Ухвала суду № 78362169, 05.12.2018, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/783/18

Номер провадження 1-кп/184/132/18

05 грудня 2018 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-28.01.2011 року Нікопольським міськрайсудом за ст.186 ч.3, 185 ч.2, 308 ч.1, 263 ч.1, 70 ч.1, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки. Звільнений з залу суду;

- 19.03.2014 року Орджонікідзевським міським судом за ст.186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано не відбутий строк 2 місяці за вироком Нікопольського міськрайсуду від 28.01.2011 року і до відбуття 5 років 2 місяці позбавлення волі. По визначенню Дніпропетровського апеляційного суду від 07.05.2014 року вирок змінено, рахувати за ст.186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, ст.71 ч.1 КК України виключити;

- 28.08.2015 року Нікопольським міськрайсудом за ч.3 ст.187, ч.2 ст.296, ч.1 ст. 121, ч.1 ст.162, ч.1 ст.70 КК України до 7 років 6 місяці позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України частково приєднано не відбутий строк 5 місяців за вироком Нікопольського міськрайсуду від 28.01.2011 року. Строк 7 років 11 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано не відбутий термін 1 місяць позбавлення волі за вироком Орджонікідзевського міського суду від 19.03.2014 року і до відбуття 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна з урахуванням тримання під вартою з 02.02.-02.07.2013р.р. По визначенню Дніпропетровського апеляційного суду від 03.03.2016 року вирок від 28.08.2015 року відмінити, справу направити на новий судовий розгляд. По визначенню Нікопольського міськрайсуду від 08.08.2016 року на підставі ст.331 КПК України запобіжний захід тримання під вартою змінено на домашній арешт. Звільнений з зали суду,

-18.07.2018р. до Орджонікідзевського міського суду направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12018040360000501 від 01.07.2018р. за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Рішення не прийнято,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор – Петров О.І.,

обвинувачений – ОСОБА_2,

представники потерпілих – ОСОБА_3, ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського міського суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні подане письмове клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також наявні ризики, передбачені п.1,5 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, запобігти яким застосуванням більш м’яких запобіжних заходів є неможливим. Крім того прокурор посилається на те, що відносно ОСОБА_2 судом у іншому кримінальному провадженні вже було застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, однак даний запобіжний захід останнім було неодноразово порушено, що виключає можливість повторного застосування останнього до обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на не доведення прокурором існування тих ризиків, на які він посилається.

Представники потерпілих при вирішенні питання щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримали позицію прокурора.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи прокурора, заперечення обвинуваченого та його захисника, а також думку представників потерпілих, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин. Про це наголошується в рішенні Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року по справі «Фокс та інші проти Сполученого Королівства».

Так, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 ніде не працює, не має постійного місця проживання, за місцем реєстрації не проживає, не має родини, не має дітей на утриманні і відповідно не має міцних соціальних чинників, які б стримували його у місті Покров, що дає підстави вважати, що він може виїхати з місця свого проживання з метою ухилення від суду, а також з метою уникнення покарання за вчинений злочин.

Також суд вважає доведеним матеріалами справи наявність ризику, передбаченого п.5 ст.177 КПК України, оскільки як встановлено у судовому засіданні обвинувачений ніде не працює, будь-яких заходів щодо працевлаштування не вживає, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, після направлення даного обвинувального акту до суду, відносно останнього знову надійшов на розгляд суду обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання засобів до існування може знову вчиняти кримінальні правопорушення.

При вирішенні вказаного клопотання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого, оскільки санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, особу обвинуваченого, який ніде не навчається та не працює, немає сім’ї та утриманців, не має постійного місця проживання, за місцем реєстрації не проживає, наявність відносно обвинуваченого іншого обвинувального акту, який перебуває на розгляду суду.

Разом з тим суд погоджується із доводами прокурора про неможливість застосування більш м’якого аніж тримання під вартою запобіжного заходу, оскільки особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти можливості ОСОБА_2 вільно пересуватися по місту та вчинити новий злочин. Крім того, в оточені ОСОБА_2 немає особи, яка заслуговує на довіру та може поручитися за виконання покладених на нього обов'язків, відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язатися за необхідності доставляти його до суду на першу про те вимогу. Крім того, майновий стан обвинуваченого, а саме відсутність постійного джерела доходів, не надає останньому можливості внести заставу.

Крім цього, застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо, враховуючи те, що за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до шести років, то дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тобто законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Також слід зазначити що, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2018 року у кримінальному провадженні №12018040360000501 від 01.07.2018 року відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та заборонено ОСОБА_2 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово. Проте, в порушення встановлених вимог вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 30.08.2018 року та 04.09.2018 року був відсутнім за вищезазначеною адресою, що унеможливить повторне застосування відносно останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Враховуючи викладене та встановлені у судовому засіданні обставини, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому, в силу вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, достатнього для виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 186-190, 331 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 05 грудня 2018 року до 01 лютого 2019 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання останнім обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 52 860 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із м. Покров без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01 лютого 2019 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області має бути наданий уповноваженій службовій особі Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, вище вказана уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Виконання даної ухвали покласти на ІТТ Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області та Дніпропетровську установу виконання покарань №4 управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_5