Ухвала суду № 78364161, 06.12.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20055/18

Провадження № 1-кс/344/9826/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Боровика С.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2Г, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в рамках кримінального провадження № 42018090000000057 від 09.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2018 року начальник Івано-Франківського ОБСМЕ ОСОБА_1діючи умисно, з метою особистого збагачення, шляхом використання свого службового становища, систематично вимагав неправомірну вигоду від завідуючої Калуським РВ Івано-Франківського ОБСМЕ ОСОБА_5, як від підлеглого т підпорядкованого йому працівника в різних сумах за безперешкодне здійснення нею своєї професійної діяльності та подальше не притягнення до дисциплінарної відповідальності. 07.08.2018 року ОСОБА_5 звернулась з письмовою заявою до правоохоронних органів з метою захисту своїх законних прав та інтересі. 11.09.2018 ОСОБА_5 прибула у службовий кабінет останнього, який розташований на другому поверсіІвано-Франківського ОБСМЕ в м. Івано-Франківську по вул. Новгородській, 15Б. Виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_1, ОСОБА_5 передала йому неправомірну вигоду в розмірі 2000 гривень. В свою чергу ОСОБА_1 вказані кошти в руки не взяв, а вказав ОСОБА_5 на робочу папку, що перебувала на його робочому столі, в яку вказав покласти вказані грошові кошти, що ОСОБА_5 і зробила. В результаті таких дій, ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_5 в сумі 2000 гривень. Під час однієї з розмов ОСОБА_1 повторно поставив вимогу ОСОБА_5 в листопаді 2018 року передати йому неправомірну вигоду в сумі 3500 гривень. Завідуюча Калуським РВ Івано-Франківського ОБСМЕ ОСОБА_5 18.11.2018 прибула у службовий кабінет останнього. Виконуючи протиправну вимогу ОСОБА_1, ОСОБА_5 передала йому неправомірну вигоду в розмірі 3500 гривень, за подальше безперешкодне здійснення нею своєї трудової діяльності. В свою чергу, ОСОБА_1, заздалегідь спланувавши свої протиправні дії, грошові кошти в сумі 3500 гривень в руки не взяв, а вказав ОСОБА_5 на робочу папку, що перебувала на його робочому столі, в яку вказав покласти вказані грошові кошти, що ОСОБА_5 і зробила. В результаті таких дій, ОСОБА_1 повторно отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_5 в сумі 3500 гривень. подальшому, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливі мотиви, начальник Івано-Франківського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_1 30.11.2018 близько 11 год, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в м. Івано-Франківську по вул. Новгородській, 15Б, поставив вимогу головній медичній сестрі Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_6 передати йому неправомірну вигоду від у розмір 50% отриманої нею премії, за листопад 2018 року, що становить 6500 гривень. В разі її відмови від передачі такої неправомірної вигоди, ОСОБА_1 повідомив що їй нарахування премій взагалі не буде здійснюватись в подальшому. 30.11.2018 ОСОБА_6 звернулась з письмовою заявою до правоохоронних органів з метою захисту своїх законних прав та інтересів. Виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_1, 03.12.2018 близько 13 год. ОСОБА_6 перебуваючи у його службовому кабінеті передала останньому неправомірну вигоду в сумі 6500 гривень. В свою чергу, ОСОБА_1 грошові кошти від ОСОБА_6 в руки не отримав, а вказав поставити їх в робочий зошит, який залишив на своєму робочому столі. В результаті таких дій, ОСОБА_1 повторно отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_6 в сумі 6500 гривень.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протокол-заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, протоколом проведеного огляду місця події, протоколом освідування ОСОБА_1, виявленими та вилученими предметом неправомірної вигоди та речовими доказами, протоколами огляду та вручення грошових коштів, іншими зібраними доказами, які містяться в матеріалах досудового розслідування в їх сукупності.

ОСОБА_1 03.12.2018 о 15:40 год. затримано на підставі ст. 208 КПК України.

04 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення за який передбачене основне покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та який був скоєний ним з корисливих мотивів. Його дії і сам ОСОБА_1 як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1, усвідомлюючи неминучість покарання може залишити місце проживання - виїхати за межі державного кордону України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, обіймаючи посаду начальника Івано-Франківського обласного бюро судових експертиз, може знищити, приховати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, які являються безпосередніми підлеглими ОСОБА_1, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, через що застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України. Водночас, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України). Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, а також те, що він вчинив тяжкий корупційний злочин, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5до 10 років, а також що сума отриманої неправомірної вигоди становить 2 тис. грн. та 6 тис. 500 грн. відповідно, що є винятковими обставинами, вважаю, що застава у визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та запобігти наявним ризикам, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі, який перевищує ці межі, а саме 426 розміри прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 750 612грн. Саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_1 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов’язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисники підозрюваного просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра є необґрунтованою, а ризики не доведені прокурором, захисник ОСОБА_3 надав слідчому судді письмові заперечення в яких вказав, що підозра є необгрунтованою та сумнівною, ризики не доведені, розмір застави не відповідає вимогам ст. 182 КПК України де чітко зазначені межі розміру застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

04 грудня 2018 року ОСОБА_1 Повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри частково мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

При цьому доводи захисників підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1

ОСОБА_4 цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; обіймаючи посаду начальника Івано-Франківського обласного бюро судових експертиз ОСОБА_1Б,, може знищити, приховати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, які являються безпосередніми підлеглими ОСОБА_1

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років позбавлення волі.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор в судовому засіданні просили слідчого суддю визначати заставу в розмірі 426 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 750 612 грн., оскільки застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також є помірним для особи ОСОБА_1 з урахуванням його майнового стану.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, працюючого начальником Івано-Франківського обласного бюро судових експертиз , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 03 лютого 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 264 300 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч шістсот дванадцять гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 03 лютого 2019 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.