Рішення № 78362263, 31.10.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9204/17

Провадження № 2/185/773/18

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд –

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 595,05 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 12.08.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв’язку з чим, за кредитним договором станом на 31.10.2017 року виникла заборгованість у розмірі 59 595,05 грн., яка складається з наступного: 6 131,39 грн. – заборгованість за кредитом; 46 999,61 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 150,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 2 814,05 грн. – штраф (процентна складова), яку просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, не повідомила суд про причини не явки, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надала. Надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, просила відмовити в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею та комісією, застосувавши спеціальну позовну давність в один рік, зменшити розмір заборгованості по процентам за користування кредитом з 46 999,61 грн. до 12 043,07 грн., яка виникла у зв’язку із збільшенням в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором та відмовити у стягненні штрафів ( фіксованої частини та процентної складової), оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.

Представником позивача була надана відповідь на відзив, згідно якої, вважає, що строк позовної давності не пропущений оскільки картка № 5168755344928177 була надана клієнту зі строком дії до серпня 2017 року, а Банк звернувся з позовом до суду 17.11.2017 року. Щодо стягнення пені та штрафу, то Банк вважає, що пеня і штраф є різновидом штрафних санкцій, штраф і пеня мають різне призначення і функції у цивільних правовідносинах, штраф застосовується за порушення виконання зобов’язання, а пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, тому застосування і пені і штрафу не є подвійним притягненням до відповідальності. Відносно зміни відсоткової ставки, то Банк зазначив, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміна Тарифів та інших частин Договору про що відповідачу було направлено повідомлення, однак заяви від відповідача про розірвання кредитного договору не надходило. Тому вважає, що позовні вимоги обґрунтовані.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

На підставі анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг б/н від 12.08.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

За змістом п.п. 1.1.7.41, 1.1.7.42 Умов та правил надання банківських, до яких відповідач приєдналася 12.08.2011 року, даний договір діє без обмеження строку, та його дія припиняється після повного погашення клієнтом заборгованості перед банком за цим договором.

Згідно довідки наданої ПАТ КБ "Приватбанк" від 26.04.2018 року № 30.1.0.0/2-20171118/493 ОСОБА_1 отримала згідно кредитного договору картки №5211537300740458, №5168755344928177, термін дії останньої з яких до серпня 2017 року.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», у відповідача за кредитним договором станом на 31.10.2017 року виникла заборгованість у розмірі 59 595,05 грн., яка складається з наступного: 6 131,39 грн. – заборгованість за кредитом; 46 999,61 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 150,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 2 814,05 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах, визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14 цс14, і яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

До суду з позовом ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся 20.11.2017 року, а відтак строк позовної давності не пропущено.

Що стосується стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, то відповідно до ч.1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, до яких відповідач приєдналася 12.08.2011 року, банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Під час укладання кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 в місяць, тобто 30% річних, далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами Банку.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15.08.2014 року та 15 березня 2015 року, тобто Банком було дотримано вимоги щодо зміни розміру відсоткової ставки.

Одночасно, суд звертає увагу на вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової). Як зазначено в правовій позиції у справі N 6-2003цс15 (Постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 р.), цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За вказаних обставин, суд вважає, що стягнення штрафу в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу 2 467,45 грн. (процентна складова) призведе до подвійної відповідальності, що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 131,39 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 46 999,61 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3 150,00 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 12.08.2011 року станом на 31.10.2017 року в розмірі 56 281 (п’ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 00 коп., яка складається з наступного:

- 6 131 (шість тисяч сто тридцять одна) грн. 39 коп. – заборгованість за кредитом;

- 46 999 (сорок шість тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 61 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3 150 ( три тисячі сто п’ятдесят) грн. 00 коп. – заборгованість за пенею та комісією.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.М. Бондаренко