Вирок № 78369823, 06.12.2018, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 618/1132/18

провадження: 1-кп/614/80/18

категорія: 18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року Борівський районний суд Харківської області в складі :

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Кравцової О.П.

прокурора Колеснікова Д.І. обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №1-кп/614/80/18 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Дворічна Дворічанського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, інваліда 3 групи, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Гряниківка Дворічанського району Харківської області, українця, громадянина України,з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має 2-х неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст.89 КК України;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України;

В С Т А Н О В И В :

05.05.2018 р. близько 23.30 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 прийшли до території вигону, розташованому біля домоволодіння АДРЕСА_4., в якому проживає ОСОБА_3, де діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, розукомплектували задній міст трактора марки «ЮМЗ-6», який належить потерпілому ОСОБА_3 та викрали з нього тормозний механізм задньої правої сторони у повному зборі та дві чавунні кришки стакану, вартість яких згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи №12210/12211/12212/12213 від 24.05.2018 складає 866 грн. 10 коп. В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядились викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спричинили ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 866 грн. 10 коп.

Окрім цього, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, будучи впевненими в безкарності своїх дій вирішили скоїти умисний злочин.

Для цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно реалізуючи свої злочинні дії, направлені на викрадення чужого майна 06.05.2018 близько 21.30, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшли до території вигону, розташованому біля домоволодіння АДРЕСА_4., в якому проживає ОСОБА_3, де діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає розукомплектували задній міст трактора марки «ЮМЗ-6», який належить потерпілому ОСОБА_3 та викрали з нього піввісь вартість якої згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи №2210/12211/12212/12213 від 24.05.2018 складає 366 грн. 00 коп. та привідну шестерню заднього колеса трактора марки «ЮМЗ-6» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №14779 від 20.06.2018 складає 211 грн. 75 коп.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перенесли вказані запчастини до автомобіля марки ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_2, який перебував у користуванні ОСОБА_2, на якому останній після вчинення крадіжки, прибув на місце скоєння злочину, однак не довели свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як були викриті потерпілим ОСОБА_3

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не оспорювали вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що їм інкриміновано, визнали повністю. Пояснили про обставини вчиненого кримінального правопорушення, не оспорювали розміру завданої шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, в частині покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперчують проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд за клопотанням прокурора та згодою всіх інших учасників визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудних в повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб та закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами статей 65, 67 КК України та роз?ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винних, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом?якшують покарання та його обтяжують, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд бере до уваги, що вони вчинили один закінчений умисний злочин проти власності середньої тяжкості, та один закінчений замах на умисний злочин середньої тяжкості проти власності, яке гарантується Конституцією України. Судом також враховуються наслідки, які настали від вчинення злочину у вигляді матеріальної шкоди потерпілому, яка на час розгляду справи усунута.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, інвалід 3 групи, вину визнав повністю, щиросердно розкаюється, відшкодував матеріальний збиток, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставини, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, має 2-х неповнолітніх дітей, вину визнав повністю, щиросердно розкаюється, повністю відшкодував матеріальний збиток, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставини, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь представника Борівського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинувачених від 30 листопада 2018 року та 03 грудня 2018 року, відповідно до якої встановлена середня ймовірність вчинення повторного правопорушення та у разі звільнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на останніх як додатковий обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При обранні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ставлення обвинувачених до вчиненого, їхній вік, стан здоров'я, позитивні характеристики по місцю проживання, інші обставини, що характеризують їхні особи, враховуючи, що обвинувачені, на переконання суду, усвідомили суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаялися у вчиненому і своєю поведінкою сприяли розкриттю злочину, запевнили суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, а також досудову доповідь органу пробації (в якій зазначена можливість їх виправлення без ізоляції від суспільства), суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на них обовя?зків відповідно до статті 76 КК України.

Збитки завдані кримінальним правопорушенням відшкодовані, цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Згідно з ч.6 ст.100 КПК України речові докази підлягають поверненню власникам.

Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинувачених.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі,

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - 1 рік обмеження волі.

В силу ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки відповідно до ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.185 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі,

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - 1 рік обмеження волі.

В силу ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки відповідно до ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В силу ст.100 КПК України речові докази: праву піввісь та шестерню заднього мосту трактора ЮМЗ-6, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Куп?янського відділу поліції ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_3; автомобіль марки ВАЗ 21061 бежевого кольору д.н. НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_4, знаходиться на відповідальному зберіганні у володільця ОСОБА_5 - вважати повернутим за належністю володільцю ОСОБА_6.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати пов'язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи в сумі 2860,00 грн. (код класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» -31111106020105, отримувач УДКСУ у Борівському районі Харківської області, код отримувача 37880458, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998) та витрати за проведення судової товарознавчо експертизи в сумі 286,00 грн. (код класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» -31111106020105, отримувач УДКСУ у Борівському районі Харківської області, код отримувача 37880458, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998).

Міра запобіжного заходу засудженим не обиралася.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору та потерпілому.

Головуючий-суддя Гуляєва Г. М.