходу був відсутній. Зовнішнім оглядом встановлено, на фасаді з боку вул. Тобольська, прибудовано балкон до квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2. В прибудованому балконі кв. НОМЕР_1 влаштована конструктивна плита в рівні 2-го поверху та обшита профільованим листом. Квартира НОМЕР_2, що знаходиться на 3-ому поверсі, складається з металевих конструкцій, покрівля з профільованого листа.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо об'єкту за вищевказаними адресами.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2017 р/№436, інформація щодо об'єкта нерухомого майна - квартира НОМЕР_2 відсутня.

ОСОБА_1 позивачем направлено лист від 25.07.2017 р. №2144/0/250-17 щодо прибуття до Інспекції з правовстановлюючими документами для розгляду питання відповідно до компетенції Інспекції.

Однак до теперішнього часу власник чи його уповноважена особа не звертався.

Статтею 26 та ч.1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватись містобудівних вимог та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

2. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 3.17 проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти.

Однак, матеріали справи не містять інформації з приводу звернень ОСОБА_1 з повідомленням про реконструкцію, крім того, позивачем додано лист-звернення до ОСОБА_1, однак відповіді отримано не було.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Об'єкт «квартира АДРЕСА_1» є самочинним будівництвом, як такий, що реконструйовано без належно затвердженої проектної документації, без отримання дозвільних документів, не забезпечено авторський та технічний нагляд.

Пунктом 2 Постанови ВССУ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України» зазначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України, суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема, про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до п. 22, 24 Постанови ВССУ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України», знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 3, 4, 5, 11-13, 15 81, 141, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 здійснити перебудову балкону, який самочинно прибудовано до квартири АДРЕСА_1 у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону, який розташовано на фасаді з боку вул. Тобольська, у м. Харкові.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради (код: 04059243; рахунок 35417005032986, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: