Рішення № 78364718, 05.12.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3726/14Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ,,Одесаобленерго” до Комунального підприємства ,,Білгород-Дністровськводоканал” про стягнення 566582,13 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства ,,Енергопостачальна компанія ,,Одесаобленерго”, порушено провадження у справі № 916/3726/14 та призначено її до розгляду в засіданні суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2016 р. по справі № 916/3726/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.06.2018 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2016 р. по справі № 916/3726/14, останню передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова касаційного господарського суду мотивована тим, що, ,,вирішуючи спір у справі, судам, перш за все, слід було належним чином дослідити умови укладеного між сторонами договору, зокрема, умови здійснення відповідачем оплати за отриманий товар, строки її оплати, можливість нарахування позивачем штрафних санкцій за порушення строків оплати, порядок нарахування таких санкцій тощо. Тобто первісним для з’ясування у цій справі було питання встановлення факту наявності чи відсутності у позивача підстав для звернення до суду з позовом у цій справі. У випадку встановлення факту наявності порушених прав позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, дослідженню підлягало питання правомірності визначеного позивачем розміру заборгованості, який він просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). А саме, слід було дослідити період, за який позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати, документи, наявні у матеріалах справи, які були подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, та належним чином оцінити докази, що містяться у справі в їх сукупності, як того вимагає стаття 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2018 р.). Проте зі змісту ухвалених у справі судових рішень слідує, що суди, всупереч вимогам ст.43 ГПК України, не дослідили докази, наявні у справі, у зв’язку з чим не встановили усіх її фактичних обставин, з’ясування яких необхідне для правильного вирішення спору по суті. Зокрема, суд першої інстанції, обмежився лише висновком проведеної у справі судової економічної експертизи. При цьому, зазначивши, що позивачем здійснено невірний розрахунок сум штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, суд не вказав правильного, на його думку, розміру штрафних санкцій, які могли б бути стягнуті з відповідача. Відмовивши позивачу у задоволенні позову повністю, суд не навів жодних інших аргументів та оцінених ним доказів, в підтвердження своєї позиції. Аналогічні порушення допущено і судом апеляційної інстанції, який, як правильно акцентує увагу відповідач у справі, за своєю власною ініціативою призначив у справі повторну судово-економічну експертизу. Тобто суд вважав, що у цій справі є дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, а висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Слід зазначити, що з аналізу норм чинного законодавства слідує, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Як зазначено в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 р. про призначення повторної судово-економічної експертизи та зупинення апеляційного провадження по справі, суд апеляційної інстанції, призначаючи додаткову судову експертизу зазначив таке: ,,Обсяг документів, що підлягають дослідженню, аналіз їх даних потребують спеціальних знань в сфері економічних знань, що з врахуванням розміру нарахованої ПАТ ,,Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” та заявленої до стягнення заборгованості, а також наявної у справі експертизи дає беззаперечні підстави для призначення у справі № 916/3726/14 повторної судової економічної експертизи, оскільки у попередньому висновку судової економічної експертизи не досліджувалося збільшення позивачем позовних вимог, та не досліджувався новий розрахунок суми позову”. При цьому, відхиливши висновок повторної експертизи як належний доказ у справі, оскільки у суду були сумніви у повноті та достовірності здійсненого експертом висновку № 3939/3940 від 30.06.2017 р., суд апеляційної інстанції без жодного обґрунтування залишає без змін рішення суду першої інстанції, в основу якого покладено висновок експертизи, визнаний судом апеляційної інстанції неповним”.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.08.2018 р. справу № 916/3726/14 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 р. суддею Лічманом Л.В. прийнято справу № 916/3726/14 до свого провадження та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 19.09.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2018 р. відкладено підготовче засідання на 09.10.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 27.11.2018 р.

Сторони повідомлені про час і місце проведення судових засідань, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштових відправлень та розписками їх представників, проте з невідомих причин не скористались наданим правом на участь у судовому засіданні, в якому ухвалено рішення.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 27.11.2018 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Публічне акціонерне товариство ,,Енергопостачальна компанія ,,Одесаобленерго” (на теперішній час змінило назву на Акціонерне товариство ,,Одесаобленерго”) (далі – АТ ,,Одесаобленерго”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства ,,Білгород-Дністровськводоканал” (далі – КП ,,Білгород-Дністровськводоканал”) про стягнення заборгованості у розмірі 112015,96 грн, з яких 54055,00 грн пені, 10261,66 грн 3% річних, 47699,30 грн інфляційних нарахувань, вказуючи на несвоєчасне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 15.07.2005 р. № 198 в частині оплати вартості спожитої активної електричної енергії.

Обґрунтовуючи позов, АТ ,,Одесаобленерго” посилається на приписи ст.ст.525,526,549,610,611,625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.26 Закону України ,,Про електроенергетику”, п.6.1 Правил користування електричною енергією, умови названого вище договору, додатки та додаткові угоди до нього, рахунки-фактури за період з липня 2013 р. по червень 2014 р., банківські виписки в підтвердження оплати заборгованості тощо.

21.05.2015 р. АТ ,,Одесаобленерго” подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 566582,13 грн, з яких: 344154,21 грн пені та 31882,46 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.08.2013 р. по 14.05.2015 р., а також 190545,46 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2014 р. по лютий 2015 р., оскільки КП ,,Білгород-Дністровськводоканал” прострочено оплату вартості спожитої активної електричної енергії.

Під час нового розгляду справи АТ ,,Одесаобленерго” уточнені позовні вимоги підтримало, додатково повідомивши суд про наявність рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2018 р. по справі № 916/148/18, яким стягнуто з КП ,,Білгород-Дністровськводоканал” пеню, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані за період з 19.05.2015 р. по 20.12.2017 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечив, адже вважає, що позивачем здійснено невірний розрахунок суми штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача. При цьому висновок експертизи, проведеної на виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду, на думку комунального підприємства, є неприйнятним, т.я. судовий експерт: не являється працівником інституту, якому доручено проведення експертизи; не має кваліфікацію щодо дослідження документів фінансово-кредитних операцій; не зазначив про його попередження відносно кримінальної відповідальності згідно ст.385 КК України за відмову від виконання покладених на нього обов’язків.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень представників сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, виходячи з наступного.

15.07.2005 р. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 198 (Договір), за умовами розд.1 якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємною частинами.

Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до цього Договору ,,Порядок розрахунків” та ,,Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (п.2.2.3 Договору).

В додатку № 5 до Договору ,,Порядок розрахунків” вказано, що: розрахунковим вважається період з 26 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття ,,розрахунковий період” та ,,календарний місяць” вважаються прирівняними; розмір коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається на підставі поданого Споживачем ,,Акту про обсяги спожитої електроенергії” як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії; розрахунок за активну електроенергію, оплата нарахувань по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікань реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

На виконання додатку № 5 до Договору Постачальником виставлялись Споживачу рахунки № 198/1, які мали своєчасно оплачуватись, а саме: рахунок від 27.08.2013 р. – до 03.09.2013 р.; від 26.09.2013 р. – до 03.10.2013 р.; від 28.10.2013 р. – до 04.11.2013 р.; від 26.11.2013 р. – до 03.12.2013 р.; від 26.12.2013 р. – до 03.01.2014 р.; від 27.01.2014 р. – до 03.02.2014 р.; від 26.02.2014 р. – до 05.03.2014 р.; від 26.03.2014 р. – до 02.04.2014 р.; від 28.04.2014 р. – до 07.05.2014 р.; від 26.05.2014 р. – до 02.06.2014 р.; від 26.06.2014 р. – до 04.07.2014 р.; від 28.07.2014 р. – до 04.08.2014 р.; від 26.08.2014 р. – до 02.09.2014 р.; від 26.09.2014 р. – до 03.10.2014 р.; від 27.10.2014 р. – до 03.11.2014 р.; від 26.11.2014р. – до 03.12.2014 р.; від 26.12.2014 р. – до 06.01.2015 р.; від 26.01.2015 р. – до 02.02.2015 р.; від 26.02.2015 р. – до 05.03.2015 р.; від 26.03.2015 р. – до 02.04.2015 р.; від 27.04.2015р. – до 06.05.2015 р.

З наявних в матеріалів справи доказів (копій актів про обсяги спожитої електричної енергії, що надавалися представниками Споживача Постачальнику, а також банківських виписок) вбачається, що зазначені вище рахунки, які виставлено правомірно, Споживачем оплачувались несвоєчасно.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3– 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком ,,Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати… (п.4.2.1 Договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії, господарський суд дійшов висновку, що КП ,,Білгород-Дністровськводоканал” має сплатити: 344154,21 грн пені та 31882,46 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.08.2013 р. по 14.05.2015 р., а також 190545,46 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2014 р. по лютий 2015 р.

Враховуючи викладене, уточнені позовні вимоги, які заявлено у повній відповідності до приписів законодавства та положень Договору, підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що позивачем здійснено невірний розрахунок суми штрафних санкцій, т.я. вони спростовуються висновком судової економічної експертизи від 30.06.2017 р. № 3939/3940, за результатами проведення якої встановлено, що згідно наданих до матеріалів справи документів заборгованість КП ,,Білгород-Дністровськводоканал” перед АТ ,,Одесаобленерго”:

- по пені за несвоєчасну сплачену вартість спожитої активної електричної енергії за період з 01.08.2013 р. по 14.05.2015 р. підтверджується на суму 350980,79 грн, у той час як позивач просить стягнути менше – 344154,21 грн;

- по 3% річних за несвоєчасну сплачену вартість спожитої активної електричної енергії за період з 01.08.2013 р. по 14.05.2015 р. підтверджується на суму 32682,94 грн, у той час як позивач просить стягнути менше – 31882,46 грн;

- по інфляційним нарахуванням за несвоєчасну сплачену вартість спожитої активної електричної енергії за період з вересня 2014 р. по лютий 2015 р. підтверджується у розмірі 196552,88 грн, у той час як позивач просить стягнути менше – 190545,46 грн.

Посилання КП ,,Білгород-Дністровськводоканал” на те, що судовий експерт не є працівником інституту, якому доручено проведення експертизи, не свідчать про неможливість надання ним висновку, оскільки ч.3 ст.10 Закону України ,,Про судову експертизу” дозволяє до проведення судових експертиз залучати судових експертів, які не є працівниками установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень, пройшли підготовку, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Щодо доводів відповідача про те, що експерт не має кваліфікації щодо дослідження документів фінансово-кредитних операцій, господарський суд зауважує, що відповідно до п.3.1 розд. ІІІ ,,Економічна екпертиза” Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності; визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності; визначення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному законодавству; установлення кола осіб, на яких покладено обов’язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і контролю.

Відтак, дослідження документів фінансово-кредитних операцій відбувається під час перевірки діяльності, пов’язаної з банківською системою, натомість згідно п.п.1.1, 1.2 розд. ІІІ вказаних Науково-методичних рекомендацій для визначення документальної достовірності розрахунків залучається експерт, який спеціалізується на дослідженні документів бухгалтерського обліку та яким являється ОСОБА_1, котрою надано експертний висновок по даній справі.

Незазначення експертом про попередження відносно кримінальної відповідальності згідно ст.385 КК України за відмову від виконання покладених на нього обов’язків також не спричиняє втрату експертним висновком доказового значення, оскільки від проведення експертизи експерт не відмовлявся, а про відповідальність у зв’язку з наданням завідомо неправдивого висновку, передбачену ст.384 КК України, експерт попереджений.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства ,,Білгород-Дністровськводоканал” (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1, код 20937068) на користь Акціонерного товариства ,,Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код 00131713) 344154/триста сорок чотири тисячі сто п’ятдесят чотири/ грн 21 коп. пені, 31882/тридцять одну тисячу вісімсот вісімдесят дві/ грн 46 коп. 3% річних, 190545/сто дев’яносто тисяч п’ятсот сорок п’ять/ грн 46 коп. інфляційних нарахувань, 11331/одинадцять тисяч триста тридцять одну/ грн 64 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 грудня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман