Рішення № 78363617, 15.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10527/18

Провадження № 2/522/6860/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» за участю третьої особи приватного нотаріуса Чернігівського МНО ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса №14696 від 08.12.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів у сумі 41 453,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.08.2017 р. складає 1 071 564, 96 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Чернігівського МНО ОСОБА_2 вчинений виконавчий напис № 14696 від 08.12.2017р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за Кредитним договором №ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року невиплачених в строк грошових коштів у сумі 41 453,19 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.08.2017р. складає 1 071 564, 96 гривень, а також 1800,00 гривень, витрат за вчинення виконавчого напису. Вважає, що даний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в зв’язку з тим, що він вчинений на підставі недійсної редакції нормативно-правового акту; розмір заборгованості за виконавчим написом не є безспірним; з моменту виникнення права вимоги минуло більше 3-х років.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року провадження по справі було відкрито. Вирішено розглядати справу в загальному порядку. Підготовче судове засідання у справі було призначене на 01.08.2018 року. Встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву, а також всі висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису. Заборонено приватному виконавцю ОСОБА_3, вчиняти будь-які виконавчі дії по виконавчому провадженню № 56148452.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року було задоволено клопотання позивача про витребування документів. Витребувано від приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (14000, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 55) всі документи нотаріальної справи, що стали підставою для вчинення виконавчого напису №14696 від 08.12.2017 року.

30.07.2018 року до канцелярії суду від приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надійшли копії документів з нотаріальної справи, які витребовувались судом.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року було відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 15.11.2018 року.

У судовому засіданні, що відбулось 15.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

У судові засідання що відбулись 01.11.2018 р., 15.11.2018р. відповідач не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надавав. Третя особа в судові засідання, також, не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Представник позивача надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив провести судове засідання без фіксації судового процесу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлявся належним чином.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

Як встановлено судом між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений Кредитний договір № ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року (надалі – Кредитний договір).

Згідно з п. 7.1. Кредитного договору, Банк зобов`язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 30 жовтня 2007 року по 30 жовтня 2017 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 197 375,13 доларів США на наступні цілі: у розмірі 180 000,00 доларів США на споживчі цілі та в розмірі 17 735,13 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п. п. 2.1.3., 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за розрахунково-касове обслуговування 3% від суми виданого кредиту в момент отримання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі суми 0,2% від суми виданого Кредиту щомісячно в період сплати та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 6.2 Договору.

У зв’язку з невиконанням позивачем умов Кредитного договору представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою від 11.08.2017 року, яка зареєстрована нотаріусом 08.12.2017р., відповідно до якої просив вчинити виконавчий напис на копії Кредитного договору № ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року для стягнення боргу частинами за вищевказаним кредитним договором, а саме: 41 453,19 (долар США), що за курсом 25,85 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.08.2017 р. складає 1 071 564, 96 гривень.

08.12.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 14696.

Відповідачем виконавчий напис було пред’явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3

У матеріалах справи знаходиться засвідчена належним чином копія виконавчого напису, з якої вбачається, що даний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1, котра народилась 16 травня 1968 року в місті Одеса, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце роботи – невідомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження якого: м. Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи:14360570, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 01.08.2017, грошових коштів у сумі 41 453,19 (долар США), що за курсом 25,85 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.08.2017р. складає 1 071 564, 96 гривень, з урахуванням: заборгованості за відсотками у розмірі 41453,19 доларів США, за період з 23 червня 2012 року по 01 серпня 2017 року, стягнення здійснюється за період з 30 жовтня 2007 року по 01 серпня 2017 року.

Згідно зі статтями 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції від 11.10.2017р., що діяла на час вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статтею 89 Закону закріплено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменуваня, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (в редакції від 22.02.2017р.), встановлено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як вбачається із заяви відповідача та переліку документів доданих до даної заяви, нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано копію кредитного договору, що є недопустимим та порушує підпункт а) пункту 2 вищезазначеної постанови КМУ і це є достатньою правовою підставою для визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що виконавчий напис вчинено на підставі не чинної редакції постанови КМУ, оскільки норми даного правового акту в редакціях від 10.12.2014 р. та від 22.02.2017 року, що стосуються стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин є ідентичними.

Відповідно до підпункту 2.3. пункту 2 Розділу 16 Наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

З копій документів нотаріальної справи вбачається, що відповідачем на підтвердження факту спливу тридцяти днів з моменту надіслання боржнику повідомлення про усунення порушень умов кредитного договору, надано приватному нотаріусу засвідчену копію списку згрупованих поштових відправлень: пріоритетних листів з оголошеною цінністю поданих в Поштомат-ЦПЗ №1 ДД УДППЗ та копію фіскального чеку на суму 367,20 грн. В даному списку за порядковим номером 11 міститься ПІБ – ОСОБА_1, адреса – 65000, м. Одеса. Суд звертає увагу, що дані документи не можуть підтверджувати факт дотримання вимог підпункту 2.3. пункту 2 Розділу 16 оскільки не містять повної адреси боржника, що не дає змоги встановити відповідність адреси, адреси вказаній у кредитному договорі.

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

На виконання даної вимоги Відповідачем надано нотаріусу розрахунок заборгованості за договором №ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року, який підписаний представником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» без зазначення ПІБ та займаної посади. Суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості наданий нотаріусу не є тим документом, який підтверджує безспірність заборгованості, оскільки належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Судом встановлено той факт, що між позивачем та відповідачем наявний судовий спір стосовно кредитного договору № ODVIGA00000077 від 30.10.2017 року, справа №522/13151/13-ц. Згідно даної судової справи, Відповідач по даній справі, у 2013 році звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в зв’язку з простроченням виконання позивачем грошових зобов’язань за Кредитним договором № ODVIGA00000077 від 30.10.2017 року, тобто за тим самим Кредитним договором, відповідно до якого було видано спірний виконавчий напис. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2014р. позовні вимоги були задоволені частково. У мотивувальній частині рішення судом визначено заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 13039,28 доларів США, тобто, сума заборгованості за відсотками зазначена в рішенні суду відрізняється від суми, яка зазначається у виконавчому написі. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.06.2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволені позовних вимог банку відмовлено. Наразі справа перебуває в суді касаційної інстанції.

Отже, наявність судового спору щодо виконання зобов’язань за Кредитним договором № ODVIGA00000077 від 30.10.2017 року свідчить про те, що вимоги банку є спірними, а отже не можуть бути задоволені шляхом вчинення виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від Відповідача та Позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому в нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений Відповідачем щодо наявності грошового зобов’язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підписаного невстановленою особою, яка зазначається як представник Банку. Такий розрахунок заборгованості є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Підпунктом 3.1 пункти 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, виконавчий напис може бути вчинено за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Згідно умов кредитного договору № ODVIGA00000077 від 30.10.2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи вбачається, що нарахування та сплата відсотків відбувається щомісячно, а отже обчислення строку позовної давності необхідно проводити щодо кожного простроченого платежу. Як вбачається з виконавчого напису, за ним здійснюється стягнення за відсотками у розмірі 41 453,19 доларів США за період з 23 червня 2012 року по 1 серпня 2017 року, стягнення здійснюється за період з 30 жовтня 2007 року по 1 серпня 2017 року.

Матеріали справи свідчать, що нотаріусом порушено вимоги ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та Підпункт 3.1 пункти 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки з дня виникнення права вимоги заборгованості на яку видано виконавчий напис, минуло більше трьох років.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на зазначення у виконавчому написі строку його пред’явлення до виконання протягом трьох років з моменту його вчинення, оскільки строк пред’явлення виконавчих документів до виконання встановлений ЗУ «Про виконавче провадження», а тому не має значення який строк зазначається у виконавчому документі.

Керуючись: Конституцією України, ст. ст. 3, 15, 16, Цивільного кодексу України; ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 110, 118, 119, 122 Цивільного процесуального кодексу України, —

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14696 від 08.12.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А.Ю. Бойчук