Ухвала суду № 78368347, 06.12.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/8157/18

1-кс/415/2394/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

06.12.18 року місто Лисичанськ

Слідчий суддя Лисичанського міського суду Березін А.Г., за участю секретаря Павлова О.В., прокурора Онофрейчук О.М., слідчого Заглади В.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130240002394 від 3 жовтня 2018 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, судимого: 9.09.2014 Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;

-14.05.2015 Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.09.2014, остаточно до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений за ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17.05.2018 на підставі ст. 107 КК України умовно-достроково на не відбуту частину строку покарання – 01 місяць 19 днів, та, будучи притягнутий 28.09.2018 Рубіжанським ВП ГУНП в Луганській області до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України (02.10.2018 обвинувальний акт направлено до Рубіжанського міського суду Луганської області), який зареєстрований та мешкає за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Мєндєлєєва, 18/21,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В клопотанні зазначено, що 03.10.2018 приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, знаходячись за біля під’їзду № 3 буд. № 46 по вул. Гарібальді м. Лисичанська, підійшов до малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка гуляла біля під’їзду вищевказаного будинку. Підійшовши до ОСОБА_5, побачивши, що у неї у користуванні знаходиться мобільний телефон «Nokia 105», та, бажаючи ним заволодіти, ОСОБА_1 розпочав з нею розмову, під час якої він втерся у довіру дитині. Після чого ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, під приводом здійснення телефонного дзвінку другові, зловживаючи довірою дитини, отримав від малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, мобільний телефон «Nokia 105» вартістю 479 гривень 10 копійок (згідно висновку експерта № 19/113/9/1258-248е від 22.10.2018), в якому знаходився стартовий пакет «Vodafone FAMILY Plus» вартістю 25 гривень, які належали ОСОБА_6

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_6 завдано майнової шкоди на загальну суму 504 гривень 10 копійок.

Своїми умисними діями, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

03 жовтня 2018 року вказані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130240002394 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

05 жовтня 2018 року склад злочину у кримінальному провадженні №12018130240002394 перекваліфіковано з ч. 1 ст. 190 КК України на ч.2 ст.190 КК України

31 жовтня 2018 року органом досудового розслідування складено письмове відповідності про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке відповідно до ч.1 ст.278, ч.3 ст.111, ст.135 КПК України поштою направлено останньому.

06.11.2018 органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено у розшук.

06.11.2018 року орган досудового розслідування звернувся до Лисичанського міського суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 та з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

06.11.2018 року ухвалою Лисичанського міського суду дозволено затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу до Лисичанського міського суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.12.2018 року підозрюваний ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

05.12.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя, вислухавши доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з пункту 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду;.. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується:

- показами малолітнього свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що 01.10.2018 у неї був день народження і батьки подарували їй мобільний телефон «Нокіа» в корпусі білого кольору, модель телефону вона не знає. 03.10.2018, коли вона повернулася зі школи, вона пішла гуляти у двір. Гуляла сама. Потім розпочався дощ, тому вона пішла у альтанку. Коли вона сиділа у альтанці та грала в телефоні, повз альтанки проходив чоловік, який поцікавився в неї, котра година. Вона нічого не відповіла чоловікові, оскільки не розуміє у годиннику нічого. Коли скінчився дощ, то вона пішла до одного з під’їздів будинків, що розташовані у їхньому дворі, де мешкає її друг на ім’я ОСОБА_7, прізвище якого вона не знає, проте знає що Микитина матір працює у поліції. ОСОБА_8 у цьому під’їзді мешкає її друг на ім’я Данило. Вона підійшла до під’їзду та почала кликати гуляти Данила. Коли вона підійшла до під’їзду, то помітила, що на лавці біля під’їзду сидить той самий чоловік, який питав в неї про час. Чоловік спочатку посміхався до неї, а потім почав розмовляти з нею, назвавши своє ім’я. Але ім’я чоловіка вона не запам’ятала. Коли вона підійшла до під’їзду, телефон лежав у кишені кофтини, в яку вона була вдягнена, і трохи виглядав з кишені. Потім чоловік попросив у неї телефон для того, щоб зателефонувати матері. При цьому чоловік розмовляв з нею спокійно, тому їй не було боязко. Вона дала чоловікові телефон. Чоловік взяв телефон, приклав його до вуха та почав з кимось говорити, при цьому під час розмови вона чула слово «мама». Коли чоловік розмовляв, їй чомусь здалося, що чоловік лише робить вигляд, що з кимось розмовляє, а на справді він ні з ким не розмовляв. Чому їй так здалося, вона пояснити не може. Потім чоловік повернув їй телефон. А через деякий час чоловік знову попросив в неї телефон, щоб зателефонувати другові. Оскільки цей чоловік вже брав у неї телефон, який потім повернув, вона знову дала йому телефон.

- протоколом огляду місця події від 03.10.2018, в ході огляду місця події, проведеного в період часу з 18 годині 50 хвилин до 19 години 35 хвилин на підставі заяви ОСОБА_1 про добровільну видачу, вилучено мобільний телефон «Nokia 105» у корпусі білого кольору, IMEI 358991098786971, який було запаковано до сейф-пакету Головного слідчого управління НП України № 4422464.

- показами потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, в неї є донька ОСОБА_5. 1 жовтня 2018 року у ОСОБА_5 був день народження, тому вона з чоловіком 30 вересня 2018 року придбала на подарунок доньці мобільний телефон «Нокіа 105». 3 жовтня 2018 року, о 14 годині 44 хвилини їй на мобільний телефон подзвонив син ОСОБА_9, який повідомив, що у ОСОБА_5 вкрали телефон, і їй необхідно йти в поліцію. Зі слів сина вона дізналася про те, що на вулиці невідомий чоловік взяв у ОСОБА_5 мобільний телефон, який у неї був при собі, щоб зателефонувати, після чого цей чоловік не повернув телефон доньки. Відразу ж вона відпросилася з роботи і поїхала в Лисичанський відділ поліції. Перед входом до відділу поліції вона побачила дочку і чоловіка. Дочка була засмучена і трохи налякана. Зі слів дочки вона знає про те, що чоловік, який заволодів телефоном, їй також невідомий, що фізичну силу до дочки цей чоловік не застосовував, будь-яких погроз на адресу дочки цей чоловік не висловлював. ОСОБА_8 зі слів дочки вона знає про те, що чоловік, спочатку взяв у неї мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, і потім повернув їй телефон. А вдруге, скориставшись тим, що дитина йому довіряє, так як раніше він взяв і повернув телефон, він повторно взяв телефон, але вже не повернув.

- протоколом огляду місця події від 04.10.2018, в ході огляду місця події, проведеного на підставі заяви ОСОБА_1 про добровільну видачу, вилучено мобільний телефон сім -карту.

- залученими до матеріалів кримінального провадження речовими доказами, а саме мобільний телефон «Nokia 105» та сім – картою;

- показами малолітнього свідка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який пояснив, що 3 жовтня 2018 року у нього було 6 уроків, які закінчилися приблизно о 13 годині 35 хвилин. Після чого він пішов до себе додому. Зі школи він йшов з другом по вул. Гетьманській у м Лисичанську, і потім він звернув на подвір&aль;apos;я свого будинку через арку. Він проживає в 9-ти поверховому будинку. Поруч з його будинком розташовано ще кілька багатоповерхових будинків, які утворюють двір. У двір будинку він прийшов приблизно о 13 годині 50 хвилин. Коли він зайшов у двір, він зупинився біля під&a5>;apos;їзду № 4 будинку № 46 по вул.. Гарібальді м. Лисичанська, який розташований праворуч від арки для того, щоб зібрати волоські горіхи. Коли він підійшов до цього під&aйш;apos;їзду, то побачив, що біля під&aЛи;apos;їзду № 3, в якому він проживає, на лавці, сидить подруга його сестри - ОСОБА_5. При цьому він побачив, що ОСОБА_7 сидить на лавці і грає в мобільний телефон, а навпроти ОСОБА_5 стояв невідомий йому чоловік. Раніше він цього чоловіка у дворі будинку жодного разу не бачив. Чоловік був одягнений в червону чи то кофту, чи то куртку з капюшоном спортивного типу, сині джинси, які були забруднені брудом. У той час, коли він побачив цього чоловіка, у нього на голові був надітий капюшон, і він стояв до нього правим боком, тому він не розгледів його обличчя. Він зібрав горіхи і пішов у напрямку до свого під&aст;apos;їзду. Коли він відходив від під&aба;apos;їзду № 4, він побачив, що чоловік, який стояв навпроти ОСОБА_7, проходить повз під&aід;apos;їзду № 2, а ОСОБА_7 сидить на тій же лавці, на якій вона сиділа, і плаче. Побачивши, що ОСОБА_7 плаче, він підійшов до неї, і поцікавився у неї, що сталося, і, чому вона плаче. Мира розповіла йому, що цей чоловік, якого він бачив біля неї, попросив у неї мобільний телефон для того, щоб нібито подзвонити другу. Мира погодилася і дала цьому чоловікові мобільний телефон. Чоловік взяв у неї телефон, приклав його до вуха, і поступово почав йти з двору. ОСОБА_8 розповіла йому про те, що цей телефон, який у неї забрав чоловік, їй подарували на день народження батьки.. Коли ОСОБА_8 розповіла йому про те, що з нею сталося, він хотів їй допомогти, тому подивився в ту сторону, куди пішов невідомий йому чоловік, так як хотів його покликати і попросити, щоб він повернув телефон ОСОБА_8. Але до цього часу чоловік вже встиг вийти з двору і піти в невідомому йому напрямку. Коли чоловік відходив від ОСОБА_8 з її телефоном, він бачив тільки його спину. Мира чоловікові нічого не говорила, не кричала і не просила повернути їй телефон, а просто сиділа на лавці, дивилася услід цьому чоловікові і плакала. На подвір&aна;apos;ї нікого із сусідів не було, тому ніхто цьому чоловікові ніяких зауважень не робив. ОСОБА_10, і побачивши, що чоловік встиг вже сховатися з поля зору, він вирішив зателефонувати своїй мамі - ОСОБА_11, яка працює в Управлінні патрульної поліції в м Лисичанську. Коли він зателефонував своїй матері, він коротко розповів мамі про те, що трапилося з ОСОБА_7, і поцікавився у неї, що йому робити в цій ситуації. Мама сказала, що вона піде до чергової частини, подивиться, чи є вільні екіпажі біля нашого будинку, щоб направити їх до нас на допомогу, а йому порадила зателефонувати на гарячу лінію за номером «102», щоб зареєструвати звернення. Після цього він подзвонив на гарячу лінію «102», йому відповіла жінка, яка назвалася Ганною, і, він їй розповів про те, що сталося. Ганна сказала, щоб він залишався на місці з ОСОБА_7, і чекав, поки приїдуть працівники поліції;

- показами свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що вона працює на посаді оцінювача в ПП «Ломбард “Перший» ТОВ «Мікрофінанс і компанія». 02.10.2018 вона знаходилась на робочому місці, коли до вказаного ломбарду, який розташований за адресою: м. Лисичанськ, вул.. Гетьманська, 31, прийшов невідомий їй раніше хлопець, який виявив бажання закласти під заставу певної суми належний йому мобільний телефон «Nokia C5-00». За правилами ломбарду техніку вони приймають за умови, якщо у клієнта є документи, що засвідчують особу, та документи на відповідну техніку. Хлопець надав їй паспорта на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, котрий мешкає за адресою: м. Рубіжне, вул.. Мєндєлєєва, 18/21. Вона видала ОСОБА_1 гроші у сумі 165 гривень під заставу мобільного телефону та зарядного пристрою. Наступного дня, 03.10.2018, приблизно у обідню годину, до ломбарду знову прийшов ОСОБА_1, який приніс із собою мобільний телефон «Nokia TA-1010» в корпусі білого кольору, та попросив її провести оцінку телефону. Мобільний телефон «Nokia TA-1010» ОСОБА_1 хотів здати в ломбард без права викупу, а на грошові кошти, отримані від реалізації вказаного телефону, ОСОБА_1 хотів викупити належний йому мобільний телефон «Nokia C5-00», який він здав напередодні. Вона оцінила телефон у 203 гривні. Зі слів ОСОБА_1 документи на телефон знаходилися у м. Рубіжне. Однак, ОСОБА_1 не влаштувала ціна, тому він пішов до іншого ломбарду. Але через деякий час повернувся. Поки вона оформлювала документи, вона помітила, що ОСОБА_1 сильно нервував. Це було помітно по його поведінці, оскільки він постійно її підганяв, кожні 5 хвилин цікавився, котра година. Коли вона передала ОСОБА_1 документи на підпис, до ломбарду зайшли 2-3 працівників поліції, які почали цікавитися у нього про місцезнаходження мобільного телефону «Nokia» у білому корпусі на кнопках. Потім один з працівників поліції побачив у неї телефон у білому корпусі, та попросив показати йому телефон. Вона показала через скло співробітнику поліції мобільний телефон, який ОСОБА_1 намагався здати без права викупу. У той момент вона зрозуміла, що телефон, який ОСОБА_1 намагався здати, був ним викрадений.

- показами свідка ОСОБА_13, який пояснив, що він працює з 2016 року в УПП в Луганській області. 3 жовтня 2018 року в 8 годин, він заступив на денну зміну з ОСОБА_14 і ОСОБА_15. Він з вищезазна-ченими особами служить у роті тактико-оперативного реагування (далі - ТОР), і в цей день вони заступили до складу екіпажу Т-3. Приблизно о 14 годині 05 хвилин, в рацію він почув повідомлення диспетчера про те, що в районі центрального ринку м. Лисичанськ скоєно розбійний напад на малолітню дівчинку. ОСОБА_8 по рації передали прикмети особи, яка вчинила розбійний напад, а саме повідомили, що особа, причетна до скоєння злочину, худорлявої статури, середнього зросту, одягнений в куртку червоного кольору з капюшоном і сині джинси. Вказана особа пішла у напрямку до вулиці Штейгерскій в ??м Лисичанську. Крім того їм повідомили, що предметом злочинного посягання став мобільний телефон «Нокіа», в корпусі білого кольору, на кнопках. Так як в той момент він зі своїм екіпажем знаходився в районі кінотеатру «Дружба», який розташований неподалік від місця скоєння злочину, то, отримавши орієнтування, вони відразу ж вирушили в квадрат, в якому розташований центральний ринок м Лисичанська. Прибувши в район скоєння злочину ним, як старшим екіпажу Т-3, було прийнято рішення перевірити можливі місця збуту викраденого майна, а саме ломбарди, які розташовані на центральному ринку, а також біля нього. Першим на шляху їхнього руху був ломбард «Перший», який розташований за адресою: м Лисичанськ, вул. Гетьманська, 31, тому вони вирішили туди зайти. Коли вони піднімалися сходами в ломбард, то з приміщення ломбарду вийшов хлопець, який був одягнений чи в кофту, то чи в футболку сірого кольору, червону кепку, сині джинси. Хлопець був худорлявої статури і середнього зросту, і, крім цього він тримав в руках мобільний телефон, кнопковий, в корпусі світлого кольору, тому ми вирішили його перевірити на причетність до скоєння вказаного злочину. Вони підійшли до хлопця, представилися, і поцікавилися у нього місцезнаходженням документів на мобільний телефон, який він тримав в руках, а також наявністю у нього документів, що засвідчують його особу. На що хлопець відповів, що документи на телефон, а також документи, що засвідчують його особу, знаходяться в ломбарді. Після цього вони запропонували хлопцю пройти в ломбард, щоб перевірити документи на телефон. Хлопець погодився, і вони пройшли в ломбард, де підійшли до вікна, через яке здійснюються операції в ломбарді. Вони почали цікавитися у хлопця походженням його телефону, на що хлопець сказав, що належний йому телефон він тільки що викупив у ломбарді. У цей момент хтось з його екіпажу, але хто він вже не пам&aдо;apos;ятає, через вікно побачив, що у дівчини - робітниці ломбарду на столі лежить кнопковий телефон білого кольору, але телефон трохи був прикритий паперами, тому вони попросили дівчину показати їм ближче телефон . Упевнившись, що це телефон «Нокіа», вони запитали у дівчини, яким чином телефон опинився у неї. На що дівчина відповіла, що цей телефон приніс хлопець, при цьому вона вказала на хлопця, якого вони зустріли біля входу в ломбард. Вони почали розпитувати цього хлопця про те, де він взяв цей телефон. На що хлопець відповів, що телефон він знайшов, при цьому він став помітно нервувати, тоді вони поцікавилися у нього, де його куртка, так як на вулиці було холодно. На що хлопець вказав на складену на стільці куртку червоного кольору. Ми попросили його надіти цю куртку, і, коли він надів куртку, ми побачили, що куртка була в повному обсязі червоного кольору, а попереду мала вставки синього кольору, а також звернули увагу на те, що на куртці є капюшон. Коли хлопець вдягнув куртку, то він підпадав під опис особи, яка вчинила розбійний напад на дитину. Після цього вони відвели хлопця трохи в сторону, і почали з ним спілкуватися. У процесі спілкування з хлопцем, хлопець зізнався, що це він забрав у дівчинки телефон, щоб закласти його в ломбард, а на виручені гроші від продажу телефону, викупити свій телефон, який він заклав в цьому ж ломбарді напередодні. ОСОБА_8 вони поцікавилися у хлопця, де сім-карта з мобільного телефону. На що він відповів, що сім-карта знаходиться при ньому, і дістав з кишені куртки сім-карту. Після цього ми викликали СОГ для оформлення відповідних документів. У зазначений ломбард за нашим викликом прибули спочатку оперативні працівники, яким вони передали цього хлопця, і пішли далі виконувати покладені на них функціональні обоязки.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив шахрайство, а саме: заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, який, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії злочинів середнього ступеня тяжкості.

Про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, те що він є мешканцем м. Рубіжне, тобто мешканцем іншого населеного пункту Луганської області, постійного місця роботи не має, ніде не навчається, законні джерела доходів у підозрюваного відсутні, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків, крім того будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України, скоїв новий умисний злочин проти власності.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.183 ч.2 п.2) КПК України, враховує, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 переховувався від органу досудового розслідування, у звязку з чим 06.11.2018 року його було оголошено у розшук.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликох або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до викладеного, слідчий суддя, вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, керуючись вимогами ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 – 178, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, обчислювати 60 днів з моменту затримання, тобто з 05 грудня 2018 року по 02 лютого 2019 року, включно.

Дана ухвала діє до 02 лютого 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов’язків – 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає – 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) гривень (отримувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672).

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися з міста Рубіжне без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

4) докладати зусиль до пошуку роботи.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Г.Березін