Рішення № 78362574, 08.10.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1995/17

провадження №2/504/576/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2018смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

при секретарях – Білаш А.М., Данько Т.В., Сухіна Н.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Доброслав цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на наступні обставини, 18.05.2017 року він рухався по автодорозі Львів - ОСОБА_5 - Рогатин. Близько 18 години 00 хвилин заїхав до автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013. яка знаходиться у с. Давидів Пустомитівського району Львівської області, км 11+200 а/д Львів - ОСОБА_5 - Рогатин з метою заправити паливом належний йому автомобіль. Працівникам автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» було зроблено замовлення на автомобільне паливо А-95 повний бак, отримавши чек на суму 970 грн. 86 коп. він вирушив у напрямку міста Одеси. Однак через близько 1 км від автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013 автомобіль зупинився та двигун вимкнувся. Усі спроби привести двигун у робочий стан виявилися марними. В наступному виявилося, що працівниками автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013 замість замовленого палива - бензину А-95 було заправлено дизельне пальне. Виявивши помилку він звернувся до працівників автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013 з вимогою компенсувати затрати, які будуть понесені при ремонті автомобіля, однак усі вимоги були залишені без уваги. Також ОСОБА_1 здійснив запис під номером 9 у Книзі відгуків і пропозицій автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013, однак результат розгляду заяви йому повідомлено не було. Внаслідок помилки, яка була допущена працівниками автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013, позивач був вимушений доставляти належний йому автомобіль до станції технічного обслуговування за місцем проживання за допомогою евакуатора та в подальшому проводити його ремонт. За таких обставин вважав, що діями працівників автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013 йому було спричинено значної матеріальної шкоди, яка виразилася в наступному: вартість дизельного пального, яке було заправлено помилково 970 грн.86 коп.; вартість доставки автомобіля до станції технічною обслуговування за місцем проживання за допомогою евакуатора 18 500 грн.; ремонт автомобіля 13 496,00 грн. А всього на суму 32 966 грн. 86 коп. Також діями працівників автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013 йому була спричинена значна моральна шкода, яка виразилася у наступному: позивач не мав можливості тривалий час використовувати пошкоджений транспортний засіб; - був змушений витрачати значний час по усуненню наслідків дій працівників автозаправної станції ПАТ «Укрнафта» АЗС № 13013; - відчув почуття розчарування та моральні хвилювання: -також були спричинені інші моральні страждання. Грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду ОСОБА_1 оцінив в 30 000,00 грн.

Просить суд стягнути з відповідача ПАТ «Укрнафта» на його користь завдані йому матеріальні збитки в сумі 32966,86 грн., моральну шкоду в сумі 30000 грн., а також понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти позову. У своїх запереченнях представник ПАТ «Укрнафта» посилався на таке. Паливо масло - та газороздавальні колонки на АЗС установлюються таким чином, щоб споживач міг безпосередньо спостерігати за даними показувального пристрою колонки під час видачі замовленого ним об’єму нафтопродукту. Дані показувального пристрою колонки зберігаються протягом усього часу проведення розрахунку із споживачем тобто, позивач у будь - якому випадку мав змогу самостійно слідкувати, за тим який саме вид палива йому відпускається та у якому об’ємі. Крім того присутня значна різниця у вартості між бензином А-95 та дизельним пальним, та при розрахунку за пальне позивач повинен був зрозуміти, що сплачує суму значно меншу ніж ту яку мав би заплатити за бензин. Також відповідач посилався та не, що в матеріалах справи відсутні будь які докази того, які б свідчили про те, що з баку автомобіля НОМЕР_1 було злито дизельне пальне, що реалізовується саме на АЗС ПАТ «Укрнафта», а не на будь - яких інших АЗС, так само, як і відсутні докази того, що на АЗС 13/013 ПАТ «Укрнафта» 18.05.2017 року в бак саме автомобіля НОМЕР_2 було заправлено дизельне пальне. Позивачем не надано доказів того, що його автомобіль був заправлений не тим пальним, яке він замовив, з вини працівника відповідача. Так, позивач не надав доказів того, що заправка його автомобіля проводилась оператором АЗС і було заправлено саме автомобіль НОМЕР_1. Факти на які посилається позивач не підтверджується нічим, окрім слів самого позивача. Чеки надані на підтвердження понесених позивачем витрат не відповідають вимогам встановленим. За таких обставин вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення як матеріальних збитків, так і моральної шкоди слід відмовити за необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває автомобіль Nissan Teana 2.3 2006 року випуску з бензиновим двигуном (а.с. 05).

Судовим розглядом встановлено, що 18 травня 2017 року позивач прибув на автомобілі НОМЕР_3 на АЗС №13013 «Укрнафта», розташовану за адресою: с.Давидів, а/д 11 км+200 Львів-Нові Стрілища-Рогатин.

З наданого позивачем чеку продажу № 3211 вбачається, що 18 травня 2017 року о 17:59 годині АЗС №13013 «Укрнафта», розташована за адресою: с.Давидів, а/д 11 км+200 Львів-Нові Стрілища-Рогатин здійснила продаж продукту «Energy ДП-3-Євро4» на суму 970,80 грн.(а.с.08).

З наданого позивачем акту виконаних робіт № 54 від 20 травня 2017 року ФОП ОСОБА_6 слідує, що за замовленням ОСОБА_1 були проведені роботи з ремонту автомобіля НОМЕР_4 на суму 13 496,00 грн.(а.с.9).

ОСОБА_1 залишив запис під №9 в книзі відгуків та пропозицій, реєстраційний номер КВП -13013/13, про те, що 18 травня 2017 року о 17:59 год. замість 95-го бензину йому було залито дизельне пальне, та просив відшкодувати йому шкоду завдану автомобілю сплатити вартість евакуатора до м. Одеси.(а.с.41-42)

Відповідно до товарного чеку та відповіді на адвокатський запит 18 травня 2017 року ФОП ОСОБА_7 надав ОСОБА_1 послугу з доставки евакуатором легкового автомобіля НОМЕР_5 з міста Львова до м.Одеси, вартість послуги склала 18 500 гривень яка була в повному обсязі оплачена ОСОБА_1Г.(а.с.07, 46)

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди суд виходив з того, що судовим розглядом справи позивачем доведено, а відповідачем не спростовано докази протиправних дій відповідача, якими завдано реальні збитки в наслідок неналежного виконання взятих на себе зобов’язань.

Відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

За положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами ( розрахунковими документами).

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Аналогічне за змістом положення міститься у Постанові Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджені «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами». Так, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюється готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку (п.10 Правил).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами відбувся договір купівлі-продажу нафтопродукту – дизельного пального «Energy ДП-3-Євро4».

Згідно зі ст. 76 ЦПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доведеність факту отримання позивачем товару та послуги заправки автомобіля паливом на АЗС, яка належить відповідачу.

Як вбачається з рахунку №54 від 20.05.2017 року виданого ФОП ОСОБА_6 та акту виконаних робіт від 20.05.2017 року ОСОБА_8 було надано послугу зі злиття дизельного палива із паливного баку автомобіля НОМЕР_6, що доводить причино-наслідний зв’язок між неналежно наданою послугою та шкодою завданою відповідачем майну позивача. (а.с. 8-9).

У відповідності до наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Nissan Teana 2.3, державний номерний знак НОМЕР_7, а саме пункту Р.3 свідоцтва типом пального який споживає вказаний автомобіль є бензин.(а.5)

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджені «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами» (надалі - Правила».

Заправка автомобіля та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливно-, масло- та газороздавальні колонки (п.34 Правил).

Заправка автотранспортних засобів проводиться за допомогою оператора АЗС або водія самостійно під наглядом оператора (п.35 Правил).

З урахуванням вище наведених норм, заправку автомобіля позивача повинен був здійснювати працівник АЗС відповідача, або позивач під наглядом працівника АЗС. При цьому працівник відповідача повинний був наглядати який рукав колонки палива - дизель або бензин, в тому числі яких марок, вставляється в бак автомобіля позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 673 ЦК України якщо продавець при укладенні договору купівлі - продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання до цієї мети.

Представник відповідача належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача та його представника, що оператору АЗС ОСОБА_1 було замовлено заправити автомобіль бензином.

За змістом роз’яснень, які викладені в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» продавець, виконавець звільняються від відповідальності за завдану шкоду, якщо доведуть, що шкода виникла внаслідок порушення самим потерпілим певних правил користування товаром(послугою).

Такі обставини, які б свідчили про неправомірність дій позивача, представником відповідача не доведені.

Доводи представника відповідача проте, що позивач не довів той факт, що заправка автомобіля неналежним пальним відбулася з вини працівників АЗС відповідача ПАТ «Укрнафта», суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до положень цивільного законодавства України (ст. 1209 ЦК України) вина заподіювача шкоди презумується, поки не буде доведено протилежне.

Відповідач ПАТ «Укрнафта» не надав доказів, які б довели відсутність вини у діях його працівників.

Крім того суд приймає до уваги не надання керівництвом АЗС №13013 «Укрнафта» відповіді на заяву №9 в книзі відгуків та пропозицій, реєстраційний номер КВП -13013/13 залишену ОСОБА_1.

У відповідності до п.7 Затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 24.06.96 N 349 Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства керівник підприємства роздрібної торгівлі (закладу ресторанного господарства) або його заступник зобов'язаний в тижневий термін розглянути запис, що внесений до Книги відгуків і пропозицій, розібратися по суті питання та вжити необхідних заходів до усунення недоліків і порушень в роботі підприємства або до реалізації висловлених пропозицій. Керівник підприємства або його заступник за результатами розгляду заяви повинен подати у Книзі відгуків і пропозицій на зворотньому боці заяви споживача інформацію про заходи, яких вжито, та у тижневий термін, в обов'язковому порядку, надіслати письмову відповідь заявнику за вказаною ним адресою. Копії листів, якими дана відповідь споживачам, зберігаються у керівника підприємства або його заступника протягом року.

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україна кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень Докази надаються сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і за якими у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.

Докази, які б спростовували необхідність проведення ремонтних робіт автомобіля, обсяг таких робіт та їх вартість, представником відповідача суду не надані.

Вимога про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет визначення вартості та обсягу ремонтних робіт у зв’язку з заправленням автомобіля позивача пальним іншого виду, представникам відповідача в суді не заявлялася.

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта» на користь позивача підлягає вартість робіт з ремонту автомобіля на загальну суму 13 496 грн. 00 коп., вартість послуг евакуатора у сумі 18 500 грн. 00 коп. та вартість дизельного пального на суму 970 гривень 86 копійок, а всього матеріальних збитків на суму 32 966 гривень 86 копійок.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 23 ЦК України, відповідно до якої розмір відшкодування визначається з урахуванням характеру та тривалості моральних і фізичних страждань, та вимог щодо засад розумності та справедливості.

Відповідно до усталеної судової практики під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди у заявленому ним розмірі не доведені.

Враховуючи вищевказані норми закону, а також характер та тривалість моральних душевних страждань позивача, завдані йому незручності у зв’язку з неможливістю користуватися належним йому транспортним засобом, тривалим невиконання відповідачем законних вимог споживача про відшкодування завданої шкоди, суд вважає, достатнім стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15 000 грн. Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ПАТ «Укрнафта» на користь позивача підлягати стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 гривень (а.с. 10).

На підставі ст.ст. 16, 22, 23 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта»(код ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_8) на відшкодування завданих збитків 32 966(тридцять дві тисячі дев’ятсот шістдесят шість) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта»(код ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_8) на відшкодування завданої моральної шкоди 15 000(п’ятнадцять тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Укрнафта»(код ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_8) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.В. Вінська