Рішення № 78362630, 04.12.2018, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1510/17

Провадження №2/190/59/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. П’ятихатки

Дніпропетровська область

П’ятихатський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Митошоп В.М.

за участю секретаря Пронської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П’ятихатки цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 01.02.2012 року ОСОБА_1 підписано заяву б/н, згідно якої остання отримала кредит у розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов заяви, відповідач зобов’язання за вказаною заявою належним чином не виконала, в результаті чого станом на 06.11.2017 року утворилась прострочена заборгованість по кредиту, а саме:

-28866,93 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

-6726,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-15246,20 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

-штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.,

-штраф (процентна складова) – 2541,97 грн.

Загальна сума заборгованості складає 53881 грн. 41 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1600 грн. сплаченого судового збору.

13.02.2018 року на адресу суду надійшло заперечення від відповідача ОСОБА_1, в якому вона просить в задоволені позову відмовити посилаючись на те, що 01.02.2012 року оформляючи у відділені ПАТ КБ «ПриватБанк» картку на отримання пенсії їй було надано анкету - заяву про надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», однак ніхто не пояснював, що вона отримує кредитну картку, тому посилання позивача на те, що між ними укладено кредитний договір є необґрунтованими. За весь період користування банківською карткою вона вважала, що користується власними коштами. В листопаді 2016 року вона звернулася до банку з заявою про втрату розрахункової картки, в зв’язку з чим їй було надано нову розрахункову картку. В грудні 2016 року через смс-повідомлення вона дізналася, що з її розрахункової картки знято грошові кошти, які вона особисто не знімала, з цього питання вона звернулася до відділення банку, де їй було повідомлено, що з її втраченої картки знято гроші в розмірі 25 000 грн. 19.12.2016 року вона звернулася до П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою по факту зникнення коштів з розрахункової картки банку. Та посилається на те, що 07.11.2016 року вона повернула всі кошти на карту і більше не користувалася нею. (а. с. 55-57)

24.04.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відзив на заперечення в якому просить вимоги банку задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що сторонами при укладені кредитного договору були обговорені усі істотні умови, ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт, остання користувалася грошима та отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, частково сплачувала заборгованість по кредитному договору. Всі зазначені операції по кредитній картці здійснені успішно при наявності картки з конкретним введенням пін-коду. (а. с. 82-86)

24.05.2018 року ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 було надано заперечення на відзив позивача в якому просять в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що 03.06.2014 року ніякої анкети-заяви не підписувала у ПАТ КБ «ПриватБанк» та кредитну картку за № 5168755401052838 не отримувала, та ніякого відношення не має до кредитного договору б/н від 01.02.2012 року. Згідно виписки банку по картці 5168742346569415 рух коштів починається з 10.10.2014 року, а картку вона отримала лише 10.10.2015 року, в той час вона стверджує, що дійсно користувалася кредитною карткою в період часу з 2012 року по 07.11.2016 року. З 07.11.2016 року користується лише пенсійною карткою. (а. с. 130-132)

21.06.2018 року від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на заперечення в якому вони просять задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що 01.02.2010 року ОСОБА_1 підписала заяву згідно якої отримала кредит у розмір 6200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак картка не була активована, що підтверджується випискою по рахунку, оскільки відсутній рух кредитних коштів в період з 01.02.2012 року по 01.08.2014 року. 03.06.2014 року ОСОБА_1 звернулася в банк з заявою про перевипуск карти. 15.08.2014 року відповідач здійснила погашення заборгованості по кредиту в розмірі 1800 грн., тобто вона почала користуватися карткою. Мінімальний щомісячний платіж залежить від суми використаного кредитного ліміту. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців, картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Стосовно перевищення розміру тіла кредиту над розміром кредитного ліміту, відповідач скористалася сервісом «Оплата частинами». Щодо посилання відповідача на заволодіння коштами з картки третіми особами, зазначили, що про втрату картки відповідачка не заявляла, грошові кошти знімалися за допомогою банкомату, відповідно особа яка знімала кошти мала в наявності кредитну картку та знала ПІН-код, який відомий лише власнику картки. (а.с.142-147, 155-160)

Представник позивача, в судове засідання не явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала до матеріалів позовної заяви клопотання з проханням розглянути справу у її відсутність, позов підтримує в повному об’ємі. (а.с.196 )

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, будучи належними чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилися, у письмовій заяві просять розглянути справу без їх участі, позов не визнають в повному обсязі, при цьому просять застосувати строки позовної давності до позовних вимог щодо пені та штрафу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.02.2012 року ОСОБА_1 звернулася в ПАТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву, згідно якої отримала кредит у розмірі 6200,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується і оригіналом анкети-заявки. (а.с.9-26,109)

Згідно розрахунку, наданого позивачем заборгованість за заявою від 01.02.2012 року складає 53881 грн. 41 коп., з яких: 28866,93 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6726,31 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 15246,20 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 2541,97 грн. (а.с.6-8)

Згідно листа вих. № 47.3/7/в10 від 24.01.2017 року П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася із заявою стосовно факту зникнення коштів з кредитної картки, заява зареєстрована та внесена до єдиного обліку заяв за № 7555. (а.с.59)

Згідно копії заяви від 03.10.2017 року, ОСОБА_1 звернулася до керівника ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян» в якій зазначає, що з квітня 2013 року по грудень 2016 року була клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та отримувала пенсію на пенсійну картку. Одночасно з пенсійною карткою отримала додаткову картку, коштами якої користувалася та у листопаді 2016 року повернула використанні кошти та не мала заборгованості перед банком. В грудні 2016 року їй надійшло смс-повідомлення про те, що з її пенсійної картки знято кошти у сумі 1752 грн. 40 коп., 934 грн. та 116 грн. 83 коп., вказані кошти вона не знімала. Звернувшись до відділення банку їй було повідомлено, що з її пенсійної картки знято 25 000 грн. 00 коп. в період з листопада по грудень 2016 року, тому просила банк направити на її адресу документ, що підтверджує відсутність кредитних взаємовідносин і зобов’язань між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк». (а.с.60)

Згідно копії листа вих. № НОМЕР_1 від 14.08.2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомляє ОСОБА_1, що їй надано у користування кредитний ліміт згідно кредитного договору № SAMDNWFC 00010302461 від 10.10.2014 року та у зв’язку з порушенням зобов’язань, сума заборгованості станом на 14.08.2017 року складає 40 606 грн. 72 коп. (а.с .61)

Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» між ними та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н за яким було надано наступні кредитні картки: картка № 5168755401052838 відкрито 03.06.2014 року з терміном дії до 04/18, картка № 5168742346569415 відкрито 10.10.2014 року з терміном дії до 03/18, картка № 5168742358291213 відкрито 24.11.2016 року з терміном дії 05/20 та картка № 5168742354996203 відкрито 06.02.2017 з терміном дії 09/18. (а.с.101,207)

Згідно виписки по картковому рахунку в період з 01.02.2012 року по 15.11.2017 року ОСОБА_1 користувалася грошима та отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, часто сплачувала заборгованість по кредитному договору. (а. с. 102-107)

Згідно копії виписки від 06.01.2017 року по картковому рахунку № 5168742358291213 ОСОБА_1 07.11.2016 року поповнила готівкой вказану банківську картку у розмірі 13800 грн. 00 коп. (а.с.58)

Згідно Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 року № 578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та слугують підставою для записів у регістрах бух обліку і в податкових документах, віднесені виписки банків.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне взяти до уваги саме дані, які надані позивачем у виписці по картковому рахунку.

Згідно виписки наданої по основній картці №5168742358291213 прослідковуються регулярні витрати клієнтом з 08.12.2016 року, це є покупка товару оплата частинами: а саме вбачається що з карткового рахунку 08.12.2016 року знято 1822,36 грн., 09.12.2016 року знято 971,99 грн. та 11.12.2016 року знято 121,50 грн. Такі списання є щомісячними, оскільки відповідні суми були зняті і в січні, і в лютому, і в березні, і в квітні, в травні, і в червні 2017 року. (а.с. 215-219)

Крім того, згідно виписки наданої банком, ОСОБА_1 скористалася в грудні 2016 року сервісом «Оплата частинами» з карти №5168742358291213, яку отримала в відділенні банку, що підтверджується її фото з вказаною карткою. (а.с.148, 202).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Укладання договору здійснювалося за принципом укладення між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та тарифів.

ОСОБА_1 01.02.2012 року підписано анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. (а.с. 109)

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту, згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Пункт 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно копії виписки по картковому рахунку наданим банком ОСОБА_1 прослідковується, що останній було встановлено кредитний ліміт, вона отримувала кошти, користувалася ними та частково сплачувала заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а тому зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) у відповідності до ст.610 ЦК України, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов’язання за даним договором.

Згідно п. 2.2 Постанови НБУ від 17.12.2003 року «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» - ідентифікація клієнта не є обов’язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

Активація перевипущеної картки здійснюється за допомогою контактного телефону клієнта шляхом відправки коду авторизації на телефон клієнта, відповідно картка не може бути активована без згоди або відома клієнта.

Оплата частинами – це сервіс, який дає можливість клієнту купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах за 30 секунд в розстрочку за кредитною карткою.

Оплата товару або послуги здійснюється шляхом списання щомісячних платежів з картки клієнта.

Згідно Умов використання сервісу оплата частинами – у разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Оплата частинами», клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу. У разі списання регулярного платежу (крім першого, в момент транзакції) за сервісом «Оплата частинами» з картки клієнта в рахунок кредитних коштів додатково утримується комісія 4% від суми такого списання.

Овердрафт – це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Враховуючи, що списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами ОСОБА_1 була використана вся сума кредитного ліміту, списання коштів здійснювалося за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту.

Посилання представника відповідача, що по картці № 5168742346569415 починається рух коштів з 10.10.2014 року, а зазначену картку ОСОБА_1 отримала лише 10.10.2015 року не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки згідно наданої довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» вказану картку ОСОБА_1 отримала саме 10.10.2014 року. (а.с.101,207)

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Користування кредитною карткою, фото клієнта з карткою та періодичні погашення заборгованості підтверджують той факт, що ОСОБА_1 знала про наявність заборгованості, що утворилася.

Заяв, дзвінків в банк від ОСОБА_1 щодо втрати картки «Універсальна» за допомогою якої було оформлено послуги «Оплата частинами» не надходило, що підтверджує оформлення оплати частинами саме нею.

Звернення ОСОБА_1 до П’ятихатського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області із повідомленням про факт зникнення коштів з кредитної картки, не може бути взято судом до уваги, оскільки відповідне звернення не спростовує факт користування кредитним коштами ОСОБА_1

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно правової позиції ВС України у справі № 6-100 цс 14 за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов’язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Згідно ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, відповідачем було порушено вимоги Умов та правил надання банківських послуг, тобто кредитного договору, та ст.ст. 1049,1054 ЦК України, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов'язків позичальника, а отже нею було порушено умови кредитного договору, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати погашення наданого відповідачу кредиту, відсотків, комісії та пені за останняй рік до подання позову до суду.

Однак, відповідно до ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. При порушенні позичальником строків виконання зобов'язання позивачем була застосована подвійна цивільно-правова відповідальність одного й того ж виду.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Дані положення також викладені в правовій позиції Постанови Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, а тому, вимоги позивача щодо стягнення штрафу, та всієї суми пені не підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги до відповідача підлягають частковому задоволенню в сумі 36 493,24 грн. (28866,93 грн. заборгованості за кредитом + 6726,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом + 900,00 грн. заборгованість за пенею та комісією).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача в сумі 1600 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 128, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с. Грушуватка, П’ятихатського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО №305299) – 36 493 (тридцять шість тисяч чотириста дев’яносто три гривні) 24 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 28866,93 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6726,31 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом та 900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, та 1600 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя