Постанова № 78364816, 06.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/712/16

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2016 року (повний текст складено 23.03.2016 року, головуючий суддя І інстанції Панченко О.В., м.Харків) по справі № 820/712/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд: (а.с.5-12)

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал банк" щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 09.07.2015 р. №18580/П-1-980, укладеним між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк";

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анні Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2016 року по справі № 820/712/16 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2: (а.с.37-45)

- визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал банк" щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 09.07.2015 р. №18580/П-1-980, укладеним між ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк";

- зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анні Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни 1102,40 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєва Анна Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. (а.с.54-60)

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказано про реєстрацію спірної транзакції поза межами режиму роботи банківського відділення, проведення транзакції без оформлення касових документів, відкриття поточного рахунку позивача без оформлення документів (підписання договору, заповнення заяви, надання зразку підпису).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни задовольнено частково: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2016р. по справі № 820/712/16 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії закрито. (а.с.111-115)

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. (а.с.193-201)

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.5 ст.353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов'язковою, суд на підставі положень ч.4 ст.229 та п.2 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 09.07.2015 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК" був укладений договір банківського рахунку № 18580/11-1-980.

Відповідно до умов договору вкладу, Банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 200000,00 грн.

Згідно умов договору банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи банку, в якому здійснюється операція (операційний день: робочий день банку, що припадає на понеділок-п'ятницю). Відповідно до відомостей про графік роботи відповідача, розміщеному на його офіційному сайті www.radicalbank.ua режим роботи банку з понеділка по п'ятницю з 9 до 18 години без обідньої перерви (п. 1.1. договору). Пунктом 2.1 розділу другого Договору визначено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку на підставі розрахункових документів у готівковій та безготівковій формі. Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що банк має право відмовити клієнту у проведенні розрахунково-касової операції, якщо операції не відповідають нормам чинного законодавства та не входять до переліку, передбаченого інструктивними документами Національного банку України. Інші підстави відмови у проведенні банківської операції договір не містить.

09.07.2015 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору банківського рахунку №18580/П-1-980, відповідно до якої клієнт підтверджує ознайомлення з умовами гарантування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за договором.

Факт внесення грошових коштів на поточний рахунок підтверджується квитанцією від 09.07.2015 року.

Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 року № 452/БТ Публічне акціонерне товариство "РАДИКАЛ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 року № 130 розпочато процедуру виведення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Шевченко Олександра Володимировича.

Постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 року № 769 відкликано банківську ліцензію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2015р. № 203 розпочато процедуру ліквідації "РАДИКАЛ БАНК" з 10.11.2015 року по 09 листопада 2017 року. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" визначені законом Савельєвій Анні Миколаївні.

Повідомленням №3492/15 від 17.11.2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвою Анною Миколаївною визнано трансакцію на користь ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу "поповнення поточного рахунку" на суму 200000,00 грн. - недійсним правочином у відповідності до положень ст.215 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Після звернення позивача до відділення ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" для отримання відшкодування за вкладом (як зазначено в інструкції для вкладника на веб-сайті ФГВФО) ,їй стало відомо, що її не включено до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В подальшому позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із усним проханням роз'яснити причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за договором депозиту.

17.11.2015 року позивач зателефонував на гарячу лінію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", на якій Уповноважена особа Фонду в телефонному режимі повідомила позивача, що кошти за вкладом ОСОБА_2 відшкодуванню не підлягають, у зв'язку з тим, що договір депозиту є нікчемним в силу ч. З ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Радикал Банк", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до переліку вкладників, на момент розгляду справи судом у Фонду не було підстав для включення ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі по тексту - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною 1 статті 26 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону № 4452-VI, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У відповідності до ч.1 ст.27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставин, передбачених частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з п.п.1, 2, 4, 6 частини 2 статті 37 Закону № 4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Як встановлено частинами 2, 3 ст.27 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI).

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

У свою чергу, відповідно до ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду :

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як свідчать матеріали справи, позивача як вкладника за договором банківського рахунку не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним правочину - а саме: вчиненої транзакції - перерахування коштів у розмірі 200000,00 грн. на рахунок з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку».

Так, в повідомленні №3492/15 від 17.11.2015 року зазначено, що укладений правочин - транзакцію щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу "поповнення поточного рахунку" на суму 200000,00 грн. 09.07.2015 року о 20:01 год., є нікчемним відповідно до положень ст.215 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п.1.21, 1.22 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційних дня та часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах; операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

За визначенням пункту 4 Інструкції про касові операції, затвердженої постановою Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, післяопераційний час - частина робочого дня банку (філії, відділення) після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня.

Згідно з п.6 цієї Інструкції, Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку.

Банк на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку касових операцій зобов'язаний розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок, зокрема, роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час (п.9 Інструкції про касові операції).

У відповідності до п.1.13 розділу ІV Інструкції про касові операції, у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Колегія суддів зазначає, що в наданій позивачем копії квитанції про здійснення спірної транзакції відсутня відмітка банку про внесення коштів здійснення прийняття від позивача коштів на зарахування їх на поточний рахунок ОСОБА_2 у післяопераційний час, а також відмітка про час приймання документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави вважати правочин у вигляді поповнення поточного рахунку позивача таким, що вчинений у післяопераційний час.

Та обставина, що операція з внесення коштів відобразилась у системі АБС Б2 о 20 год. 01 хв., не є беззаперечним свідченням того, що кошти були внесені позивачем у неробочий або післяопераційний час.

Оскільки позивач безпосередньо не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків або неналежного функціонування вказаної системи внаслідок технічних причин тощо, позивач як добросовісна сторона договору поточного рахунку банківського вкладу не повинен нести відповідні негативні наслідки у зв'язку з цим.

Наведені обставини не виключають правомірну поведінку позивача та не є доказами порушень з його боку.

Усі надані першим відповідачем докази є письмовими документами, що складені ним самостійно та в односторонньому порядку, а отже їх достовірність викликає сумніви, або свідчать лише про можливий час реєстрації трансакції у електронній системі документообігу банку, а не про час внесення готівки у касу банку.

Крім того, перший відповідач, стверджуючи про нікчемність договору банківського рахунку, посилається саме на неправомірність дій працівників банку. Проте, дані обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського рахунку.

Звернення до правоохоронних органів також не свідчить про протиправність дій позивача, чи доведеність протиправних дій інших осіб.

Слід відмітити, що першим відповідачем не надано вироку по кримінальній справі, порушеній за зверненням уповноваженої особи, а відтак, доводи відповідача про неправомірність дій позивача по справі або працівників банку щодо вчинення спірної трансакції, є необґрунтованими.

Фактично всі докази та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, лише вказують на наявність сумнівів щодо правочину, але не доводять його нікчемності.

Посилаючись на Положення про організацію роботи щодо ведення та обліку касових операцій в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", перший відповідач стверджує, що за умови дотримання касовим працівником алгоритму дій щодо ведення та обліку касових операцій, неможливо одночасно здійснити декілька операцій через один рахунок каси банку за короткий проміжок часу.

Однак, це свідчить лише про можливе порушення співробітником банку обов`язкових правил проведення касових операцій і не є передбаченою законом підставою для відмови особі у виплаті гарантованої суми вкладу.

Таким чином, жоден із наданих Уповноваженою особою доказів прямо не вказує на будь-які протиправні дії позивача, що могло б свідчити про його наміри отримати протиправне відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.

Твердження апелянта про те, що всі касові операції відображались співробітником банку без надання вкладникам касових документів, що є єдиними доказами цих операцій, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи знаходиться квитанція про внесення позивачем готівки в касу банку від 09.07.2015.

Суперечливими також є посилання апелянта на відкриття поточного рахунку позивача без оформлення документів (підписання договору, заповнення заяви, надання зразку підпису).

Таким чином, жоден із наданих Уповноваженою особою доказів прямо не вказує на будь-які протиправні дії позивача, що могло б свідчити про його наміри отримати протиправне відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у повідомленні №3492/15 від 17.11.2015 року наявні посилання на ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI, при цьому першим відповідачем не розкрито, з яких фактичних підстав правочини, вчинені через каси Банку по рахункам клієнтів, що були зафіксовані як здійснені працівниками Банку поза межами робочого часу та операційного дня банку, підпадають під визначення цих пунктів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем по справі не надано належних і допустимих доказів наявності підстав, передбачених ст.ст.37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для визнання нікчемним даного правочину.

Відповідачем не доведено причино-наслідкового зв'язку між тим, що спірна транзакція з поповнення позивачем свого поточного рахунку відобразилась в обліку банку у позаробочий (післяопераційний) час та обставинами, які є підставами для визнання правочину нікчемним.

З урахуванням вищенаведеного, у першого відповідача, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни відсутні нормативно обґрунтовані підстави для не включення позивача до списку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права підстави для його зміни чи скасування відсутні..

Керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2016 року по справі № 820/712/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд М.М. Яковенко