Рішення № 78366341, 05.12.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6001/17

н/п 2/766/1931/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

за участю секретаря Рєпи А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого виступає Філія-Херсонське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов’язків, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 27382,26 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач працювала на посаді контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10021/001 філії Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк». Позивач своїм службовим розслідуванням встановив, що 15.07.2016 року о 19.05 год. згідно квитанції №84584108 про здійснення валютно-обмінної операції ТВБВ №10021/011 (ТЦ «Епіцентр») було здійснено валюто-обмінну операцію на 1010 євро купюрами по 500 євро у кількості двох штук та 10 євро у кількості однієї штуки на суму 27522,50 грн. Вказані євро прийнято контролером-касиром ТВБВ №10021/011 відповідачем ОСОБА_1 Згідно наданих пояснень ОСОБА_1, переглядом відео з системи відеоспостереження встановленої у ТВБВ №10021/011 встановлено, що касир ОСОБА_1 під час здійснення валюто-обмінної операції прийняла у клієнта паспорт, в якому знаходилися купюри 10 євро, а під ними дві купюри по 500 євро, які у подальшому касир з метою перевірки їх справжності разом поклала до спектру і кожну купюру окремо не перевіряла. Визначник справжності банкнот, який є у наявності на робочому місці касира, ОСОБА_1 не використовувала. Відповідачем ОСОБА_1 19.07.2016 року складено супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями з метою вивезення надлишкових коштів у касі до якої було вкладено вище вказані євро. 19.07.2016 року під час перерахунку коштів з інкасаторської сумки ТВБВ №10021/011, яку формувала касир ОСОБА_1, працівниками сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей філії-Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» виявлено, що дві купюри по 500 євро навіть при візуально-інформаційному контролі не відповідають зображенню купюри номіналом у 500 євро, вказаних у Визначнику справжності банкнот, а саме не відповідність водних знаків, захисної нитки, голограм та інше. Також, зазначені купюри не відповідають інфрачервоному та ультрафіолетовому контролю, у зв’язку з чим було складено акт про виявлену нестачу розміром 1000 євро, а 22.07.2016 року купюри у кількості двох штук, які касиром ОСОБА_1 прийняті як по 500 євро, направлено до Національного банку України з метою проведення дослідження сумнівних банкнот. За результатами проведеного дослідження НБУ складено акт, у якому зазначено, що досліджувані банкноти перероблено із справжніх банкнот Резервного банку Зімбабве номіналом 500 зімбабвійських доларів. Своїми безвідповідальними діями контролер-касир ТВБВ №10021/01 ОСОБА_1 заподіяла збитки позивачу на суму 27382,26 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Представники позивача в судове засідання надали заяви, в яких просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З витягу з наказу від 12.02.2016 року №57/к вбачається, що ОСОБА_1 призначено на посаду контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №1 0021/001 філії-ХОУ АТ «Ощадбанк» з 15.02.2016 року з укладанням договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Згідно розпорядження №460 від 06.07.2016 року, №467 від 11.07.2016 року, №493 від 19.07.2016 року ОСОБА_1 тимчасово переміщено з ТВБВ №10021/01 на ТВБВ №10021/011.

16.07.2016 року ОСОБА_1 було здійснено валютно-обмінну операцію, а саме у гр. ОСОБА_2 було прийнято 1010 євро, та видано йому 27522,50 грн.

19.07.2016 року працівниками філії Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» складено акт про розбіжності № 1, з якого вбачається, що в інкасаторській сумці було виявлено дві сумнівні банкноти номіналом 500 євро, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_1 від 20.07.2016 року.

Як вбачається з акту про дослідження сумнівних банкнот від 04.08.2016 року №774, складеного у відділі дослідження і захисту грошей та контролю за виготовленням бланків цінних паперів та документів Департаменту грошового обігу Національного банку України, банкноти номіналом 500 євро у кількості двох штук, які вилучено працівниками ТВБВ №10021/011 філії Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк», перероблено із справжніх банкнот Резервного банку Зімбабве номіналом 500 зімбабвійських доларів.

За фактом виявлення на сховищі філії-Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» підроблених купюр номіналом по 500 євро у кількості двох штук, які надійшли з ТВБВ 10021/011 було складено висновок службового розслідування від 11.08.2016 року.

Згідно наказу про звільнення працівника від 19.08.2016 року №384/к ОСОБА_1 звільнено з посади контролера-касира відділу касових операцій ТВБВ №10021/01 філії-Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк».

Відповідачем ОСОБА_1 завдані збитки не відшкодовано позивачу.

Відповідно до статті 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Така відповідальність є повною у випадку взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності згідно з пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП.

Згідно з пунктом 1 статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 130 КЗпП України визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

За змістом статті 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Як роз’яснено у абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

12.02.2016 року між філією-Херсонське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого працівник виконує роботу безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей.

Як вбачається з видаткового касового ордеру №84860226 від 20.07.2016 року загальна сума в еквіваленті становить 27382,26 грн.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-13, 19, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 130, 134, 138 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого виступає Філія-Херсонське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов’язків – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого виступає Філія-Херсонське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду у розмірі 27382,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого виступає Філія-Херсонське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» судові витрати в розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.Е. Дорошинська